Постанова

від 09.09.2021 по справі 904/6113/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021 року м. Дніпро Справа № 904/6113/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М. , Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Абадей М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко Н.Е) від 17.12.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 28.12.2020) у справі № 904/6113/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд", м. Павлоград

про стягнення пені у розмірі 488 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" (далі - відповідач) про стягнення пені у розмірі 488 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду від 15.06.2019 № 28/02-19 в частині порушення строків виконання робіт, у зв`язку чим позивачем нараховано пеню на підставі п. 11.2.2. зазначеного договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" (49026, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 2626990) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" (51400, м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 73, код ЄДРПОУ 39024736) про стягнення пені у розмірі 488 000,00 грн. - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" пеню у розмірі 488 000,00 грн. за прострочення виконання робіт згідно договору підряду від 15.06.2019р. № 28/02-19, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 7 320,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 10 980,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, оскільки предметом позову є стягнення пені не за порушення грошового зобов`язання, а за порушення строків виконання робіт, яка нарахована позивачем у відповідності до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України.

Також, позивач не погоджується з висновком місцевого господарського суду про неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді пені до ціни договору, оскільки умовами договору генрального підряду від 22.02.2018 р. № 22-02/2, укладеного позивачем з ТОВ "Ріал Істейт", передбачені штрафні санкції щодо позивача за порушення строку завершення робіт, які хоч на даний час і не застосовані, проте можуть бути застосовані в будь-який час.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2021р. у складі колегії суддів - головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Кузнецов В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.03.21р.

У зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Кузнецова В.О. на лікарняному, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, розгляд справи № 904/6113/19, призначеної на 04 березня 2021 року, не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тривалим лікарняним судді Кузнецова В.О., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19, розгляд скарги призначено в судове засідання на 15.04.21р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 27.05.21р.

В судовому засіданні 27.05.21р. по справі оголошено перерву до 01.07.2021р., а в судовому засіданні 01.07.2021 до 08.07.2021.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" про відкладення розгляду справи - задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 22.07.21р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" подано відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пункт 11.2.2. договору не відповідає нормам законодавства, оскільки в зазначеному пункті пеня вказана не у відсотках.

Серед іншого відповідач зазначає, що позивачем не понесено матеріальних збитків у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, а також вказує на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій до ціни договору.

Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19 залишити без задоволення, а рішення - без змін.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Коваль Л.А. та Мороза В.Ф., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 09.09.2021р.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та не забезпечив явку представника, про час та місце його проведення був повідомлений апеляційним судом шляхом направлення ухвал по справі на електронну пошту.

Враховуючи вищенаведене, неодноразове не з`явлення представника відповідача в судові засідання по справі, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 22.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" (замовник) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Девелопмент" укладено договір підряду № 22-02/2, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати власними, а при необхідності - залученими силами роботу з реконструкції об`єкта розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Усова В., 18, у відповідності до вимог наданої замовником документації на виконання робіт і наданих замовником концепції улаштування об`єктів, здати об`єкт робочій комісії замовника для монтажу торгового обладнання у встановлений цим договором строк після завершення всіх робіт, передбачених цим договором. (пункт 1.1. договору).

Загальний строк виконання всіх підрядних робіт за договором становить: 2.1.1. початок робіт - дата підписання обома сторонами акту приймання-передачі будівельного майданчика за формою, зазначеною в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною; 2.1.2 завершення робіт і передача об`єкта підрядником робочій комісії замовника для монтажу торгового обладнання - через 90 календарних днів з моменту початку робіт. (пункт 2.1. договору).

Згідно з додатком № 1 до договору "Графіком виконання робіт будівництва об`єкта" протягом трьох тижнів червня 2019 позивач повинен був завершити роботи з зовнішнього та внутрішнього електропостачання.

З метою завершення робіт з підключення зовнішнього та внутрішнього електропостачання, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" (підрядник) було укладено договір підряду від 15.06.2019 № 28/02-19 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору, підрядник на свій ризик, відповідно до умов договору зобов`язується виконати Замовнику проектні роботи: зі збільшення дозволеної потужності, модернізації вузла обліку і елементів ТП, для забезпечення надійності та безперебійного електропостачання магазину АТБ за адресою: м. Нікополь, вул. Усова, 18, та інші роботи згідно переліку робіт, що наведений в додатку № 1 до цього договору, а також здійснювати технічне консультування під час виконання робіт, з приводу виконуваних ним робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані підрядником роботи.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник розпочинає виконання робіт протягом 2 (двох) календарних днів з дати підписання даного договору.

Згідно з п. 2.2 договору строк виконання робіт за цим договором становить 60 (шістдесят) календарних днів з дати підписання цього договору.

Отже, відповідач повинен був закінчити виконання робіт не пізніше ніж до 15.08.2019.

Договірна ціна за цим Договором складає 10 000,00 грн. (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 11.2.2 договору визначено, що за порушення підрядником терміну завершення підрядних робіт, зазначеного в підпункті 2.2 цього договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 250 000,00 грн., та пеню 4 000,00 грн. за кожен день прострочення, нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення, незалежно від його тривалості. Сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення штрафу та пені становитиме три роки.

Станом на 18.12.2019 роботи, передбачені договором, відповідачем виконані не були. Отже, відповідачем було порушено строк завершення підрядних робіт на 122 календарних дня, у зв`язку з чим позивачем було нараховано пеню у сумі 488 000,00 грн. (122 календарних днів х 4 000,00 грн.).

02.10.2019 позивачем направлялась відповідачу претензія від 01.10.2019 року № 213, згідно якої позивач вимагав оплатити пеню за прострочення завершення підрядних робіт згідно укладеного договору. Претензія була вручена відповідачу 22.10.2019, але відповіді на неї позивач не отримав та штрафні санкції згідно вказаної претензії відповідачем не оплачено.

16.12.2019 позивачем на адресу відповідача поштовим відправлення було направлено лист з вимогою оплатити штрафні санкції за порушення умов договору та щодо надання інформації про причини порушення строків виконання робіт. На момент подання цієї позовної заяви, позивачем відповідь на вказаний лист отримано не було.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача пені на підставі пункту 11.2.2. договору у розмірі 488 000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що пункт 11.2.2. договору не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки в зазначеному пункті пеня зазначена не у відсотках, а в твердій сумі за кожний день прострочення.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим з огляду на наступне.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в п. 3 ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України та стаття 193 Господарського кодексу України містять загальні умови виконання зобов`язання, у відповідності до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з договору підряду, укладеного між позивачем та відповідачем, сторонами встановлений строк виконання робіт. Позивач посилається на порушення відповідачем цього строку, відповідач тверджень позивача не спростовує, матеріали справи доказів зворотнього не містять.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем умов договору в частині недотримання строків виконання робіт.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Реалізуючи свою свободу договору, у п. 11.2.2. договору сторони погодили, що за порушення підрядником терміну завершення підрядних робіт, зазначеного в підпункті 2.2 цього договору, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 250 000,00 грн., та пеню 4 000,00 грн. за кожен день прострочення, нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення, незалежно від його тривалості.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність нормам чинного законодавства пункту 11.2.2. договору через те, що у вказаному пункті пеня зазначена не у відсотках, а в твердій сумі, оскільки місцевий господарський суд помилково застосовував до даних правовідносин ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

В даному же випадку йдеться про порушення строків виконання робіт, отже, на думку колегії суддів, керуватися необхідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якою унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи підтверджений матеріалами справи факт порушення відповідачем умов договору та встановлену договором відповідальність за таке порушення, судова колегія констатує, що позивач має право на нарахування штрафніх санкцій, які мають бути стягненні з відповідача, отже, судом першої інстанції неправомірно відмовлено позивачеві в задоволенні позову.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на очевидну не співмірність заявлених до стягнення сум санкцій до ціни договору, на що звертав увагу також місцевий господарський суд, та про що заявлено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.

Так, при встановленій договором ціні проектних робіт у загальному розмірі 10 000,00 грн., штрафні санкції за прострочення строків виконання робіт встановлені у розмірі 4 000,00 грн. за кожен день прострочення, що зумовило подання позову на загальну суму 488 000,00 грн. За таких умов договору, для замовника вочевидь є більш вигідним невиконання підрядником свого обов`язку за договором та стягнення з нього штрафних санкцій, ніж належне виконання підрядником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Суд зазначає, що позивачем не доведено завдання йому збитків внаслідок затримки з боку відповідача строків виконання робіт за договором. Судовою колегією не приймається до уваги посилання позивача на відповідні положення договору підряду від 22.02.2018 № 22-02/2, у відповідності до яких встановлена відповідальність позивача перед замовником за порушення строків виконання робіт, оскільки позивачем не доведено фактів стягнення з позивача санкцій за порушення строків виконання робіт за цим договором.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді неустойки, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, колегія суддів апеляційного суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення з відповідача неустойки до 1 % від ціни позову.

Водночас, враховуючи те, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача, судова колегія наголошує на тому, що у разі, коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є передчасними, зроблені без з`ясування всіх істотних обставин справи, тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, згідно з яким, враховуючи неспівмірність заявлених вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення строків виконання робіт за договором підряду в розмірі 4 888,00 грн., а також судовий збір за подання позовної заяви у сумі 7 320,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 10 980,00 грн. також слід покласти на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/6113/19 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" (51400, м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 73, код ЄДРПОУ 39024736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" (49026, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 2626990) пеню у розмірі 4 888,00 грн. за прострочення виконання робіт згідно договору підряду від 15.06.2019р. № 28/02-19 та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 7 320,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Дніпробуд" (51400, м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 73, код ЄДРПОУ 39024736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комплекс" (49026, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 2626990) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 10 980,00 грн.

Видачу наказів згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 17.09.2021 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд