Ухвала

від 16.09.2021 по справі 522/17172/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17172/21

Провадження № 4-с/522/151/21

УХВАЛА

16 вересня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Міжнародної наукової спільноти в особі Громадської організації Національні та Міжнародні дослідження прав людини та основоположних свобод Університет в інтересах науковця ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця серії ВП № 66511346 від 26.08.2021,

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Міжнародної наукової спільноти в особі Громадської організації Національні та Міжнародні дослідження прав людини та основоположних свобод Університет в інтересах науковця ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця серії ВП № 66511346 від 26.08.2021.

В указаній позовній заяві позивачі просять суд визнати протиправною та скасувати постанову від 26.08.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т. С. у виконавчому провадженні № 66511346 при примусовому виконанні виконавчого напису № 36109, виданого 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що 02.09.2021 поштою ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови про боргові зобов`язання перед ТОВ Фінпром Маркет у сумі 14 167,07 грн. Указують, що судових спорів зі стягувачем ОСОБА_1 не має, а рішення щодо стягнення указаної суми заборгованості не існує.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачами оскаржуються дії приватного виконавця Шевченко Т. С. у виконавчому провадженні, відкритому у зв`язку з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса.

Разом з тим, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Отже, при визначенні юрисдикції суду щодо спору необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й рішення інших органів.

Приписами ч. 1, 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, такі заяви учасників виконавчого провадження мають розглядатися у порядку, передбаченому статтею 287 КАС України.

Така позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 759/16206/14-ц.

Крім того, у пункті 6 абзацу 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 року № 6, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, ураховуючи, що в даному випадку виконавче провадження, в рамках якого оскаржуються дії приватного виконавця, було відкрито з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а не виконавчого документа, виданого судом на підставі судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, позивач, як сторона виконавчого провадження в статусі боржника, має право звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, ухвалених судом. Однак, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів, такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України Про виконавче провадження та статті 287 КАС України. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 213/2012/16, провадження № 14-13цс18, від 20 вересня 2018 року у справі №324/1018/17, провадження № 14-245цс18, від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, провадження № 11-1172апп18.

Отже, вищевказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.

На виконання вимог ч. 5 ст. 186 ЦПК України роз`яснити ОСОБА_1 про право звернення до адміністративного суду із відповідним позовом.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 10, 19, 186, 260, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

У відкритті провадження за матеріалами позовної заяви Міжнародної наукової спільноти в особі Громадської організації Національні та Міжнародні дослідження прав людини та основоположних свобод Університет в інтересах науковця ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця серії ВП № 66511346 від 26.08.2021 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Т. Ю. Федчишена