Ухвала

від 10.09.2021 по справі 522/15903/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15903/20

Провадження по справі № 1-кп/522/11/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в об`єднаному провадженні №522/15903/20 обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12020162500000049 від 09.01.2020 року та №12020162500001068 від 12.06.2020 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор»),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають в об`єднаному провадженні №522/15903/20 обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12020162500000049 від 09.01.2020 року та №12020162500001068 від 12.06.2020 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 рахується за Суворовським районним судом м. Одеси, питання щодо застосування запобіжного заходу стосовно нього не вирішується судом у даному кримінальному провадженні.

Від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , проти задоволення якого сторона захисту заперечувала.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 , просив обрати більш м`який запобіжний захід та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або зменшити розмір застави, що підтримав його підзахисний.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7 , заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали провадження, суд доходить таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2021 року було продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави.

Враховуючи, що судом розпочато судовий розгляд, однак ще не всі матеріали провадження досліджено, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченому злочину.

При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому суд вбачає реальним існування раніше заявлених прокурором ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, у зв`язку з чим не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж раніше обраний.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, має середню освіту, зареєстрований та мешкає в м. Одесі, не одружений, не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , за який передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, тому продовжує існувати ризик того, що обвинувачений розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, на теперішній час на розгляді Суворовського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, що вказує на те, що існують ризики, передбачені п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення, так як він офіційно не працевлаштований та засоби його існування не відомі.

Крім того, судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 перебував у розшуку, що доводить ризик можливого переховування обвинуваченого від суду.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, та наявності доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів на підтвердження доводів сторони захисту щодо застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, суду представлено не було.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у таких межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданому клопотанні прокурор просила визначити обвинуваченому як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040 гривень. Однак, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до обвинувального акту розмір шкоди, заподіяної злочином складає 26 000 гривень, тому вважає раніше визначений обвинуваченому розмір застави у сумі 22 700 гривень обґрунтованим, достатнім, справедливим та співмірним з розміром спричиненої шкоди, у зв`язку з чим не вбачає підстав для зменшення розміру застави.

Суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає за можливе, як альтернативний, залишити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім та зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, суд доходить висновку про можливість продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який здатен запобігти наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим клопотання прокурора про продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому підлягає частковому задоволенню.

Будь-яких доказів, які б давали підстави суду змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, стороною захисту надано не було.

Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 331, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, а саме у розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, строком на 60 (шістдесят) днів.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі № 1-кп/522/11/21.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування з потерпілою, свідками обставин скоєння кримінального правопорушення.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 10.09.2021 року, який діє до 08.11.2021 року включно.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити ДУ «ОСІ».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, з моменту вручення її копії.

Суддя Приморського районного

суду м.Одеси ОСОБА_1