Рішення

від 07.09.2021 по справі 924/685/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"08" вересня 2021 р. Справа № 924/685/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Нетішин в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин, орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Нетішинська міська рада м. Нетішин

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермедика-Україна" м. Київ

про визнання недійсним Договору №309-20/231 від 19.06.2020р. в частині врахування до загальної суми Договору 11003грн. 74коп. (п. 2.1 Договору та вимоги "Специфікації" додаток №1 до Договору та стягнення 11003грн. 74коп. безпідставно збережених коштів

За участю представників учасників справи:

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: Алдобаєв Д.В., згідно ордеру серія ВХ №1015663 від 22.07.2021р.

від прокуратури: Приступа В.І. згідно посвідчення №059786 від 08.02.2021р.

З оголошенням перерви в межах дня.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

08.09.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Нетішин в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин, орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Нетішинська міська рада м. Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермедика-Україна" м. Київ про визнання недійсним Договору №309-20/231 від 19.06.2020р. в частині врахування до загальної суми Договору 11003грн. 74коп. (п. 2.1 Договору та вимоги "Специфікації" додаток №1 до Договору та про стягнення 11003грн. 74коп. безпідставно збережених коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог пункту 71 перехідних положень Податкового кодексу України, пункту 2.1 договору у частині включення податку на додану вартість до вартості товару є недійсним, а сплачений КНП "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин за договором №309-20/231 від 19.06.2020р. податок на додану вартість у розмірі 11003,74грн. є безпідставно отриманим відповідачем, а тому підлягає поверненню. При цьому в якості правових підстав позову зазначено посилання на статті 203, 215, 216, 1212 Цивільного кодексу України, статтю 216 Господарського кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 09.07.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11год. 00хв. 03.08.2021р.

30.07.2021р. відповідачем подано відзив на позов (вх.№ 05-22/6487/21) із запереченнями та зазначенням про те, що у прокурора відсутні правові підстави для звернення до суду із даним позовом, оскільки інтереси держави при укладенні оспорюваного Договору не порушені. Також відповідач наголошує, що прокуратурою не доведено про наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання недійсним правочину на момент його вчинення і настання відповідних наслідків, а й "автономність" такої частини Договору та можливість його повноцінного функціонування без неї. Звертає увагу суду на те, що підписавши Договір №309-20/231 на постачання товару, сторони тим самим погодили умову щодо ціни Договору (в тому числі в частині розміру ПДВ), яка є істотною умовою (п. 2.1 Договору). Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача 11003грн. 74коп. сплачених за Договором як безпідставно збережених коштів, відповідач зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані кошти не є коштами, набутими відповідачем без достатньої правової підстави, в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, а були отриманні ним саме на виконання укладеного Договору. До відзиву додано докази його надсилання на адреси інших учасників справи.

03.08.2021р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви на 11:00год. 16.08.2021р. із занесенням до протоколу судового засідання. Прокурор повідомлений під розписку; позивач 1, позивач 2 та відповідач повідомлені ухвалою суду від 03.08.2021р.

16.08.2021р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви на 14:30год. 25.08.2021р. із занесенням до протоколу судового засідання. Прокурор та представник від відповідача повідомлені під розписку; позивач 1 та позивач 2 повідомлені ухвалою суду від 17.08.2021р.

17.08.2021р. виконувачем обов`язків керівника Шепетівської окружної прокуратури подано відповідь на відзив (вх.№05-22/6860/21) з зазначенням про те, що нездійснення позивачами протягом тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом протягом тривалого часу після звернення до відповідача, надає право прокурору на звернення до суду з даним позовом. Також заявник зауважує, що на операції з постачання на митній території України товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання виникненню пандемії (COVID-19) поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, ПДВ на визначену у Договорі про закупівлю продукцію, не нараховується та не сплачується. Таким чином, порядок та механізм нарахування і сплати податку на додану вартість чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано нормами постанови КМУ від 20.03.2020 №224, та відповідно не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. До відповіді додано докази її надсилання на адреси інших учасників справи.

25.08.2021р. на електронну адресу суду від позивача 1 надійшло клопотання (вх.№05-22/6952/21), в якому позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, а також просить проводити розгляд справи без участі його представника.

25.08.2021р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№05-22/6951/21). У запереченнях відповідач зазначає про те, що викладена у відповіді на відзив позиція прокурора щодо наявності підстав для звернення до суду прокурором дублює викладене у позовній заяві, що було спростовано відповідачем у відзиві на позов. Звертає увагу суду на те, що, оскільки пункт Договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою Договору, то Договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.

Ухвалою суду від 25.08.2021р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:45год. 08.09.2021р.

Прокурор в судовому засіданні 08.09.2021р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник від відповідача в судовому засіданні 08.09.2021р. проти позову заперечував, просив суд відмовити прокуратурі у його задоволенні. Крім цього, представником відповідача подано заяву (вх.№05-08/2038/21), в якій просить суд постановити додаткове рішення у даній справі про стягнення судових витрат.

Представники від позивача 1 та позивача 2 в судове засідання 08.09.2021р. не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Ухвали суду від 25.08.2021р. позивачами отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши наявні в справі матеріали, дослідивши надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

19.06.2020р. між ТОВ "Інтермедика-Україна" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин (Покупець) було укладено Договір на постачання товару №309-20/231.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Договору, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору.

Предметом Договору є придбання код ДК 021:2015 38430000-8 - Детектори та аналізатори (НК 024:2019 18627 Аналізатор імуноферментного аналізу; 17489 Автоматичний промивний пристрій ІVD для мікропланшетів).

Закупівля проводиться згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-І9)" від 17.03.2020року № 530-ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020р. №225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-І9) на території України". Код УКТЗЕД, що зазначений в затвердженому Постановою КМУ від 20.03.2020р. №225 та Постановою КМУ від 20.03.2020р. №224 Переліку 3822 0000 00,9027 Комплект обладнання для проведення досліджень методом ІФА.

Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п.2.1 Договору, загальна сума договору складає 168200грн. 00коп., у т.ч. ПДВ 11003грн. 74коп. надходження від основного виду господарської діяльності.

Відповідно до п.2.2-2.3 Договору розрахунки здійснюються Покупцем за товар в безготівковому порядку на підставі накладної протягом 10 календарних днів з дати поставки даної продукції за умови проведення платежів обслуговуючим банком Покупця (ГУДКСУ у Хмельницькій області).

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації Постачальника, погодженої Покупцем, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

В ціну товару включені вартість тари та упаковки товару, витрати на сплату податків, митних послуг, вартість пакування та транспортування до пункту поставки - вул. Лісова, 1, м. Нетішин, Хмельницька обл. 30100 (п.2.5 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, постачання товару здійснюється до 15.07.2020р. Моментом здійснення поставки товару Постачальником є його отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (видаткова накладна). Разом з товаром Покупцю повинні передаватись належні товару документи, шо підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення (оригінали або копії, завірені печаткою Постачальника).

Згідно з п.п. 5.1.1, п. 5.1 Договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплатити за поставлений товар. Прийняти поставлений товар згідно з видатковою накладною та специфікацією до даного Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020р., але у будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток сторін.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження розірвання або визнання недійсним Договору від 19.06.2020р.

В Додатку 1 до Договору від 19.06.2020р. "Специфікація" визначено найменування товару; одиниця виміру; кількість; ціна за одиницю, грн. без ПДВ; ціна за одиницю, грн. з ПДВ, а саме:

1.HTI Immuno Chem-2100 Імуноферментний аналізатор (НК 024:2019 18627 Аналізатор імуноферментного аналізу 1шт, ціна без ПДВ 75887,85грн.; ціна з ПДВ 81200грн.;

2. HTI Immuno Chem-2600 Пристрій для промивки мікропланшет Тип В (НК 024:2019 17489 Автоматичний промивний пристрій IVD для мікропланшетів, ціна без ПДВ 81308,41грн., ціна з ПДВ 87000грн.

Всього разом з ПДВ 168200грн.

На виконання умов Договору від 19.06.2020р. позивачем 1 поставлено відповідачу товар на загальну суму 168200грн. 00коп. (в тому числі сума ПДВ 11003грн. 74коп.), який представник відповідача отримав, про що засвідчив своїм підписом на накладній №31219 від 20.07.2020р. та скріпив відтиском печатки.

Відповідач у повному обсязі оплатив отриманий товар, про що свідчить платіжне доручення №1064 від 28.07.2020р. на суму 168200грн. 00коп. (в тому числі сума ПДВ 11003грн. 74коп.), належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Матеріали справи містять також Звіт про виконання Договору про закупівлю UA-2020-06-19-001512-с від 01.02.2021р., в якому відображено поставку двох окремих одиниць товару, а саме HTI ImmunoChem-2100 Імуноферментного аналізатору та HTIImmunoChem-2600 Пристрою для промивки мікропланшет Тип В.

Листом КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" №1171-1 від 14.08.2020р., звернулось до ТОВ "Інтермедика Україна" з проханням надати роз`яснення щодо правомірності нарахування ПДВ в сумі 11003грн. 74коп. на ціну обладнання, що було поставлене згідно Договору №309-20/231 від 19.06.2020р.

У листі-відповіді ТОВ "Інтермедика Україна" №26-20 від 17.08.2020р., адресованому КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" зазначено про те, що ТОВ "Інтермедика-Україна" будучи офіційним представником виробника НіghTechnologeInc., США на території України повідомляє, що імпортує на митну територію України НТІ ImmunoChem-2100 Імуноферментний аналізатор, НТІ ImmunoChem-2600 Пристрій для промивки мікропланшет Тип В. Даний товар є зареєстрований на території України згідно Декларації про відповідність №10-НТІ від 01.12.2017 року. При ввезенні на митну територію України та митному оформленні вищезазначеного товару, митними органами України дані товари були визначені такими, що не підпадають під дію Постанови КМУ №224 від 20.03.2020р/ та обкладені ПДВ у розмірі 7%. На підставі визначеного митними органами при ввезенні на територію України ПДВ у розмірі 7% ТОВ "Інтермедика-Україна" здійснює операції з постачання на митній території України вищезазначеного товару з урахуванням ПДВ у розмірі 7%.

Матеріали справи містять копії Декларації про відповідність №10-НТІ від 01.12.2017р., митної декларації №UA100290/2020/316527від 12.06.2020р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100290/2020/00135.

Також в матеріалах справи наявні зареєстрована в ЄРПН Податкова накладна №373 від 20.07.2020р. зі спірної операції поставки за Договором на загальну суму коштів 168200грн. 00коп., у якій визначено суму податку на додану вартість 11003грн. 74коп.; Податкова декларація з податку на додану вартість за липень місяць 2020р.; Розрахунок сум податку на додану вартість за липень місяць 2020р.; Розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень місяць 2020р.; Квитанції №1 від 05.08.2020р. та №2 від 19.08.2020р. про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Листом №781-1 від 30.04.2021р. КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" №781-1 від 30.04.2021р. звернулось до ТОВ "Інтермедика-Україна" щодо повернення надлишково сплачених коштів 11003грн. 74коп. (ПДВ) відповідно до Договору №309-20/231 від 19.06.2020р.

Листом від 17.05.2021р. ТОВ "Інтермедика-Україна" повідомило КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" про те, що ніяких порушень Постанови КМУ від 20.03.2020р. №224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій, гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" не існує. Компенсувати суму податку на додану вартість за Договором від 19.06.2020р. з наданням специфікації у товариства немає жодних законних підстав.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача 1 в добровільному порядку, прокурор звернувся з позовом про визнання недійсним Договору №309-20/231 від 19.06.2020р. в частині врахування до загальної суми Договору 11003грн. 74коп. (п. 2.1 Договору та вимоги "Специфікації" додаток №1 до Договору та про стягнення 11003грн. 74коп. безпідставно збережених коштів до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке.

Предметом позову у даній справі є вимога Керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Нетішин в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин, орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Нетішинська міська рада м. Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермедика-Україна" м. Київ про визнання недійсним Договору №309-20/231 від 19.06.2020р. в частині врахування до загальної суми Договору 11003грн. 74коп. (п. 2.1 Договору та вимоги "Специфікації" додаток №1 до Договору) та про стягнення 11003грн. 74коп. безпідставно збережених коштів.

В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено про те, що Договір №309-20/231 від 19.06.2020р. на постачання товару між позивачем та відповідачем, був укладений з порушенням норм чинного законодавства, тому підлягає в частині визнанню недійсним, а сума 11003грн. 74коп. ПДВ підлягає поверненню покупцеві.

Щодо представництва прокуратури судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Листом №35/3-7633вих-20 від 13.08.2020р. Начальник Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" про те, що місцевою прокуратурою проводиться вивчення стану додержання вимог законодавства, спрямованого на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19).

Зокрема, проведеним моніторингом електронної системи публічних закупівель "Прозорро" встановлено, що КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" здійснено закупівлю автоматичного промивного пристрою ІVD для мікропланшетів (№UА-2020-06-19-001512-с), із врахуванням сум податку на додану вартість.

Зокрема, відповідно до п. 2.1 Договору №309-20/231, укладеного між КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" та ТОВ "Інтермедика -Україна" від 19.06.2020р., загальна сума договору складає 168200грн. 00коп., у т.ч. 11003грн. 74коп. ПДВ, що може свідчити про порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура просила невідкладно надати інформацію щодо проведення замовником передбачених законом заходів щодо додержання вимог- законодавства у сфері публічних закупівель та надати інформацію, чи будуть КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" вживатися заходи до усунення вищезазначених порушень.

Листом №1181-1 від 18.08.2020р. КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" повідомила Нетішинський відділ Шепетівської місцевої прокуратури про те, що дана закупівля проводилась згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 17.03.2020р. №530-ІХ, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020р. №225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемійкоронавірусної хвороби (СОVID-19) на території України". Дана закупівля проводилась за кошти, від основного виду господарської діяльності, тобто не за бюджетні кошти. Було направлено лист директору ТОВ "Інтермедика-Україна" щодо надання роз`яснень з приводу правомірності нарахування ПДБ на ціну обладнання, що було поставлене згідно Договору №309-20/231 від 19.06.2020р., а також отримано відповідь.

Листом №35/3-1050вих-21 від 03.02.2021р. Начальник Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" з проханням повідомити щодо вжиття заходів в судовому порядку з метою стягнення з постачальника надмірно сплачених коштів згідно Договору від 19.06.2020р. на суму 11003грн. 74коп. У випадку невжиття таких заходів просив повідомити причини та чи буде підприємство вживати відповідні заходи в майбутньому.

У відповідь отримано лист №224-1 від 08.02.2021р. про те, що направлено лист директору ТОВ "Інтермедика" щодо надання роз`яснень з приводу правомірності нарахування ПДВ на ціну обладнання, що було поставлене згідно Договору від 19.06.2020р. №309-20/231.

Крім цього, листом №35/3-1049вих-21 від 03.02.2021р. Начальник Нетішинського відділу Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до Нетішинського міського голови з проханням надати інформацію щодо вжиття заходів в судовому порядку з метою стягнення з постачальника надмірно сплачених коштів згідно Договору від 19.06.2020р. на суму 11003грн. 74коп. У випадку невжиття таких заходів просив повідомити причини та чи буде підприємство вживати відповідні заходи в подальшому.

У відповідь отримано лист №30/01-04-516/2021 від 09.02.2021р. про те, що закупівля проводилась згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 17.03.2020р. №530-ІХ, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемійкоронавірусної хвороби (СОVID-9) на території України". Закупівля проводилась за кошти від основного виду господарської діяльності, тобто не за бюджетні кошти. Також повідомлено, що направлено лист директору ТОВ "Інтермедика-Україна" щодо надання роз`яснень з приводу правомірності нарахування ПДВ на ціну обладнання, що було поставлене згідно з договору від 19.06.2020р. № 309-20/231.

Листом №54/2-892вих-21 від 09.04.2021р. Виконувач обов`язків першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" та до Нетішинського міського голови з проханням у строк не пізніше 23.04.2021р. надати інформацію та належним чином завірені копії документів для вжиття заходів представницького характеру з обов`язковим роз`ясненням причин невжиття таких заходів самостійно.

26.05.2021р. першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури надіслано на адреси КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" та Нетішинського міського голови Повідомлення №54/2-2441вих-21 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно супровідного листа від 01.06.2021р. №922-2 КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" направило на адресу Шепетівської окружної прокуратури витребовувані копії документів.

Матеріали справи також містять копії Листа Виконувача обов`язків керівника Шепетівської місцевої прокуратури №35/3-1042вих-21 від 03.02.2021р., адресованого Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області; Листа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області №132217-14/1450-2021 від 08.04.2021р., адресованого КНП "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" про усунення виявлених порушень; Листа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області №132217-17/1282-2021 від 29.03.2021р., адресованого Першому заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури щодо інформування про результати здійснення заходів державного контролю.

При цьому, Комунальним некомерційним підприємством "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин та Нетішинською міською радою м. Нетішин протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави.

У питаннях дотримання прокурором приписів ст.23 Закону "Про прокуратуру" суд виходить з того, що критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. Обчислення розумного строку для реагування відповідного органу повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора КНП про звернення до суду, а й попередні листування щодо виявленого порушення.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Судом також враховано, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Щодо визначення прокурором позивачами у справі Комунального некомерційного підприємства "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин та Нетішинську міську раду м. Нетішин позивачем, судом враховується, що Комунальне некомерційне підприємство "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланк зі своїм найменуванням, ідентифікаційний номер, самостійний баланс та рахунки в банках та органах Державного казначейства. Може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки (п.4.1, п.4.6), а згідно п.5.1 Статуту майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необортні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником, вартість яких відображаєтьсч я у самостійному балансі.

Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням оспорюваного в частині договору всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставного витрачання коштів територіальної громади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин, орган, уповноважений державою здійснювати функції у спіних правовідносинах Нетішинська міська рада м. Нетішин.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Договору №309-20/231 від 19.06.2020р. в частині врахування до загальної суми Договору 11003грн. 74коп. (п. 2.1 Договору та вимоги "Специфікації" додаток №1 до Договору.

За змістом статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому статтею 204 цього ж кодексу закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Цивільним кодексом України передбачено можливість визнання недійсним як правочину в цілому, так і його окремої частини за умови, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).

Отже, при вирішенні спору про визнання недійсним частини договору Позивач має довести, а суд встановити не тільки наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення і настання відповідних наслідків, а й "автономність" такої частини договору та можливість його повноцінного функціонування без неї.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону деталізовані в статтях 218 - 235 Цивільного кодексу України.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України в статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Зокрема, за її приписами зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Тому сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Підсумовуючи наведене, оскільки пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду сформульованим у постанові від 08.04.2021р. у справі №922/2439/20 та подібним за змістом правовим висновкам сформованим Верховним Судом у постановах від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, від 08.08.2019 у справі №911/1626/18

Судом враховано, що згідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що предметом поставки за укладеним сторонами договором №309-20/231 від 19.06.2020р. було дві окремі одиниці товару, а саме: Аналізатор імуноферментного аналізу та 17489 Автоматичний промивний пристрій ІVD для мікропланшетів).

У п.1.3 договору вказано, що закупівля проводиться згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-І9)" від 17.03.2020року № 530-ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020р. №225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемійкоронавірусної хвороби (СОVID-І9) на території України". Код УКТЗЕД, що зазначений в затвердженому Постановою КМУ від 20.03.2020р. №225 та Постановою КМУ від 20.03.2020р. №224 Переліку 3822 0000 00, 9027 Комплект обладнання для проведення досліджень методом ІФА.

Положеннями п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції на момент укладення Договору та здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності з 02.04.2020, пункт 71 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: "Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".

Тобто, в силу наведених норм законодавцем було встановлено, що операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції виключно щодо товарів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації п. 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 було затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (надалі - Перелік).

Відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2020р. №224 у переліку товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ під кодом 3822 00 00 00, 9027 значиться "Комплект обладнання для проведення досліджень методом ІФА", однак в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що Аналізатор імуноферментного аналізу та 17489 Автоматичний промивний пристрій ІVD для мікропланшетів) були ввезені на територію України як комплект.

Натомість, як підтверджується матеріалами справи, відповідач розмитнював товар не комплектом, а як дві окремі одиниці товару і при митному оформлені даний товар був визначений таким, що не підпадає під дію Постанови КМУ №224 від 20.03.2020р. та обкладений ПДВ у розмірі 7%.

Згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100290/2020/00135, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів по митній декларації №UA100290.2020.317722 від 24.06.2020р. по причині, що в графі 36 ЕМД заявлено код звільнення від сплати податку на додану вартість "203" (лікарські засоби, медичні вироби та обладнання, необхідні для подолання COVID-19). Проте не виконані вимоги ПКМУ від 20.03.2020р. №224, а саме: назви товарів, заявлених у графі 31 ЕМД від 24.06.2020р. №UA100290.2020.317722 не міститься в переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, у договорі №309-20/231 від 19.06.2020р., Специфікації до договору (додаток №1 до договору), звіті про виконання договору про закупівлю, накладній №31219 від 20.07.2020р. товар визначається як дві окремі одиниці, а саме:

1.HTI ImmunoChem-2100 Імуноферментний аналізатор (НК 024:2019 18627 Аналізатор імуноферментного аналізу 1шт, ціна без ПДВ 75887,85грн.; ціна з ПДВ 81200грн.;

2. HTIImmunoChem-2600 Пристрій для промивки мікропланшет Тип В (НК 024:2019 17489 Автоматичний промивний пристрій IVD для мікропланшетів, ціна без ПДВ 81308,41грн., ціна з ПДВ 87000грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження того, що HTI ImmunoChem-2100 Імуноферментний аналізатор (НК 024:2019 18627 Аналізатор імуноферментного аналізу 1шт, ціна без ПДВ 75887,85грн.; ціна з ПДВ 81200грн. та HTIImmunoChem-2600 Пристрій для промивки мікропланшет Тип В (НК 024:2019 17489 Автоматичний промивний пристрій IVD для мікропланшетів, ціна без ПДВ 81308,41грн., ціна з ПДВ 87000грн. є складовими "Комплект обладнання для проведення досліджень методом ІФА" та зважаючи на те, що окремо вказані одиниці товару не визначені у переліку товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно Постанови КМУ від 20.03.2020р. №224, суд вважає не підтвердженими доводи прокуратури про те, що включаючи ПДВ у вартість товару було порушено приписи чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору задоволенню не підлягають як необгрунтовані.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 11003грн. 74коп. ПДВ безпідставно збережених коштів суд зазначає, що відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Судом встановлено, що позивачем 1 було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 168200грн. 00коп. (в тому числі сума ПДВ 11003грн. 74коп.), згідно платіжного доручення №1064 від 28.07.2020р. з призначенням платежу "Імуноферментний аналізатор та пристрій для промивки мікропланшетів Тип В. згідно Договору №309-20/231 від 19.06.2020р." та накладної №31219 від 20.07.2020р.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Як зазначалось вище, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором і за умовами Договору від 19.06.2020р., сторонами погоджено, що загальна вартість товару з урахуванням ПДВ 11003грн. 74коп. становить 168200грн. 00коп.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України), ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Тобто сторони Договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ.

Слід зазначити, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Отже, відповідач як одна із сторін зобов`язання набуває зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведеного правового висновку також дійшов Верховий Суд у постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20.

Водночас, для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, тобто, збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої.

Разом з тим, наявними в матеріалах доказами підтверджено, що відповідна сума ПДВ була віднесена відповідачем до податкового зобов`язання та вже сплачена до державного бюджету, на підтвердження чого останнім подано зареєстровану в ЄРПН Податкову накладну №373 від 20.07.2020р. зі спірної операції поставки за Договором на загальну суму коштів 168200грн. 00коп., у якій визначено суму податку на додану вартість 11003грн. 74коп.; Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень місяць 2020р.; Розрахунок сум податку на додану вартість за липень місяць 2020р.; Розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень місяць 2020р.; Квитанції №1 від 05.08.2020р. та №2 від 19.08.2020р. про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вказано вище, порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пунктів 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, за результатами звітного періоду за липень місяць 2020 року відповідно до Податкової декларації ТОВ "Інтермедика-Україна" мало місце позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 281322грн. 00коп., яка була списана з бюджетного ПДВ-рахунку відповідача до Державного бюджету України відповідно до правил, встановлених пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Отже, з огляду на викладене вище, з урахуванням наведеної сутності принципу змагальності, суд дійшов висновку про доведення відповідачем стверджувальної ним обставини про сплату отриманої від покупця суми ПДВ в розмірі 11003грн. 74коп. до Державного бюджету, що виключає можливість вважати про збагачення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермедика-Україна" за рахунок позивача 1 на вказану суму коштів.

Тобто, оскільки у даному випадку набувач (відповідач) не збагатився за рахунок потерпілого (позивача), а перерахував кошти до державного бюджету на виконання вимог Податкового кодексу України, грошові кошти у розмірі ПДВ - 11003грн. 74коп. не можуть бути повернуті позивачу 1 із застосуванням механізму, передбаченого ст. 1212 ЦК України, на які міститься посилання у позові.

При цьому суд також вказує, що оскільки у даному випадку чинним законодавством України не передбачений порядок повернення товариствам-продавцям перерахованих ними до Державного бюджету сум ПДВ за проведені операції з продажу товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, з урахуванням чого задоволення даного позову призведе до покладення на відповідача як товариства-продавця обов`язку повернути позивачу спірну суму ПДВ у розмірі 11003грн. 74коп. з власних грошових коштів, чим буде порушено один з основних принципів господарювання, закріплених у ст. 6 Господарського кодексу України, що полягає у забезпеченні рівного захисту державою усіх суб`єктів господарювання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вище наведені норми права та встановлені фактичні обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Хмельницьку обласну прокуратуру.

Крім цього, 08.09.2021р., представником відповідача подано заяву (вх.№05-08/2038/21) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 221, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Нетішин в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" м. Нетішин, орган, уповноважений державою здійснювати функції у спіних правовідносинах Нетішинська міська рада м. Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермедика-Україна" м. Київ про визнання недійсним Договору №309-20/231 від 19.06.2020р. в частині врахування до загальної суми Договору 11003грн. 74коп. (п. 2.1 Договору та вимоги "Специфікації" додаток №1 до Договору та про стягнення 11003грн. 74коп. безпідставно збережених коштів відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про відшкодування судових витрати на правничу допомогу на 10год. 30хв. "15" вересня 2021р., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу по 13.09.2021р. включно.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2021р.

СуддяВ.О. Кочергіна

Віддруковано 6 примірників:

1-до справи,

2-Шепетівська окружна прокуратура (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Незалежності, 10а),

3-позивачу Комунальне некомерційне підприємство "Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 1),

4-позивачу Нетішинська міська рада (30100, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1),

5-відповідачу ТОВ "Інтермедика-Україна" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6).

6-Хмельницька обласна прокуратура (29005, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3),

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.