Постанова

від 08.09.2021 по справі 369/10000/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 369/10000/17

провадження № 61-939св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів : Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства Дослідне господарство Чабани Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України,

відповідачі : Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Альт-Хаус ,

треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства Дослідне господарство Чабани Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Альт-Хаус , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійсними наказів, рішення сільської ради, договорів оренди земельних ділянок, витребування земельних ділянок з незаконного володіння

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Сміян Тетяни Іванівни на постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М.,

Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України (далі - ННЦ Інститут землеробства НААН ), Державного підприємства Дослідне господарство Чабани Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ Чабани ) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом та поновити його;

визнати недійсними накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013585, № КИ/3222481600:02:001/00013587 та № КИ/3222481600:02:001/00013586 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ;

визнати недійсним рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району від 20 грудня 2016 року № 111 Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове признання якої змінюється ;

визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 30 січня 2017 року № 300, від 04 квітня 2017 року № 1477, укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Альт-Хаус (далі - ТОВ Альт-Хаус );

витребувати на користь держави в особі ДП ДГ Чабани із незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельні ділянки площею 1,239 га, кадастровий номер 3222481600:02:001:5112; площею 2,011 га, кадастровий номер 3222481600:02:001:5113, які розташовані на території Гатненської сільської ради, загальною вартістю 103 903,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник прокурора Київської області посилався на те, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Києво-Святошинського району прокуратура Київської області виявила порушення вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками державної власності.

На думку прокурора, оскаржувані накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність прийнято всупереч вимогам законодавства, оскільки земельні ділянки без припинення права користування чи вилучення незаконно вибули із користування ДП ДГ Чабани , у подальшому були відчужені та поділені на декілька земельних ділянок.

Заступник прокурора Київської області просив визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити його, мотивуючи тим, що про необхідність захисту прав та інтересів держави прокурору стало відомо лише у 2017 року за результатом системного аналізу інформації різних органів державної влади, установ та організацій, а саме Головного управління Держземагентства у Київській області, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, що підтверджують незаконне відведення у власність спірних земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 20 червня 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оскаржувані накази Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області про передання спірних земельних ділянок у власність фізичних осіб є нормативними актами, які вичерпують свою дію внаслідок їх виконання, а тому скасування цих актів не породжує наслідків для користувачів земельних ділянок. Крім того, позивач без поважних причин пропустив строк на звернення до суду, а відповідачі заявили про застосування наслідків спливу строку на звернення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції розглядав справу неодноразово.

Київський апеляційний суд останньою постановою від 17 грудня 2020 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.

Визнав недійсними накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013585, № КИ/3222481600:02:001/00013587, № КИ/3222481600:02:001/00013586 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність .

Визнав недійсним рішення Гатненської сільської ради від 20 грудня 2016 року № 111 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення якої змінюється . Визнав недійсними договори оренди земельних ділянок від 30 січня 2017 року № 300 та від 04 квітня 2017 року № 1477, укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ТОВ Альт-Хаус .

Витребував на користь держави в особі ДП ДГ Чабани з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельні ділянки площею 1,239 га, кадастровий номер 3222481600:02:001:5112, площею 2,011 га, кадастровий номер 3222481600:02:001:5113, які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, загальною вартістю 103 903,00 грн.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що спірні земельні ділянки передані у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 без їх попереднього вилучення у постійного землекористувача ДП ДГ Чабани . Крім того, земельні ділянки відносились до особливо цінних земель, а тому Головне управління Дерземагентства у Київській області не мало повноважень на розпорядження цією категорією земель. Враховуючи те, що відведення у приватну власність вказаних земельних ділянок, які перебували у державній власності, відбулося з порушенням вимог законодавства, а накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013585, № КИ/3222481600:02:001/00013587, № КИ/3222481600:02:001/00013586 та рішення Гатненської сільської ради від 20 грудня 2016 року № 111 визнані недійсними, апеляційний суд дійшов висновку, що фізичні особи, які у подальшому передали спірні земельні ділянки у користування, на момент укладення оспорюваних договорів оренди не мали прав власника на розпорядження спірними земельними ділянками, а тому вимога про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 30 січня 2017 року № 300, від 04 квітня 2017 року № 1477, які укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ТОВ Альт-Хаус , підлягає задоволенню. Також апеляційний суд вважав безпідставним висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем позовної давності.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У січні 2021 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокат Сміян Т. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження вказувала те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/1708/17, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 359/2421/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 372/1387/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 19 листопада 2019 року у справі № 910/16827/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 та у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 911/2740/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 903/857/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 05 грудня 2019 року у справі № 914/73/18, від 14 січня 2020 року у справі № 910/21404/17, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19, від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 359/3280/16.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі № 911/2740/17, щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у подібній справі, оскільки при розгляді зазначеної справи було встановлено, що ННЦ Інститут землеробства НААН та ДП ДГ Чабани не є органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншими суб`єктами владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.

Суд апеляційної інстанції, усупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19, помилково визнав, що картографічні матеріали є достатнім доказом для достовірного підтвердження обставин накладення спірних земельних ділянок в межах 5 га земельної ділянки на земельні ділянки, які є особливо цінними землями, а також що спірні земельні ділянки належать до особливо цінних земель. За таких обставин немає підстав вважати, що мало місце порушення законодавства під час видання наказів Головного управління Держземагентства у Київській області та рішень Гатненської сільської ради.

Також суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 388 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16-ц. Не звернув уваги апеляційний суд і на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є добросовісними набувачами земельної ділянки, які придбали земельну ділянку на підставі волевиявлення продавців ОСОБА_7 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 за договорами купівлі-продажу, що унеможливлює витребування майна від добросовісних набувачів.

Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч правовим позиціям Верховного Суду дійшов висновку, що немає підстав для застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності. Водночас апеляційний суд не врахував, що оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняті 21 лютого 2014 року, а тому позовна давність для їх оскарження сплинула у лютому 2017 року. Позовна заява прокурора складена 01 вересня 2017 року, тобто, більше ніж через три з половиною роки від дати прийняття оспорюваних наказів. При цьому об`єктивних причин, що перешкоджали подати позов до суду, позивач не навів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

25 лютого 2021 року справа № 369/10000/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційне провадження у цій справі було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/2169/20.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року касаційне провадження поновлено.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що 14 квітня 1996 рокуна підставі рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради народних депутатів від 04 квітня 1996 року № 35 був виданий державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 003452, згідно з яким Дослідному господарству Чабани у постійне користування надано 253,68 га землі з цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва.

31 травня 2001 року Українська академія аграрних наук надала згоду на вилучення 5,0 га землі із землекористування ДП ДГ Чабани для створення матеріальної бази громадської організації Центральний спортивний клуб автомобілістів .

13 червня 2001 року ДП ДГ Чабани погодило громадській організації Центральний спортивний клуб автомобілістів місце розташування спортивно-оздоровчої бази на земельній ділянці 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га) за рахунок земель ДП ДГ Чабани з умовою надання можливості збору урожаю перспективних сортів ячменю, розсадників розмноження на 2 роки.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 15 квітня 2003 року № 214 Про погодження місць розташування об`єктів погоджено місця розташування об`єктів, а саме Управлінню Державтоінспекції МВС України - земельну ділянку площею 5,00 га (ріллі 4,80 га, польових шляхів 0,20 га) за рахунок земель ДП ДГ Чабани на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району під розміщення спортивно-оздоровчої бази.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 01 грудня 2003 року № 764 затверджено проєкт відведення земельної ділянки загальною площею 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га) за рахунок земель ДП ДГ Чабани на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, надано громадській організації Центральний спортивний клуб автомобілістів земельну ділянку в оренду на 49 років для будівництва спортивно-оздоровчої бази. Згідно з пунктом 4 розпорядження доручено Києво-Святошинській районній державній адміністрації укласти та підписати від імені Київської обласної державної адміністрації договір оренди вказаної земельної ділянки з громадською організацією Центральний спортивний клуб автомобілістів з умовою попереднього відшкодування нею втрат сільськогосподарського виробництва у встановленому порядку.

30 грудня 2003 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація видала державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 001207, згідно з яким у постійне користування ДП ДГ Чабани надано 330,92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2003 року № 549.

28 липня 2004 року між Київською обласною державною адміністрацією і громадською організацією Центральний спортивний клуб автомобілістів був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київська обласна державна адміністрація згідно з розпорядженням від 01 грудня 2003 року № 764 надала в оренду, а громадська організація Центральний спортивний клуб автомобілістів прийняла у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га), розташовану на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту. Згідно з пунктом 1.2 договору оренди термін його дії 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09 лютого 2013 року у справі № 911/2892/13 задоволено позов прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Київської обласної державної адміністрації, громадської організації Центральний спортивний клуб автомобілістів , треті особи: Києво-Святошинська районна державна адміністрація, ДП ДГ Чабани про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку. Визнано незаконним і скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 01 грудня 2003 року № 764 Про надання в оренду земельної ділянки . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28 липня 2004 року, укладений між Київською обласною державною адміністрацією і громадською організацією Центральний спортивний клуб автомобілістів . Зобов`язано громадську організацію Центральний спортивний клуб автомобілістів повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:0007, площею 5,0 га, що знаходиться на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у користування держави.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року рішення Господарського суду Київської області від 09 грудня 2013 року у справі № 911/2892/13 скасовано і ухвалено нове рішення, яким задоволено позов прокурора про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку. Визнано незаконним і скасовано розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 01 грудня 2003 року № 764 Про надання в оренду земельної ділянки . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28 липня 2004 року, укладений між Київською обласною державною адміністрацією і громадською організацією Центральний спортивний клуб автомобілістів . Зобов`язано громадську організацію Центральний спортивний клуб автомобілістів повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:0007, площею 5,0 га, що знаходиться на території Гатненської сільської ради, у користування держави.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013585 затверджено проєкт із землеустрою та надано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 1,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5090 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради.

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2015 року № 7339 відчужив зазначену земельну ділянку ОСОБА_7 .

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013587 затверджено проєкт із землеустрою та надано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 1,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5091 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради.

На підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року № 485 ОСОБА_4 відчужив зазначену земельну ділянку ОСОБА_6 .

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 лютого 2014 року № КИ/3222481600:02:001/00013586 затверджено проєкт із землеустрою та відведено у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,75 га з кадастровим номером: 3222481600:02:001:5092 для ведення особистого селянського господарства на території Гатненської сільської ради.

ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2014 року № 1081 відчужив належну йому земельну ділянку ОСОБА_8 .

У подальшому ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу від 21 липня 2016 року за № 4194, № 4189, № 4184 відчужили належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481600:02:001:5090, 3222481600:02:001:5091, 3222481600:02:001:5092 у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які за заявою від 21 липня 2016 року об`єднали ці ділянки в одну, в результаті чого утворилася земельна ділянка площею 3,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5177.

На підставі заяв від 10 серпня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили поділ належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки площею 3,25 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5177, в результаті чого утворилися дві земельні ділянки: площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113.

Рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 грудня 2016 року № 111 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112. Віднесено зазначену земельну ділянку до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів від 30 січня 2017 року № 300 і від 04 квітня 2017 року № 1477 передали ТОВ Альт-Хаус в оренду земельні ділянки площею 1,239 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5112 та площею 2,011 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5113 терміном на 3 роки.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Органи державної влади та органи місцевогосамоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України Про прокуратуру .

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі ННЦ Інститут землеробства НААН та ДП ДГ Чабани .

Досліджуючи правовий статус ННЦ Інститут землеробства НААН та ДП ДГ Чабани , Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі № 911/2740/17 дійшов висновку, що зазначені юридичні особи не є органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншими суб`єктами владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.

Відхиляючи доводи касаційної скарги про те, що органи контролю через бездіяльність не виявили зазначених у позові порушень, тому у прокурора виникло право на звернення до суду відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру , Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що позивачі до таких органів не належать.

Оскільки ННЦ Інститут землеробства НААН та ДП ДГ Чабани не є органами державної влади і не є суб`єктами владних повноважень, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі ННЦ Інститут землеробства НААН та ДП ДГ Чабани є безпідставним, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але порушено норми процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та рішення місцевого суду із залишенням позову без розгляду.

З урахуванням того, що при касаційному розгляді встановлено підставу, яка зумовлює скасування оскарженого судового рішення, Верховний Суд не аналізує інших підстав відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Сміян Тетяни Іванівни задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року скасувати.

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства Дослідне господарство Чабани Національного наукового центру Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Альт-Хаус , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання недійсними наказів, рішення сільської ради, договорів оренди земельних ділянок, витребування земельних ділянок з незаконного володіння залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун