Постанова

від 02.09.2021 по справі 520/13525/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2324/21

Номер справи місцевого суду: 520/13525/18

Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 520/13525/18

Номер провадження: 22-ц/813/2324/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І. ,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Добробут БМ ,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - 1) ОСОБА_2 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп , 3) Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп , Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС , про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою адвоката Латка Ігоря Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси, ухвалене у складі судді Гнилеченко М.В. о 14 годині 39 хвилині 18 червня 2019 року, повний текст рішення складений 18 червня 2019 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ Добробут БМ на її користь: 1) вартість ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі - 95 131 грн. 28 коп.; 2) вартість звіту про оцінку у розмірі - 1 000 грн.. Також позивачка просить стягнути судовий збір у розмірі - 965 грн..

ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 10.04.2018 року, близько о 17 год. 10 хв., відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ 630305 , державний номер - НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер - НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .. Автомобіль МАЗ 630305 , державний номер - НОМЕР_1 , належить ТОВ Добробут БМ . Водій ОСОБА_2 займає посаду водія у вищезазначеній юридичній особі. Тобто, ДТП відбулось під час виконання водієм ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків (Т. 1, а. с. 2 - 5).

2.2 Позиція відповідача, інших учасників справи в суді першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп , Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС не скористались правом надання відзиву та пояснень на позовну заяву. Відзив та пояснення на позовну заяву до суду не надійшли.

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси області від 18 червня 2019 року вищенаведений позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Добробут БМ на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі - 100 844, 67 грн..

Стягнуто з ТОВ Добробут БМ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 965 грн..

В решті позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що третя особа - водій ОСОБА_2 , якого визнано винним у ДТП, на час скоєння ДТП знаходився у трудових правовідносинах з ТОВ Добробут БМ . Таким чином, належним відповідачем у справі є - ТОВ Добробут БМ .

Внаслідок скоєння ДТП з вини водія ОСОБА_2 належній позивачці автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки, з врахуванням суми виплати страхового відшкодування, складає - 100 844,67 грн., яку суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача (Т. 1, а. с. 154 - 158).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси області від 08 жовтня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 року залишено без задоволення (Т. 1, а. с. 182 - 183 зворотна сторона).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Латка Ігор Вікторович, діючий від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на неналежне сповіщення ТОВ Добробут БМ судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи. Посилається на недоведеність факту перебування винуватця ДТП - ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ Добробут БМ .

Апелянт зазначає про те, що саме ТОВ Лінкорстройгруп було орендарем - користувачем автомобіля МАЗ 630305 , державний номер НОМЕР_1 , що на думку апелянта є підтвердженням того, що ТОВ Добробут БМ не є особою, яка повинна відповідати за вищевказаним позовом (Т. 1, а. с. 191 - 195).

2.6 Узагальнені доводи інших учасників справи в апеляційному суді

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп , Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС не скористались правом надання відзиву, пояснень на апеляційну скаргу. Відзиви, пояснення на апеляційну скаргу не надійшли.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.11.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Латка Ігоря Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси області від 18 червня 2019 року (Т. 1, а. с. 204 - 205).

15.11.2019 року від адвоката Рязанцевої Олександри Олександрівни, діючої від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , надійшло клопотання про призначення розгляду справи з повідомленням учасників справи (Т. 1, а. с. 207 - 208).

27.11.2019 року від адвоката Рязанцевої Олександри Олександрівни, діючої від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , надійшло клопотання про поновлення строку на подачу доказів та про долучення їх до матеріалів справи (Т. 1, а. с. 211 -213).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.04.2020 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (Т. 1, а. с. 245).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.07.2020 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (Т. 2, а. с. 1 - 3).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.07.2020 року призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду з повідомленням (викликом) учасників справи (Т. 2, а. с. 4 - 5).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Хлєбникової Наталії Анатоліївни, діючої від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. (Т. 2, а. с. 30 - 30 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.11.2020 року залучено Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (Т. 2, а. с. 34 - 35 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року витребувано з Київського районного суду м. Одеси справу №520/4581/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . Витребувано з Головного Управління пенсійного Фонду України в Одеській області відомості про перерахування заробітної плати та перерахування податків відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 2, а. с. 55 - 57).

04.05.2021 року від Головного Управління пенсійного Фонду України в Одеській області надійшли витребувані судом відомості.

12.05.2021 року з Київського районного суду м. Одеси надійшла справа №520/4581/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .

У судовому засіданні адвокат Хлєбникова Н.А, діюча від імені ТОВ Добробут БМ , апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, багаторазове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавшипоясненняучасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Латка Ігоря Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

10.04.2018 року, близько 17 год. 10 хв., відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ 630305, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі - 340 гривень

Постанову Київського районного суду м.Одеси від 13.06.2018 року не було оскаржено та вона набрала законної сили 26.06.2018 року.

Власником автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , є позивачка по справі - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28.02.2013 року.

Автомобіль МАЗ 630305, державний номер НОМЕР_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю Добробут БМ .

Відповідно до Звіту № про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № 11/18 від 15.05.2018 року, вартість матеріального збитку складає 63219,82 грн. та вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 складає - 128 178 гривень 55 копійок.

За проведення робіт по оцінки вартості матеріального збитку та отримання даного звіту позивачем було сплачено кошти у розмірі - 1 000,00 грн., що вбачається з квитанції № ПН 2026 від 02.05.2018 року.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди Страхова Компанія Юнівес сплатила позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі - 33 047 гривень 27 копійок, що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2018 року. Представник позивачки наполягає на виплаті різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка становить - 95 131,28 грн. = 128 178 гривень 55 копійок - 33 047 гривень 27 копійок.

Відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 за № 560 від 21.06.2018 року про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, заподіяного внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 10.04.2018 року, що складає - 35 047,27 грн., а вартість відновлювального ремонту складає - 61 802,37 грн..

Відповідно до висновку судового експерта Кеосак І.П. за № 15 КДТЗ від 11.03.2019 року по цивільній справі №№520/13525/18, вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкоджень від ДТП станом на 10.04.2018 року становила - 69 434 грн. 58 коп.. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , з врахуванням зносу складових станом, на момент ДТП, а саме на 10.04.2018 року, складала - 69 434 грн. 58 коп..

Відповідно до виправленого висновку судового експерта Кеосак І.П. за № 15 КДТЗ від 11.03.2019 року по цивільній справі №№520/13525/18 та супровідного листа, в якому зазначено, що помилково було вказано невірну вартість відновлювального ремонту автомобіля. Фактично вартість відновлювального ремонту автомобіля Мitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкоджень від ДТП станом на 10.04.2018 року складала - 133 891,94 грн..

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Доводи апелянта щодо не належного сповіщення ТОВ Добробут БМ про дату, час та місце розгляду справи заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Із журналу судового засідання Київського районного суду м.Одеси від 18.06.2019 року вбачається, що розгляд справи відбувся за відсутності ТОВ Добробут БМ та його представника. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за її відсутності, встановивши, що вони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

З такими висновками апеляційний суд не погоджується.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц) .

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Добробут БМ судові повістки про судове засідання повернулися до суду неврученими з відміткою відділення зв`язку - за закінченням терміну зберігання , що не є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, вказані порушення є підставою для обов`язкового скасування рішення і ухвалення нового судового рішення (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Щодо доводів апелянта про недоведеність факту перебування винуватця ДТП - ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ Добробут БМ , колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 КУпАП.

Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від

6 листопада 2015 року № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема

у графі місце складання протоколу - населений пункт або географічна точка;

у графі посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень);

у графі склав цей протокол про те, що громадянин(ка) - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень);

у графі назва документа, серія, №, ким і коли виданий - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));

у графі чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності);

у графі дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол);

у графі до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №430829 від 10.04.2018 року, інспектором роти 4 батальйону 2 УПП В одеській області лейтенантом Мудрєнко Сергієм Олеговичем було встановлено особу ОСОБА_2 на підставі водійського посвідчення серії НОМЕР_4 від 14.07.2016 року.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511)

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 844 Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України переліку обов`язкових відомостей, які вносяться до національного посвідчення водія, не вносяться відомості про місце роботи особи.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 08 травня 1993 р. № 340 Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами , керування транспортним засобом підтверджується: для осіб, що працюють водіями, - належним чином завіреною копією наказу (розпорядження) про призначення особи на посаду або трудового договору (контракту) або витягом з трудової книжки та довідкою з місця роботи із зазначенням дати закріплення за особою транспортного засобу, його марки, моделі і номерного знаку. Витяг з трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №430829 від 10.04.2018 року зазначено, що водій ОСОБА_2 займав посаду водія у ТОВ Добробут БМ , тобто за відсутності документів, які підтверджують працевлаштування особи, вказані відомості вносяться в протокол зі слів особи щодо якої складають протокол.

Також на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, інспектором роти 4 батальйону 2 УПП В одеській області лейтенантом Мудрєнко Сергієм Олеговичем було встановлено, що автомобіль МАЗ 630305, державний номер НОМЕР_1 , належить Товариству з обмеженою відповідальністю Добробут БМ . Однак, вказане також не надає можливості встановити наявність трудових правовідносин між ОСОБА_2 та ТОВ Добробут БМ .

Відповідно до наданих Головним Управлінням пенсійного Фонду України в Одеській області відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страхувальником ОСОБА_2 у період з квітня 2018 року по грудень 2020 року виступало Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНКОРСТРОЙГРУП . Із вказаних відомостей також вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНКОРСТРОЙГРУП виплачувало ОСОБА_2 заробітну плату.

З вищенаведеного вбачається, що у період складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах з ТОВ ЛІНКОРСТРОЙГРУП .

Також на підтвердження своїх доводів ТОВ Добробут БМ надало до суду договір оренди №11/18 від 29.01.2018 року, відповідно до якого ТОВ Добробут БМ передало автомобіль марки МАЗ 630305, державний номер НОМЕР_1 , у тимчасове платне користування ТОВ ЛІНКОРСТРОЙГРУП строком до 31.12.2018 року.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 07.02.2018 року (додаток №1 до договору оренди майна №11/18 від 29.01.2018 року), 07.02.2018 року ТОВ Добробут БМ передало, а ТОВ ЛІНКОРСТРОЙГРУП отримало автомобіль марки МАЗ 630305, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та технічний паспорт автомобілю.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а сам шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч. 3, 4 ст. 1187 ЦК України).

Аналогічні висновки щодо застосування положень ст. ст. 1187, 1191 ЦК України при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, наведені в п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України №4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки".

Таким чином, на ТОВ ЛІНКОРСТРОЙГРУП покладається обов`язок з відшкодування шкоди у випадку завдання її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Латка Ігоря Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп , Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС , про стягнення матеріальної шкоди за вищевказаного обґрунтування.

3.6 Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю Добробут БМ сплатило судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у розмірі - 1 443,00 гривні.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, за відсутністю даних про її звільнення від сплати судового збору, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ судовий збір у розмірі - 1 443,00 гривні.

3.7 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Латка Ігоря Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , -- задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 червня 2019 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорстройгруп , Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ЮНІВЕС про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Здійснити перерозподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут БМ (юридична адреса - 01013, м.Київ, вул. Баренбойма, буд.8, ЄДРПОУ 40338957) судовий збір у розмірі - 1 443 (одна тисяча чотириста сорок три) гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 13 вересня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе