Постанова

від 14.09.2021 по справі 810/74/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 810/74/17

адміністративне провадження № К/9901/35978/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (суддя - Брагіна О.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 (головуючий суддя - Троян Н.М., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №810/74/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація Січ (далі - ТОВ АВК Січ ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Броварська ОДПІ) від 01.07.2016 №0012801520.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Броварська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Броварська ОДПІ, посилаючи на положення пункту 46.1 статті 46, пункту 286.2 статті 286, пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України зазначає, що починаючи з 13.10.2013 позивач повинен був подавати податкові декларації та сплачувати відповідні суми грошових зобов`язань. Крім того вказує, що позивач до 2015 року подавав податкові декларації за землю та декларував відповідні суми податкових зобов`язань.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності позивача з плати за землю, за результатами якої складено акт від 31.05.2016 №672/15-30/30539586. Перевіркою встановлено неподання податкової декларації з плати за землю за 2015 рік, чим порушено пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0012801520 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн.

Судами також встановлено, що 15.10.2010 між ТОВ АВК СІЧ та Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області укладено Договір оренди земельної ділянки. Договір оренди укладено на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 13.10.2010 №2261 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ АВК СІЧ (а.с. 15-17).

29.12.2010 Бориспільською державною адміністрацією Київської області винесено розпорядження № 3250 Про скасування розпорядження виконуючого обов`язки голови районної державної адміністрації Рудя М.М. від 13.10.2010 №2261 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Аграрно-виробнича корпорація СІЧ .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 у справі №2а-896/11/1070 визнано незаконним та скасовано розпорядження № 3250 Про скасування розпорядження виконуючого обов`язки голови районної державної адміністрації Рудя М.М. від 13.10.2010 №2261 Про передачу в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробнича корпорація СІЧ (а.с. 22-32).

TOB АВК СІЧ листами №19/09 від 19.09.2013 та №30/10 від 30.10.2013 звернулось до Бориспільської РДА з проханням провести реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3220887000:03:002:0694, в якому зазначило, що непроведення реєстрації перешкоджає можливості проведення реєстрації Договору оренди.

Листом №7-46-4453 від 27.11.2013 Бориспільською районною державною адміністрацією повідомлено позивача про подання заяви про реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку, яка є предметом Договору оренди з ТОВ АВК СІЧ (а.с. 33).

17.12.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення №9163924 про відмову у державній реєстрації права оренди на тій підставі, що земельна ділянка не зареєстрована за власником Бориспільською РДА (а.с. 34).

21.03.2014 рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області №РВ-3200066192014 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України Про державний земельний кадастр (а.с. 35).

06.10.2014 рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області №РВ-3200082532014 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв`язку з не відповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України Про державний земельний кадастр ; невідповідністю електронного документа установленим вимогам; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.02.2015 у справі №810/5949/14 визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора Управління Дерземагенства у Бориспільському районі Київської області Губара М.А. від 06.10.2014 № РВ-3200082532014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та зобов`язано розглянути заяву позивача (а.с. 36-43).

05.06.2015 відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47770890 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.02.2015 у справі №810/5949/14.

Разом з тим, у зв`язку з неподанням ТОВ АВК СІЧ декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0012801520 01.07.2016 про застосування штрафу у сумі 1020 грн відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (а.с. 8).

При цьому, лише 21.01.2016 зареєстровано у встановленому законом порядку договір оренди на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 13.10.2010 №2261 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ АВК СІЧ .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 15.10.2010, укладений між ТОВ АВК СІЧ та Бориспільською РДА Київської області, загальною площею 1082,1146 га для ведення рибництва в межах Сошниківської сільської ради був зареєстрований 21.01.2016, тому позивач до цього часу не був суб`єктом плати за землю за договором оренди від 15.10.2010 р, а відтак у нього був відсутній і обов`язок щодо подання декларації із цього виду податку за 2015 рік.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Крім того, пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Слід зазначити, що принцип економічної обґрунтованості справляння плати за землю як майнового податку полягає в покладенні обов`язку з його сплати та, відповідно, подання звітності на особу, яка має юридичну можливість отримувати прибуток від використання землі, тобто обов`язок із перерахування до бюджету, зокрема, орендної плати пов`язується саме з фактичним отриманням особою права користування земельною ділянкою.

Разом з тим, у справі, що розглядається, судами не з`ясовано обставин щодо фактичного використання ТОВ АВК Січ земельної ділянки, у зв`язку з чим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача обов`язку з подання декларації з плати за землю за 2015 рік є передчасним.

Також в матеріалах справи відсутній акт податкової перевірки, на підставі якого відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами частини другої статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі №810/74/17 скасувати.

Справу № 810/74/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова