Ухвала

від 13.09.2021 по справі 905/1743/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

13.09.2021 Справа № 905/1743/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Євгенівське (85563, Донецька область, Великоновосілківський район, село Євгенівка, вулиця Центральна, будинок 30, код ЄДРПОУ 30835215)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Кронос-Дон (85563, Донецька область, Великоновосілківський район, село Євгенівка, вулиця Степна, будинок 1, код ЄДРПОУ 37670907)

про забезпечення позову, -

без виклику учасників справи

В С Т А Н О В И В

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Євгенівське звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно, яке є предметом позову та належить на теперішній час відповідачу на праві власності до завершення розгляду справи на об`єкти нерухомого майна за переліком;

- накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 4,4369 га з кадастровим номером 1421281200:02:001:0033, яка знаходиться в оренді СТОВ Євгенівське на підставі укладеного з ТОВ Кронос-Дон договору, зареєстрованого у Відділі Держкомземі Великоновосілківського району Донецької області за № 142128124002341 від 14.06.2012;

- накладення арешту на земельні ділянки загальною площею 203,3517 га з кадастровими номерами 1421281200:01:001:0441, 1421281200:01:001:0442, 1421281200:01:001:0443, 1421281200:01:001:0444, 1421281200:01:001:0445, 1421281200:01:001:0446, 1421281200:01:001:0447, 1421281200:01:001:0448, 1421281200:01:001:0449, які знаходяться в оренді СТОВ Євгенівське на підставі укладеного з ТОВ Кронос-Дон договору, зареєстрованого у Відділі Держкомземі Великоновосілківського району Донецької області за № 142128124002340 від 14.06.2012;

- заборони товариству з обмеженою відповідальністю Кронос-Дон та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з об`єктами нерухомості згідно переліку, земельною ділянкою загальною площею 4,4369 га з кадастровим номером 1421281200:02:001:0033 та земельними ділянками загальною площею 203,3517 га з кадастровими номерами 1421281200:01:001:0441, 1421281200:01:001:0442, 1421281200:01:001:0443, 1421281200:01:001:0444, 1421281200:01:001:0445, 1421281200:01:001:0446, 1421281200:01:001:0447, 1421281200:01:001:0448, 1421281200:01:001:0449, а саме відчужувати будь-яким способом вказані вище об`єкти нерухомості, передавати їх у заставу, передавати дані об`єкти третім особам, виконувати будь-які дії, пов`язані зі зміною права власності на вищезазначені об`єкти, або виконувати щодо них інші зобов`язання;

- передати вказані об`єкти на відповідальне зберігання сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Євгенівське .

В обґрунтування вищезазначеної заяви заявник посилається на те, що сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Євгенівське до Господарського суду Донецької області подано позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю Кронос-Дон про визнання недійсними правочинів та про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, підставою якого є реалізація товариству з обмеженою відповідальністю Кронос-Дон основних засобів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Євгенівське колишнім його директором Панченко Р.Ф. без відома засновників підприємства.

У заяві про забезпечення позову заявник наголошує на тому, що на теперішній час ТОВ Кронос-Дон постійно намагається реалізувати майно підприємства, включаючи вищезазначені об`єкти, про що свідчать постійні перемови відповідача з різними представниками господарювання, постійні оголошення на електронних сайтах та інше. Майно може бути реалізовано в будь-який час, для цього необхідно зробити тільки технічну інвентаризацію об`єктів. Так, на територію господарства їдуть різні покупці і тільки доводи заявника, що це спірні об`єкти, та відсутність реєстрації ТОВ Кронос-Дон на підконтрольній Україні території до серпня 2020 не дали останньому змоги реалізувати вказані об`єкти.

Крім того, у вересні 2020 ТОВ Кронос-Дон звернулось до Міністерства юстиції Україні зі скаргою на дії державного реєстратора щодо реєстрації додаткових угод про добровільне розірвання договорів суборенди між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Євгенівське та товариством з обмеженою відповідальністю Кронос-Дон . Рішенням Міністерства юстиції України поновлено реєстрацію права суборенди за ТОВ Кронос-Дон , але при цьому з реєстрів не скасована сама реєстрація додаткових угод про добровільне розірвання вказаних договорів суборенди. Як зазначає заявник, станом на 01.09.2021 орендарем та власником права оренди згідно витягів є СТОВ Євгенівське , землю обробляє та користується СТОВ Євгенівське , але в реєстрі є і подвійна реєстрація даних земельних ділянок і за ТОВ Кронос-Дон .

Як зазначає заявник, відповідач не веде господарської діяльності на підконтрольній Україні території, не сплачує податки за землю, яка знаходиться під господарськими будівлями та спорудами та намагається реалізувати спірне майно третім особам. Крім того, у відповідача безліч інших боргів, які також можуть привести до примусового арешту та реалізації спірного майна. На теперішній час прокуратура готує ще один позов за клопотанням сільської ради, а Міністерство юстиції України може в будь-який час накласти арешт на вказані об`єкти та реалізувати їх через публічні торги, і СТОВ Євгенівське втратить ще раз ці об`єкти, але вже без права повернення, оскільки реалізація даних об`єктів шляхом публічних торгів позбавить СТОВ Євгенівське , права на їх повернення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Зі змісту заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Євгенівське про забезпечення позову не вбачається, що відповідачем вчиняються заходів на відчуження майна. Зокрема, заявником не надано жодних роздруківок оголошень про реалізацію нерухомого майна, про наявність яких зазначено у заяві про забезпечення позову.

За висновком суду, заява про забезпечення доказів не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Доводи заявника, якими мотивовано забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях, доказів, на підтвердження викладеного у заяві про забезпечення позову, на даний час заявником не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може, також, зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 86, 129, 136, 137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенні заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Євгенівське про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 13.09.2021.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова