Постанова

від 17.09.2021 по справі 420/7337/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7337/20 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСІМГРОУП до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ТОВ ЕКСІМГРОУП (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило: визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС UA500220/2020/00010 від 29.05.2020 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UA500220/2020/000003/2 від 29.05.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

З огляду на неприбуття в судове засідання 15 вересня 2021 року сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 17 вересня 2021 року було складено повне судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ зареєстроване як юридична особа 18.03.2016 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 556 102 0000 057624, код ЄДРПОУ 40353315, місцезнаходження -65016, Одеська обл., місто Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, будинок 2-Б.

Між ТОВ (Покупець) та ТОВ «Производственное предприятие «ЭРА» (Російська Федерація) (Постачальник), було укладено договір (контракт) від 17.03.2020 №68-20/Ук, згідно якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії контракту постачати окремими партіями меблі «Товар» , у додатково визначені сторонами строки, а Покупець зобов`язується оплачувати та приймати «Товар» згідно наданим рахункам або специфікаціям. Найменування, асортимент, кількість Товару, строк, місце, спосіб (базис) поставки, строк оплати Товару погоджуються сторонами щодо кожної партії у специфікації. Умови договору та форма специфікації визначають ціну товару в доларах США.

21.05.2020 року на виконання умов договору від 17.03.2020 №68-20/Ук сторонами складено та підписано специфікацію №2, в якій визначено найменування, кількість та вага товару, що постачається, всього на суму 9269,25 доларів США.

В подальшому митним брокером позивача подано до митного органу ІІА500220 (СМО № 2 митного поста Аккерман Одеської митниці ДФС) митну декларацію №UА500220/2020/001277 від 29.05.2020 року з додатками, які підтверджують визначену позивачем вартість товару, заявленого до розмитнення.

29.05.2020 року позивачем отримано повідомлення від митниці, в якому зазначено, що подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме:

- у специфікації №2 від 21.05.2020р. до контракту від 17.03.2020 №68-20/Ук відсутній підпис та печатка покупця;

- згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.03.2020 №68-20/Ук вартість тари та упаковки включена у ціну, проте, у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, специфікації, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

- зовнішньоекономічний договір надано не в повному обсязі (відсутня сторінка 2);

- декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості по всім товарам, а саме: до митної вартості товарів були включені витрати на транспортування після ввезення на митну територію України.

Враховуючи зазначене та спрацювання АСАУР форм контролю щодо можливого заниження митної вартості товару, наявність розбіжностей та поданих документах, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ митниця запропонувала протягом 10 календарних днів надати (за наявності) наступні документи: 1) каталог виробника товару; 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом додатково було подано до митниці 29.05.2020 року зовнішньоекономічний договір №68-20/Ук рід 17.03.2020 (сторінка 2); специфікацію №2 від 21.05.2020р. до контракту з підписом та печаткою покупця; каталог та прайс-лист виробника.

Разом з тим, митним органом 29.05.2020 року за №UА500220/2020/000003/2 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, в якому зазначено, що декларантом запитувані митним органом додаткові документи були надані не в повному обсязі, а також не надана інформація щодо вартості тари та упаковки щодо включення/невключення у ціну товару. Таким чином, на думку митниці, декларантом не були усунені всі недоліки та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ.

Вказаним рішенням №UА500220/2020/000003/2 від 29.05.2020 року про коригування митної вартості товару визначено митну вартість імпортованого позивачем товару №1/1 (код товару 9403500000) в розмірі 6496,20 доларів США (заявлена вартість декларантом 3762,73 доларів США), товару №2/1 (код товару 9403601000) в розмірі 6077,72 доларів США (заявлена вартість декларантом 2736,14 доларів США), товару №5/1 (код товару 9401400000) в розмірі 2600,05 доларів США (заявлена вартість декларантом 1389, 21 доларів США), та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500220/2020/00010.

Також в рішенні №UА500220/2020/000003/2 від 29.05.2020 року про коригування митної вартості товару зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим, а саме (для товару №1) МД №UА102120/2020/80039 від 26.03.2020 становить 4,01 дол США/кг (ніж заявлено декларантом.2,32 дол.США/кг); (для товару №2) МД №UА209140/2020/25630 від 21/03/2020 становить 4,01 дол США/кг (ніж заявлено декларантом 1,8дол.США/кг); (для товару №5) МД №UА 102120/2020/80027 від 04.03.2020 становить 7,45 дол.США/кг (ніж заявлено декларантам 3,98 дол.США/кг).

Прийняття вказаних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів і стало підствою для звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всі основні і додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, позивач надав митному органу. Зазначеними документами в повній мірі підтверджено митну вартість товару.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані документи не містять розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару, а аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначив, що вони містять всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ТОВ товару.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до положень ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Таким чином, з аналізу положень МК України вбачається, що митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім того, колегія суддів вважає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару відповідачем в якості підстав для його прийняття зазначено про те, що подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів містять розбіжності, а саме:

- у специфікації №2 від 21.05.2020р. до контракту від 17.03.2020 №68-20/Ук відсутній підпис та печатка покупця;

- згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.03.2020 №68-20/Ук вартість тари та упаковки включена у ціну проте, у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, специфікації, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

- зовнішньоекономічний договір надано не в повному обсязі (відсутня сторінка 2);

- декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості по всім товарам, а саме: до митної вартості товарів були включені витрати на транспортування після ввезення на митну територію України.

Стосовно відсутності у документах (інвойсі, специфікації, пакувальному листі тощо) будь-якої інформації щодо включення вартості тари та упаковки до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, колегія суддів зазначає, що вказана інформації може і не міститись в інвойсі, специфікації, пакувальному листі і це не впливає на формування митної вартості, оскільки такі питання (вартість тари та упаковки) вже регламентовані п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.03.2020 №68-20/Ук, який (договір) було подано ТОВ при митному оформленні.

Посиалння відповідача на ту обставну, що зовнішньоекономічний договір надано не в повному обсязі (відсутня сторінка 2), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не було надано жодних пояснень, яким саме чином відсутність другої сторінки контракту вплинуло на неможливість врахувати митну за ціною контракту.

При цьому, з аналізу другої сторінки контракту, яка міститься в справі (а.с.16) і яка в тому числі надавалася позивачем на запит митного органу, не вбачається підстав, які мали б вплив на формування митної вартості, а тим більше на неможливість її (митної вартості, заявленої ТОВ) визнання відповідачем.

Також, колегія суддів не примає до уваги посилання відповідача на ту обставину, що до митної вартості товарів помилково були включені витрати на транспортування після ввезення на митну територію України, оскільки за результатом такого включення збільшується митна вартість спірного товару, яка є базою для нарахування митних платежів та інших зборів, тому вказані обставини не можуть бути підставою для не визнання відповідачем митної вартості, заявленої ТОВ.

Крім того, колігія суддів зазначає, що відсутність підпису та печатка покупця у специфікації № 2 від 21.05.2020р. до контракту від 17.03.2020 №68-20/Ук не може бути єдиним та достатнім недоліком для не визнання відповідачем митної вартості, заявленої ТОВ. Більш того, вказаний недолік було виправлено декларантом шляхом надання цієї специфікації з підписом та печаткою покупця на запит митного органу.

Окремо слід наголосити, що з урахуванням тієї обставини, що спірним товаром є меблі, тобто товар, який має низку різних описових, якісних та функціональних характеристик, які безумовно впливають на формування митної вартості вказаного товару, формування відповідачем дійсної (на його думку) митної вартості товару з розрахунку дол. США за 1 кг ваги є необґрунтованим.

Колегія суддів звертає увагу на те, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Рішення про коригування митної вартості товару, яке є предметом спору у даній справі, не містить інформації про те, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому багато обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що надані для митного оформлення товару документи не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови в митному оформленні товарів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.