Постанова

від 13.09.2021 по справі 913/1/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2021 р. Справа № 913/1/21

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

прокурор - Хольченков А.О.;

позивач - не з`явився;

1-й відповідач - не з`явився;

2-й відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу другого відповідача - Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» (вх.№1657Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 27 квітня 2021 року (суддя Іванов А.В., повний текст складено 29.04.2021 року) у справі №913/1/21

за позовом Виконувача обов`язки керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області, м.Старобільськ Луганської області,

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

2. Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» , м.Старобільськ Луганської області,

про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2021 року Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» , в якій, з урахуванням заяви про зміну предмета позову №34-551вих-21 від 10.02.2021 року, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» ;

- скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей, розташованої на території Риб`янцівської сільської ради (район, область), кадастровий номер 4423386600:08:003:0199, яке зареєстровано за Приватним закладом «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007), про що державним реєстратором внесено запис про інше речове право №32235923 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

- зобов`язати Приватний заклад «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області земельну ділянку загальною площею 9,3303 га (кадастровий номер 4423386600:08:003:0199), розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.04.2021 року (суддя Іванов А.В., повний текст складено 29.04.2021 року) у справі №913/1/21 позов виконувача обов`язки керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» .

Скасовано державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей, розташованої на території Риб`янцівської сільської ради (район, область), кадастровий номер 4423386600:08:003:0199, яке зареєстровано за Приватним закладом «Луганський навчально-виховний комплекс» (92701, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Георгія Лангемака, буд. 65, ідентифікаційний код 38819007), про що державним реєстратором внесено запис про інше речове право №32235923 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Зобов`язано Приватний заклад «Луганський навчально-виховний комплекс» (92701, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Георгія Лангемака, буд. 65, ідентифікаційний код 38819007) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2, ідентифікаційний код 39771244) земельну ділянку загальною площею 9,3303 га (кадастровий номер 4423386600:08:003:0199), розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2, ідентифікаційний код 39771244) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір в сумі 3153,00 грн.

Стягнуто з Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» (92701, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Георгія Лангемака, буд. 65, ідентифікаційний код 38819007) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір в сумі 3153,00 грн. 00 коп.

Приватний заклад «Луганський навчально-виховний комплекс» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Луганської області від 27.04.2021 року у справі №913/1/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що Господарський суд Луганської області при прийнятті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги, що в підтвердження статусу суб`єкта освітньої діяльності Приватним закладом Луганський навчально-виховний комплекс надано суду ліцензію Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Луганської обласної державної адміністрації (Серія АГ № 580334) від 30.08.2013, яка є чинною до 28.08.2024, Свідоцтво № 020520 від 09.06.2014 року про атестацію, видане Департаментом освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, яке є дійсним до 05.06.2024 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 13821360000024497 від 24.07.2013.

Протоколом автоматизованого розподілу між суддями від 28.05.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою суду від 02.06.2021 року апеляційну скаргу Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» на рішення Господарського суду Луганської області від 27.04.2021 року у справі №913/1/21 залишено без руху з підстави невиконання скаржником п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Апелянту ухвалено усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» на рішення Господарського суду Луганської області від 27.04.2021 року у справі №913/1/21. Позивачу та першому відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на 28 липня 2021 р. на 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

14.07.2021 до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Старобільська обласна прокуратура заперечує проти доводів скаржника, вважає прийняте господарським судом рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що відповідно до норм чинного законодавства заклад освіти, як суб`єкт освітньої діяльності, створюється і діє з метою здійснення освітньої діяльності, яка спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу як системи науково- методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей. За місцезнаходженням юридичної особи ПЗ закладу Луганський навчально-виховний комплекс знаходиться домоволодіння, власниками якого є громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інформація Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації № 01/07-24/00370 від 04.02.2021 свідчить про те, що ПЗ Луганський навчально-виховний комплекс із заявою про отримання ліцензії за певними рівнями повної загальної середньої освіти до Луганської обласної державної адміністрації не звертався. З Листа Старобільської районної державної адміністрації Луганської області № 01-22/301 від 02.02.2021 вбачається, що у відділі освіти Старобільської РДА відсутня інформація щодо кількості дітей, які навчаються у приватному закладі Луганський навчально-виховний комплекс , так як вказаний заклад відсутній у будь-яких реєстрах та звітах, що подаються відділом освіти. В Головному управління ДПС у Луганській області відсутня інформація щодо кількості (численності) зареєстрованих працівників, які перебували в трудових відносинах з приватним закладом Луганський навчально-виховний комплекс . Окрім того, до контролюючого органу відомості про об`єкти оподаткування щодо кількості та видів зареєстрованої та/або орендованої сільськогосподарської техніки приватним закладом Луганський навчально- виховний комплекс не надавались.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Гетьмана Р.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 26.07.2021, згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

Відповідно до приписів п. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У судове засідання з`явились прокурор і представник другого відповідача. Інші учасники справи не з`явились.

З метою повного та всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість закінчення розгляду справи у даному судовому засіданні, колегія суддів оголосила перерву в розгляді справи до 13.09.2021.

У судове засідання 13.09.2021 прибув прокурор, який висловив свою позицію по справі та підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 12.04.2019 Приватний заклад «Луганський навчально-виховний комплекс» звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з клопотанням №02/19 від 11.04.2019, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою зі зміною цільового призначення щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 9,3303 га, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується у Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області для передачі вищезазначеної земельної ділянки в постійне користування для дослідних та навчальних цілей.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №819-сг від 25.04.2019 «Про надання дозволу Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для дослідних та навчальних цілей» надано дозвіл Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) з кадастровим номером 4423386600:08:003:0199, площею 9,3303 га, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя - рілля.

18.06.2019 ПЗ «Луганський НВК» звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) площею 9,3303 га, що розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області для ведення підсобного сільськогосподарського господарства та передати земельну ділянку з кадастровим номером 4423386600:08:003:0199 в постійне користування. До заяви додав Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4403431912019 від 13.06.2019 з додатком та проект землеустрою з додатками.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» затверджено Проект землеустрою щодо відведення сформованої земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) площею 9,3303 га у постійне користування для дослідних і навчальних цілей Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» , розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області та передано у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» земельну ділянку, загальною площею 9,3303 га (кадастровий номер 4423386600:08:003:0199) для дослідних і навчальних цілей за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя - рілля, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №235747207 від 07.12.2020 вбачається, що 02.07.2019 здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4423386600:08:003:0199, площею 9,3303 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовується для дослідних і навчальних цілей, розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, номер запису про інше речове право 32235923.

Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує на те, що на момент реєстрації, отримання земельної ділянки та на даний час ПЗ «Луганський НВК» не отримав ліцензію у сфері освітньої діяльності, тому вказана юридична особа приватного права не є суб`єктом освітньої діяльності та не може здійснювати наукову та навчальну діяльність. На момент передачі спірної земельної ділянки у постійне користування ПЗ «Луганський НВК» не був суб`єктом освітньої діяльності і не є таким наразі, у зв`язку з чим у нього відсутні законні підстави для набуття права постійного користування на земельну ділянку державної форми власності для дослідних і навчальних цілей. В зв`язку з наведеним, прокурор вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» є незаконним та підлягає скасуванню.

Також, прокурор зазначає, що скасуванню підлягає державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей, розташованої на території Риб`янцівської сільської ради (район, область), кадастровий номер 4423386600:08:003:0199, яке зареєстровано за Приватним закладом «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007), про що державним реєстратором внесено запис про інше речове право №32235923 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а земельна ділянка загальною площею 9,3303 га (кадастровий номер 4423386600:08:003:0199), розташована за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, підлягає поверненню Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області.

Вказане стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПЗ Луганський навчально-виховний комплекс не має права та не здійснює освітню діяльність, у зв`язку з чим фактично не є закладом освіти в розумінні Закону України Про освіту . Крім того, заклад на момент отримання земельної ділянки в постійне користування не мав жодного працівника, який перебуває у трудових відносинах з вказаним закладом та не мав необхідного матеріально-технічного забезпечення, сільськогосподарської техніки для використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (п. в ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами або юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (п.п. 34 п. 4 Положення).

Отже, вказаними нормами законодавства передбачена можливість передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам. При цьому, передача у постійне користування, в тому числі і навчальному закладу, земельної ділянки сільськогосподарського призначення в такому випадку зумовлена необхідністю здійснення ним дослідних та навчальних цілей, а також пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

На думку апелянта, оскаржуване рішення суду є незаконним у зв`язку з тим, що по-перше, судом не взято до уваги наданих приватним закладом Луганський навчально-виховний комплекс доказів, у зв`язку з чим зроблено невірний висновок, про те що заклад не має статусу закладу освіти, по-друге, судом не вірно застосовано Положення про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки , затверджене наказом МОН від 30.01.2015 № 68.

Колегія суддів ставиться критично до вказаних тверджень відповідача з огляду на таке.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про освіту» юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Згідно положень п.п. 2-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а термін «заклад освіти» , що вживається у цьому Законі та спеціальних законах, відповідає терміну «навчальний заклад» , що вживається в Конституції України.

У п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» зазначено, що суб`єкт освітньої діяльності, яким виступає фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність.

З аналізу наведених норм вбачається, що суб`єкт освітньої діяльності є загальним поняттям по відношенню до закладу освіти, який є тотожним поняттю навчального закладу.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» визначено, що освітня діяльність - діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

В свою чергу, освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» ).

Таким чином, заклад освіти, як суб`єкт освітньої діяльності, створений і діє з метою здійснення освітньої діяльності, яка спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу як системи науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Відтак, оскільки заклад освіти створюється саме для здійснення освітньої діяльності, то лише формальна реєстрація юридичною особою виду її економічної діяльності як 85.31 Загальна середня освіта та зазначення в Статуті про те, що вона є закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів не надає їй статусу закладу освіти, для якого відповідно до положень Закону України «Про освіту» основним видом діяльності є саме освітня діяльність.

За таких обставин, щоб вважатися закладом освіти, юридична особа має обов`язково здійснювати таку освітню діяльність.

Проте, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідно до інформації, наданої Департаментом освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації в листі №01/03-29/00760 від 06.05.2020, ПЗ «Луганський НВК» із заявою про отримання ліцензії за певними рівнями загальної середньої освіти до Луганської обласної державної адміністрації не звертався, тому питання видачі ліцензії на надання освітніх послуг за відповідними рівнями загальної середньої освіти не розглядалося. За відсутності ліцензії у ПЗ «Луганський НВК» орган ліцензування не має можливості здійснити планову та/або позапланову перевірку додержання закладом освіти вимог ліцензійних умов. Атестація педагогічних працівників ПЗ «Луганський НВК» не проводилась.

Листом №01-21/637 від 09.03.2021 Старобільська районна державна адміністрація повідомила, що про зміну місцезнаходження ПЗ «Луганський НВК» відділ освіти не повідомлявся. В період з 11.03.2019 і по теперішній час від керівника ПЗ «Луганський НВК» до відділу освіти не надходило інформації щодо кількості учнів та стосовно провадження ним діяльності на території Старобільського району.

За інформацією, наданою листом Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації №01/03-35/00828 від 11.03.2021, за місцем провадження освітньої діяльності ПЗ «Луганський НВК» за адресою: Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Лангемака, 65, ліцензія не надавалася. ПЗ «ЛНВК» протягом 2014-2021 років не надавав Звіту денного закладу загальної середньої освіти, який має подаватися до органу управління освітою за місцем його знаходження. Також від ПЗ «Луганський НВК» з 11.03.2019 і по теперішній час замовлення документів про освіту державного зразка не надходило, видача документів про освіту не здійснювалася. Луганською обласною державною адміністрацією як органом ліцензування рішення щодо видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності ПЗ «Луганський НВК» не приймалося, ліцензія не надавалася, тому здійснювати освітню діяльність цей заклад не має правових підстав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ні на час звернення до Головного управління із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, ні на час затвердження проекту та передачі у постійне користування ПЗ «Луганський НВК» спірної земельної ділянки, відповідач-2 освітньої діяльності не здійснював. Більш того, з моменту отримання в постійне користування спірної земельної ділянки і на даний час відповідач-2 також не здійснює освітньої діяльності взагалі, що ПЗ «Луганський НВК» не заперечується.

З огляду на те, що ПЗ «Луганський НВК» не здійснює освітньої діяльності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана юридична особа не є суб`єктом освітньої діяльності в розумінні вимог закону, а відповідно не є і закладом освіти (навчальним закладом), що, в свою чергу, унеможливлює передачу йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності для навчальних і дослідних цілей.

Оскільки передача в постійне користування земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей ПЗ «Луганський НВК» , який не лише не здійснював освітньої діяльності на момент передання такої земельної ділянки в постійне користування, але й не здійснює її наразі, не маючи для цього ані відповідного матеріально-технічного забезпечення, ані педагогічного персоналу, який і повинен провадити освітню діяльність, спотворює саму мету для якої вказана земельна ділянка надавалася ПЗ «Луганський НВК» у постійне користування.

Крім того, в Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності, як складової Єдиної державної електронної бази з питань освіти, відсутня будь-яка інформація щодо такого cуб`єкта освітньої діяльності як ПЗ «Луганський НВК» , що вбачається з інформації з даного реєстру.

В той же час, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про освіту» визначено, що у системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації про систему освіти.

Обов`язковими складовими Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.ч. 2-5 ст. 74 Закону України «Про освіту» ).

Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти (далі - ЄДЕБО), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, а саме п. 7 розділу IV передбачено, що cуб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені структурні підрозділи, що надають освітні послуги: 1) вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію, визначену пунктами 5, 6 розділу ІІІ цього Положення, а також про: тип закладу освіти; форму власності суб`єкта освітньої діяльності; найменування органу, до сфери управління якого належить суб`єкт освітньої діяльності державної чи комунальної форми власності; перелік засновників (учасників) суб`єкта освітньої діяльності приватної форми власності; доведений обсяг державного та регіонального замовлення на підготовку фахівців; правила прийому до закладу освіти; контактні дані (адреси місцезнаходження, електронної пошти, номер телефону та факсу) приймальних (відбіркових) комісій закладів освіти; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів освіти за спеціальностями, професіями, рівнями освіти, роками навчання, за окремими категоріями, визначеними розпорядником ЄДЕБО; звіти, передбачені законодавством; іншу інформацію, визначену розпорядником ЄДЕБО; 2) підтверджують зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; 3) здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Відповідно до пп. 2 п. 3 розділу IV цього Положення органи управління у сфері освіти в межах компетенції контролюють своєчасність внесення підпорядкованими суб`єктами освітньої діяльності до ЄДЕБО повної, актуальної та достовірної інформації про здобувачів освіти, іншої інформації, визначеної законодавством.

Відтак, відсутність в ЄДЕБО інформації про відповідача-2 свідчить про те, що ПЗ «Луганський НВК» , формально називаючись навчальним закладом, будь-якої освітньої діяльності не здійснює, ніяким чином не комунікує з органами та установами освіти, відповідальними за контроль над закладами освіти.

З листів Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації №01/03-29/00760 від 06.05.2020 та №01/03-35/00828 від 11.03.2021 вбачається, що відповідач-2 після перереєстрації в м. Старобільськ не звертався до нього як суб`єкта лінцезування з питань провадження освітньої діяльності за новою адресою та отримання дозвільних документів, які є необхідними для провадження такої діяльності згідно чинного законодавства. Ліцензія ПЗ «Луганський НВК» суб`єктом ліцензування не надавалася, тому здійснювати освітню діяльність відповідач-2 не має правових підстав.

До того ж, матеріали справи свідчать, що реєстрація відповідача-2 в АДРЕСА_1 , є суто формальною, оскільки в даному домоволодінні проживають фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується їх поясненнями.

Крім того, в Україні затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України №2205 від 25.09.2020 та діє Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, вимоги якого обов`язкові для врахування при влаштуванні і обладнанні приміщень закладів освіти, що будуються та експлуатуються.

Так, п. 1 Розділу ІІІ Санітарного регламенту передбачено, що будівля закладу освіти повинна забезпечувати оптимальні умови для організації освітнього процесу.

В свою чергу, очевидною є неможливість забезпечувати оптимальні умови для організації освітнього процесу в приватному домоволодінні, не пристосованому до здійснення освітньої діяльності.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наданої ГУ ДПС у Луганській області в листі №2876/5/12-32-12-11 від 13.04.2021 інформації, станом на 13.04.2021 за період з 11.03.2019 по 08.04.2021 ПЗ «Луганський НВК» до контролюючого органу податкову та іншу звітність не подавав; від такого платника податків не надходили податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і утриманого з них податку; звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходи, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та повідомлення про прийняття працівників на роботу. В ГУ ДПС у Луганській області відсутня інформація щодо кількості зареєстрованих працівників, які перебували в трудових відносинах з ПЗ «Луганський НВК» . Відомості про об`єкти оподаткування щодо кількості та видів зареєстрованої та/або орендованої сільськогосподарської техніки до контролюючого органу ПЗ «Луганський НВК» не надавались.

Згідно інформації, наданої ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області листом №01-11/1131 від 15.04.2021, станом на 14.04.2021 в Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів інформація щодо зареєстрованої сільськогосподарської (будівельної) техніки за ПЗ «Луганський НВК» відсутня.

Таким чином, наведене свідчить про те, що ПЗ «Луганський НВК» як на момент отримання спірної земельної ділянки в постійне користування, так і на даний час не має необхідного матеріально-технічного забезпечення та жодного працівника, який перебуває у трудових відносинах з вказаним закладом для використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що передаючи земельну ділянку у постійне користування ПЗ «Луганський НВК» , Головне управління мало перевірити чи є дана юридична особа закладом освіти (навчальним закладом) з урахуванням положень чинного законодавства.

З`ясування Головним управлінням обставин щодо правового статусу відповідача-2 є суттєвим для видання ним наказу про надання земельної ділянки ПЗ «Луганський НВК» , саме як закладу освіти (навчальному закладу), передбаченому ст. 22 ЗК України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» прийнято в порушення вимог ст. 22 ЗК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога прокурора про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке зареєстровано за Приватним закладом «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007), про що державним реєстратором внесено запис про інше речове право №32235923 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2019 ПЗ «Луганський НВК» здійснив державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4423386600:08:003:0199, площею 9,3303 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовується для дослідних і навчальних цілей, розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, номер запису про інше речове право 32235923, що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №235747207 від 07.12.2020.

За приписами пунктів 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що наразі законом встановлено такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-ІХ судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду у від 23.06.2020 у справі №905/633/19.

Таким чином, визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» , як документа, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав права постійного користування спірною земельною ділянкою має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимога прокурора про скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей, розташованої на території Риб`янцівської сільської ради (район, область), кадастровий номер 4423386600:08:003:0199, яке зареєстровано за Приватним закладом «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007), про що державним реєстратором внесено запис про інше речове право №32235923 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, є обґрунтованою та правомірно задоволена господарським судом.

Що стосується вимоги прокурора про зобов`язання Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області спірну земельну ділянку, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 317, 318 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Вимога прокурора про зобов`язання Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області земельну ділянку загальною площею 9,3303 га (кадастровий номер 4423386600:08:003:0199), розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, пов`язана з правом користування відповідачем-2 цією земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Матеріали справи свідчать, що власником спірної земельної ділянки є держава в особі її розпорядника - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

У зв`язку із визнанням недійсним та скасуванням наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1238-сг від 21.06.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» для дослідних і навчальних цілей» , а також скасуванням державної реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою, відповідач-2 втрачає статус користувача, тому має повернути спірну земельну ділянку, передану йому в постійне користування, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

З урахуванням викладеного, вимога прокурора про зобов`язання Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» (ідентифікаційний код 38819007) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області земельну ділянку загальною площею 9,3303 га (кадастровий номер 4423386600:08:003:0199), розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Риб`янцівській сільській раді Новопсковського району Луганської області також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції не було порушено норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при ухваленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Луганської області від 27 квітня 2021 року у справі №913/1/21.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 233, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного закладу «Луганський навчально-виховний комплекс» на рішення Господарського суду Луганської області від 27 квітня 2021 року у справі №913/1/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 27 квітня 2021 року у справі №913/1/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.09.2021 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.