Ухвала

від 15.09.2021 по справі 922/3691/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

15 вересня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3691/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову (вх. № 3691/21 від 13.09.2021)

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (місто Київ) до Фермерського господарства "Александров В.Г." (Харківська область, Первомайський район, місто Троїцьке) , Фізичної особи ОСОБА_1 (Харківська область, Первомайський район, місто Троїцьке) про стягнення 185 674,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про солідарне стягнення з Фермерського господарства " ОСОБА_1 " та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 011/1397/535988 від 27 березня 2019 року .

Одночасно із позовом Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати у будь-який спосіб нерухоме майно: виробничий будинок - олійниця літ. А-1, загальною площею 311,9 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову Банк посилається на те, що заявлені вимоги мають значний розмір, а обставини, які зумовили виникнення заборгованості вказують на неплатоспроможність боржника (він не виконує взяті на себе боргові зобов`язання, відмовляється від пропонованих програм рефінансування, припинив відповідати на телефонні дзвінки працівників банку, тощо), що також свідчить про його намір уникнути від сплати кредитної заборгованості.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Водночас суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову, полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Так, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності відповідних вимог, суд дійшов висновку, що Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" належним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, а також не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову: не наведено існування інших ризиків умисного ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі постановлення його на користь позивача - виведення відповідачем наявних грошових коштів з власних рахунків, відчуження належного відповідачу майна, укладення фіктивних договорів застави та іпотеки тощо.

Саме лише посилання заявника на неналежне виконання фізичною особою ОСОБА_1 кредитних зобов`язань за Договором поруки та можливе ухилення відповідачів від виконання майбутнього судового рішення, на переконання господарського суду, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, і також потребує доведення.

Крім того, суд зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (як поручителю) - виробничий будинок - олійниця літ. А-1, загальною площею 311,9 м.кв. не відповідає вимогам, про захист яких просить Банк - стягнення 185 674,52 грн. За таких обставин, враховуючи відсутність доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду; недоведеність наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування заходу до забезпечення позову та посилання останнього лише на потенційну неможливість виконання судового рішення, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову (за вх. № 3691/21) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 15.09.2021.

Суддя В.В. Рильова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.