Постанова

від 06.09.2021 по справі 686/33548/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 686/33548/19

провадження № 61-10360св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - дочірнє підприємство Дитяче телевізійне агентство ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року в складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2021 року в складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства Дитяче телевізійне агентство (далі - ДП Дитяче телевізійне агентство ) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказав, що протягом тривалого часу ДП Дитяче телевізійне агентство вчиняє протиправні дії, спрямовані на приниження його честі, гідності та ділової репутації. Такі дії полягають у зйомці відеосюжетів і розміщенні їх на офіційних інформаційних ресурсах 33 каналу: https://33tv.com.ua/ та ІНФОРМАЦІЯ_2. Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_6 року відповідачем розміщено відео під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 року - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 року - ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 року - ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 року - ІНФОРМАЦІЯ_15 . В указаних відеосюжетах ДП Дитяче телевізійне агентство поширило відносно позивача недостовірну та негативну інформацію, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію, внаслідок чого він має право на відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин позивач ОСОБА_1 просив суд:

визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ДП Дитяче телевізійне агентство на інформаційному ресурсі https://33tv.com.ua/ та інформаційному ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_16, у сюжетах від: ІНФОРМАЦІЯ_17 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_18 року - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 року - ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 року - ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_19 року - ІНФОРМАЦІЯ_15 ;

зобов`язати ДП Дитяче телевізійне агентство не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію, шляхом зачитування на інформаційному ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформаційному ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей про те, що інформація, поширена ДП Дитяче телевізійне агентство , у сюжетах від:

- ІНФОРМАЦІЯ_6 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 : ІНФОРМАЦІЯ_20 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_18 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_9 : ІНФОРМАЦІЯ_21 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_10 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_22 : ІНФОРМАЦІЯ_22 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_12 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_23 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_14 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_15 : ІНФОРМАЦІЯ_23 , -

є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;

зобов`язати ДП Дитяче телевізійне агентство не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили видалити сюжети від: ІНФОРМАЦІЯ_6 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_18 року - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 року - ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 року - ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_19 року - ІНФОРМАЦІЯ_15 , - з усіх інформаційних ресурсів, де вони були розміщені;

заборонити ДП Дитяче телевізійне агентство поширювати відносно ОСОБА_1 інформацію, яка порушує особисті немайнові права;

стягнути з ДП Дитяче телевізійне агентство на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 1 000 000 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 є публічною особою, тому межа допустимої критики з приводу того, як він здійснює свою підприємницьку діяльність, є значно ширшою, а інформація у відеосюжетах є по суті громадською критикою діяльності ОСОБА_1 та оціночними судженнями, тому її поширення не призвело до порушення особистих немайнових прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, постановах Верховного Суду: від 13 квітня 2020 року у справі № 758/5355/17, від 02 червня 2021 року у справах № 755/17554/19 та № 369/1052/16, від 06 квітня 2021 року у справі № 757/47281/16.

Касаційна скарга мотивована тим, що відеосюжети про позивача переглянули близько 27 тисяч глядачів, що у результаті призвело до виникнення у глядачів образливої характеристики особи позивача. Поширена відповідачем негативна інформація відносно позивача не є оціночними судженнями, оскільки стосується конкретних подій, конкретної особи та подана як установлений факт та є фактичним твердженням про вчинення позивачем злочинних дій. Опублікований сюжет своїм змістом та коментарями спровокував ненависть, агресію та погрози відносно позивача з боку глядачів телеканалу, а тому несе пряму загрозу його життю. Поширена відповідачем інформація відносно позивача є неправдивою та такою, що висловлена у принизливій формі, тому підлягає спростуванню.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із протоколм автоматизованого розподілу справи між суддями від 24 червня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У серпні 2021 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Протягом 2018-2019 років на інформаційних ресурсах відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 були розміщені відеосюжети, зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_6 року під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_24 року - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 року - ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 року - ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_19 року - ІНФОРМАЦІЯ_15 .

У відеосюжеті від ІНФОРМАЦІЯ_6 року ІНФОРМАЦІЯ_7 висвітлюється інформація щодо конфлікту, який виник між деякими фізичними особами - підприємцями та адміністрацією продуктового ринку у мікрорайоні Дубове з приводу оренди торгових місць. При цьому журналісткою - авторкою відеосюжету допущені висловлення: ІНФОРМАЦІЯ_25 .

У відеосюжеті від ІНФОРМАЦІЯ_18 року ІНФОРМАЦІЯ_9 висвітлюється інформація щодо інциденту, пов`язаного з перекриттям фізичними особами - підприємцями дороги неподалік продуктового ринку у мікрорайоні Дубове, через встановлення адміністрацією ринку обмежень їх торгівельної діяльності та завищених тарифів на таку діяльність. При цьому журналісткою - авторкою відеосюжету допущені висловлення: ІНФОРМАЦІЯ_26! .

У відеосюжеті від ІНФОРМАЦІЯ_10 року ІНФОРМАЦІЯ_11 висвітлюється інформація щодо спонукання мешканців с. Масівці, Хмельницького району, Хмельницької області, до передачі в оренду належних їм земельних ділянок (паїв). При цьому журналісткою - авторкою відеосюжету допущені висловлення: ІНФОРМАЦІЯ_27 .

У відеосюжеті від ІНФОРМАЦІЯ_12 року ІНФОРМАЦІЯ_13 висвітлюється інформація щодо спору між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гречани та Хмельницькою міською радою за земельну ділянку, на якій розташований молитовний будинок Церкви євангельських християн-баптистів Преображення . При цьому журналісткою - авторкою відеосюжету допущені висловлення: ІНФОРМАЦІЯ_28 .

У відеосюжеті від ІНФОРМАЦІЯ_19 року ІНФОРМАЦІЯ_15 висвітлюється хід судового засідання у господарській справі при вирішенні вищевказаного спору. При цьому журналісткою - авторкою відеосюжету допущені висловлення: ІНФОРМАЦІЯ_29! .

ОСОБА_1 є публічною особою, засновником і керівником багатьох юридичних осіб у м. Хмельницькому та Хмельницькому районі, зокрема і дочірнього підприємства Ринок Дубово , та відіграє певну роль у суспільному житті у галузі економіки на регіональному рівні.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах Нікула проти Фінляндії , Яновський проти Польщі та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій врахували, що поширена відповідачем інформація, яка містила оціночні судження, стосувалася публічної особи, рівень критики якої є значно ширшим.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо публічної особи є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (Газета Україна-центр проти України, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен враховувати положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість.

Так, у абзаці 3, 4 пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що у статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Установивши, що ОСОБА_1 є публічною особою, засновником і керівником багатьох юридичних осіб у м. Хмельницькому та Хмельницькому районі та відіграє певну роль у суспільному житті у галузі економіки на регіональному рівні, суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що межа допустимої критики з приводу того, як він здійснює свою підприємницьку діяльність, є значно ширшою, а інформація у відеосюжетах є по суті громадською критикою діяльності ОСОБА_1 та оціночними судженнями, тому її поширення не призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, що виключає наявність правових підстав, передбачених частиною першою статті 277 ЦК України, для задоволення позову.

При цьому колегія суддів враховує, що діяльність позивача є об`єктом значного суспільного інтересу, який, зокрема, втамовується, з одного боку, - продукуванням інформації щодо такої особи засобами масової інформації, а з іншого - її сприйняттям та поглинанням суспільством як результат реалізації інтересу.

Поширена відповідачем інформація стосувалась виключно професійної діяльності позивача як засновника дочірнього підприємства Ринок Дубово та орендаря земельних ділянок та полягала у задоволенні суспільного інтересу громади щодо виконання орендних зобов`язань.

Доводи касаційної скарги про те, що поширена відповідачем інформація не має характеру оціночних суджень, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Вирішуючи справу, суди вірно визначили характер поширеної інформації як оціночні судження, а не фактичні твердження.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (стаття 30 Закону України Про інформацію ).

Не має характеру оціночних суджень інформація, яка стосується конкретних подій, конкретної особи та подається як установлений факт.

Судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Якщо ж зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація є не результатом суб'єктивної оцінки, а відображенням об 'єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

З огляду на зміст відеосюжетів, вони виражають ставлення авторів до професійної діяльності позивача, а характер використаних мовно-стилістичних засобів унеможливлює визначення поширеної інформації як установлених фактів.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Разом із тим безпідставними є аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, постановах Верховного Суду: від 13 квітня 2020 року у справі № 758/5355/17, від 02 червня 2021 року у справі № 755/17554/19 , від 06 квітня 2021 року у справі № 757/47281/16, оскільки у цих постановах встановлені судами фактичні обставини є різними у порівнянні зі справою, яка є предметом перегляду.

Так, у справі № 904/4494/18 відповідач висвітлив діяльність позивача як таку, що порушує чинне законодавство у сфері запобігання жорстокому поводженню з тваринами та обігу наркотичних препаратів та прекурсорів.

У справі № 758/5355/17 судами були установлені обставини розповсюдження відповідачем відносно позивача інформації, яка по суті є фактичним твердженням про вчинення останнім злочинних дій, а не оцінкою його діяльності при виконанні посадових обов`язків.

Аналогічного висновку щодо характеру поширеної відповідачем інформації дійшли суди у справі № 757/47281/16, встановивши, що вона містить фактичні дані, зокрема про конкретних осіб, що брали участь у конкретних подіях, їх ідентифікаційні ознаки (імена, дати народження, прізвиська), зазначення дат цих подій, їх хронології, тощо.

У справі № 369/1052/16 суди у порівнянні зі справою, що є предметом перегляду, дійшли схожих висновків про те, що позивач, який просив визнати недостовірною поширену щодо нього інформацію, є публічною особою, а тому має бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

У справі № 755/17554/19 суди на відміну від справи, що переглядається, установили обставини поширення відповідачем щодо позивача неправдивої та негативної інформації, яка порочить та принижує честь останнього, його гідність та ділову репутацію.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів з їх оцінкою.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара