Постанова

від 24.09.2007 по справі 51/316-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/316-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2007 р.                                                           Справа № 51/316-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

прокурор –Скорик Л.М.

позивач  -  Перець В.С.

відповідач  -  Богданова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Панютинське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт. Анютине, Лозівського району, Харківська область   (вх. № 2684 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.07.07 р. по справі № 51/316-07

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Комунального підприжмства "Панютинське виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Панютине

про стягнення 5 740,00 грн.

встановила:

Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Харківській області звернувся з позовною заявою до Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Панютинське виробниче управління житлово-комунального господарства» про стягнення шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки у розмірі 5740,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2007р. по справі               № 51/316-07 (суддя Шарко Л.В.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Панютинське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт. Анютине, Лозівського району, Харківська область шкоду, заподіяну забрудненням земельної ділянки у розмірі 5740,00 грн., 102,00 грн. держмита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що фактично у 2005 році підприємство відповідача не отримало дозволи та ліміти на розміщення побутових відходів не через свою умисну вину, а через недбалість Панютинської селищної ради, яку вважає належним відповідачем по справі. На цій підставі просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Харківський міжрайонний прокурор у відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним, а доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, посилаючись на те, що відповідач в порушення Закону України «Про відходи» та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не отримав дозвіл та ліміти на розміщення відходів у 2005 році, перевищив обсяги вивезення твердих побутових відходів, внаслідок чого заподіяні порушенням природоохоронного законодавства збитки, відповідно до наданого розрахунку, склали 6240,00 грн.  Крім того зазначає, що відповідач визнав свою вину, про що свідчить сплата ним 26.01.2007р. 500 грн. в рахунок часткового відшкодування заподіяної шкоди, надання до податкових органів податкового розрахунку збору та забруднення навколишнього природного середовища за 2005 рік. Просить залишити оскаржуване рішення без змін,  апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, також вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням дійсних обставин справи та на підставі норм природоохоронного законодавства, а викладені відповідачем доводи не підтверджені належними доказами по справі. Просить залишити оскаржуване рішення без змін,  апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора та уповноважених представників сторін, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2007 р.  – без змін, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, проведеною державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області перевіркою встановлено, що Комунальним підприємством Панютинської селищної ради "Панютинське виробниче управління житлово –комунального господарства" (смт. Панютине) відповідно до п. 1.1.2. договору на виконання робіт з благоустрою по смт. Панютино, укладеного 01.01.05 р. з Панютинською селищною радою, здійснюється вивіз твердих побутових відходів на звалище твердих побутових відходів в смт. Панютино м. Лозова Харківської області, яке займає земельну ділянку площею 6,0 га. Однак, в порушення вимог ст.32 Закону України «Про відходи», підприємством не отримані дозвіл та ліміти на розміщення відходів у 2005 році, складування відходів, які видаляються на полігон, ведеться з порушенням технологічних режимів. За 2005 рік на вказану земельну ділянку вивезено 101,00 тон твердих побутових відходів.

12 травня 2006 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області був складений акт № 23/01-16-71 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на звалищі ТПВ Панютино, в якому встановлено, що підприємство –"Панютинське виробниче управління житлового–комунального господарства" (смт. Панютине), здійснює виробничу діяльність, зокрема, діяльність з придбання та очищення від сміття території. Крім того, підприємство здійснює вивіз побутових відходів на звалище. Дозвіл та ліміт на розміщення відходів на 2005 рік у підприємства відсутній.

Тобто, відповідно до акту № 23/01-16-71 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на звалище ТПВ Панютино, зафіксовані порушення діючого природоохоронного законодавства, зокрема забруднення землі в процесі здійснення виробничої діяльності.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області встановлено, що значні порушення природоохоронного законодавства призвели до засмічення вказаної земельної ділянки площею 60000 кв. м.

Відповідачем до податкових органів в добровільному порядку надавався податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2005 рік. Із даного розрахунку вбачається, що в 2005 році підприємством вивезено 101,0 т твердих побутових відходів і що ці обсяги є понадлімітними.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних  і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно статті 42 Закону України «Про відходи», статті 111 Земельного кодексу України за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами винні особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок заподіяних збитків здійснено згідно із "Методикою визнання розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725.

Отже, відповідно до розрахунку збитків, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства збитки становлять 6240,00 грн.

Відповідачем 26 січня 2007 р. сплачено 500,00 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням №40 від "26" січня 2007 року, тому залишок несплаченої суми збитків складає 5740,00 грн.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі досліджених фактичних даних та з урахуванням встановлення факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства, керуючись відповідними нормами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про відходи», місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав суду жодного доказу, який би підтверджував обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі, а документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи та пояснення сторін під час судового розгляду, спростовують твердження відповідача про відсутність його вини в засміченні земельної ділянки.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що Панютинське виробниче управління житлово-комунального господарства не є належним відповідачем, на його думку,  відповідно до договору на виконання робіт з благоустрою, Панютинська селищна рада повинна відшкодовувати витрати пов'язані з виконанням робіт по вивезенню твердих побутових відходів.

Колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими та безпідставними, оскільки вивезення відходів здійснював відповідач, який  є юридичною особою, тобто самостійною організацією, а наявність укладених будь-яких договорів не звільняє його від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Крім того, відповідач сам визнав свою вину, про що свідчить сплата ним 26.01.2007р. 500 грн. в рахунок часткового відшкодування заподіяної шкоди, надання до податкових органів податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища за 2005 рік.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2007 р. по справі № 51/316-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарськогосуду Харківської області від 02.07.2007 р. по справі                  № 51/316-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.