Постанова

від 16.09.2021 по справі 260/3207/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року ЛьвівСправа № 260/3207/20 пров. № А/857/11037/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засіданні Смолинця А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 260/3207/20 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області від 21.10.2015 року про стягнення виконавчого збору у ВП № 48964354 та визнання протиправною та скасування постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 06.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56544184.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області від 21.10.2015 року про стягнення виконавчого збору у ВП № 48964354. Визнано протиправною та скасовано постанову Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 06.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56544184.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його постановленим із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) залишено без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 260/3207/20 залишено без змін.

Представник позивача Ігнатенко С.С. 19.07.2021 (згідно поштового відбитку на конверті) звернувся до апеляційного суду із заявою про винесення додаткового рішення, якою просив вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем в розмірі 4586, 67 грн.

Відповідач не подав заперечення щодо стягнення вказаної суми витрат на професійну правничу допомогу.

Сторони про дату, час місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлені в установленому порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази. В судове засідання учасники справи не прибули, клопотань про відкладення слухання справи учасник справи не направляли.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування судових витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач наполягає на зменшенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на неспівмірність таких витрат зі складністю справи та обсягом наданих послуг на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До проведення судових дебатів представник позивача 13.07.2021 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про необхідність присудження витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отож, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також враховувати критерій щодо розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. У зв`язку з вказаним необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, а також чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» , від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» , від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучило договір про надання правової допомоги від 12.08.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням Греца і Партнери та ОСОБА_1 . За вказаним договором виконавець бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту.

Пунктом 5 даного договору передбачено, що Клієнт сплачує виконавцю гонорар в наступних розмірах:

1200 грн за одну годину роботи старшого партнера Об`єднання;

1000 грн за одну годину роботи партнера Об`єднання;

800 грн за одну годину роботи адвоката Об`єднання.

Відповідно до Акту виконаних робіт №001078 від 15.07.2021, детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції по справі №260/3207/20, адвокатом надано наступні послуги по наданню правової допомоги:

-складання та подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні по справі №260/3207/20, яке призначене на 15.07.2021 в режимі відеоконференції - кількість затраченого часу 0:15, ціна грн/год. 800 грн, сума 200 грн;

-складання та подання до апеляційного суду заяви про залишення апеляційної скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №260/3207/20 без розгляду - кількість затраченого часу 1:09, ціна грн/год. 800 грн, сума 920 грн;

-складання та подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №260/3207/20 - кількість затраченого часу 3:35, ціна грн/год. 800 грн, сума 2866,67 грн;

-участь у судовому засіданні в апеляційному суді (в режимі відео конференції), яке відбулося 15.07.2021 по справі №260/3207/20 - кількість затраченого часу 0:15, ціна грн/год. 800 грн, сума 200 грн;

-складання проекту заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у звязку з розглядом у суді апеляційної інстанції справи №260/3207/20 - кількість затраченого часу 0:30, ціна грн/год. 800 грн, сума 400 грн.

Вартість вищевказаних послуг адвоката становить 4586,67 грн, яка сплачена відповідно до рахунку №001078 від 15.07.2021 та квитанції №4481920171 від 19.07.2021.

Проаналізувавши зроблений позивачам розрахунок, не заперечуючи, що результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів позивача, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, проведення судового засідання судом апеляційної інстанції за участі представника позивача, строк розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слід стягнути на користь позивача 4586,67 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що хоч метою стягнення витрат на правничу допомогу є, в тому числі і компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених збитків, однак така компенсація не повинна виходити за розумні межі визначення гонорару, як це передбачено статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , та відповідати як складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, так і фінансовому стану клієнта.

Однак, з огляду на положення ч.6 ст. 134 КАС України та за відсутності клопотань іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції позбавлений з власної ініціативи можливості розгляду питання та застосування наслідків не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування, а як наслідок понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають йому присудженню у розмірі фактично сплаченої суми 4586,67 грн.

Керуючись статтями 137, 139, 143, 230, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Код ЄДРПОУ 35045459, вул. Заньковецької,10 м. Ужгород, 88000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4586,67 грн (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень шістдесят сім копійок).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар

Повний текст додаткової постанови складено 16 вересня 2021 року.