Постанова

від 09.09.2021 по справі 757/2972/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/10711/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/2972/21-ц

09 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Заришняк Г.М.

- Рубан С.М.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Петриченко Алли Ігорівни на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Козлова Р.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на утримання дітей, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на утримання дітей, відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд:

- стягнути з відповідача на її користь 1 868 300, 31 грн., з яких 1 350 000,00 грн. - аліменти з липня 2020 року по січень 2021 року, 358 500,00 грн. - пеня за несплачені аліменти, 39 436,62 грн. - інфляційні витрати по несплаченим аліментам; 20 363,69 грн. - 3% річних від розміру несплачених аліментів; 100 000,00 грн. - моральна шкода;

- стягнути з відповідача на її користь 615 300,00 грн., з яких: 565 300,00 грн. - заборгованість за додатковими витратами на дітей, 50 000,00 грн. - моральна шкода.

Разом із позовом позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій посилаючись на те, що відповідач не виконує в добровільному порядку жодного рішення суду про стягнення з нього коштів на користь дітей та колишньої дружини. Вважає, що єдиною можливістю запобігти невиконанню судового рішення у даній справі є вжиття заходів забезпечення позову у відношенні майна відповідача з метою майбутнього виконання судового рішення в примусовому порядку для запобігання неефективному судочинству.

Посилаючись на наведене, позивач просила суд накласти арешт на:

- грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Альфа-Банк ;

- грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках, відкритих в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк , Акціонерному товаристві Універсал Банк , Акціонерному товаристві ОТП БАНК ;

- частку в статутному капіталі ТОВ АГРО-СПП у розмірі 90%, вартість якої складає 10 251 900,00 гривень;

- частку в статутному капіталі ПАТ Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Мелон у розмірі 100%, вартість якої складає 100 000 000,00 гривень;

- частку в статутному капіталі ТОВ Група компаній Сільгосппродукт у розмірі 100%, вартість якої складає 30 000 000,00 гривень;

- акції Приватного акціонерного товариства КАРЕ (прості, іменні, без документарна форма, 72 100 шт.) НОМЕР_4 (код ISIN);

- транспортний засіб марки Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі і кузова, рами): НОМЕР_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223784000:08:010:0032 загальною площею 1.9925 га;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3224486400:05:017:0002 загальною площею 13,2943 га за адресою: Київська обл. Таращанський р-н, сільська рада Северинівська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3224480500:02:001:0037 загальною площею 27,7941 га за адресою: Київська обл. Таращанський р-н, сільська рада Великоберезянська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3224481100:04:004:0002 загальною площею 27,811 га за адресою: Київська обл. Таращанський р-н, сільська рада Володимирівська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0016 загальною площею 1.8595 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0022 загальною площею 1.8595 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000: 05:030:0025 загальною площею 1.8596 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0027 загальною площею 1.8596 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0023 загальною площею 1.8595 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0021 загальною площею 1.8597 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0017 загальною площею 1.8596 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0018 загальною площею 1.8596 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0019 загальною площею 1.8595 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223787000:05:030:0020 загальною площею 1.1155 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Шарківська ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0015 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0018 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0013 загальною площею 1.9999 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0012 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0023 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0016 загальною площею 1.9999 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0019 загальною площею 1.8598 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0022 загальною площею 1.8597 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0021 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0014 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223785500:02:003:0020 загальною площею 2,0 га за адресою: Київська обл. Рокитнянський р-н, сільська рада Савинецька .

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що судом невірно встановлено предмет спору та не застосовано норми права, які є обов`язковими при вирішенні питань, які стосуються прав та інтересів дітей, тому неправильно зазначив в ухвалі, що позивач звернулася до суду за захистом своїх прав тоді як позов подано з метою відновлення порушених прав дітей.

Вказував на те, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції знехтував правами та інтересами дітей, що підтверджується відсутністю в оскаржуваній ухвалі жодних висновків з цього приводу.

Крім того, вказував на те, що суд не дослідив обставини, якими обгрунтовано необхідність забезпечення позову. Так, між сторонами дійсно існує спір, оскільки відповідач відмовляється сплачувати аліменти власним дітям та відшкодовувати понесені позивачем витрати на них всупереч закріпленому законом та договором обов`язку про це. Поведінка та дії відповідача підтверджують реальну загрозу утруднення виконання рішення суду в даній справі оскільки вони направлені на уникнення фінансової відповідальності за порушення умов договору за будь-яку ціну. На підтвердження обґрунтованості заявленого розміру позовних вимог в матеріалах справи міститься детальний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів. Позивачем наведено всі необхідні дані про відповідача в обсязі, необхідному для задоволення заяви про забезпечення позову. Позивачем доведено співмірність обраного виду забезпечення позову заявленим вимогам, враховуючи велику суму невиконаних відповідачем аліментних зобов`язань.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки позивачем не доведено жодними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках, частки у статутному капіталі, акції, транспортний засіб та земельні ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні належні правові підстави для задоволення заяви, оскільки представником позивача не наведено підстав необхідності забезпечення позову у обраний спосіб, а також загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував , що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, як вбачається із заяви про забезпечення позову, вона не містить обґрунтування, як саме невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може ускладнити ефективний захист прав позивача та дітей чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Посилання на те, що оскільки відповідач не сплачує аліменти на утримання дітей є підстави вважати, що він не буде виконувати рішення суду у разі задоволення позову, не дають обгрнутованих підстав вважати, що не забезпечення позову у обраний позивачем спосіб унеможливить виконання рішення суду чи ускладнить ефективний захист прав позивача та дітей.

Доказів на підтвердження вартості майна, на який просить накласти арешт позивач, суду надано не було, що унеможливлює вирішити питання щодо співмірність ціни рухомого та нерухомого майна, на яке просив накласти арешт позивач, із заявленими вимогами.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Петриченко Алли Ігорівни залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення, оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2021 року.

Головуючий: Судді: