Рішення

від 16.09.2021 по справі 320/2889/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м.Київ №320/2889/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, третя особа: ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича , третя особа: ТОВ "ОТП Факторинг Україна", у якому просить суд:

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича пов`язані із визначенням основної винагороди у розмірі 11 192,08 доларів США (одинадцять тисяч сто дев`яносто два) долари США 08 центів і 89 802,41 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот дві гривні) 41 копійка та винесення 12 лютого, 2021 року постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 64489707 у цьому розмірі, протиправними;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича скасувати пункт 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження № 64489707 від 12 лютого 2021 року;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича скасувати постанову виконавчого провадження № 64489707 від 12 лютого 2021 року про стягнення з боржника основної винагороди;

-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича скасувати постанову виконавчого провадження № 64489707 від 12 лютого 2021 року про внесення змін до процесуальних документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у постанові приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 12 лютого 2021 року у межах виконавчого провадження № 64489707 про стягнення з боржника основної винагороди, наведено загальну норму Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» , та зазначено розмір основної винагороди у розмірі 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн. При цьому, не зазначено яку саме форму основної винагороди ним застосовано (фіксовану суму або відсотковий коефіцієнт), не наведено розрахунку відповідної суми та зазначено про її стягнення лише з позивача, без урахування тієї обставини, що є два боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з яких судовим рішенням у справі №357/11297/13-ц солідарно стягнуто кредитну заборгованість. На думку позивача, це призводить до правової невизначеності сторони боржника у виконавчому провадженні. Крім того, загальна сума заборгованості, яка була стягнута солідарно за кредитним договором складає 1 792 607, 22 грн., тому саме з цієї суми має розраховуватися 10% основної винагороди та становить 179 260,72 грн. Також позивач стверджує, що з нього одночасно стягується виконавчий збір у розмірі 179 260,72 грн. Білоцерківським РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) у межах виконавчого провадження №50633988 та основна винагорода у розмірі 11 192,08 дол. США та 89802,41 грн. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. в межах виконавчого провадження №65489707, за одним виконавчим листом №357/11297/13-ц, що призводить до подвійного стягнення суми виконавчого збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання, та одночасно витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №64489707.

Також ухвалою суду від 06.07.2021 судом були витребувані від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. матеріали виконавчого провадження №64489707 та від Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) матеріали виконавчого провадження №50633988.

Не погоджуюсь з позовними вимогами ОСОБА_1 , відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що фіксована сума основної винагороди приватного виконавця встановлюється виключно у випадку виконання рішення суду немайнового характеру, натомість виконавчий лист, на підставі якого відбувається виконавче провадження, містить вимогу про стягнення грошових коштів, а тому розмір основної винагороди вираховується у вигляді 10% від суми, що підлягає стягненню. Крім того, у постанові приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 12.02.2020 зазначено детальну інформацію про розрахунок розміру основної винагороди. Винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця є процесуальною дією приватного виконавця, спрямованою на визначення та встановлення розміру такої винагороди у відповідності до норм чинного законодавства, що становить 10% суми, що підлягає стягненню або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, та є окремим виконавчим документом. Винесення ж приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 10% від всієї суми стягнення за виконавчим документом при відкритті провадження на виконання вимог ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішення, і рішень інших органів" не означає одночасне стягнення такої винагороди з боржника. Виконавчий лист №357/11297/13-ц, виданий 07.08.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, був повернутий державним виконавцем Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби України Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження та даний документ не містить відмітки про погашення боржником суми боргу та виконавчого збору державного виконавця, а тому приватний виконавець Голяченко І.П., за умови фактичного виконання вимог виконавчого документа, має право на отримання всієї суми основної винагороди, встановленої постановою від 12.02.2021. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента у гривні, стягувачу має бути перерахована сума в іноземній валюті. На зазначених підставах, відповідачем була визначена сума основної винагороди у доларах США та гривнях відповідно. Тому вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Також, до відзиву на позовну заяву, відповідач додав копії матеріалів виконавчого провадження №64489707.

На виконання ухвали суду від 06.07.2021, від Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов лист за вих.№68873 від 20.07.2021 про те, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження в Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби, виконавче провадження №50633988 не перебуває та не перебувало.

Ухвалою суду від 09.09.2021 судом витребувані від Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) матеріали виконавчого провадження №50633988.

На виконання вимог ухвали суду, надійшов лист від Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) за вих.№33383 від 13.09.2021 про те, що виконавче провадження №50633988 було завершено 05.07.2016 згідно п.10 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено за належністю до Білоцерківського міського відділу ДВС.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 у справі №357/11297/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - позов задоволено (а.с. 16-19).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором №ML-011/021/2008 від 19.03.2008 в розмірі 111920 доларів США 82 цента, що еквівалентно 894583, 11 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку та пені у сумі 2604206, 28 грн., що разом складає 3498789, 39 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порівну судові витрати по справі - 3441,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2015 у справі №357/11297/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково (а.с. 20-24).

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2014 року змінено в частині стягнення пені за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-011/021/2008 від 19.03.2008 у розмірі 894 583 грн. 11. коп. В решті рішення суду залишено без змін.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2015 у справі №357/11297/13-ц набрало законної сили 24.11.2015.

07.08.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було видано дублікат виконавчого листа №357/11297/13-ц щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором №ML-011/021/2008 від 19.03.2008 в розмірі 111920 доларів США 82 цента, що еквівалентно 894583, 11 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку та пені у сумі 894583, 11 грн. та стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порівну судові витрати по справі - 3441,00 грн. (а.с. 25-26).

а.с. 25-26). (07.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (стягувача) до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій стягувач просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання дубліката виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2018 №357/11297/13-ц.

12.02.2021 на підставі дублікату виконавчого листа №357/11297/13-ц, виданого 07.08.2018, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64489707 (а.с. 10-11).

Пунктом 3 зазначеної постанови вказано стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 111 920,82 доларів США (станом на 11.02.2021) х 10% = 11 192,08 доларів США (станом на 11.02.2021) становить 310 692,14 грн. + пеня 894 583,11 грн. х 10% = 89458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10% = 344,10 грн. Отже, в гривневому еквіваленті станом на 11.02.2021 стягненню підлягає 400 494, 60 грн. основної винагороди.

Стягувачем у виконавчому провадженні №64489707 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", боржником - ОСОБА_1 .

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження ВП №64489707 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 12.02.2021, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 404494,60 грн. (а.с. 12-13)

У вказаній постанові приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем наведений Розрахунок основної винагороди за ВП №64489707, відповідно до якого розмір основної винагороди за виконавчим провадженням розраховується за формулою: А х 10% = W, де А - сума, що підлягає стягненню або вартість майна, що підлягає передачі; а W - сума основної винагороди приватного виконавця. Таким чином, розрахунок основної винагороди приватного виконавця складає: 111 920,82 доларів США (станом на 11.02.2021) х 10% = 11192,08 доларів США (станом на 11.02.2021) становить 310 692, 14 грн. + пеня 894 583,11 грн. х 10% = 89458,31 грн. +судові витрати 2441,00 грн. х 10 % = 344,10 грн. Отже в гривневому еквіваленті станом на 11.02.2021 стягненню підгягає 400 494,60 грн. основної винагороди.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. від 12.02.2021 було накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн. та витрат виконавчого провадження - 594,92 грн.

В подальшому, постановою приватного виконавця від 12.02.2021 були винесені зміни до процесуальних документів, оскільки було виявлено, що при реєстрації виконавчого документа невірно зазначено розрахунок суми основної винагороди, що підлягає стягненню, а саме до постанови про стягнення з боржника основної винагороди, постанови про арешт майна боржника та постанови про арешт коштів боржника (а.с. 14-15).

Вказаною постановою приватним виконавцем постановлено наступне:

Частину 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження викласти у наступному тексті: "Стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі: 111 920,82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США + пеня 894 583,11 грн. х 10% = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10%) = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн.

Абзац 10 мотивувальної частини постанови про стягнення з боржника основної винагороди викласти у наступному тексті: "111 920,82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США + пеня 894 583,11 грн. х 10%) = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10% = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн.

Частину 1 резолютивної частини постанови про стягнення з боржника основної винагороди викласти у наступному тексті: "Стягнути з боржника основну винагороду у сумі 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн."

Абзац 3 мотивувальної частини постанови про арешт майна боржника викласти у наступному тексті: "Згідно постанови приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про стягнення з боржника основної винагороди стягненню підлягає: 111 920.82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США + пеня 894 583,11 грн. х 10% = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10% = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн. та згідно постанови приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. витрат виконавчого провадження у розмірі 594,92 грн.

Частину 1 резолютивної частини постанови про арешт майна боржника викласти у наступному тексті: "Накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 111 920,82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США + пеня 894 583,11 грн. х 10% = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10%) = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 594,92 грн.

Абзац 6 мотивувальної частини постанови про арешт коштів боржника викласти у наступному тексті: "Згідно постанови приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про стягнення з боржника основної винагороди стягненню підлягає: 111 920.82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США + пеня 894 583,11 грн. х 10%) = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10% = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн. та згідно постанови приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. витрат виконавчого провадження у розмірі 594,92 грн.

Частину 1 резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника викласти у наступному тексті: "Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, в тому числі на карткові та вкладні (депозитні) рахунки, як в національній валюті так і в іноземній, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом в (перелік банків) та належать боржнику, у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 111 920,82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США + пеня 894 583,11 грн. х 10%) = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10%) = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 594,92 грн.

Постановою приватного виконавця було звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

02.04.2021, приватним виконавцем було винесено постанову про розмір додаткових витрат виконавчого провадження.

07.04.2021, приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:01:010:0211, площею 0,1 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що розташована та території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, Київської області.

07.04.2021, приватним виконавцем винесено постанову про заборону боржнику вчинення дій, явкою накладено обтяження у вигляді заборони боржнику вчинення дій щодо належного йому майна, а саме: заборонено боржнику передавати в оплатне чи безоплатне користування земельну ділянку кадастровим номером 3220489500:01:023:0233, площею 1,45 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Київська обл. Білоцерківський р-н, с/р Шкарівська, третім особам.

07.05.2021, приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТНА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА .

Вважаючи протиправними дії приватного виконавця, пов`язані із визначенням основної винагороди у розмірі 11 192,08 доларів США (одинадцять тисяч сто дев`яносто два) долари США 08 центів і 89 802,41 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот дві гривні) 41 копійка та винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №64489707 у вказаному розмірі, протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами 1-3 статті 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень частин 4, 5 статті Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

Відповідно до частини 7 статті 37 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, солідарні боржники несуть солідарний обов`язок із сплати основної винагороди (частина 9 статті 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 (далі - Постанова №643).

Так, за приписами пункту 19 Постанови №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

З аналізу положень ст. 31 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вбачається, що фіксована сума основної винагороди приватного виконавця встановлюється виключно у випадку виконання рішення суду немайнового характеру, натомість виконавчий лист № 357/11297/13-ц виданий 07.08.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, який перебуває на виконанні у приватного виконавця Голяченка І.П., містить вимогу щодо стягнення грошових коштів, а тому розмір основної винагороди приватного виконавця вираховується у вигляді 10 % суми, що підлягає стягненню.

Чинним законодавством передбачено, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди повинна містити розрахунок та порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Слід зауважити, що у постанові приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 12.02.2021 зазначено інформацію про розрахунок розміру основної винагороди, а саме:

Розмір основної винагороди розраховується за наступною формулою:

А х 10% = W, де А - сума, що підлягає стягненню або вартість майна, що підлягає передачі; а W - сума основної винагороди приватного виконавця".

Таким чином, розрахунок основної винагороди приватного виконавця, з урахуванням внесених змін згідно із постановою про внесення змін до процесуальних документів від 12.02.2021, зазначається такий: 111 920,82 доларів США х 10% = 11 192,08 доларів США+ пеня 894 583,11 грн. х 10% = 89 458,31 грн. + судові витрати 3441,00 грн. х 10% = 344,10 грн. Отже, загальна сума основної винагороди, що підлягає стягненню становить - 11 192,08 доларів США та 89 802,41 грн .

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За змістом пункту 30.1 статті 30 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому, правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону № 1404-VІІІ.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 49 Закону № 1404-VІІІ у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України.

Витрати у зв`язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника.

У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Саме таких висновків дійшла Велика палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 761/12665/14-ц), та в подальшому така думка підтримана й у постановах Верховного суду від 01.03.2019 у справі №752/18552/17, від 16.01.2019 у справі 373/2054/16ц.

Таким чином, зазначення у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження суми боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні, відповідає змісту судового рішення, не впливає на порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішення під час обчислення боргу в іноземній валюті, передбачений Законом №1404-VІІІ, та не свідчить про незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження.

Звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішення під час обчислення боргу в іноземній валюті державний виконавець повинен здійснювати з дотриманням вимог, визначених у статті 49 Закону № 1404-VІІІ.

Відтак, позивач дійшов хибного висновку про необхідність розрахунку основної винагороди приватного виконавця, виходячи з 10 % (179 260,72 грн.) від суми 1 792 607,22 грн., тобто з гривневого еквіваленту основної заборгованості за кредитним договором.

Щодо позиції позивача про те, що з нього відбувається одночасне стягнення виконавчого збору у розмірі 179 260,72 грн. Білоцерківським районним відділом ДВС за ВП №61615719 та приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. за ВП №64489707, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що виконавчий лист №357/11297/13-ц, виданий 07.08.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області був повернутий 11.03.2020 державним виконавцем Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби України Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження та даний документ не містить відмітки про погашення боржником суми боргу та виконавчого збору державного виконавця, що підтверджується безпосередньо копією дублікату вказаного виконавчого листа.

Слід зазначити, що у відповідності до частиною 3 ст. 40 Закону №1404-УІІІ, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Водночас, окремої постанови державним виконавцем не було винесено, та позивачем не надано доказів, що з нього відбувається стягнення виконавчого збору за постановою державного виконавця органу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 01.03.2016 у межах виконавчого провадження №50633988.

Крім того, слід звернути увагу, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору не означає одночасне стягнення такої винагороди/збору.

Постанови державного та приватного виконавців були винесені на виконання ст.ст. 26, 27 Закону України Про виконавче провадження та ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" відповідно, та є документами які лише фіксують розмір виконавчого збору/основної винагороди, при цьому боржником не було надано суду жодних доказів на підтвердження передачі вищевказаної постанови в частині стягнення виконавчого збору на примусове виконання та фактичне стягнення з позивачки грошових коштів на виконання цієї постанов.

Варто зауважити, що право на отримання виконавцем належної йому винагороди виникає лише з моменту фактичного стягнення коштів з боржника на виконання вимог виконавчого документа, а тому приватний виконавець Голяченко І.П., за умови фактичного виконання боржником вимог виконавчого документа, має право на отримання всієї суми винагороди, встановленої у спірній постанові від 12.02.2021.

Щодо твердження позивача про необхідність солідарного стягнення основної винагороди, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ч. 5 ст. 431 ЦПК України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином, у зв`язку з тим, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2014 було ухвалене відносно декількох відповідачів, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому, в силу приписів ч. 5 ст. 431 ЦПК України, на виконання вищевказаного рішення було видано два виконавчих листи відносно кожного із боржників із зазначенням обов`язку про солідарне стягнення коштів.

При цьому, суд погоджується з позицією відповідача про те, що відповідно до норм чинного законодавства основна винагорода приватного виконавця встановлюється у вигляді відсотка від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, а стягується така основна винагорода у вигляді відсотка від суми, що була фактично стягнута винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця є процесуальною дією приватного виконавця спрямованою на визначення та встановлення розміру такої винагороди у відповідності до норм чинного законодавства, що становить 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом та є окремим виконавчим документом.

Відтак, винесення приватним виконавцем постанови про стягнення основної винагороди з ОСОБА_1 з розрахунку 10% від всієї суми, що підлягає стягненню, не порушує права позивача, оскільки виконавче провадження не закінчене та кінцева сума основної винагороди буде визначена в залежності від розміру фактичного стягнення суми боргу з окремого боржника.

Твердження позивача про протиправність дій відповідача з приводу внесення змін до своїх процесуальних документів, не знайшло свого підтвердження нормативно-правовими актами, зокрема, Законами України "Про виконавче провадження", Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, у яких відсутня така заборона.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що приватний виконавець не вчиняв протиправних дій, пов`язаних з визначенням основної винагороди у розмірі 11192,08 доларів США, 89802,41 грн. та при винесенні постанови про стягнення з ОСОБА_1 як боржника основної винагороди, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України Про виконавче провадження , Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.