Постанова

від 16.09.2021 по справі 620/6365/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6365/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зубр Чернігівщини" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування акту та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зубр Чернігівщини" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати акт камеральної перевірки податкової звітності №1039/25-01-51-04-35052430 від 21.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області №0016590411 від 30.11.2020.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані рішення, оскільки перевірки позивача як суб`єкта господарювання відповідачем не відбувалося. Актів відносно позивача не складалося, що свідчить про прийняття відповідачем необґрунтованих, безпідставних рішень.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області №0016590411 від 30.11.2020.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Зубр Чернігівщини . В обґрунтування апеляційної скарги, відповідачем зазначено, що підприємство, як згідно даних звітної, так і уточнюючої декларації за 2017 рік, скористалось пільгою з податку на прибуток згідно з Довідником інших податкових пільг №85/2 станом на 31.12.2017 за кодом 11020301 Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років . Враховуючи зазначене, на підставі пункту 2, 3 Порядку (у редакції, що діяла до 01.01.2020) та п.п. 49.18.2 п. 49.1.8 ст. 49 Кодексу ТОВ Зубр Чернігівщини за результатами діяльності за 2017 рік повинно подати до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг, згідно якого задекларувати пільгу з податку на прибуток за кодом 11020301 Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років .

Позивач подав відзив, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 жовтня 2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області проведена камеральна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Зубр Чернігівщини своєчасності подання (неподання) звіту про суми податкових пільг, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності № 1039/25-01-51-04-35052430 від 21.10.2020.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано звіт про суми податкових пільг за 2017 рік, чим порушено пп. 49.18.2 п. 48.18 ст. 49 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

12 листопада 2020 року, керуючись п. 44.7 ст. 47 Податкового кодексу України, позивач подав відповідачу заперечення на акт перевірки за вих. № 17 від 12.11.2020.

01 грудня 2020 року позивач отримав відповідь на заперечення від 25.11.2020 №13696/10/25-01-04-03-05, а також податкове повідомлення-рішення №0016590411 від 30.11.2020, яким застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 340,00 грн.

Позивач вважає акт перевірки та податкове повідомлення-рішення складені відповідачем, протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазанчив, що з аналізу звітності позивача за 2017 рік вбачається, що без врахування доходів від діяльності дочірнього підприємства об`єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від`ємне значення, а відтак втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається. З вказаного вбачається, що дохід зазначений позивачем у сумі 365118 грн не є власним прибутком, а відображення його у складі податкових різниць не є підставою для подання Звіту про пільги, ця сума не є податковою пільгою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право, зокрема, користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, то відповідно до п. 1260.1 ст. 120 Податкового кодексу України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За визначенням, наведеним у п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України, податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

У відповідності до п. 30.2, 30.5, 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Також у п. 30.6. ст. 30 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку та збору, не сплачені суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб`єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як стверджує апелянт, згідно уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік від 05.03.2019 № 9301002938 ТОВ Зубр Чернігівщини , задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 02 декларації) у розмірі 313606 грн. При цьому, згідно уточнюючого додатка РІ до податкової декларації фінансовий результат до оподаткування зменшено на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, що склала 85428 грн. (р. 3.2.4 додатка РІ). Розмір пільги з податку на прибуток згідно даних уточнюючої декларації становить 15377 грн. (85428 грн. * 18%).

За переконанням апелянта, позивач, як згідно даних звітної, так і уточнюючої декларації за 2017 рік, скористався пільгою з податку на прибуток згідно з Довідником інших податкових пільг №85/2 станом на 31.12.2017 за кодом 11020301 Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років .

Апелянт зазначає, що на підставі пункту 2, 3 Порядку (у редакції, що діяла до 01.01.2020) та п.п. 49.18.2 п. 49.1.8 ст. 49 Кодексу ТОВ Зубр Чернігівщини за результатами діяльності за 2017 рік повинно подати до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг, згідно якого задекларувати пільгу з податку на прибуток за кодом 11020301 Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років .

Так, ДФС України кожного кварталу затверджує довідники пільг. Так, у Довіднику №85/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2017, затвердженого ДФС України 29.12.2017, у розділі Інші пільги з податку на прибуток передбачена пільга з кодом 11020301, зміст якої полягає у тому, що Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу

Аналогічна норма міститься у Довіднику № 86/2.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення даного пункту застосовуються з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу.

Зазначену різницю суб`єкти підприємницької діяльності відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ Різниці до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 879.

Згідно уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік позивачем задекларовано фінансовий результат до оподаткування у розмірі 313 606 грн, при цьому, згідно уточнюючого додатку РІ до податкової декларації фінансовий результат до оподаткування зменшено на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових років, що склав 85 428 грн

Так, облік податкових пільг ведеться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1233 "Про порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг" (далі - Порядок №1233).

На підставі пункту 2 Порядку № 1233 суб`єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку № 1233 передбачено, що звіт подається суб`єктом господарювання за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно пункту 8 Порядку № 1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об`єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток не підлягає обкладенню цим податком. Це є загальним правилом, а не спеціальною нормою, якими є положення про податкові пільги. Отже, оскільки жодного нарахування податку не відбувається, то підстави для висновку про існування спеціального правила, яке звільняє від сплати податку відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, позивач не користується податковою пільгою у розумінні Податкового кодексу України, оскільки від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років не є такою пільгою, а відтак застосування до нього штрафу в розмірі 340,00 грн. грн. є протиправним, у зв`язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0016590411 від 30.11.2020 підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення , а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 р. - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма