Ухвала

від 13.09.2021 по справі 389/721/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 389/721/20

провадження № 61-14253 ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ-ССВ , треті особи: приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Котляренко Юрій Іванович, товариство з додатковою відповідальністю Цибулівське хлібоприймальне підприємство , про визнання недійсним правочину договору міни земельними ділянками та застосування наслідків недійсності ,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду 19 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не містить належних підстав подачі касаційної скарги, з огляду на таке.

Заявник у касаційній скарзі виокремив такі підстави касаційного оскарження як пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, однак посилаючись на ці підстави касаційного оскарження заявник не обгрунтовує належним чином їх наявність, оскільки в тексті касаційної скарги посилається на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-464цс16, від висновків якої відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18.

Також, заявник посилаючись на порушення судами норм процесуального права, оскаржує судові рішення з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, однак не зазначає які саме докази не дослідили суди попередніх інстанцій. При цьому, заявником не конкретизовано пункт (пункти) частини третьої статті 411 ЦПК України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи передбачений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного процесу, за наданої редакції касаційної скарги суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно на власний розсуд виокремити певну підставу касаційного оскарження судових рішень.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи, що позов об`єднує вимоги майнового та немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 3 363,20 грн (840,80 грн * 200%) + (840,80 грн * 200%).

Заявником сплачено 2 524,00 грн (квитанція від 19 серпня 2021 року № 3), тому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 839,20 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 13 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь