Ухвала
13 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 167/1072/20
провадження № 61-13147ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирської сільської ради Рожищенського району про визнання права власності ,
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2019 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 у якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 30 06700 грн, стягнути з відповідача судові витрати.
У 2020 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Немирської сільської ради Рожищенського району, у якому просила визнати право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 .
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 .
Постановою Волинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_5 , подану його представником ОСОБА_6 , задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
03 серпня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у зазначеній справі становить 356 967,00 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирської сільської ради Рожищенського району про визнання права власності.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2021 |
Оприлюднено | 16.09.2021 |
Номер документу | 99612788 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Русинчук Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні