Рішення

від 14.09.2021 по справі 640/11742/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ № 640/11742/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фарсіс і Ко доГоловного управління ДПС у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фарсіс і Ко з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2020 №00001710502.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що спірні фінансово-господарські операції позивача з ТОВ Імпакт Лайт носили реальний характер, що підтверджується відповідною первинною документацією. Крім того, представником позивач наголошено на тому, що сам факт порушення кримінальної справи стосовно контрагента позивача посвідчує виключно цю процесуальну дію, яка сама по собі не впливає на господарські взаємовідносини між суб`єктами господарювання, які реалізували свою господарську компетенцію та не доводить склад податкового правопорушення, відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом правомірно, з огляду на виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства ТОВ Фарсіс і Ко . При цьому, у відзиві представником відповідача заявлено клопотання про виключення первинних документів, наданих контрагентом ТОВ Імпакт Лайт , з числа доказів, відповідно до ч. 3 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останні підписано неуповноваженою особою.

З приводу викладеного суд одразу звертає увагу на наступне. Згідно з ч. 3 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо доданий до справи або наданий суду учасником справи для ознайомлення документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник справи може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.

Разом з тим, враховуючи характер заявленого спору, наявні у матеріалах справи копії первинної документації є предметом дослідження з метою підтвердження або спростування висновків контролюючого органу про безтоварність спірних фінансово-господарських операцій, відтак, оцінка таких доказів може бути здійснена лише за результатами розгляду даної справи по суті.

Також, у відзиві представником відповідача заявлено клопотання про виклик та допит у якості свідка ОСОБА_1 як керівника контрагента позивача у період здійснення спірних операцій.

На підставі викладеного ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021 призначити у справі судове засідання для виклику та допиту свідка на 01.03.20201 та викликано у призначене судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 .

Разом з тим, у судові засідання, призначені на 01.03.2021 та 29.03.2021 з метою допиту вказаного свідка, останній не з`явився, внаслідок чого судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Фарсіс і Ко , за результатами чого складено акт від 27.01.2020 №44/26-15-05-02-02/41849052, в якому вказано про порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 79 713,00 грн., у тому числі за грудень 2018 року у сумі 79 713,00 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 №00001710502, яким ТОВ Фарсіс і Ко збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 99 641,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням нараховано 79 713,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19 928,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ТОВ Фарсіс і Ко подано відповідну скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої рішенням про результати розгляду скарги від 07.05.2020 №15507/0/99-00-08-05-02-06 податкове повідомлення-рішення від 18.02.2020 №00001710502 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Імпакт Лайт , - з огляду на те, що всі надані документи зі сторони ТОВ Імпакт Лайт підписано керівником - ОСОБА_1, який вказує про його непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Імпакт Лайт , з урахуванням наявності ухвал у рамках кримінальних проваджень, які стосуються ТОВ Імпакт Лайт .

Так, з наявної у матеріалах справи копії пояснень від 05.04.2019, наданих ОСОБА_1 , вбачається, що останній будь-яку діяльність від імені ТОВ Імпакт Лайт не здійснював та не мав на меті здійснювати. Вказане підприємство було зареєстровано за винагороду у розмірі 2 000,00 грн. без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

З приводу викладеного, слід зазначити, що протокол допиту свідка (у даному разі пояснення, відібрані слідчим) сам по собі не є достатнім та беззаперечним доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 28.05.2019 у справі №826/14073/16.

У той же час, в акті перевірки наголошено на змісті ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 15.02.2019 у справі №760/4651/19, в якій, зокрема, вказано наступне:

Крім того, слідчий вказав, що під час досудового розслідування встановлено, що у суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ Кронос Компані , ТОВ Експертбілд , ТОВ Дарджест , ТОВ Амрон-Буд , ТОВ Никюгторг , ТОВ Лайніс , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Сіті Буд Інвест , ТОВ Укрдімбуд ЛТД , ТОВ Імпакт Лайт , ТОВ Малібу Сіті Груп , ТОВ Деквайс , ТОВ Стил Форт відсутні трудові ресурси, офісні, торгівельні та складські приміщення, виробниче обладнання, сировина, матеріали, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності. Відповідно до показників податкової звітності протягом 2016 - 2018 років суми амортизаційних відрахувань відсутні. На зазначених підприємствах у період 2016 - 2018 років доходи отримували лише директори підприємства, які також одноосібно займали посади головних бухгалтерів та здійснювали реєстрацію підприємств, наймані працівники відсутні. Податкова звітність до податкових органів надавалась виключно в електронному вигляді, з використанням IP-адрес, які знаходяться за межами України.

При цьому, слідчий вказує на те, що злочинна схема, направлена на надання суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки послуг по ухиленню від сплати податків функціонує за наступним алгоритмом:

ТОВ Кронос Компані , ТОВ Експертбілд , ТОВ Дарджест , ТОВ Амрон-Буд , ТОВ Никюгторг , ТОВ Лайніс , ТОВ Вікторенко Партнерс , ТОВ Сіті Буд Інвест , ТОВ Укрдімбуд ЛТД , ТОВ Імпакт Лайт , ТОВ Малібу Сіті Груп , ТОВ Деквайс , ТОВ Стил Форт посідаючи в даній схемі ланку вигодоформуючого (вигодотранспортуючого) підприємств, з метою безпідставного заниження податкових зобов`язань з ПДВ, які виникли у підприємств реального сектору економіки, незаконно формують відповідний обсяг податкового кредиту з ПДВ, за рахунок нібито понесених витрат на сплату товарів, робіт, послуг, отриманих від підприємств, що здійснюють неспеціалізовану оптову торгівлю, після чого з метою створення видимості здійснення господарської діяльності, вуалюючи псевдорозрахункові операції, незаконно сформований податковий кредит з ПДВ збалансовують податковими зобов`язаннями на користь підприємств реального сектору економіки, які в даній схемі займають ланку (вигодонабувачів).

Окрім цього, слідчий зазначав, що в результаті незаконної діяльності зазначених фіктивних підприємств, податки не нараховуються та не сплачуються, а кошти, які в рахунок сплати податків підлягають спрямуванню до бюджету Держави, в дійсності незаконно переводяться в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування України, та присвоюються. .

У зв`язку з викладеним, контролюючим органом вказано про те, що перевіркою не підтверджено господарські операції на адресу ТОВ Фарсіс і Ко від ТОВ Імпакт Лайт , внаслідок чого за наданням послуг оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, наслідком чого є отримання ТОВ Фарсіс і Ко необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

У свою чергу, у відповідності до наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ Фарсіс і Ко (замовник) та ТОВ Імпакт Лайт (виконавець) укладено договір від 17.12.2018 №17122018/1, у відповідності до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, згідно з предметом закупівлі ДК 021:2015 код 72260000-5 Послуги СЕО оптимізація - магазину ТОВ Фарсіс і Ко , який розміщений за електронною адресою: farsis.kiev.ua (комплексний аналіз сайтів конкурентів, повноти наповнення статей на них, підбір семантичної бази для оптимізації сайту, підготовка структури сайту, підготовлення вимог для подальшої розробки і модернізації сайту, формування первинного ядра пошукових запросів, формування розширеної структури сайту, організування внутрішньої перелінковки, оптимізація контенту, оптимізація розміру контенту, зовнішня оптимізація сайту, збільшення конверсії на сайті до 35%), згідно з переліком послуг (додаток 1), який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.3 вказаного договору, виконання договору передбачає надання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій та інформації з питань інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем, та інших послуг, які визначають календарним планом надання послуг, і що міститься у додатку 3 до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Ціна цього договору становить 478 276,00 грн., у тому числі ПДВ 79 712,66 грн. (п. 3.1 договору).

Оплата послуг виконавця за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі на рахунок виконання на підставі виставлених виконавцем рахунків (п. 4.1 договору).

На підтвердження товарності (реальності) фінансово-господарських операцій у матеріалах справи містяться копії рахунків на оплату від 28.12.2018 №93 та від 28.12.2018 №94, актів надання послуг від 28.12.2018 №1 та від 28.12.2018 №2, звітів до вказаних актів, податкових накладних від 28.12.2018 №43 та від 28.12.2018 №44.

Разом з тим, з урахуванням того, що спірні фінансово-господарські операції мали місце у грудні 2018 року, як станом на момент проведення контролюючим органом перевірки (січень 2020 року), так і станом на момент розгляду даної справи судом, позивачем не надано суду доказів оплати наданих послуг, а також не зазначено причин неможливості їхнього подання, з урахуванням того, що ухвалою суду від 10.06.2020 вказані докази витребовувались від позивача.

Крім того, з наданих представником позивача доказів не вбачається того, що надані ТОВ Імпакт Лайт послуги мали розумну економічну причину (ділову мету), оскільки протилежного не доведено.

Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено реальності (товарності) спірних фінансово-господарських операцій.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фарсіс і Ко (код ЄДРПОУ 41849052, адреса: 03148, м. Київ, просп. Леся Курбаса, 2Д) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок