Ухвала

від 15.09.2021 по справі 420/796/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

Київ

справа №420/796/20

адміністративне провадження №К/9901/31735/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Васильєва І.А., судді- Гончарова І.А., Ханова Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі-ГУ ДПС в Одеській області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 420/796/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амбра Імпекс (далі - ТОВ Амбра Імпекс ) до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИЛА:

ТОВ Амбра Імпрекс звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23 грудня 2019 року № 0010701405, яким йому визначено грошові зобов`язання у розмірі 184058 грн (сума завищеного від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю, вирішено питання розподілу судових витрат.

26 серпня ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги визначені статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України зміст касаційної скарги має містити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 328 цього Кодексу, на якій (яких) вона подається.

Абзацом першим частини четвертої статті 328 КАС України визначені підстави касаційного оскарження рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції.

Відповідно до цієї норми підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Законодавець визначив, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для касаційного перегляду справи і мати наслідком скасування судових рішень, визначені частинами другою та третьою статті 353 цього Кодексу.

З огляду на зазначені вимоги процесуальних норм , відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- правовідносини є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У поданій скарзі відповідач просить здійснити касаційний перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України, обґрунтовуючи ці вимоги не врахуванням судами при вирішенні справи позицій Верховного Суду, що містяться у постановах: від 15 травня 2018 року у справі № 815/3501/15, від 2 жовтня 2018 року у справі № 815/1939/14, від 31 липня 2018 року у справі № 808/2549/17,- та порушенням судами норм процесуального права.

Проте аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки у скарзі не зроблено. З огляду на це неможливо дійти висновку про подібність правовідносин у справі, рішення в якій оскаржується та у справах, на рішення в яких зроблено посилання у скарзі в обґрунтування вимог про порушення касаційного провадження.

Не встановлення судами обставин у справі, від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 та пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 328 цього Кодексу.

При цьому Колегія суддів звертає увагу, що ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином скаржник не обґрунтував підстави касаційного оскарження, на які зроблено посилання у касаційній скарзі.

Також скаржник подав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, проте вони були повернуті на підставі пункту четвертого частини п`ятої статті 332 КАС України.

Посилаючись на право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Разом з цим, невиконання особою, яка звернулася з касаційною скаргою, вимог КАС України щодо форми та змісту касаційної скарги, що стало підставою для повернення касаційної скарги, саме по собі не є поважною причиною, яка згідно з частиною першою статті 121 КАС може бути підставою для поновлення процесуального строку.

Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно зі змістом якої касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 420/796/20 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Васильєва

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова