Рішення

від 14.09.2021 по справі 640/22038/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ № 640/22038/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства Інститут транспортування нафти доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство Інститут транспортування нафти (далі також - позивач, АТ ІТН , Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2020 №0752480411 і №0752440411.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на протиправність податкових повідомлень-рішень від 19.08.2020 №0752480411 і №0752440411, згідно яких до АТ ІТН застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість. Позивач зазначив, що Товариству, як платнику ПДВ, відповідно до норм Податкового кодексу України з метою здійснення розрахунків з бюджетом відкрито казначейський рахунок в Системі електронного адміністрування з ПДВ. З цього казначейського рахунку своєчасно та в повному обсязі здійснювались відповідні відрахування до бюджету в рахунок оплати задекларованих сум податку. Що стосується позиції контролюючого органу щодо несвоєчасного погашення АТ ІТН грошових зобов`язань, що були визначені йому згідно інших податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0013771401, від 10.03.2020 №03612615050106 - то правомірність таких оскаржена товариством в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/22038/20 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника Головного управління ДПС у м. Києві через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатковими матеріалами, де останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що на підставі акта камеральної перевірки від 28.07.2020 №26108/26-15-04-11-13 були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Так, за результатами проведеної камеральної перевірки було встановлено, що АТ ІТН несвоєчасно сплатило узгоджені суми грошових зобов`язань з ПДВ, визначені у поданих таким платником податкових деклараціях, а також визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.03.2018 №0013771401, від 27.12.2019 №0454140411, від 10.03.2020 за №03612615050106 і №03622615050106, від 05.05.2020 №0472500409. При цьому, на час проведення камеральної перевірки грошове зобов`язання, визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0013771401, було узгоджене в судовому порядку, податкові повідомлення-рішення від 27.12.2019 №0454140411 та від 05.05.2020 №0472500409 позивач до суду не оскаржував взагалі, а податкові повідомлення-рішення від 10.03.2020 за №03612615050106 і №03622615050106 платник оскаржив до суду лише у вересні 2020 року (тобто, вже після складання акта камеральної перевірки).

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у тексті якого повторно наголосив на доводах позовної заяви.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.07.2020 працівником Головного управління ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання АТ ІТН вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість. За результатами такої перевірки складений акт від 28.07.2020 №26108/26-15-04-11-13 (далі - акт камеральної перевірки).

Згідно тексту цього акта камеральної перевірки такою перевіркою встановлено порушення АТ ІТН граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов?язань з податку на додану вартість, визначених п. 57.1 і 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. А саме за висновком працівника контролюючого органу Товариством були порушені граничні строки сплати наступних узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ, визначених:

- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9082907561 від 16.04.2020 у сумі 110 893,45 грн. на 56 днів (тобто, по строку сплати 30.04.2020 фактично було сплачено 25.06.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №13771401 (форми Н ) у сумі 43 175,60 грн. на 54 дні (тобто, по строку сплати 01.04.2020 фактично було сплачено 25.05.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №13771401 (форми Н ) у сумі 57 421,85 грн. на 54 дні (тобто, по строку сплати 01.04.2020 фактично було сплачено 25.05.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №13771401 (форми Н ) у сумі 186,65 грн. на 49 днів (тобто, по строку сплати 01.04.2020 фактично було сплачено 20.05.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 27.12.2019 №454140411 (форми Н ) у сумі 1 020 грн. на 46 днів (тобто, по строку сплати 09.04.2020 фактично було сплачено 25.05.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №3612615050106 (форми Н ) у сумі 26 178,55 грн. на 42 дні (тобто, по строку сплати 11.06.2020 фактично було сплачено 23.07.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №3622615050106 (форми Н ) у сумі 67 003 грн. на 42 дні (тобто, по строку сплати 11.06.2020 фактично було сплачено 23.07.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №3612615050106 (форми Н ) у сумі 33 501 грн. на 42 дні (тобто, по строку сплати 11.06.2020 фактично було сплачено 23.07.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 №472500409 (форми Н ) у сумі 186,65 грн. на 32 дні (тобто, по строку сплати 24.05.2020 фактично було сплачено 25.06.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №13771401 (форми Н ) у сумі 153 604,80 грн. на 26 днів (тобто, по строку сплати 01.04.2020 фактично було сплачено 27.04.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №13771401 (форми Н ) у сумі 19 976,20 грн. на 26 днів (тобто, по строку сплати 01.04.2020 фактично було сплачено 27.04.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9082907561 від 16.04.2020 у сумі 62 687,60 грн. на 25 днів (тобто, по строку сплати 30.04.2020 фактично було сплачено 25.05.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9109114814 від 18.05.2020 у сумі 165 795 грн. на 24 дні (тобто, по строку сплати 01.06.2020 фактично було сплачено 25.06.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9137778047 від 16.06.2020 3 сумі 386 502 грн. на 23 дні (тобто, по строку сплати 30.06.2020 фактично було сплачено 25.07.2020);

- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9057658950 від 19.03.2020 у сумі 5 221,70 грн. на 22 дні (тобто, по строку сплати 30.03.2020 фактично було сплачено 21.04.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №13771401 (форми Н ) у сумі 1 566,20 грн. на 20 днів (тобто, по строку сплати 01.04.2020 фактично було сплачено 21.04.2020);

- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №3612615050106 (форми Н ) у сумі 107 827,50 грн. на 14 днів (тобто, по строку сплати 11.06.2020 фактично було сплачено 25.06.2020).

19.08.2020 на підставі цього акта камеральної перевірки Головне управління ДПС у м. Києві прийняло оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення форми Ш за наступними номерами:

- №0752440411, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код 14010100 ) у розмірі 339 566,75 грн. всього на строки від 56 до 32 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 67 913,35 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання);

- №0752480411, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код 14010100 ) у розмірі 903 181 грн. всього на строки від 26 до 14 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 90 318,10 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2020 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Водночас нормами п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3).

При цьому, в розумінні норм пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошовим зобов`язанням платника податків є не лише сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання, а й сума штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

А у випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У свою чергу п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник. Це встановлено ст. 109 ПК України, відповідно до якої податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої в установленому порядку суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Як вбачається з тексту акта камеральної перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем граничних строків сплати грошових зобов`язань, а саме: сум податкових зобов`язань, що їх позивач самостійно задекларував до сплати згідно поданих ним до контролюючого органу податкових декларацій по ПДВ з реєстраційними номерами №9082907561 від 16.04.2020, №9082907561 від 16.04.2020, №9109114814 від 18.05.2020, №9137778047 від 16.06.2020 і №9057658950 від 19.03.2020; сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом позивачу до сплати згідно податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №13771401, від 27.12.2019 №454140411, від 10.03.2020 №3612615050106, від 10.03.2020 №3622615050106 і від 05.05.2020 №472500409.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що позивач подав до органу ДПС за місцем обліку податкові декларації з ПДВ за звітні періоди лютий, березень, квітень і травень 2020 року (а саме за реєстраційними номерами №9057688950 від 19.03.2020, №9082907561 від 16.04.2020, №9109114814 від 18.05.2020, №9137778047 від 16.06.2020), де самостійно задекларував до сплати в державний бюджет суми податку у таких розмірах: 299 478 грн., 173 581 грн., 165 795 грн. та 386 502 грн. відповідно.

Відомості про такі нараховані платником суми грошових (податкових) зобов`язань були внесені контролюючим органом до інтегрованої картки платника ПДВ (позивача) за 2020 рік із визначенням граничних строків їх сплати до 30.03.2020, 30.04.2020, 01.06.2020 та 30.06.2020 відповідно.

За змістом витягу з інтегрованої картки платника за 2020 рік суд також встановив, що 23.03.2020, 27.04.2020, 25.05.2020, 25.06.2020 з рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на відповідний казначейський рахунок надійшли суми коштів у розмірах 299 478 грн., 173 581 грн., 165 795 грн., 386 502 грн. в оплату задекларованих попередньо сум податку. Таким чином, за даними інтегрованої картки платника вбачається, що позивач вчасно та в повному обсязі перерахував на казначейський рахунок задекларовані суми податку.

Поряд з цим, зі змісту інтегрованої картки платника за 2020 рік також вбачається, що станом на 23.03.2020 за позивачем обліковувалася переплата по ПДВ на суму 301 044,18 грн. В подальшому у період з 26.03.2020 по 30.06.2020 в інтегрованій картці позивачу, окрім задекларованих платником (позивачем) самостійно до слати сум податкових зобов`язань згідно поданої податкової звітності сум податку, до сплати були також нарахуванні суми грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020 за №№03612615050106, 03622615050106 і №0363261505; від 21.03.2018 №0013771401; від 27.12.2019 №0454140411; від 05.05.2020 №0472500409.

Так, 26.03.2020 в інтегрованій картці у автоматичному режимі були нараховані до сплати суми грошового зобов`язання у розмірах 134 006 грн. і 33 501 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №03612615050106, у розмірі 67 003 грн. - згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №03622615050106, та у розмірах 20 280,10 грн., 1 330,79 грн., 25 583,80 грн., 5 723,88 грн., 2 578,03 грн., 102 грн. , 57,88 грн., 105,63 грн., 39,94 грн., 1,23 грн., 732,95 грн., 23,51 грн. - згідно податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №03632615050106. Суми цих грошових зобов`язань були повністю погашені за рахунок наявної переплати, (зокрема, суми коштів 299 478 грн., що надійшла від позивача в оплату задекларованого ним податку в податковій декларацій реєстр. №9057688950 від 19.03.2020). Як наслідок станом на 30.03.2020 в інтегрованій картці позивача зменшився розмір переплати по податку до 3 191,56 грн.

В подальшому, 30.03.2020 в інтегрованій картці нараховано до сплати податкове зобов`язання (299 478 грн.) по податковій декларації реєстр. №9057688950 від 19.03.2020, та станом на 31.03.2020 в інтегрованій картці сформувалась недоїмка в сумі 296 286,44 грн.

31.03.2020 в інтегрованій картці у автоматичному режимі були нараховані до сплати суми грошового зобов`язання у розмірах 21 542,42 грн., 211 213,29 , 43 175,59 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0013771401, за наслідками узгодження такого грошового зобов`язання в судовому порядку. Як наслідок станом на 31.03.2020 розмір наявної недоїмки збільшився та становив 572 217,74 грн.

08.04.2020 в інтегрованій картці у автоматичному режимі нараховано до сплати грошове зобов`язання у сумі 1 020 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 27.12.2019 №0454140411. Як наслідок станом на 08.04.2020 розмір наявної недоїмки збільшився та становив 573 237,74 грн.

21.04.2020 виключено з інтегрованої картки попередньо здійсненні нарахування до сплати сум грошових зобов`язань, визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020 за №№03612615050106, 03622615050106 і №0363261505, з причини оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень платником у досудовому порядку. З огляду на що станом на 21.04.2020 облікована за позивачем сума недоїмки становила 282 173 грн.

21.04.2020 в інтегрованій картці відображене погашення сум грошових зобов`язань по податковій декларації реєстр. №9057688950 від 19.03.2020 в частині суми 5 221,70 грн. і по податковому повідомленню-рішенню від 21.03.2018 №0013771401 в частині суми 1 566,18 грн.

27.04.2020 від позивача надійшли кошти у сумі 173 581 грн. в оплату задекларованого до сплати податку. За рахунок цих коштів було погашено грошове зобов`язання, визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0013771401 в частині сум 19 976,24 грн., 153 604,76 грн. З огляду на що станом на 27.04.2020 облікована за позивачем сума недоїмки становила 101 804,12 грн.

30.04.2020 в інтегрованій картці нараховано до сплати податкове зобов`язання (173 581 грн.) по податковій декларації реєстр. №9082907561 від 16.04.2020, та станом на 30.04.2020 в інтегрованій картці обліковувалася недоїмка вже у сумі 275 385,12 грн.

20.05.2020 від позивача надійшли кошти у сумі 186,67 грн. в оплату грошового зобов`язання визначеного за результатами камеральної перевірки. Того ж дня в інтегрованій картці відображене погашення сум грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 21.03.2018 №0013771401 в частині суми 186,67 грн.

23.05.2020 в інтегрованій картці у автоматичному режимі нараховано до сплати грошове зобов`язання у сумі 186,67 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 №0472500409. Як наслідок станом на 23.05.2020 розмір наявної недоїмки збільшився та становив 275 385,12 грн.

25.05.2020 від позивача з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ надійшли кошти у сумі 165 795 грн. в оплату задекларованого до сплати податку. За рахунок цих коштів було погашено грошові зобов`язання, визначені згідно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0013771401 в частині сум 57 421,86 грн. і 43 175,59 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 27.12.2019 №0454140411 в сумі 1 020 грн., та згідно податкової декларації реєстр. №9082907561 від 16.04.2020 в частині суми 62 687,57 грн. З огляду на що станом на 31.05.2020 облікована за позивачем сума недоїмки становила 111 080,10 грн.

01.06.2020 в інтегрованій картці нараховано до сплати податкове зобов`язання (165 795 грн.) по податковій декларації реєстр. №9109114814 від 18.05.2020, та станом на 01.06.2020 в інтегрованій картці обліковувалася недоїмка вже у сумі 276 875,10 грн.

10.06.2020 в інтегрованій картці за результатом оскарження платником в досудовому порядку податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020 за №03612615050106 і №03622615050106 були поновлені нарахування до сплати грошових зобов`язань, визначених згідно таких податкових повідомлень-рішень. З огляду на що станом на 10.06.2020 облікована за позивачем сума недоїмки становила 511 385,10 грн.

25.06.2020 від позивача з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ надійшли кошти у сумі 386 502 грн. в оплату задекларованого до сплати податку. За рахунок цих коштів були погашені грошові зобов`язання визначені згідно податкової декларації реєстр. №9082907561 від 16.04.2020 в частині суми 110 893,43 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 №0472500409 у сумі 186,67 грн., згідно податкової декларації реєстр. №9109114814 від 18.05.2020 в частині суми 165 795 грн. З огляду на що станом на 25.06.2020 облікована за позивачем сума недоїмки становила 126 682,55 грн.

30.06.2020 в інтегрованій картці нараховано до сплати податкове зобов`язання (386 502 грн.) по податковій декларації реєстр. №9137778047 від 16.06.2020, та станом на 30.06.2020 в інтегрованій картці обліковувалася недоїмка вже у сумі 513 184,55 грн.

23.07.2020 від позивача надійшли кошти у сумі 573 237,74 грн. За рахунок цих коштів були погашені грошові зобов`язання визначені згідно податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020 за №03612615050106 і №03622615050106, та згідно податкової декларації реєстр. №9137778047 від 16.06.2020 в частині суми 386 502 грн.

У контексті з наведеними обставинами суд звертає увагу сторін на норми ст. 87 ПК України. Зокрема, п. 87.1 цієї статті Кодексу визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При цьому, в розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В тексті свого відзиву представник ГУ ДПС у м. Києві повідомив суд, а позивач не спростував, що АТ ІТН оскаржило податкові повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0013771401, від 10.03.2020 за №№03612615050106, 03622615050106 і №0363261505 в судовому порядку. За наслідками цього:

- ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 було відкрито провадження у справі №826/10352/18 за позовом АТ ІТН до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0000084208, №0000094208, №0013631409, №0013771401 і №0013701406. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №826/10352/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020, у задоволенні позовних вимог товариства було відмовлено повністю;

- ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2020 відкрито провадження у справі №640/19118/20 за позовом АТ ІТН до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020 №№03612615030106, 03622615050106, 00002674207, 00002684207, 00002694207, 0168050305, 0169050305 і №0170050305. На даний час розгляд цієї адміністративної справи триває та рішення по суті спору судом не ухвалене.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 27.12.2019 №0454140411 і від 05.05.2020 №0472500409, то такі рішення контролюючого органу Товариством у досудовому та/або судому порядку не були оскаржені. Доказів відкликання цих податкових повідомлень-рішень сторонами до суду не подано.

Таким чином, враховуючи зміст норм ст. 56 і 57 ПК України суд дійшов висновку, що грошові зобов`язання, задекларовані позивачем у поданих податкових деклараціях, та грошові зобов`язання, що були визначені йому контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0013771401, від 27.12.2019 №0454140411 і від 05.05.2020 №0472500409 набули статусу узгоджених у досудовому/судовому порядку, а тому мали бути сплачені позивачем у строки визначені в інтегрованій картці платника ПДВ за 2020 рік.

Водночас грошові зобов`язання, визначені позивачу ГУ ДФС у м. Києві згідно податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020, статусу узгоджених не набули, оскільки такі рішення контролюючого органу були оскаржені платником (позивачем) у судовому порядку та адміністративним судом наразі відкрито провадження у справі №640/19118/20, а тому у силу приписів норми абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України вважається неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили. При цьому, той факт, що платник податку оскаржив ці податкові повідомлення-рішення від 10.03.2020 вже після складання акта камеральної перевірки від 28.07.2020 №26108/26-15-04-11-13 не змінює даної обставини.

З огляду на наведене та виходячи зі змісту норм ст. 126 ПК України, що визначає відповідальність за несвоєчасну сплату платником саме не узгодженої суми грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у зв`язку з порушенням граничних строків сплати податкових повідомлень-рішень від 10.03.2020.

Водночас проаналізувавши зміст інтегрованої картки суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання в частині суми 5 221,70 грн., визначене платником згідно податкової декларації реєстр. №9057688950 від 19.03.2020, було ним сплачено своєчасно.

Стосовно решти грошових зобов`язань, визначених сплати як платником до згідно податкових декларацій №9082907561 від 16.04.2020, №9109114814 від 18.05.2020, №9137778047 від 16.06.2020, так і контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0013771401, від 27.12.2019 №0454140411, від 05.05.2020 №0472500409, то такі грошові зобов`язання були погашені позивачем з простроченням законодавчо встановлених граничних строків на їх оплату, що зафіксовано в тексті акті камеральної перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду цієї справи суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 і 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 15.09.2020 №3934 підтверджено, що за подання цього позову до адміністративного суду АТ ІТН сплатило судовий збір у сумі 2 373,47 грн. Таким чином, враховуючи розмір заявлених та фактично задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору в частині суми 549,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства Інститут транспортування нафти (код ЄДРПОУ 00148429, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.08.2020 №0752480411 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 11 304,92 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.08.2020 №0752440411 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 25 336,51 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Акціонерного товариства Інститут транспортування нафти (код ЄДРПОУ 00148429, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 549,70 грн. (п`ятсот сорок дев`ять гривень 70 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя Т.О. Скочок