Ухвала

від 03.09.2021 по справі 308/11400/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11400/21

1-кс/308/3655/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурорм Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,

встановив:

З клопотання вбачається, що 16.08.2021 до відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи за допомогою екскаватору марки «KOMATSU» модель «IC400LC» жовто-білого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 здійснюють незаконний видобуток корисних копалин на території Андріївського родовища в с. Андріївка Ужгородського району. Відомості про згадану подію внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021071170000460 від 17 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що невстановленими особами здійснюється видобування корисних копалин, а саме каменю «Андезит» на території Андріївського родовища андезитів за адресою: Закарпатська область, Ужгородського району, на відстані 0,3 км на північ від с. Андріївка, що проводиться із використанням вантажної техніки та проводиться в період припинення дії спеціального дозволу. 16 серпня 2021 року з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин події, проведено огляд місця події за адресою Закарпатська область, Ужгородського району, а саме на відстані 0,3 км на північ від с. Андріївка, де під час огляду виявлено, що за вказаною адресою проводиться незаконне видобування твердих порід надр, а саме каменю «Андезит». В ході проведення огляду місця події, в присутності понятих було вилучено екскаватор гусеничний марки «KOMATSU», модель «IC400LC», жовто-білого кольору, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно з свідоцтва про реєстрацію машини є ПП «Мега-Авто» код ЄДРПОУ 35355572, який оглянуто та опечатано бірками з підписами учасників огляду.

Слідчий в клопотанні зауважує, що вказане клопотання подається не з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), а задля забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

З огляду на вказане слідчий просить накласти арешт на предмет, а саме екскаватор гусеничний жовто-білого кольору, марки «KOMATSU», модель «PC400LC», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який опечатано бірками з підписами учасників огляду, належний ПП «Мега-Авто», код ЄДРПОУ 35355572, вилучений в ході огляду місця події 16 серпня 2021 року із забороною користування та розпорядженням майном.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі.

Представник володільця майна ТОВ «Краб-Буд» адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання та не накладати арешт на транспортний засіб, оскільки територія проведення огляду належить ТОВ «Леанка», огляд проводився без участі представників такого Товариства, означений екскаватор належить ТзОВ «КРАБ БУД» й знаходиться на території ТОВ «Леанка» на підставі відповідного договору про надання дозволу на утримання.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР стверджується, що слідчим відділення відділу поліції №1Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021071170000460, відомості про яке внесено до ЄРДР від 17.08.2021 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 240 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є рапорт працівника поліції, згідно з яким 16.08.2021 на службу 102 надійшло повідомлення про те, що на Андрашівському кар`єрі знаходиться трактор невідомого кольору, причетний до незаконного видобування каміння.

При цьому у Витязі з ЄРДР міститься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що невстановлені особи за допомогою екскаватору марки «KOMATSU» модель «IC400LC» жовто-білого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 здійснюють незаконний видобуток корисних копалин на території Андріївського родовища в с. Андріївка Ужгородського району.

16.08.2021 слідчим в присутності понятих проведено огляд місця події, за яким в ході огляду Адріїївського кар`єру виявлено екскаватор гусеничний марки «KOMATSU», модель «IC400LC», жовто-білого кольору, з номерним позначенням « НОМЕР_3 », який на момент огляду був заглушений, двері зачинені. Зазначено, що вказаний екскаватор опечатано та залишено на зберіганні на територію Андріївського кар`єру.

17.08.2021 за постановою слідчого екскаватор гусеничний жовто-білого кольору, марки «KOMATSU», модель «PC400LC», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно зі свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 є ПП «Мега-Авто», код ЄДРПОУ 35355572, визнано речовим доказом.

З копії спеціального дозволу на користування надрами від 12.09.2016 стверджується, що такий наданий ТОВ «БУДАВТОДОР», код ЄДРПОУ 25434969 строком до 12.09.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З системного аналізу вказаних норм кримінального процесуального закону можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, є об`єктом кримінальних-протиправних дій чи набуто протиправним шляхом.

Слідчий обґрунтовуючи клопотання зазначає, що транспортний засіб, вилучений під час огляду місця події, є речовим доказом у кримінальному провадженні, що стверджується відповідною постановою.

Однак, слідчий суддя зауважує, що визнання стороною обвинувачення вилученого під час огляду місця події майна речовим доказом у кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для накладення на нього арешту.

Так, всупереч імперативним вимогам п.п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчим не зазначено підстави імету накладенняарешту намайно відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностітакого арешту. В свою чергу посилання слідчого на норми КПК в обґрунтування підстав та мети накладення арешту не є достатнім для задоволення розглядуваного клопотання.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати серед іншого правову підставу для арешту майна.

З документів, які надав представник ТзОВ «КРАБ БУД» видно, що територія Андріївського родовища андезитів на якій проведено огляд місця події від 16.08.2021, належить ТОВ «Леанка». При цьому з вищеописаного протоколу огляду місця події вбачається, що такий огляд проведений на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

За ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьоюцієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Вказана норма КПК України не передбачає повідомлення про вчинення кримінального правопорушення як підставу для проведення огляду на території, що перебуває у володінні юридичної особи.

Як вбачається із досліджених матеріалів справи добровільної згоди власника земельної ділянки ТОВ «Леанка» орган досудового розслідування не мав.

Більш того, слідчий суддя вважає, що анонімне повідомлення заявника на службу 102, виявлення під час проведення огляду місця події екскаватора, який перебував в неробочому стані, тобто не здійснював діяльність про яку інформовано заявником (видобування каміння), за відсутності доказів протилежного, не є достатньою правовою підставою для тимчасового вилучення транспортного засобу.

Окрім цього з акту приймання-передачі від 10.09.2019 видно, що ОСОБА_6 як сторона 1 передав ДП «Агропромислова фірма «Леанка» як сторона 2 на виконання мов договору відповідального зберігання від 01.06.2019 склали акт приймання-передачі, за яким сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла майно, яке належить стороні 1 на праві власності, серед іншого екскаватор, а сторона 1 прийняла дублікат ключів від замків місця зберігання.

З огляду на вказане слідчий суддя не вбачає правової підстави для накладення арешту на такий.

На підтвердження обставин, викладених в клопотанні, а саме в частині незаконного видобутку корисних копалин на території Андріївського родовища в с. Андріївка Ужгородського району, слідчий додає спеціальний дозвіл на видобування сировини у вказаному кар`єрі, виданому ТОВ «БУДАВТОДОР», строк дії якого закінчився, однак слідчий суддя позбавлений можливості з`ясувати як вказаний дозвіл співвідноситься із тимчасовим вилученням екскаватору, власником якого є ПП Мега-Авто» (свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 ), а його володільцем - ТОВ «Краб-Буд».

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Практика Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.

Тож слідчий суддя зазначає, що арешт вилученого транспортного засобу може призвести до надмірного обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене клопотання до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК Українивідмова у задоволенні клопотання або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. ст.2,7,98,132,170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на екскаватор гусеничний жовто-білого кольору, марки «KOMATSU», модель «PC400LC», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який опечатано бірками з підписами учасників огляду, належний ПП «Мега-Авто», код ЄДРПОУ 35355572, вилучений в ході огляду місця події 16 серпня 2021 року, відмовити.

Ухвала про відмову у накладенні арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1