Ухвала

від 14.09.2021 по справі 420/13110/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

14 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/13110/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом фірми Хімзахист у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року адміністративний позов фірми Хімзахист у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.11.2020 року №2098797/22483654. Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ФІРМИ ХІМЗАХИСТ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю № 36 від 15.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання. Стягнуто на користь ФІРМИ ХІМЗАХИСТ у формі товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року - залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року, від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. Розглянувши наведені доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З огляду на приписи частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у зв`язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області - відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року - повернуто апелянту.

Крім того, копію ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги направлено 22 квітня 2021 року.

Таким чином, відповідач мав достатній встановлений законодавством строк для усунення недоліків.

Колегія суддів зазначає, що вдруге апелянт звернувся з апеляційною скаргою 03 серпня 2021 року, при цьому платіжне доручення додане до апеляційної скарги датоване 27 травня 2021 року, отже вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся більше ніж через три місяця після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, що свідчить про пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність активних дій спрямованих на оскарження рішення суду першої інстанції.

Приписи пункту 4 частини 1 статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169КАС підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021 року по справі № 640/3393/19.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, а також строків її подання.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, в даному випадку відсутні, оскільки доказів, які б підтверджували перебування працівників на лікарняному у зв`язку захворюванням пов`язаним з коронавірусною хворобою, до вказаної заяви про поновлення строку не додано.

А отже, обставини, пов`язані з фінансуванням, кадровим забезпеченням, організаційними змінами викликаними коронавірусною хворобою та запровадженням карантину не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України Про судовий збір визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що апеляційним судом було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про повернення апелянту сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3153 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення №1065 від 27.05.2021 року з Державного бюджету України

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року - відмовити та визнати неповажним причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом фірми Хімзахист у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути Головному управлінню ДПС в Одеській області сплачений згідно платіжного доручення №1065 від 27.05.2021 року судовий збір у розмірі 3153 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три грн.) 00 коп. з Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.