Постанова

від 13.09.2021 по справі 275/536/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №275/536/19 Головуючий у 1-й інст. Данилюк О. С.

Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Шевчук А.М, Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання Дяченко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №275/536/19 за позовом Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року,яке ухвалене суддею Данилюк О.С. в смт Брусилові

встановив:

У травні 2019 року Коростишівська місцева прокуратура Житомирської області в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області від 06.11.2018 № 269, затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , та змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 26,7311 га, кадастровий номер 1820986000:08:000:4100, з земель для ведення особистого селянського господарства на землі іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за межами населеного пункту Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 з січня 2019 року не відшкодував державі втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені зміною цільового використання земельної ділянки на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області у розмірі 1 067 882 грн, які було обраховано відповідно до Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279, просив позов задовольнити.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 984 682,00 грн. та на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 16 018,23 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 рокута ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвалюючи рішення судом не повно були з`ясовані обставини у справі, а саме наявність у Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області, відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру , підстав для звернення з даним позов до суду в інтересах держави в собі Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та Головного управління Дрежгеокадастру у Житомирській області. Крім того, матеріали справи не містять доказів про обізнаність відповідача до подачі відповідного позову до суду з вимогами щодо необхідності відшкодувати державі втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені зміною цільового використання земельної ділянки.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19.04.2021 року Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської областібула залучена до участі у справі як правонаступник Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що згідно розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області від 06.11.2018 №269, затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , та змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 26,7311 га, кадастровий номер 1820986000:08:000:4100, з земель для ведення особистого селянського господарства на землі іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за межами населеного пункту Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області (а.с.15).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.05.2019 року, земельна ділянка площею 26.7311 га, яка розташована на території Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, з кадастровим номером 1820986000:08:000:4100 та цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості належить ОСОБА_1 (а.с.12)

Вартість втрат сільськогосподарського виробництва при зміні в установленому законом порядку цільового призначення земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , становить 1 067 882 грн, що підтверджується розрахунком ДП Житомирського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою (а.с.13).

Відповідно до повідомлення сільського голови Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 24.04.2019 року № 179 у період з 06.11.2018 року по 24.04.2019 року кошти за відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1820986000:08:000:4100 на рахунки Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області не надходили (а.с.10).

Згідно інформації управління державної казначейської служби України у Брусилівському районі Житомирської області від 25.11.2020 року № 03-06.06/755 від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1820986000:08:000:4100, на рахунок Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області 09.09.2020 року надійшла сума у 50 000 гривень, 11.11.2020 року надійшла сума у 33 200 гривень, тобто станом на 25.11.2020 року надійшла загальна сума на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 83200,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог прокурора та наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 на рахунок Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 984 682,00 грн, врахувавши часткове відшкодування відповідачем таких втрат в добровільному порядку.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

За статте 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

У статті 23 ЗК України закріплено пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини першої статті 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв`язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв`язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Закріплені у ЗК України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя. Важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві та вибувають з господарського обороту, або ж погіршується їхня якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 (далі - Порядок) відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угодь для цілей, не пов`язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Відповідно до частини першої статті 209 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Установивши, що ОСОБА_1 після затвердження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки не відшкодував втрати сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги проте, що у даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави є безпідставними виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 зроблено наступні висновки: Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокурора , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

Звертаючись з позовом до суду прокурор посилався на те, що інтереси держави в даній справіполягають у своєчасному та повному надходженні коштів до бюджету у зв`язку зі зміною цільового використання земельної ділянки .

Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України № 333 від 29.09.2016, до повноважень Головних управлінь в областях належить право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Так, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави Коростишівською місцевою прокуратурою 22.01.2019 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було направлено лист про надання інформації щодо стану сплати ОСОБА_1 втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки та інформації про вжиті заходи щодо їх стягнення.

Держгеокадастр у Житомирській області в листі № 10-6-0.41-701/2-19 від 30.01.2019 повідомив прокуратуру, що спеціалістами Управління здійснюється перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо дотримання порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 по закінченню якої будуть вжиті заходи щодо підготовки та подання позову до суду.

02 квітня 2019 року Коростишівською місцевою прокуратурою повторно було направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання інформації щодо стану сплати ОСОБА_1 втрат сільськогосподарського виробництва та інформації про вжиті заходи Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18.04.2019 № 10-6-0.41-2607/2-19 слідує, що спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при відведенні земельної ділянки ОСОБА_1 . Зазначено також, що за результатами перевірки вказаному громадянину вручено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом сплати втрат сільськогосподарського виробництва та зобов`язано повідомити про виконання припису до 12.03.2019. Разом з тим, припис відповідачем не виконано, порушення не усунуто. Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 188-5 КУпАП та відібрано пояснення, відповідно до якого правопорушник зобов`язався сплатити втрати до 30.04.2019. Також повідомлено, що юридичним управлінням Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вирішується питання щодо підготовки та подання до суду позову про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Разом з тим, на час звернення прокурором до суду з даним позовом Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області самостійно не вжило заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом. Аналогічно, не зверталася до суду з питань стягнення коштів до бюджету Ставищенська сільська рада Брусилівського району Житомирської області.

Листом від 17.05.2019 №34-73/251 вих19, Коростишівська місцева прокуратура повідомила Ставищенську сільську раду та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором додержано вимоги чинного законодавства щодо порядку і підстав звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, підстави звернення до суду в інтересах держави прокурор зазначив у поданій позовній заяві.

Безпідставними є також посилання апелянта про необізнаність відповідача з обов`язком щодо сплати втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки зі змісту розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації від 06.11.2018 №269, яким затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки слідує, що власнику земельної ділянки ОСОБА_1 рекомендовано до 06.12.2018 відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 1067882,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису органу контролю та несплату втрат сільськогосподарського виробництва. До того ж, про обізнаність відповідача з обов`язком щодо відшкодування втрат свідчить, наявний в матеріалах справи лист ОСОБА_1 від 06.04.2019 на адресу Брусилівської районної державної адміністрації щодо надання реквізитів для здійснення розрахунку.

Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2021 року.

Головуючий Судді