Ухвала

від 16.09.2021 по справі 541/2396/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2396/21

Провадження № 2-з/541/55/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Куцин В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

15 вересня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, за кадастровими номерами 5323281200:00:002:0099, 5323281200:00:002:0081, 5323281200:00:002:0082, 5323281200:00:001:0020, які є приватною власністю ОСОБА_2 та розташовані за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада.

В обгрунтування заяви зазначала, що вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Вказувала, що вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 листопада 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. З ст. 185 КК України і призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років.

Вказану особу було засуджено за те, що він 24 серпня 2018 року незаконно заволодів її грошовими коштами, у сумі 86449 гривень 68 копійок та у ході судового розгляду відшкодував лише 10000 гривень. Тобто ОСОБА_2 повинен повернути ще 76449 гривень 68 копійок.

Із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що у приватній власності ОСОБА_2 знаходяться 4 земельні ділянки, за кадастровими номерами 5323281200:00:002:0099, 5323281200:00:002:0081, 5323281200:00:002:0082, 5323281200:00:001:0020 та розташовані за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада.

У увязку із відкриттям ринку продажу сільськогосподарських земель з 01 липня 2021 року, вважає, що вказані земельні ділянки може бути відчужено на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим повернення їй грошових коштів..

Відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Положеннями ч.1 ст. 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пунктом 4 Постанови №9 від 22.12.2006 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши надані із позовною заявою позивачем докази та оцінивши їх в сукупності, вважаю, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Зі змісту доданих до заяви позивача документів випливає, що за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 4 земельні ділянки, за кадастровими номерами 5323281200:00:002:0099, 5323281200:00:002:0081, 5323281200:00:002:0082, 5323281200:00:001:0020 та розташовані за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада.

Однак, ОСОБА_1 не надала будь - яких доказів про вартість зазначених земельних ділянок, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості визначити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Відповідно до п.п. 7,10 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Положеннями ч. 1 ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не надані докази про вартість земельних ділянок, на які необхідно накласти арешт, що унеможливлює визначити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, тому заяву про забезпечення позову необхідно повернути.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Копію ухвали направити заявнику - для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: В. М. Куцин