П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/7959/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
07 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Григорук В.С.,
представника позивача - Побережця В.В.
представник відповідача - Мілінчук І.О.
представника третьої особи - Пономаренка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління поліції охорони у Вінницькій області до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Модекс-Авто" про визнання протиправним та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В :
Управління поліції охорони у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Модекс-Авто" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №05-41/331 від 01 грудня 2020 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.
Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується під час апеляційного розгляду справи, на підставі наказу начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області №65 від 10 листопада 2020 року розпочато моніторинг закупівлі №05-41/331, що оприлюднена 02 вересня 2020 року Управлінням поліції охорони у Вінницькій області.
За результатами моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області 01 грудня 2020 року опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №05-41/331, в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: пунктів 8, 9 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 4 розділу IIІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, частини 16 статті 29 та пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
У висновку зазначено про порушення позивачем пунктів 8, 9 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині відсутності в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, а також про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Крім того, у висновку вказано про невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ "Модекс-Авто", якого визнано переможцем торгів, умовам тендерної документації, адже цим учасником не надано довідку довільної форми про погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії.
Також у висновку зазначено про порушення замовником частини 16 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки позивач надіслав ТОВ "Модекс-Авто" повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у документі, який не відноситься до інформації та/або документів, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до вказаної норми та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Також відповідачем виявлено, що в порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник не відхилив тендерну пропозицію як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
У висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі №05-41/331 від 01 грудня 2020 року позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, в межах законодавства вжити заходи щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень Закону України "Про публічні закупівлі", або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Управлінням поліції охорони у Вінницькій області надіслано третій особі лист, у якому запропоновано розірвати укладений за результатами процедури закупівлі договір, проте товариство з обмеженою відповідальністю Модекс-Авто повідомило позивача про відсутність підстав для такого розірвання.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованність позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №05-41/331, що складений Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області 01 грудня 2020 року.
Зокрема суд зауважив, що невиконання позивачем передбаченого пунктами 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону №922-VIII обов`язку щодо розміщення у тексті оголошення про проведення відкритих торгів інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, а також про умови надання забезпечення тендерних пропозицій пов`язане із обставинами, що не залежали від замовника.
Щодо порушення пункту 4 розділу III "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації, суд вважає, що оскільки замовником не приймалося рішення про продовження строку дії тендерної пропозиції учасників, тому довідка довільної форми про погодження учасника (учасників) з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії не є обов`язковим документом у складі тендерної пропозиції учасника (учасників). За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення пункту 4 розділу ІІІ "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації, а відтак висновок про результати моніторингу процедури закупівлі в цій частині є необгрунтованим.
Окрім того, на переконання суду, замовником безпідставно вимагалось у товариства з обмеженою відповідальністю "Модекс-Авто" уточнення інформації щодо погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії.
І, як наслідок, суд встановив, що у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку відповідач не зазначив структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути такі порушення, що вказує на нечіткість та невизначеність висновку, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII (надалі - Закон №2939-XII).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (надалі - Закон №922-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону №922 тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до приписів частини 3 статті 11 Закону №922-VIII тендерний комітет замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Наведені приписи свідчать про те, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями здійснювати аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому, законодавець визначив підстави, за яких керівником органу державного фінансового контролю або його заступником приймається рішення про початок моніторингу закупівлі, серед яких, і виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
В ході судового розгляду встановлено, що 01 грудня 2020 року за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем сформовано висновок №05-41/331, в якому, окрім іншого, зазначено про допущення позивачем порушення вимог пунктів 8, 9 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Частиною 1 статті 21 Закону №922 передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Відповідно до пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону №922 оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, а також умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Судом встановлено, що на момент розміщення оголошення про проведення відкритих торгів не існувало технічної можливості зазначити у формі оголошення інформацію про мову, оскільки система закупівель « Prozorro» в частині відомостей про мову та про умови надання забезпечення тендерних пропозицій не містила відповідних рядків, що не заперечується відповідачем.
Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №108 (надалі - Порядок №108).
Відповідно до пункту 1 Порядку №108 інформація про публічні закупівлі оприлюднюється через електронну систему закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель. Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника (пункт 3 Порядку №108).
Отже, розміщення інформації про публічні закупівлі, у тому числі оголошення як складової такої інформації, здійснюється із використанням електронної системи закупівель шляхом заповнення електронних полів.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, визначальним у контексті спірних правовідносин є те, чи створена функціональна можливість виконати обов`язок із зазначення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, а також про умови надання забезпечення тендерних пропозицій шляхом заповнення відповідних електронних полів в електронній системі закупівель « Prozorro» .
Водночас, на переконання колегії суддів, покладення на позивача оскаржуваним висновком наслідків за невиконання обов`язку, який ним не міг бути виконаний у спосіб, визначений нормами Закону №922-VIII та Порядку №108 (шляхом заповнення саме відповідних, а не будь яких-інших електронних полів), є неправомірним, а тому, надаючи оцінку таким порушенням, необхідно врахувати наступне.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №922-VIII разом із оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється тендерна документація.
В силу вимог пункту 13 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII, у тендерній документації зазначаються відомості про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Пунктом 15 частини 2 статті 22 Закону №922-VIIІ визначено, що у тендерній документації зазначаються відомості про розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, одночасно із оголошенням про проведення відкритих торгів замовником оприлюднюється й тендерна документація. У тендерній документації як і в оголошенні замовник повинен зазначити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції, а також умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Метою розміщення такої інформації є створення усім зацікавленим особам гарантій та рівних умов для реалізації права на подання тендерних пропозицій.
Як встановлено з пункту 7 розділу I «Загальні положення» тендерної документації, під час проведення процедури закупівлі усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою.
Враховуючи, що умови забезпечення тендерної пропозиції визначені у пункті 2 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт незазначення інформації про мову та про умови надання забезпечення тендерних пропозицій в тексті оголошення носить формальний характер, адже у тендерній документації така інформація відображена. У свою чергу, розміщення такої інформації у тендерній документації виключає ймовірність порушення прав будь-яких заінтересованих осіб на подання тендерних пропозицій з метою участі у торгах.
За таких обставин висновки щодо порушення позивачем пунктів 8, 9 частини 2 статті 21 Закону №922-VIII не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.
Щодо порушення пункту 4 розділу III "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу III "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації, тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 100 днів з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. До закінчення встановленого у тендерній документації строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії відповідно до строку, на який продовжено тендерну пропозицію учасника, про що у складі тендерної пропозиції учасник надає довідку довільної форми про погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії у разі отримання відповідної вимоги від замовника.
Тобто, обов`язковою передумовою для надання в складі тендерної пропозиції довідки довільної форми про погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії є прийняття замовником рішення про продовження строку дії тендерної пропозиції учасників. У разі неприйняття такого рішення (щодо продовження строку дії тендерної пропозиції) відсутні й підстави для надання довідки довільної форми про погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії.
В ході судового розгляду встановлено, що строк дії тендерної пропозиції учасників не продовжувався (що не заперечується сторонами).
Таким чином, оскільки замовником не приймалося рішення про продовження строку дії тендерної пропозиції учасників, довідка довільної форми про погодження учасника (учасників) з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії не є обов`язковим документом у складі тендерної пропозиції учасника (учасників).
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не допущено порушення пункту 4 розділу ІІІ "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації, а відтак висновок про результати моніторингу процедури закупівлі в цій частині є необгрунтованим.
Щодо висновку відповідача про порушення Управлінням поліції охорони частини 16 статті 29 Закону №922-VIII, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 16 статті 29 Закону №922, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Судом встановлено, що позивачем в електронній системі закупівель « Prozorro» оприлюднено повідомлення з вимогою про усунення товариством з обмеженою відповідальністю "Модекс-Авто" невідповідностей у документах в частині уточнення інформації щодо погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії у разі отримання відповідної вимоги від замовника.
Однак, дана інформація не відноситься до інформації та/або документів, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно статті 16 Закону №922, а також не підтверджує права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю, що є порушенням згаданої норми.
Згідно із частиною 16 статті 29 Закону №922 оприлюднення замовником повідомлення із вимогою про усунення невідповідності у поданих документах шляхом уточнення інформації про погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії може мати місце лише, якщо таку невідповідність виявлено в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією.
Колегія суддів вважає, що замовником безпідставно вимагалось у товариства з обмеженою відповідальністю "Модекс-Авто" уточнення інформації щодо погодження з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії, адже довідка довільної форми про погодження учасника з продовженням строку дії тендерної пропозиції та її забезпечення у формі банківської гарантії не подавалася третьою особою у складі тендерної пропозиції та її подання не вимагалося у тендерній документації як обов`язковий документ (адже така повинна була подаватися лише у разі продовження строку дії тендерної пропозиції).
Щодо вимоги відповідача, викладеної у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку №05-41/331 від 01 грудня 2020 року, про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень Закону України "Про публічні закупівлі", або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, колегія суддів констатує, що приписами Закону №922-VIII не передбачено процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.
Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що відповідач повинен був чітко та послідовно із посиланням на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта вказати спосіб усунення виявлених моніторингом порушень, а спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, оскільки можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Таким чином, зазначення органом Держаутитслужби у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель» без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №160/12925/19.
Окрім того, у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку відповідач не зазначив структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути такі порушення, що вказує на нечіткість та невизначеність висновку, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
За результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що проводячи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області не дотрималось балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок.
В свою чергу позивачем, в процедурі проведення закупівлі досягнуто важливу мету - економічне та раціональне використання бюджетних коштів.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 вересня 2021 року.
Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2021 |
Оприлюднено | 17.09.2021 |
Номер документу | 99626377 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Сторчак В. Ю.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Яремчук Костянтин Олександрович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Яремчук Костянтин Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні