Постанова

від 13.09.2021 по справі 400/4955/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4955/20

Головуючий І інстанції Устинов І.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту рішення - 01.02.2021р. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Баштанської міської ради, у якому просив суд:

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність, орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташовану на території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувшись до міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, отримав відмову у задоволенні такої заяви з підстав того, що бажана земельна ділянка відноситься до переліку земель для продажу прав оренди на земельних торгах (затв. рішенням Баштанської міської ради від 10.03.2020р. №2 ). Однак, позивач вказує на те, що земельна ділянка, на яку він претендував, в переліку земельних ділянок затверджених вказаним вище рішенням відповідача - відсутня, а тому оскаржуване рішення порушує його право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, що врегульовано ст.118 ЗК України.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можливе лише після державної реєстрації цієї земельної ділянки у комунальну власність.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021р. (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження ) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Баштанської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність, орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташовану в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області. Зобов`язано Баштанську міську раду надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність, орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташовану в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Баштанська міська рада 10.03.2021р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2021р. та прийняти нове про закриття провадження у справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Баштанської міської ради та витребувано справу з суду 1-ї інстанції.

09.04.2021р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

12.04.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України ).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 , виявивши бажання отримати у власність земельну ділянку площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення в межах території Баштанської міської ради, 08.08.2020р. звернувся з клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, надавши до клопотання всі необхідні документи, у т.ч. графічні матеріали із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Однак, 31.08.2020р. ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області прийнято наказ за №10844-СГ про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки бажана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності у відповідності до ст.122 та п.21 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

02.09.2020р. позивач звернувся з аналогічним клопотанням до Баштанської міської ради.

Проте, рішенням Баштанської міської ради від 30.09.2020р. №19 позивачу також було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, у зв`язку із прийнятими відповідно до повноважень міської ради нормативно-правовими актами (віднесено до переліку земель для продажу прав оренди на земельних торгах ).

Крім того, на звернення позивача від 06.10.2020р., відповідачем було надано перелік земель для продажу прав оренди на земельних торгах (затв. рішенням Баштанської міської ради від 10.03.2020р. №2 ). У супровідному листі, до якого додавався вказаний вище перелік, серед іншого, вказано про те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4820610100:05:000:0401 (на якій розташовано об`єкт нерухомості, придбаний позивачем у ТОВ Родючість ) в комунальну власність не передавалась, та згідно з даними Державного земельного кадастру знаходиться у державній власності, у зв`язку із чим позивачу рекомендовано звернутись з даним питанням до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, який є розпорядником земель державної форми власності.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, неправомірності спірної бездіяльності відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах та в порядку, що передбачені Конституцією України, ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення ), а також іншими законами України, які регулюють земельні відносини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості ) належної їм земельної частки (паю ).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ст.116 ЗК України ).

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений ст.118 ЗК України, зокрема ч.6 вказаної статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки ), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб ) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства ).

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

За правилами ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Наведеними положеннями ЗК України чітко визначені як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідним органом місцевого самоврядування дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так і порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу.

За результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, відповідний орган місцевого самоврядування у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Разом із тим, така відмова має бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 ЗК України.

Як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій, позивач, діючи з метою реалізації права на безоплатну приватизацію земель сільськогосподарського призначення, звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Баштанської міської ради.

Як свідчать матеріали справи, до вказаного клопотання позивачем додано усі необхідні документи, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Однак, як зазначалося вище, Баштанська міська рада відмовила позивачу у задоволенні вказаної вище заяви-клопотанні.

Відмовляючи ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, Баштанська міська рада посилається на те, що спірна земельна ділянка нібито віднесена до переліку земель для продажу прав оренди на земельних торгах.

Так, дійсно в матеріалах справи міститься рішення позачергової XLIV сесії 7 скликання Баштанської міської ради від 10.03.2020р. №2, яким було затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності та сільськогосподарського призначення для продажу прав оренди на земельних торгах.

Перевіряючи правомірність вказаної вище підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст.135 ЗК України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (у т.ч. оренди ) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч.ч.2 і 3 ст.134 цього Кодексу.

Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що відповідний орган місцевого самоврядування як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності є організатором земельних торгів та, відповідно до вимог чинного законодавства, наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

За приписами ч.1 ст.136 ЗК України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса ) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання ), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Частиною 4 ст.136 ЗК України визначено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. При цьому, підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому, фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, у межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.02.2019р. у справі №815/905/17 та від 08.11.2019р. у справі №420/914/19.

За своїм змістом положення ч.1 ст.136 ЗК України є імперативними та однозначно вказують на те, що місце розташування та кадастровий номер обов`язково зазначається у переліку земельних ділянок та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Тобто, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено включення до цього переліку саме лотів, що свідчить про завершення процедури підготовки лотів до торгів.

Судова колегія, уважно дослідивши рішення позачергової XLIV сесії 7 скликання Баштанської міської ради від 10.03.2020р. №2, погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що відповідачем не доведено тієї обставини, що саме на час прийняття рішення ця спірна земельна ділянка та/або права на неї, щодо якої позивачем подано клопотання, у визначеному законом порядку була виставлена на земельні торги.

Що ж стосується тверджень органу місцевого самоврядування про відсутність у нього повноважень для розпорядження земельною ділянкою, що належить до земель державної власності, то судова колегія з цього приводу зазначає, в процесі реформування земельного законодавства склалась ситуація, коли правовий статус права власності на землі колективних сільськогосподарських підприємств законодавчо не було врегульовано.

З метою вирішення вказаного питання, Верховною Радою України 10.07.2018р. було прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні №2498-VІІІ, який набув чинності 01.01.2019р.

Згідно з п.21 розділу Х Перехідні положення ЗК України з дня набрання чинності Законом №2498-VІІІ, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності цим Законом перебували у приватній власності ), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Наведена норма чітко визначає, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а відтак, позивач не може бути поставлений у залежність від дій Баштанської міської ради по проведенню інвентаризації та реєстрації прав комунальної власності. Підстави ж для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, виникли з 01.01.2019р.

У відповідності до абз.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад (чинним на момент спірних правовідносин ), Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 01.02.2018р., наказано забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (шляхом проведення аукціонів ) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

З системного аналізу наведеного слідує те, що з 01.02.2018р. відповідні ради до передачі їм у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності забезпечені правом розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час їх передачі у власність, шляхом прийняття радою відповідного рішення.

До того ж, підтвердженням наявності у Баштанської міської ради відповідних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 4820610100:05:000:0401 є лист Відділу у Баштанському районі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 03.11.2020р. №527/134-20, за змістом якого, земельна ділянка за межами населеного пункту, що розташована на території Баштанської міської ради (відповідно до наданого позивачем викопіювання з Публічної кадастрової карти ), яка розташована поруч із земельною ділянкою площею 1,3 га із кадастровим номером 4820610100:05:000:0401, належала до земель колишньої колективної власності КСП Дружба народів , які не підлягали паюванню відповідно до матеріалів Схеми поділу земель колективної власності КСП Дружба народів (під господарськими будівлями і дворами ).

Таким чином, вищенаведеним фактично спростовується твердження відповідача про відсутність у нього повноважень розпорядження відповідною земельною ділянкою.

До того ж, судова колегія також звертає увагу й на те, що рішення відповідача від 30.09.2020р. №19 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не містить такої підстави для відмови, як відсутність повноважень щодо розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, не знаходить підстав для скасування оскаржуваного рішення суду 1-ї інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі Баштанської міської ради.

Також слід зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку про те, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2021р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко