Рішення

від 14.09.2021 по справі 938/262/21

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №938/262/21

Провадження № 2/938/131/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Верховинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області із позовними вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Верховинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 30.08.2019 року №2488 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.08.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. був вчинений виконавчий напис з метою задоволення вимоги АТ КБ Приватбанк про стягнення на його користь заборгованості за тілом кредиту - 40538,95 доларів США, заборгованості за відсотками -39304,27 доларів США, заборгованості з пені - 77863,08 доларів США. Цим виконавчим написом нотаріуса запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим №2620855100:02:003:0174, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності. Цим нерухомим майном на підставі договору іпотеки, посвідченого 24.07.2008 року, було забезпечено виконання кредитного договору, укладеного 24.07.2008 року між ним та відповідачем, на підставі якого банк надав йому кредитні кошти в сумі 27650 доларів США.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки такий вчинено із порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме нотаріус не перевірив безспірність вимог за кредитним договором. Зокрема, зазначає, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ КБ Приватбанк задоволено частково, рішення Верховинського районного суду від 11.12.2017 року скасовано та ухвалено нове, позов ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та постановлено:

-стягнути солідарно з ОСОБА_1 , на користь ПАТ КБ Приватбанк , 24 151, 96 доларів США заборгованості по кредиту, 7653, 56 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, 1000 гривень пені за порушення зобов`язання із погашення кредиту, нарахованих на 05 квітня 2016 року за кредитним договором IFVWGL00000179 від 24 липня 2008 року.

Таким чином, банк скористався своїм правом на дострокове стягнення, заборгованості за кредитним договором, передбаченим ст.1050 ЦК України, змінивши строк виконання зобов`язання, що тягне за собою припинення нарахування з цього часу передбачених договором процентів за користування кредитом та неустойки. Так, згідно кредитного договору, який забезпечувався договором іпотеки, сума кредиту становить 27 650 доларів США, однак, як вбачається з вчиненого виконавчого напису, заборгованість за кредитом становить - 40 538, 95 доларів США, заборгованість за відсотками становить - 39 304, 27 доларів США, пеня - 77 863, 08 доларів США. Крім того виконавчий напис вчинений більш як через три роки з дня виникнення права вимоги за кредитним договором, що є порушенням ст.88 Закону України "Про нотаріат". Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року дана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.06.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 244 ).

У судове засідання 27.07.2021 року з`явилася представник позивача - адвокат Рашковська Л.О., яка позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. У подальшому 14.09.2021 року представник позивача - адвокат Рашковська Л.О. у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 226), подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи провести без участі її та позивача й задоволити позов.(а.с.247).

Відповідач АТ КБ "Приватбанк явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 165, 168,177, 178, 186, 188, 243), про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач АТ КБ "Приватбанк подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні цього позову, зазначивши, що ним подано нотаріусу всі необхідні документи відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, чим підтвердив факт існування між кредитором та боржником правовідносин, на підставі чого нотаріусом з дотриманням чинного законодавства видано виконавчий напис, який є предметом даної цивільної справи (а.с. 228-230).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Верховинський районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 41, 58, 114, 155, 167, 173, 176, 182, 184, 224, 245, 246).

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

Зокрема, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України Про нотаріат ). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 30.08.2019 року видано виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №2488 (а.с.115), яким звертається стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим №2620855100:02:003:0174, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності. Як зазначено у вищевказаному виконавчому написі, це нерухоме майно було передано в іпотеку АТКБ Приватбанк на підставі договору іпотеки, посвідченого 24.07.2008 року приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івасиком Ю.Ю.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на виконання ухвали суду від 19.05.2021 року надані належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких ним вчинено 30.08.2019 року виконавчий напис за №2488.

Зокрема, з наданих документів вбачається, що банком надано нотаріусу договір іпотеки, посвідченого 24.07.2008 року приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івасиком Ю.Ю. (а.с. 128-130). У п.п. 35.1, 35.2, 35.3 цього договору іпотеки зазначено, що нерухомим майном, а саме земельною ділянкою площею 0,15 га з кадастровим №2620855100020030174, що знаходиться по АДРЕСА_1 , забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором від 24.07.2008 року № IFVWGА00000179 та додаткової угоди від 24.07.2008 року №1 (а.с. 130). Однак, кредитний договір від 24.07.2008 року № IFVWGА00000179 та додаткову угоду від 24.07.2008 року №1 банком нотаріусу не було надано. Взамін цих двох угод банком надано нотаріусу кредитний договір від 24.07.2008 року за №IFVWGL00000179 (а.с.131-133) та додаткову угоду від 20.03.2013 року №1 (а.с.138).

Суд звертає увагу, що банком (стягувачем) надано нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору від 24.07.2008 року № IFVWGL00000179 (а.с.116), письмові вимоги, адресовані боржнику ОСОБА_1 , про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором від 24.07.2008 року № IFVWGL00000179 (а.с.122,125), а не за кредитним договором від 24.07.2008 року № IFVWGА00000179, у забезпечення виконання зобов`язання за яким саме і було укладено договір іпотеки від 24.07.2008 року, посвідченого 24.07.2008 року приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івасиком Ю.Ю. (а.с. 128-130).

Таким чином, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. при вчиненні 30.08.2019 року виконавчого напису за №2488 порушено вимоги п.1-1 Переліку документів, відповідно до якого для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання подаються оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору, оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (стаття 50 Закону України Про нотаріат ).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за якими вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості за кредитом.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17, який враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 підтвердила вказаний правовий висновок Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.від 30.08.2019 року за №2488 (а.с.115) не містить інформації, за яким конкретним кредитним договором здійснюється стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, у зв`язку з чим звертається стягнення на його нерухоме майно, а саме земельну ділянку. Проте цей виконавчий напис нотаріуса містить дані про заборгованість ОСОБА_1 перед банком в такому розмірі: за тілом кредиту - 40538,95 доларів США, за відсотками - 39304,27 доларів США, з пені - 77863,08 доларів США.

Якщо погоджуватися з нотаріусом, що ним вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору від 24.07.2008 року №IFVWGL00000179 (а.с.131-133) та додаткової угоди від 20.03.2013 року №1 (а.с.138), то суд звертає увагу, що спір про стягнення заборгованості за цими угодами вже розглядався в суді.

Зокрема, у 2016 році банк звернувся до Верховинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення на його користь солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 24.07.2008 року №IFVWGL00000179 в розмірі 89784, 29 доларів США, що за курсом НБУ складає 2333493, 79 грн. (а.с. 189-190).

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 року (а.с.191-193) в задоволенні позову ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.10.2018 року (а.с. 212-220) апеляційну скаргу ПАТ КБ Приватбанк задоволено частково, рішення Верховинського районного суду від 11.12.2017 року скасовано та ухвалено нове, позов ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , на користь ПАТ КБ Приватбанк , 24 151, 96 доларів США заборгованості по кредиту, 7653, 56 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, 1000 гривень пені за порушення зобов`язання із погашення кредиту, нарахованих на 05.04. 2016 року за кредитним договором IFVWGL00000179 від 24.07.2008 року.

Вказана постанова набрала законної сили 10.10.2018 року та в подальшому не скасовувалася судом касаційної інстанції

Виконавчий напис нотаріус вчинив 30.08.2019 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що вимоги банку, зазначені в заяві про вчинення виконавчого напису, неправомірні. Зокрема, позивач не погоджується з розрахунком заборгованості, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса як безспірна заборгованість.

Суд установив, що розмір заборгованості по процентах за користування кредитом та заборгованість за пенею, зазначений у виконавчому написі нотаріуса, є більшим від розміру цієї заборгованості, вказаного в постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 10.10.2018 року.

Наведені обставини вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач заперечив наявність саме такого розміру боргу, що є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, зокрема в частині стягнення судового збору.

Від стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, сторона позивача відмовилася.

На підставі викладеного ст.ст. 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2488, виданий 30 серпня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,15 га., кадастровий №2620855100:02:003:0174, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , - на підставі договору іпотеки, посвідченого 24.07.2008 року.

Стягнути з АТ КБ "Приватбанк на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі, а саме судовий збір в розмірі 908 гривень (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Найменування або ім`я сторін, інших учасників справи, їх місце знаходження або місце проживання:

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" - м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ЄДРПОУ 14360570

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, - м.Дніпро, вул. Центральна,буд.6/9

Верховинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) - вул. І.Франка,23, смт.Верховина Верховинський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 34198171

Суддя Чекан Н.М.