Постанова

від 08.09.2021 по справі 374/180/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 374/180/17 Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.

Провадження №22-ц/824/6229/202 1 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою представника Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області - Чорненької Крістіни Іванівни на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа без самостійних вимог: Чорненька Крістіна Іванівна , про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з посади та поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Ржищівської міської ради Київської області від 13.02.2019 Про призначення директора Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств міста Ржищів (далі - КП ККП міста Ржищів ) ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного підприємства.

Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради Чорненької К.І. від 21 липня 2017 року №298 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (неналежне виконання посадових обов`язків), підставою для оголошення якої стали доповідна записка Чорненької К. І. та акт про відсутність пояснень ОСОБА_1 .

Також в обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що Чорненька К. І. не є власником майна КП ККП міста Ржищів , роботодавцем позивача за трудовим контрактом, а також не є уповноваженою особою щодо перевірки його діяльності як керівника підприємства та накладення дисциплінарних стягнень.

Посилаючись на те, що оголошення догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, з перевищенням наданих секретарю ради Чорненькій К. І. законом повноважень, просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області Чорненької К.І. від 21.07.2017 №298 Про оголошення догани директору КП ККП міста Ржищева ОСОБА_1 .

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення з посади та поновлення на роботі.

В обґрунтування позову зазначав, що розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради Чорненької К.І. від 18.10.2017 №429 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позивач вказував, що його посадові обов`язки визначені трудовим контрактом, який укладений 18.02.2009 між ним та Ржищівською міською радою Київської області - власником майна (роботодавцем), яка є засновником КП ККП міста Ржищева . Будь-яких порушень трудової дисципліни з боку позивача не було, а видача розпорядження про його звільнення, як і попереднє оголошення догани, безпідставні та є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ОСОБА_1 та секретарем Ржищівської міської ради Київської області, яка виконує обов`язки міського голови.

Збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області Чорненької К.І. від 18.10.2017 №429 Про звільнення з посади директора КП ККП міста Ржищева ОСОБА_1 , поновити його на роботі на займаній посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 59 679 грн. та моральну шкоду в сумі 70 000 грн.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2018 року справу №374/180/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани та справу №374/185/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про визнання протиправним і скасування розпорядження про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди об`єднано в одне провадження та справі присвоєно №374/180/17.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 18 січня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству формулювання причини звільнення директора комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 із займаної посади з 18.10.2017 року, згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП КПП м. Ржищева , що зазначена в розпорядженні виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 18.10.2017 року.

Зміненоформулювання причин звільнення і вказано в рішенні причину звільнення директора комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 із займаної посади з 19.02.2019 року, згідно п.2 ст.36 Кодексу законів про працю України - закінчення визначеного строку, встановленого за погодженням сторін в контракті від 18.02.2009 року, укладеним між Ржищівською міською радою і ОСОБА_1 .

Стягнуто з Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 58 274,74 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.10.2017 р. по 31.05.2018 р., з яких - за жовтень 2017 р.- 1138,92 грн., за листопад, грудень 2017 р. і січень, лютий, березень, квітень, травень 2018 року по 8162,26 грн. за кожен місяць; 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди; 650,08 грн. у відшкодування судового збору.

Визнано протиправним та скасованорозпорядження виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 21.07.2017 року №298 про оголошення догани директору комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 .

У задоволенні вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у більшому розмірі, стягнення моральної шкоди у більшому розмірі, стягнення судового збору у більшому розмірі - відмовлено .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині визначення періоду часу вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення із займаної посади, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить в оскаржуваній частині рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 жовтня 2017 року по 18 лютого 2019 року в розмірі 127 179,40 грн.

В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначив, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції провів розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2017 року по 31.05.2018 року, тобто за період, який попередньо був зазначений позивачем у його заяві від 31.05.2018 року про збільшення розміру позовних вимог. Проте, весь час вимушеного прогулу позивача не обмежується днем подачі ним такої заяви. Посилаючись на положення статті 235 КЗпП України, позивач вважає правильним визначення періоду вимушеного прогулу з 18.10.2017 року (дня звільнення) по 18 лютого 2019 року (останній робочий день за трудовим контрактом).

Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано норму абз. 3 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, провівши обчислення суми коштів, що підлягають до стягнення шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом 1 цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді, оскільки такий порядок обчислення визначений законодавством для нарахування виплат та допомоги, а не для проведення стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга була подана також Виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області в особі в.о. міського голови Чорненької К.І.

Так, відповідач вважає рішення суду необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Апелянт зазначив, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам відповідача, не повно та не об`єктивно встановив обставини, що мають значення по справі, зокрема щодо підстав для звільнення - порушення позивачем положень чинного законодавства, Контракту та Статуту підприємства.

Окремо акцентує увагу колегії суддів апеляційного суду на порушенні КП ККП м. Ржищева природоохоронного законодавства, що призвело до завдання матеріальних збитків у розмірі 277 397,95 грн.

Крім того, позивач протиправно відмовився звітувати перед апелянтом та надати обґрунтовану відповідь на численні запити щодо діяльності КП ККП м. Ржищева , чим порушив ст ст 6, 7 Контракту, п.6.3., 6.3.5, 2.1.3, 2.2.3, 2.3.8, 2.3.7 Статуту КП ККП м. Ржищева .

Також, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу без з`ясування обставин, чи був позивач працевлаштований на новому місці після звільнення та розміру його заробітної плати на новому місці роботи.

Апелянт не погоджується також із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди. Вважає, що такі позовні вимоги не були обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Позивач ОСОБА_1 направив відзив на апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, в якому посилається на необґрунтованість доводів відповідача, просив залишити скаргу без задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги позивача. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача - заперечували.

Представник Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області - Стадник Т.Р. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Подану відповідачем апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Третя особа без самостійних вимог: Чорненька К.І. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, доходить висновку про залишення апеляційної скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області без задоволення та часткове задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до рішення Ржищівської міської ради від 13 лютого 2009 року № 1051-45-05 Про призначення директора комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів був призначений на посаду директора даного підприємства.

На підставі зазначеного вище рішення, у відповідності до п.п. 6.2 Статуту КП Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів та положень ст. 21 КЗпП України між позивачем та роботодавцем (власником підприємства) - Ржищівською міською радою, було укладено трудовий контракт від 18.02.2009 року на визначений строк з 18.02.2009 року по 18.02.2019 року , встановлений за погодженням сторін.

Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради Чорненької К.І. від 21.07.2017 року № 298 позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни (за неналежне виконання посадових обов`язків) з обгрунтуванням, що відповідно до ст.ст.147-19 КЗпП України у зв`язку з неналежним виконанням директором комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів посадових обов`язків, передбачених контрактом та Статутом вказаного підприємства і керуючись ст.42 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні за зазначенням підстави: 1.Доповідна записка в.о. міського голови від 20.07.2017 року; 2.Акт про відсутність пояснень ОСОБА_1 щодо порушень трудової дисципліни. (а.с. 15 том 1)

Розпорядженням в.о. Ржищівського міського голови, секретаря ради Чорненької К.І. від 18 жовтня 2017 року № 429 звільнено директора комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 із займаної посади з 18.10.2017 року, згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП ККП м. Ржищева , що полягають у наступному: створення перешкод в обслуговуванні насосних станцій, каналізаційних (дренажних) насосних станцій м. Ржищів, порушення надання послуг пасажирських перевезень, порушення чинного законодавства України у сфері захисту довкілля, недотримання показників ефективності використання прибутку, що призвело до порушення виконання фінансових планів і недотримання фінансової дисципліни КП ККП м. Ржищева , припинення надання послуг пасажирських перевезень, що у свою чергу призводить до фінансової дестабілізації та банкрутства підприємства. Підстави: 1. Розпорядження Про оголошення директору Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 догани від 21.07.2017 року №298; 2. Доповідна записка в.о. міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області Чорненької К.І. №20 від 17.10.2017 року. (а.с. 122 том. 1)

Задовольняючи вимоги позовної заяви в частині визнання протиправним та скасування розпорядження в.о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області Чорненької К.І. від 21.07.2017 №298 Про оголошення догани директору КП ККП міста Ржищева ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно виходив із того, що оскаржуване розпорядження не містить конкретних причин накладення дисциплінарного стягнення, оскільки в ньому наявні загальні посилання на неналежне виконання посадових обов`язків, без зазначення пунктів контракту і статуту яких не дотримався позивач. Посилання в розпорядженні на доповідну записку в.о. міського голови від 20.07.2017 року не є достатнім для виконанням вказаних норм права і позбавляє права позивача знати про конкретні підстави накладення дисциплінарного стягнення та позбавляє суд на засадах змагальності сторін відповідно до положень ст.12 ч.1 ЦПК України перевірити чи наявні конкретні обставини неналежного виконання посадових обов`язків для накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Натомість, враховуючи зазначену як одну із підстав в оспорюваному розпорядженні №429 від 18.10.2017 року про звільнення - наявність розпорядження в.о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області Чорненької К.І. від 21.07.2017 №298, суд дійшов також висновку про те, що звільнення позивача згідно з п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП КПП м. Ржищева , проведене без додержання вимог законодавства про працю.

При цьому суд встановив, що вказане розпорядження також не містить: конкретних обставин про число і місяць вчинення проступків, про створення конкретних перешкод в обслуговуванні насосних станцій, каналізаційних (дренажних) насосних станцій м. Ржищів, про конкретні порушення надання послуг пасажирських перевезень, про конкретні порушення чинного законодавства України у сфері захисту довкілля, про недотримання конкретних показників ефективності використання прибутку, не містить викладу конкретних посадових обов`язків які не виконував позивач , що є обов`язковим відповідно до ст.ст. 149 ч.3, 139 , 147 ч.1, 148 ч.1 КЗпП України. Вказання в розпорядженні на доповідну записку в.о. міського голови від 17.10.2017 року, на наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження, на вимоги претензії Державної екологічної інспекції у Київській області про відшкодування збитків, на подання на затвердження Виконавчому комітету Ржищівської міської ради Київської області економічно необгрунтованих тарифів на послугиуне є достатнім для виконанням вказаних норм права і позбавляє права позивача знати про конкретні підстави звільнення та позбавляє суд на засадах змагальності сторін відповідно до положень ст.12 ч.1 ЦПК України перевірити чи наявні конкретні обставини невиконання посадових обов`язків для накладення дисциплінарного стягнення на позивача. Копія доповідної записки від 18.10.2017 року та копія акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищів за період з 16.01.2015 року по 30.09.2017 року не є належними та допустимими доказаминевиконання посадових обов`язків позивачем у спорі про незаконність звільнення, так як розпорядження про звільнення не містить конкретних обставин на які суд вказав вище.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду ) даного працівника.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники повинні, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У відповідності зі статтею 147 ч.1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Відповідно до статті 148 ч.1 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 ч.3 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або повноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Розпорядження в.о. Ржищівського міського голови, секретаря Ржищівської міської ради Київської області Чорненької К.І. від 21.07.2017 №298 Про оголошення догани директору КП ККП міста Ржищева ОСОБА_1 містить лише загальне посилання на неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, без зазначення пунктів Контракту і Статуту, яких не дотримався позивач, дати вчинення таких проступків. Посилання в розпорядженні на доповідну записку в.о. міського голови від 20.07.2017 року не є достатнім для виконанням вказаних норм права. Крім того, доповідна записка також не містить посилань на конкретні пункти контракту чи Статуту підприємства, порушення яких вбачається в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд першої інстанції вірно вважав, що відсутність у зазначеному розпорядженні про оголошення догани викладення конкретних обставин та фактів порушень трудової дисципліни ОСОБА_1 з визначенням строку таких порушень, позбавляє можливості перевірити та дати оцінку обґрунтованості таких фактів та своєчасності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 488/2913/16-ц (провадження № 61-30164св18).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність оспорюваного розпорядження по формі та змісту вимогам трудового законодавства, оскільки його прийнято без належного з`ясування усіх обставин, які передували його прийняттю, без викладення конкретних обставин та фактів порушень трудової дисципліни працівником та із порушенням встановленої законом процедури.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Встановивши незаконність застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, судпершої інстанції дійшов також обґрунтованого висновку про неправомірність звільнення позивача за систематичне невиконання працівником без поважних причин трудових обов`язків , покладених на нього, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивача на роботі, суд першої інстанції встановив, що останнього звільнено без законної підстави, однак він не може бути поновлений судом на попередній роботі, так як строк дії укладеного з ним трудового контракту, встановлений за погодженням сторін , закінчився 18.02.2019 року . Таким чином, після 18.02.2019 року трудові відносини фактично не тривають, підстави для зміни вказаного строку у суду відсутні і контрактом передбачено припинення його дії після закінчення визначеного умовами терміну.

З огляду на вказане, керуючись положеннями частини 3 статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зміни формулювання причин звільнення позивача із зазначенням в рішенні причини звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

У відповідності до положень ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається не невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно ст.36 КЗпП України передбачено, що одною з підстав припинення трудового договору є: 2) закінчення строку (пункти 2і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Таким чином, формулювання причини звільнення директора комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 із займаної посади з 18.10.2017 року , згідно п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього Контрактом та Статутом КП КПП м. Ржищева , що зазначене в розпорядженні виконуючої обов`язки Ржищівського міського голови від 18.10.2017 року - не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано змінив формулювання причин звільнення і вказавши у рішенні причину звільнення директора комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева ОСОБА_1 із займаної посади з 19.02.2019 року, згідно п. 2 ст.36 Кодексу законів про працю України - закінчення визначеного строку, встановленого за погодженням сторін в контракті від 18.02.2009 року, укладеним між Ржищівською міською радою і ОСОБА_1 .

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї, близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом вказаних положень закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у справі 6-54цс11.

Судом першої інстанціївстановлено порушення відповідачем трудових прав позивача, яке призвели до моральних страждань позивача, так як позивач згідно контракту мав місце роботи з певними обов`язками і щомісячний дохід у виді заробітної плати та внаслідок незаконного звільнення затратив додаткові зусилля для організації свого життя і роботи фізичною особою - підприємцем , а відтак суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування роботодавцем завданої позивачу моральної шкоди.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Ржищівської міської ради не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені за повного та всебічного встановлення обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині неправильного визначення судом першої інстанції періоду вимушеного прогулу та відповідно розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись положеннями статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При обчисленні розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу слід застосовувати абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Судом встановлено розмір середньоденної зарплати позивача, який становить 379,64 грн., що відповідає даним довідки комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств м. Ржищева № 112 від 30.05.2018 року і не заперечується сторонами.

Вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

Із рішення суду першої інстанції вбачається, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом зроблено за період з 18.10.2017 року (день незаконного звільнення) по 31.05.2018 року (день подання позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Однак, обґрунтованими є доводи позивача про те, що період вимушеного прогулу не обмежується днем подання ним такої заяви. Встановивши, що трудові відносини між сторонами фактично не тривають після 18.02.2019 року, саме цю дату суд повинен був визначити як останній день вимушеного прогулу.

Таким чином, період вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 335 робочих дні - з 18.10.2017 року по 18.02.2019 року.

Відповідно розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу становить 379,64 грн.х335 =127 179,40 грн.

Доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області щодо наявності підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із працевлаштуванням ОСОБА_1 на іншу роботу, не заслуговують на увагу, оскільки норми чинного трудового законодавства застережень стосовно зменшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму заробітної плати, одержаної працівником за новим місцем роботи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 шляхом зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає до стягнення на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 364, 367, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області - Чорненької Крістіни Іванівни - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 січня 2021 року змінити в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначивши, що до стягнення з Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2017 року по 18.02.2019 року (335 робочих дні) в розмірі 127 179 (сто двадцять сім тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 40 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 13 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Ігнатченко Н.В.

..