Ухвала

від 16.09.2021 по справі 915/40/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

16 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/40/21

м.Одеса

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів О.Ю.Аленіна, Л.В. Лавриненко

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Дельта-Лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 травня 2021 року

у справі №915/40/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»

до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філі «Дельта-Лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

про стягнення надмірно сплачених сум (без достатньої правової підстави) у розмірі 441,78грн.

В С Т А Н О В И В:

06.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон (далі - позивач, ТОВ СП «Нібулон» ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-Лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі - відповідач, ДП АМПУ в особі Філії Дельта-Лоцман ДП АМПУ ) про стягнення 441,78 грн., перерахованих за платіжним дорученням №17143 від 05.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 441,78 грн, які були перераховані за платіжним дорученням №17143 від 05.042019 були помилково перераховані відповідачу та отримані останнім без достатніх правових підстав, оскільки вказаний у платіжному дорученні №17143 від 05.04.2019 у полі "Призначення платежу" в якості підстави для перерахування коштів договір №966 від 03.12.2013 ніколи між сторонами не укладався, перерахування коштів у розмірі 441,78 грн не мало такої правової підстави, яка зазначена в призначенні платежу. Щодо зазначення у полі "Призначення платежу" рахунку №МР-01255 від 15.03.2019 за послуги СРСС, то філією "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" помилково нараховані та казані в рахунку збори при буксируванні буксиром "Лідіївський", який відноситься до суден групи Е , які не є платниками збору за послуги РРС, несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" від зовнішнього рейду морського порту Миколаїв до п/п Очаків (15.03.2019 00:08, РД ММП (1) - 15.03.2019 3:36, Очаків рейд ПП), що підтверджує Квитанція №3477 складена оператором руху суден Філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" Біль В.О. та від п/п Очаків до Зовнішнього рейду морського порту Миколаїв (15.03.2019 06:57, Очаків рейд ПП - 15.03.2019 09:33, РД ММП (1), що підтверджує Квитанція №3499 складена оператором руху суден Філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" Дворцов В.І., оскільки за змістом рахунку №МР-01255 від 15.03.2019 збір за послуги регулювання руху суден обчислено як для суден групи "А", тоді як фактично судна належать до групи "Е" і звільнені від сплати збору за послуги регулювання руху суден на підставі п.1 Примітки до Додатку №2 наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Тарифів на послуги з регулювання руху суден" від 03.12.2013 № 966.

Позивач зазначає, що буксир Лідіївський не здійснював вантажно-комерційних рейсів для сторонніх організацій, а ТОВ СП Нібулон буксирувало власне несамохідне судно Нібулонівець-2 (несамохідний перевантажувач) та звертає увагу, що поняття комерційного вантажного рейсу нормативно-правовими актами не визначено.

29.01.2021 від ДП АМПУ в особі Філії Дельта-Лоцман ДП АМПУ надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог зазначаючи, крім іншого, що судна позивача, щодо яких виник спір, є вантажними суднами, а оскільки вони здійснюють судно захід до морського порту з метою виконання вантажних операцій відносяться до групи А та відсутні підстави для їх віднесення до групи Е, оскільки до вказаної групи переходять судна,які не відповідають ознакам інших груп. Відповідач вказує, що здійснення вантажних операцій не обов`язково передбачає наявність вантажу на самому судні, коли вантажні судна, здійснювали на рейді порту вантажні операції це відносить їх до групи А. До того ж, на переконання відповідача, ці судна здійснювали такі вантажні операції на виконання зовнішньоекономічного контракту, частину зерна навантажено безпосередньо на причалах морського терміналу ТОВ СП «Нібулон» , іншу частину навантажено на РД ММП, що позивачем не заперечується. Вказане, на думку відповідача, свідчить про здійснення комерційного вантажного рейсу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2021р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» доДержавного підприємства«Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Дельта-Лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - стягнуто з ДП «АМПУ» в особі Філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» на користь ТОВа СП «Нібулон» 441,78грн. безпідставно набутих грошових коштів та 2270,0 грн судового збору.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст..ст. ч.1, 2 ст. 3 КТМ України, ч.1 ст.3, ст.19, ст.21 Закону України "Про морські порти України", ч.4 розділу VI Прикінцевих положень Закону України "Про морські порти України", постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" №405 від 03.06.2013, підпункту 4.3.24 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 №581, п.1.1. Наказу №966 "Про затвердження Тарифів на послуги з регулювання руху суден", п.8.1, 8.3 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 №348, п. 4.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, п.п. 1, 2 Положення про Регістр судноплавства України, ч. 2 п. 1.3.2.3 Правил класифікації та побудови суден Регістра судноплавства України, ст.1212 ЦК України та вмотивоване наступним:

-підстави перебування буксиру «Лідіївський» та плавкрану «Нібулонівець-2» на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв не мають значення для підтвердження правомірності нарахування у рахунку №МР-01255 від 15.03.2019 послуги для суден позивача за групою «А» , оскільки для групи «А» зазначена послуга справляється з суден, що заходять для виконання вантажних операцій в морських портах / морських терміналах (Додаток №1 до Наказу №966), однак відповідачем не заперечено та не спростовано, що безпосередньо на рейді портопункту Очаків (в Морському терміналі "Очаків") (за захід в який обчислено спірну послугу) буксиром "Лідіївський" та плавкраном "Нібулонівець-2" не здійснювались вантажні операції;

-відповідачем не доведено здійснення буксиром "Лідіївський" при буксируванні несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" заходження у порт Очаків для здійснення інших операцій, зокрема, вантажних, що давало б підстави для віднесення зазначених суден позивача до групи "А". Перехід 15.03.2019 буксира "Лідіївський" та несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" не можливо кваліфікувати як вантажний рейс, оскільки вантаж на суднах був відсутній, коносаменти не оформлювались. Судно здійснило перехід ЗР ММП (1) - Очаків Рейд ПП з метою відстою. Відповідно Квитанції №3477 в рядку "мета переходу" вказано - буксирування. В графі "вантаж, кількість" відносно судна "Лідіївський" вказано - буксирування, відносно судна "Нібулонівець-2" вказано - баласт. Відповідно Квитанції №3499 в рядку «мета переходу» вказано - буксирування. В графі «вантаж, кількість» відносно судна "Лідіївський" вказано - буксирування, відносно судна "Нібулонівець-2" вказано - баласт.

- відповідно до п. 4.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605, не розглядаються як товар - проміжні результати діяльності суб`єктів господарювання, що не реалізуються на ринку, а споживаються у технологічному процесі їх власного виробництва. Буксирування і маневрові операції суден позивача у даному випадку слід віднести виключно до технологічних операцій портового оператора (оператора терміналу) та не можуть бути кваліфіковані як комерційний рейс. . Належні ТОВ СП "Нібулон" судна, а саме: буксир "Лідіївський" при здійснені 15.03.2019 операції з буксирування несамохідного плавучого крану "Нібулонівець-2" (несамохідний перевантажувач) відносяться до суден портофлоту, які за змістом Додатку №1 Наказу №966 віднесені до групи Е. Норми Наказу №966 не передбачають виникнення зобов`язань по сплаті тарифу за послуги служби регулювання руху суден для групи Е, в зв`язку з чим не можуть вважатись правовою підставою для набуття відповідачем прав на кошти перераховані платіжним дорученням №17143 від 05.04.2019 на суму 441,78 грн.

-кранове судно "Нібулонівець-2" відноситься до типу суден - "Судно технічного флоту" і за проектом не передбачене перевезення вантажів даним судном.

- з системного аналізу кола правовідносин що регулюються Наказом №966, правового статусу Правил класифікації та побудови суден Регістра судноплавства України та сфери його застосування, а також змісту даних Правил, Класифікаційних свідоцтв суден - не вбачається підтвердження доводів відповідача, що зазначені в рахунку №МР-01255 від 15.03.2019 судна відносяться до вантажних суден.

-щодо посилання відповідача на Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС-74) для визначення , то відповідно пп."іі" п."а" Правил 3 Частини А Глави 1 СОЛАС-74 дані правила не застосовуються до вантажних суден валовою місткістю менше 500 рег.т. Зазначений в позові буксир "Лідіївський" за Класифікаційним свідоцтвом має 182 рег.т. На підставі вищевикладеного даний нормативний акт не може застосовуватись до правовідносин сторін за даним спором. Крім того, правовідносин, які врегульовані СОЛАС-74 та Наказом №966 є відмінними та різними за призначенням і спеціальною направленістю.

-щодо наявності правових підстав для нарахування суднам позивача послуг з регулювання руху суден на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 №966, то приймаючи до уваги, що згідно п.1 Приміток до додатку №2 Наказу №966 судна групи Е звільнені від сплати збору за послуги з регулювання руху суден, то дані норми не породжують зобов`язань позивача по сплаті послуг з регулювання руху суден, які зазначені в рахунку№МР-01255 від 15.03.2019.

- позивачем обґрунтовано і мотивовано заявлені позовні вимоги в порядку ст.1212 ЦК України з огляду на відсутність правових підстав для справляння послуг з регулювання руху суден з групи Е. Сторонами в ході розгляду судової справи визнано і документально не спростовано відсутність укладеного Договору №966 від 03.12.2013, як підстави для виставлення рахунку №МР-01255 від 15.03.2019.

08.06.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ДП «АМПУ» в особі Філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» на рішення від 06.05.2021р., в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

-є помилковими висновки суду, що застосований тариф свідчить про справляння відповідачем збору за захід суден позивача в Морський термінал Очаків , адже збір за послуги РРС справляється за надану послугу у зоні ПРРС Очаків від рейду морського терміналу Очаків до ЗР ММП та від ЗР ММП до рейду морського терміналу Очаків, а не за заходження в порт/термінал. При переході на Очаків рейд ПП після здійснення вантажних операцій на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв та у зворотному напрямку з Очаків рейд ПП для здійснення вантажних операцій на Зовнішньому рейді морського порту Миколаїв суднам позивача надавалась послуга СРРС ПРРС Очаків .

Регістр судноплавства України наділений Кабінетом Міністрів України певними повноваженнями, в тому числі видавати Класифікаційне свідоцтво, умови та порядок класифікації при цьому міститься у Правилах, які не є внутрішнім документом, а були застосовані в тому числі щодо суден позивача, що вже не робить їх внутрішніми, і до того ж можуть застосовуватись без державної реєстрації .

-чинні нормативно-правові акти (як міжнародні, так і національні) відносять буксири та плавкрани до вантажних суден. Судна позивача віднесено до вантажних суден, а оскільки вони здійснюють суднозахід до морського порту з метою виконання вантажних операцій відносяться до групи А.

-відповідно до п. 1.2. Тарифів на послуги з регулювання руху, нарахування збору за послуги з регулювання руху суден здійснюється з умовного об`єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Умовний об`єм баржо-буксирних складів, караванів та інших складених плавучих споруд для нарахування збору за послуги з регулювання руху суден дорівнює сумі об`ємів окремих елементів. Як вбачається з наданих до позовної заяви квитанційза по·слуги РРС судна позивача йшли караваном, до складу якого входить буксир Лідіївський та несамохідний плавкран Нібулоновець-2 , тобто вказана норма застосовується саме до даного випадку. Законодавець чітко визначив, що при нарахуванні зборів баржо-буксирним складам, караванам розмір збору має визначатись з умовного об`єму всього баржебукстрного складу, каравану, а не їх окремих елементів. Без аналізу типу кожного судна окремо, без виведення зі складу каравану буксирів, плавкранів та ін., тому що рухаючись в каравані всі вони здійснюють один процес, всі вони знаходяться у зв' язку та всі вони виконують в даному випадку вантажну операщю.

-буксир Лідіївський та плавкран Нібулоновець-2 , які заходили в порт (рейд) для виконання вантажних операцій (виходили після виконання вантажних операцій) відповідно до Тарифів відноситься до групи А з відповідним стягненням зборів.

-посилання філії на визначення, що вказані в Інструкції про постійне нанесення маркування розпізнавального номера на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України, затвердженої наказом Укрморрічфлоту від 11.06.2004 № 159 та Правила класифікації та побудови суден, видані Регістром суднплавства України є цілком доречним. Адже, відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

-відповідно до Положення про Регістр судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 814, Регістр судноплавства України є національним класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових торговельних суден відповідно до статті 22 Кодексу торговельного мореплавства України і статей 26 і 29 Закону України "Про транспорт". Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) в період прийняття Інструкції це орган державної виконавчої влади, підвідомчий Мінтрансу, до функцій якого відносилась організація розроблення нормативних документів з питань безпеки судноплавства, морських і річкових перевезень пасажирів і вантажів та ін. В той же час ДП УкрНДІМФ на висновок якого посилається позивач та Суд, це звичайне державне підприємство, як і ДП АМПУ , тому в повній мірі позивач та Суд може керуватись позицією відповідача із спірного питання, що є предметом розгляду. До цього листа можливо застосувати всі ті пояснення, що й до листа Мінінфраструктури.

-одне й те саме судно, одного й того ж типу, класу, за певних умов дійсно може бути віднесено до суден портофлоту, однак конкретно у справі, що розглядається, судна позивача здійснювали вантажні операції, а не забезпечували виробничу та господарську діяльність порту (наприклад супроводження), що позивачем і судом не заперечується, а навпаки підтверджується.

- випадки використання буксирів бувають різними і буксири не відносяться до групи Е в усіх абсолютно випадках, за замовчуванням. А в залежності від операції, що здійснюється. ТОВ СП Нібулон здійснює комерційну господарську діяльність (господарська діяльність з метою одержання прибутку). Перевантаження/довантаження зерна на рейді на виконання умов контракту є одною із складових господарської діяльності зазначеного підприємства з метою реалізації продукції (з метою отримання прибутку) та зазначені вантажні операції не можна вважати некомерційною діяльністю, адже це виконання контракту, а окрім цього витрати на таке перевантаження в подальшому входить до ціни товару, що реалізується ТОВ СП Нібулон , впливає на збільшення їх доходу, призводить до збільшення обсягів експорту та заощаджує компанії мільйони гривень. Твердження ТОВ СП Нібулон , що його судно було задіяне в операціях з забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах , та відповідно через це відноситься до суден портофлоту (група Е), в обгрунтування висновку про нездійснення суднами ТОВ СП Нібулон комерційних рейсів та віднесення цих суден до суден портофлоту не відповідають приписам ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України та взагалі сутті комерційної діяльності.

-висновки ТОВ СП Нібулон та суду першої інстанції про те, що обов`язковими кваліфікаційними ознаками комерційного вантажного рейсу є отримання судновласником плати за перевезення або наявність договору перевезення, а також виконання перевезення на замовлення та в інтересах третіх осіб не підтвердженні жодною нормою матеріального права та зроблені внаслідок неправильного застосування ст. 307 ГК України. Судна позивача здійснювали перехід з Очаків рейд ПП на Зовнішній рейд морського порту Миколаїв та у зворотному напрямку для виконання функції з навантаження/розвантаження, що самим позивачем і судом підтверджується. Отже, зазначене переміщення не можна вважати некомерційною діяльністю. А відтак судна ТОВ СП Нібулон , які були задіяні в операціях з перевантаження зернових вантажів, виконали комерційний вантажний рейс та належать до групи А.

-судами різних інстанцій неодноразово було досліджено та встановлено, що судна ТОВ СП Нібулон , які здійснюють перевезення зернових вантажів на зовнішній рейд морського порту Миколаїв, перевантаження зернових вантажів, виконують комерційні вантажні рейси та, відповідно, відносяться до суден группи А.

- щодо висновку експерта у галузі права від 30.04.2020, в Реєстрі атестованих судових експертів Кормич Б.А. не міститься, спеціалізується на митному праві, в своєму висновку посилається як на джерело відомостей на ненормативно-правові акти і посилання на це в експертизі не допустимо, а посилання на Директиви ЄС як на джерело права в принципі не можливо, адже Директиви належать до джерел вторинного права. ДП АМПУ не визнає авторитет і кваліфікацію особи/осіб, що надали цей висновок. •

-Лист Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 №7865/27/10-17 не є нормативно-правовим актом, він не є обов`язковим і на ньому рішення суду не може бути засноване, крім того, цей лист надано стосовно суден, які надають різноманітні платні послуги при здійсненні комерційної діяльності в межах акваторії морського порту (судна портового флоту - до яких судна позивача не відносяться саме у тому випадку, що є предметом розгляду).

-у справі № 915/40/21 обов`язки ТОВ СП Нібулон виникли на підставі законодавства, навіть за відсутності укладеного у письмовій формі договору. В платіжних дорученнях позивача є посилання не на неіснуючий договір, а на діючий чинний нормативно-правовий акт - наказ Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 № 966, яким затверджено Тарифи на послуги з регулювання руху суден, що в черговий раз підтверджує позицію відповідача. Те, що перед датою та номером наказу стоїть по дог. не свідчить про те, що кошти були сплачені помилково. Окрім цього платіжне доручення містить посилання на виставлений відповідачем рахунок, в якому зазначено судна по яким виставлено рахунок, номера та дати квитанцій СРРС, тариф та розрахунковий об`єм з якого розраховувалась вартість послуг, а також вказівка на те, що оплачується збір за послуги СРРС. Тобто ці документи містять повну інформацію необхідну для розуміння того, яка послуга отримана, коли і її вартість і виключають помилку у здійснені перерахування.

-позивач сплатив збори на підставі акту законодавства, внаслідок отримання послуг від відповідача за своєю заявкою, тому підстав для застосування ст. 1212 ЦК України немає.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Дельта-Лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 травня 2021 року у справі №915/40/21; постановлено розгляд апеляційної скарги ДП «АМПУ» в особі Філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2021р. у справі №915/40/21 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 06.07.2021р.

24.06.2021 від ТОВ СП Нібулон надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2021 по справі № 915/40/21 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП АМПУ в особі Миколаївської філії ДП АМПУ без задоволення. Відмовити у долучені до матеріалів справи в якості доказів по справі постанов Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справах №915/253/20 та №915/400/20 та повернути їх апелянту. Долучити до матеріалів справи лист ДП АМПУ вих. №2062/18-03-07/Вих від 15.06.2021, оскільки він був отриманий після винесення рішення та додатково підтверджує визнання з боку ДП АМПУ помилковості платежів здійснених з посиланням на договір, який ніколи не укладався та безпідставності отримання таких коштів.

Позивач наполягає на віднесенні буксиру до групи Е. За твердженням позивача: судна здійснювали переміщення в межах портових вод морського порту Миколаїв в зоні нагляду капітана морського порту Миколаїв, без заходження до іншого морського порту. Судна здійснювали внутріпортове буксирування - що відповідно висновків Верховного суду є підставою віднесення до групи Е (портофлот); судна які задіяні в операціях з надання послуг з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством (ч.1 ст.19 Закону) відносяться до об`єктів портової інфраструктури (п.8 ст.1 Закону) і незалежно від форми власності відносяться до суден портового та службово-допоміжного флоту, а отже відносяться до групи Е; Буксир Лідіївський здійснював буксирування, а не перевезення вантажу.; рейс не кваліфікується як вантажний рейс : Вантаж на буксирі Лідіївський відсутній. Судно Лідіївський , Нібулонівець-2 не придатні для перевезення вантажу; рейс не кваліфікується як комерційний рейс , оскільки не здійснювався на підставі договору укладеного з третіми особами за плату. Тобто буксирування Нібулонівець-2 не відбувалось на підставі договору зі сторонніми особами за плату.

ТОВ СП Нібулон вказує, що суд першої інстанції встановивши, що договірні відносини між сторонами відсутні, мотивовано застосував ст.1212 ЦК України з посиланням на п. І Примітки до Додатку №2 Наказу №966 згідно якої судна груп В, Г, Е (крім суден, які проходять ходові випробування) звільняються від сплати збору за послуги з регулювання руху суден. Норми Наказу №966 не передбачають виникнення зобов`язань по сплаті тарифу за послуги служби регулювання руху суден для групи Е, в зв`язку з чим не можуть вважатись правовою підставою для набуття відповідачем прав на· кошти перераховані платіжним дорученням № 17143 від 05.04.2019 насуму441,78 грн.

01.07.2021 від ТОВ СП Нібулон надійшло клопотання, в якому позивач просить врахувати, що Верховним Судом відкрито провадження у справі №915/253/20 та у справі №915/400/20.

15.09.2021р. від ТОВ СП Нібулон надійшла заява, в якій позивач просить зупинити апеляційне провадження у справі №915/40/21 до розгляду подібної справи №915/400/20 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Вирішуючи цю заяву, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з КП ДСС, 06.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємство "Нібулон" подало позов до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача 2 363 грн 44 коп., отриманих Відповідачем за рахунком № МР-04460 від 20.09.2018 як суми канального збору (1649 грн 08 коп.) та вартості послуги регулювання руху суден (714 грн 36 коп.).

Позов обґрунтований безпідставним утриманням Відповідачем спірних сум коштів канального збору та вартості послуги регулювання руху суден (далі - Збори), які були нараховані Позивачу помилково як збори для суден групи "А", тоді як належне Позивачу кранове судно "Святий Миколай" належить до суден портофлоту групи "Е", які звільнені від сплати канального збору та не є платниками збору за послуги регулювання руху суден, однак які Позивач був вимушений сплатити Відповідачу за виставленими ним рахунком за перехід кранового судна "Святий Миколай" від морського терміналу Позивача до зовнішнього рейду порту (Очаків) та у зворотному напрямку, здійсненого з 14.09.2018 до 17.09.2018 для вчинення операцій із забезпечення перевантажувальних робіт на рейді (довантаження судна "YOUNG HARMONY"), оскільки Відповідач, що має монопольне становище в портовій галузі, без сплати Зборів перешкоджав би подальшій діяльності суден Позивача.

12.01.2021 Господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення у справі №915/400/20 (залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021) про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення вимог позивача щодо повернення спірної суми Зборів як безпідставно утримуваних відповідачем, оскільки їх сплата прямо передбачена законом, тому у позивача відповідний обов`язок виник з акту цивільного законодавства, а дії вдповідача щодо здійснених позивачу спірних нарахувань суми Зборів не оскаржені.

Погодившись із цим рішенням місцевого суду, апеляційний суд додав, що кранове судно "Святий Миколай" не може бути звільнено від сплати Зборів за здійсненні ним з 14.09.2018 до 17.09.2018 операції із забезпечення перевантажувальних робіт на рейдах, оскільки хоча і належить до суден портофлоту групи "Е", однак в умовах виконання ним комерційного вантажного рейсу (з довантаження судна "YOUNG HARMONY") та через інформацію в кваліфікаційному свідоцтві на це судно про виконання ним вантажних операцій кранове судно "Святий Миколай" належить до судна групи "А", що не звільняються від сплати Зборів, а відповідно і спірної суми Зборів.

Також апеляційний суд виходив з того, що позивач, сплачуючи відповідачу кошти, повністю усвідомлював, які збори ним оплачуються, а також які послуги були надані йому відповідачем, дати надання цих послуг та їх вартість, що виключає помилку позивача у здійсненні перерахування вказаної суми на рахунок відповідача.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ СП «Нібулон» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №915/400/20.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №915/400/20 постановлено передати вказану справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємство "Нібулон" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про стягнення 2 363 грн 44 коп. на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

В мотивах вказаної ухвали Верховним судом зазначено, , що Верховний Суд вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду, прийнятої 30.08.2021 у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі № 915/253/20.

Судом зазначено, що зокрема, наступне: .. Під вантажним рейсом судна слід розуміти закінчений виробничий цикл перевезення вантажу, у якому початок рейсу - момент оформлення вантажних документів на фактично вивантажений вантаж попереднього рейсу, а закінчення рейсу - момент оформлення вантажних документів на фактично вивантажений вантаж, перевезений цим рейсом безпосередньо пов`язано з договором перевезення вантажу.

У разі, якщо за технічними характеристиками судно (кранове судно тощо) не придатне для перевезення вантажу, його рейс неможливо кваліфікувати як вантажний рейс, зокрема (комерційний та/або некомерційний). Отже задіяння та використання суб`єктом (включеним до Реєстру морських портів України), який є власником терміналів, морського термінала/портовим оператором/стивідором/суб`єктом, продукція та/або сировина якого транспортується територією та акваторією порту, судна власного флоту в забезпеченні технологічних процесів власної господарської діяльності, до яких належать, зокрема операції з технологічного переміщення вантажу (забезпечення перевантажувальних робіт на рейді морського порту), вантажовласником якого є той самий суб`єкт, не є вантажним комерційним рейсом , за який при проходженні каналу сплачуються відповідні збори, зокрема канальний збір та збір за послуги служби регулювання руху суден. Правильність цього висновку підтверджується тим, що операції з донавантаження суден на рейді це невід`ємна частина технологічного процесу господарської діяльності терміналів, портових операторів, стивідорів, операторів терміналу та інших суб`єктів, що здійснюють господарську діяльність в порту. Тобто наведені нормативні акти не породжують для кранового судна при здійснені ним операцій з довантаження на рейді зобов`язань зі сплати, зокрема, канального збору та тарифу за послуги регулювання руху суден. Підсумовуючи, Суд зазначає, що кранове судно при здійснені операцій з довантаження на рейді також належить до об`єктів портової інфраструктури, вміщених в перелік наведений в листі-роз`ясненні Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 № 7865/27/10-17, а тому належить до суден групи Е (крім тих, що виконують комерційні вантажні або вантажопасажирські рейси) і відповідно до пункту 3.7 Наказу № 316 звільняється від сплати канального збору, а відповідно до пункту Приміток до Додатку № 2 Наказу № 966 як судно групи Е (крім суден, які проходять ходові випробування) - і від сплати збору за послуги з регулювання руху суден .

Колегія суддів відзначає, що позиція скаржника у розглядуваній справі (915/40/21) зводиться до стверджування здійснення в розглядуваному випадку суднами ТОВ СП Нібулон - буксиром Лідіївський та крановим судном Нібулоновець-2 комерційних рейсів та вантажних операцій, а також заперечення віднесення цих суден до суден портофлоту.

Слід зазначити, що ДП АМПУ в особі Філії Дельта-Лоцман ДП АМПУ в тексті апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 травня 2021 року у справі №915/40/21 та поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу неодноразово посилалося на висновки судів викладені у постановах у справах 915/253/20 та № 915/400/20.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів звертає увагу на сталу практику Верховного Суду стосовно того, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно із п.7 ч.1 та ч.3 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема при перегляді судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Подібність правовідносин у даній справі зі справою переданою на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №915/400/20 випливає з наведеного вище правового аналізу відповідних правовідносин, з яких виникли спори.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що при касаційному розгляді справи №915/400/20 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду будуть вирішуватися питання, у тому числі ті, які є спірними у розглядуваній справі, в тому числі і стосовно визначення поняття вантажних та комерційних рейсів, віднесення кранових суден при здійснені операцій з довантаження на рейді до об`єктів портової інфраструктури та, відповідно до певної групи, а також можливості застосування ст.. 1212 ЦК України до спірних правовідносин.

На переконання колегії суддів, висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №915/400/20 матиме суттєве значення для вирішення спору у розглядуваній справі №915/40/21 та для забезпечення єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

За таких обставин, зважаючи, що правовідносини у справі, що переглядається та у справі №915/400/20 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про зупинення апеляційного провадження у справі №915/40/21 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 915/400/20 згідно з п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України та закінчення перегляду в касаційному порядку справи №915/400/20.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 232-236, 240, 270, 281 ГПК України,

колегія суддів -

ухвалила:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про зупинення апеляційного провадження у справі №915/40/21 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №915/400/20 задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Філії «Дельта-Лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 травня 2021 року у справі №915/40/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №915/400/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України.

Згідно ст.286, п.3 ч.1 ст.287 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко