Постанова

від 17.09.2021 по справі 300/1691/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1691/21 пров. № А/857/11442/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (головуючий суддя: Шумей В.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом фермерського господарства Гаврилишин до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про скасування наказу, скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії, -

встановив:

фермерське господарство Гаврилишин 16.04.2021, звернулося з позовом до суду, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором;

- визнати протиправною дію державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349;

- зобов`язати Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за фермерським господарством Гаврилишин ;

- визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення № 87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Обґрунтовує позов тим, що державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області протиправно та безпідставно було видалено право постійного користування земельною ділянкою правокористувача ФГ Гаврилишин , що в подальшому призвело до вчинення Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області протиправних дій у частині винесення рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 87 від 19.03.2021, зокрема пункту 9, про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Позивачем було подано скаргу на дії державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району, Тернопільської області до Міністерства юстиції України з проханням виправити помилку, допущену державним реєстратором, однак 06.04.2021 Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021 видало наказ № 77/4, згідно якого скаргу Фермерського господарства Гаврилишин від 15.07.2020 задоволено частково - в частині виправлення помилки відмовлено та, у зав`язку з порушенням державним реєстратором статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вирішено тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в частині скарги ФГ Гаврилишин щодо виправлення помилки державним реєстратором відмовлено, позивач звернувся до суду для відновлення своїх прав.

Крім того, такі неправомірні дії державного реєстратора, в подальшому призвели до порушень права позивача на користування земельною ділянкою з боку Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яка прийняла рішення № 87 від 19.03.2021 про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позов задоволено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, оскаржили його в апеляційному порядку.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) посилається на те, що видалення запису про інше речове право не можна вважати помилкою, а отже державним реєстратором порушено частину 3 статті 26 Закону в частині видалення запису з ДРРП про інше речове право № 31815279. Таким чином, Колегією за результатами розгляду скарги Фермерського господарства Гаврилишин , зареєстрованої в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 22.03.2021 за № 2193/0-21, встановлено порушення вимог діючого законодавства та вирішено задовольнити її частково. Однак, вказує, що Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не було поновлено в ДРРП запис про реєстрацію права користування за юридичною особою - ФГ Гаврилишин , у зв`язку з тим, що підставою реєстрації вказаного речового права було видано на ім`я фізичної особи - ОСОБА_1 .

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором та зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за фермерським господарством Гаврилишин та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, вказує, що підставою виникнення речового права у ОСОБА_1 , а не ФГ Гаврилишин , на користування земельною ділянкою площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства, був державний акт на право постійного користування серії ТР 00145, виданий 21.12.2001, який втратив чинність. Вказана земельна ділянка належала до земель комунальної власності, згідно генерального плану села Великі Гаї, розробленого на підставі рішення сесії Великогаївської сільської ради від 25.03.2013 за № 274, затвердженого за результатами громадського слухання, які відбулись 21.10.2014, затвердженого рішенням сесії Великогаївської сільської ради від 30.10.2014 за № 378 та рішенням сесії Тернопільської районної ради від 27.03.2015 за № 461. Отже, приймаючи рішення № 87 від 19.02.2021, в тому числі пункт 9 цього рішення в частині про продажу на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349, Великогаївська сільська рада керувалась вимогами положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про оренду землі , Закону України Про внесення змін до Земельного кодексу України, щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону , Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . На підставі наведеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Позивач, 17.08.2021 та 10.09.2021 подав відзиви на апеляційні скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в яких просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що такі не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення № 2 від 05.05.1991 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 передано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського господарства).

Розпорядженням № 235 від 05.09.1992 представника президента України у Тернопільському районі, затверджено рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки у розмірі 50 га для ведення селянського господарства (а. с. 15).

Великогаївською радою народних депутатів, 15.10.1992 було видано державний акт на право постійного користування серія Т № 000427 на земельну ділянку площею 50 га згідно плану (а. с. 11-13).

Розпорядженням представника президента України у Тернопільській області від 05.10.1992, зареєстровано селянське (фермерське господарство) Гаврилишин на основі переданої в постійне користування земельної ділянки площею 50 га для ведення селянського (фермерського господарства) (а. с. 16).

Великогаївською сільською радою 21.12.2001 на вищевказану земельну ділянку площею 50 га, згідно плану, було видано новий державний акт на право постійного користування серія ТР 00145 (а. с. 14).

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 16.09.2016 проведено державну реєстрацію даної земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, площу визначено у розмірі 46,2895 га, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, вид використання: для ведення фермерського господарства (а. с. 17-19).

На підставі рішення від 31.05.2019 про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 47152752 від 31.05.2019 державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району, Тернопільської області зареєстровано за Фермерським господарством Гаврилишин право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі державного акту на право постійного користування серія ТР 00145 виданого 21.12.2001 Великогаївською сільською радою Тернопільського району та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-6110465172019 від 31.05.2019.

Державним реєстратором 01.06.2019 сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575 в якому було відображено право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за правокористувачем ФГ Гаврилишин та видано його засновникові - ОСОБА_1 (а. с. 20-22).

Після видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, державним реєстратором 03.12.2019 у Державному реєстрі речових прав, здійснено операцію з видалення запису про інше речове право, підставу виконання операції зазначено як помилковий (а. с. 149).

У зв`язку із цим, Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, згідно пункту 9 рішення № 87 від 19.02.2021, вирішила продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:01:001:0349 (а. с. 23).

Дізнавшись про те, що в Державному реєстрі речових прав було видалено право постійного користування земельною ділянкою правокористувача ФГ Гаврилишин , 15.07.2020 фермерським господарством Гаврилишин подано скаргу на дію державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області до Міністерства юстиції України з проханням виправити помилку допущену державним реєстратором.

Міністерство юстиції України, 22.03.2021 скаргу на дію державного реєстратора направило за належністю до Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Колегія з розгляду скарг) 01.04.2021, розглянувши скаргу ФГ Гаврилишин на дії державного реєстратора, здійснені державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришиним Василем Васильовичем щодо вилучення запису про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, таку задовольнила частково. В частині виправлення помилки, допущеної державним реєстратором, шляхом повернення до ДРРП запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством Гаврилишин рекомендувала відмовити, оскільки поновлення запису ДРРП Колегією є неможливим. Одночасно, Колегія з розгляду скарг дійшла до висновку щодо протиправності дій державного реєстратора під час вилучення запису про державну реєстрацію іншого речового права (постійного користування) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, які полягають у порушенні частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а. с. 30-34).

Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 06.04.2021, на підставі висновку Колегії з розгляду скарг від 01.04.2021, видало наказ № 77/4, яким скаргу ФГ Гаврилишин від 15.07.2020 задоволено частково. В частині виправлення помилки відмовлено та, у зав`язку з порушенням державним реєстратором статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вирішено тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень строком на три місяці (а. с. 29).

На підставі вилученого запису про державну реєстрацію іншого речового права, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області прийняла рішення № 87 від 19.03.2021, зокрема пункт 9, яким вирішила продати на земельних торгах (аукціоні) права оренди цієї земельної ділянки на 7 років.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності дій відповідачів, щодо вилучення запису про державну реєстрацію іншого речового права, і як наслідок прийняття сільською радою неправомірного рішення про продаж на земельних торгах права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349. З метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважав, що належним способом відновлення порушеного права є визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021; визнання протиправними дій державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349; зобов`язання Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за ФГ Гаврилишин ; визнання протиправним та скасування пункту 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

При визначенні юрисдикції справ зі спорів, що виникають під час здійснення органами місцевого самоврядування повноважень із землеустрою та державної реєстрації прав на земельні ділянки, слід з`ясувати питання стосовно наявності/відсутності існуючого речового права позивача або інших осіб на земельну ділянку , а також встановити яке рішення прийняв суб`єкт владних повноважень у межах своєї компетенції (нормативно-правовий акт чи акт індивідуальної дії).

Нормативно-правові акти суб`єктів владних повноважень (акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово), якими порушено існуюче речове право позивача або інших осіб на земельну ділянку, підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач фактично звернувся до суду з позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про усунення перешкод у здійснення права постійного користування земельною ділянкою, шляхом визнання протиправним та скасування пункт 9 рішення № 87 від 19.02.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6125281700:01:001:0349 площею 45,5974 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована село Великі Гаї Великогаївської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Суд апеляційної інстанції вважає, що саме пункт 9 рішення, який просить скасувати позивач, не має ознак акту індивідуальної дії, який стосується конкретних прав чи обов`язків певної особи, а має властивості нормативно-правового акту, дія якого поширюється на необмежену кількість суб`єктів. Отже, цей спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові ВП ВС від 15.05.2019 у справі № 363/3786/17.

Оскільки, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором; про визнання протиправною дію державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349 та зобов`язати Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за фермерським господарством Гаврилишин є взаємопов`язаними вимогами про оскарження рішення органу місцевого самоврядування щодо продажу на земельних торгах спірної земельної ділянки, а тому такий спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, покликання відповідачів в апеляційних скаргах на те, що ця справа не підсудна адміністративному суду і належить до юрисдикції господарського суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо позовних вимог фермерського господарства Гаврилишин про визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором; визнання протиправною дії державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349 та зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування)земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за фермерським господарством Гаврилишин , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 за № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), дія якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1952-IV, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

За приписами ч. 2 цієї статті, у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

За приписами ст. 37 Закону № 1952-IV територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора.

Згідно підпункту в пункту 2 частини 6 ст. 37 цього Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про виправлення помилки, допущеної державним реєстратором.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що видалення будь- яких записів з Державного реєстру прав без відповідного рішення суду заборонено. Однак, виправлення помилки, допущеної державним реєстратором, входить у компетенцію Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником ОСОБА_1 подано заяву про державну реєстрацію іншого речового права - права постійного користування - земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за суб`єктом - Фермерським господарством Гаврилишин .

Для державної реєстрації іншого речового права, ОСОБА_1 подані наступні документи:

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, серія ТР 00145 від 21.12.2001, виданий Великогаївською сільською Радою народних депутатів, в якому вказано, що ОСОБА_1 надається у постійне користування 50,0 гектарів землі в межах, згідно з планом користування для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до рішення Великогаївської сільської Ради народних депутатів від 05.05.1991 № 2;

- витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6110465172019 від 31.05.2019;

- відомості з Державного земельного кадастру за № 10861454 від 31.05.2019.

Так, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що Державним реєстратором Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришиним Василем Васильовичем, 01.06.2019 сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, в якому було відображено право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за правокористувачем ФГ Гаврилишин та видано його засновникові - ОСОБА_1 (а. с. 20-22).

Однак, 03.12.2019 цим же державним реєстратором, у Державному реєстрі речових прав, здійснено операцію з видалення зазначеного вище запису про інше речове право, підставу виконання операції зазначено як помилковий (а. с. 149).

Отже, після видачі засновникові ФГ Гаврилишин та постійному землекористувачу земельної ділянки ОСОБА_1 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 168882575, всупереч вимогам частин 2 та 3 ст. 26 Закону № 1952-IV, державним реєстратором протиправно здійснив видалення запису про інше речове право.

Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Південно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в своєму висновку від 01 квітня 2021 року підтвердила, що державний реєстратор здійснив видалення запису про інше речове право з порушенням ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Однак, задовольняючи частково скаргу позивача, колегія лише прийняла рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав та всупереч вимогам пункту в пункту 2 частини 6 ст. 37 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмовила у виправленні помилки допущеної державним реєстратором Кухаришиним В.В.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що п. 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором є протиправним з огляду на те, що не захищає порушене право скаржника, тобто не відновлює його права на постійне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на протиправність пункту 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021 Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про відмову виправити помилку, допущену державним реєстратором, необхідно зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування) земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за Фермерським господарством Гаврилишин , засновником якого є ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Юридична визначеність як складник верховенства права означає вимогу чіткості підстав, цілей і змісту нормативних приписів, особливо тих, які адресовано безпосередньо людині. Особа повинна мати змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Одним із елементів загального принципу юридичної визначеності є принцип правомірних (легітимних) очікувань людини. Він означає, що органи публічної влади, зокрема і місцевого самоврядування повинні не лише дотримуватися законів та інших нормативних актів, а й правомірних очікувань людини.

Крім цього, в рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний суд України зазначає, що правова передбачуваність та правова визначеність необхідні для того, аби учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, щоб набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

Суд апеляційної інстанції вважає, що державний реєстратор Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області Кухаришиним Василем Васильовичем видаливши у Державному реєстрі речових прав запис про речове право ФГ Гаврилишин , порушив право позивача у частині легітимних (законних) очікувань, на подальше використання спірної земельної ділянки, яка перебуває у його постійному користуванні понад 30 років, тобто з 1991 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 9 рішення № 87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349, то такі вимоги є похідними від неправомірних дій державного реєстратора.

Так, судом апеляційної інстанції вище встановлено, протиправність дій державного реєстратора Завалівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області ОСОБА_2 щодо здійснення 03.12.2019 у Державному реєстрі речових прав операції з видалення запису про речове право.

Наслідком вказаних протиправних дій державного реєстратора стало те, що Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області прийняла рішення № 87 від 19.02.2021, пунктом 9 якого, вирішила продати на земельних торгах (аукціоні) право оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:01:001:0349.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що земельна ділянка з кадастровим номером: 6125281700:01:001:0349 для ведення селянського (фермерського господарства) була передана ОСОБА_1 в постійне користування 05.05.1991, згідно рішення № 2 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, на підставі якого, ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею серія ТР 00145 від 21.12.2001.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного Кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частина 2 ст. 92 Земельного Кодексу України визначає коло осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до пункту 7 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

Так, у п. 5.3 свого Рішення від 22.09.2005 за № 5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що використання терміна набувають , означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь , після набрання чинності статтею 92 Кодексу (2768-14) свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу (2768-14) неконституційною немає.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло раніше, не може бути втрачене такою особою.

Крім цього, статтею 141 Земельного Кодексу України, передбачено виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 152 Земельного кодексу України, Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Разом з тим, дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у подібних спірних правовідносинах, у постановах Велика Палата Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, державний акт на право постійного користування серія ТР 00145, виданий 21.12.2001 Великогаївською сільською радою на земельну ділянку площею 50 га згідно плану ОСОБА_1 , саме для ведення селянського (фермерського) господарства є чинним та не є скасованим.

З огляду на викладене, оскільки фактичним постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349, на підставі чинного державного акту на право постійного користування серія ТР 00145, виданого 21.12.2001, є фермерське господарство Гаврилишин , засновником якого є ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає протиправним пункт 9 рішення № 87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349, який необхідно скасувати.

Щодо покликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, як правомірну підставу прийняття пункт 9 рішення № 87 від 19.03.2021, у своїй апеляційній скарзі на те, що передача у власність чи оренду земельної ділянки фермерському господарству понад норму безоплатної передачі здійснюється, згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, на земельних торгах, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище судом апеляційної інстанції, спірна земельна ділянка передана, ОСОБА_1 , який є засновником фермерського господарства Гаврилишин , в постійне користування ще 05.05.1991.

Згідно ст. 50 Земельного кодексу Української РСР, в редакції яка була чинна на момент прийняття рішення про передачу землі, Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ .

Для ведення селянського (фермерського) господарства надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель (ст. 52).

Згідно ст. 5. Цивільного кодексу України акти, цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п. 7 Розділу IX Прикінцеві положення Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Враховуючи вищенаведені правові норми та те, що земельна ділянка за кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 передана в постійне користування засновнику фермерського господарства Гаврилишин - ОСОБА_1 , ще 05.05.1991, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що передача цієї земельної ділянки у власність чи оренду понад норму безоплатної передачі здійснюється, згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, на земельних торгах.

Щодо покликання Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у своїй апеляційній скарзі на те, що відповідно до рішення 8-ї сесії XXI скликання Великогаївської сільської ради від 05.05.1991 за № 2, ОСОБА_1 , а не Фермерському господарству Гаврилишин передано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України Про фермерське господарство від 19.06.2003 № 973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 8 цього Закону, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ст. 12 вказаного Закону).

Аналіз наведених вище правових норм, надає підстави, суду апеляційної інстанції, підстави для висновку, що фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації, таке фермерське господарство, набуває статус юридичної особи та з цього моменту, обов`язки землекористувача, здійснює саме фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка, зокрема у постійне користування, для ведення фермерського господарства.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц вказала, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Отже, правове становище фермерського господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 по справі № 922/989/18.

Враховуючи вищенаведені правові норми та наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які у відповідності до ст. 242 КАС України суд враховує при застосуванні норм права, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання Великогаївської сільської ради, як правомірну підставу прийняття пункт 9 рішення № 87 від 19.03.2021, що земельну ділянку площею 50 га у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства передано ОСОБА_1 , а не фермерському господарству Гаврилишин . Оскільки, право володіння та користування земельною ділянкою, яка знаходиться у власності чи постійному користуванні членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство, а можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, належним способом відновлення порушеного права позивача є: визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу № 77/4 від 06.04.2021; визнання протиправною дії державного реєстратора про видалення запису про інше речове право (право постійного користування) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349; зобов`язання Південно-Західне міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виправити помилку, допущену державним реєстратором шляхом повернення до Державного реєстру речових прав запису за індексним номером 47152752 від 31.05.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права постійного користування)земельної ділянки з кадастровим номером 6125281700:01:001:0349 за ФГ Гаврилишин ; визнання протиправним та скасування пункту 9 рішення №87 від 19.03.2021 Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про продаж на земельних торгах (аукціоні) права оренди на 7 (сім) років на земельну ділянку 6125281700:01:001:0349.

Таким чином, апеляційні скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області не спростовують правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційні скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 300/1691/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш