ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 вересня 2021 року
м. Харків
справа № 646/890/20
провадження № 22-ц/818/2863/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря - Гришиної А.О.,
імена (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Схід Агро 2019 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Агро 2019 на додаткове рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року в складі судді Храмцова В.Б.,
у с т а н о в и в :
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Агро 2019 (далі - ТОВ Схід Агро 2019 ) та просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 63220280400:02:000:0100, укладений 24 квітня 2019 року між нею та ТОВ Схід Агро 2019 .
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди, укладений 24 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Схід Агро 2019 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 63220280400:02:000:0100, розміром 2,0 га, розташованої на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, зареєстрований 06 червня 2019 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 47226956. Стягнуто з ТОВ Схід Агро 2019 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
21 січня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення по справі та просила стягнути з ТОВ Схід Агро 2019 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Заява мотивована тим, що у зв`язку з задоволенням позову, на підставі норм статтей 133, 144 ЦПК України, вона має право на стягнення з ТОВ Схід Агро 2019 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Додатковим рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Схід Агро 2019 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, оцінюючи їх необхідність, суд першої інстанції дійшов висновку, що з ТОВ Схід Агро 2019 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
27 лютого 2020 року ТОВ Схід Агро 2019 подало апеляційну скаргу. Посилаючись на підстави, передбачені статтею 376 ЦПК України, просило додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ Схід Агро 2019 вважає нараховану вартість послуг за надання професійної правничої допомоги позивачу необгрунтованою, завищеною, а докази на здійснення фактичної оплати сумнівними та неналежними.
ОСОБА_1 додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржила, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк (частини перша, друга статті 27 Закону № 5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).
Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Матеріали справи спідчать, що адвокат Волченко Геннадій Валерійович представляв інтереси клієнта ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір) від 28 жовтня 2019 року та ордеру ДН № 063470 до вказаного договору.
В пункті 2 договору викладено порядок та обсяг надання адвокатом правових послуг клієнту.
Гонорар за правову допомогу, надану згідно з пунктом 2.1 цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у додаткових угодах до цього договору.
Обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару, визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються адвокатом в міру необхідності та направляються клієнту.
Сума гонорару перераховується клієнтом на поточний рахунок або вноситься готівкою в касу в строк узгоджений сторонами (пункти 4.2, 4.3, 4.6 договору).
20 листопада 2019 року ОСОБА_1 та адвокат Волченко Г.В. уклали додаткову угоду № 1 до договору від 28 жовтня 2019 року, якою визначили розмір гонорару за надану правову допомогу.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди гонорар за правничу допомогу, надану адвокатом визначається сторонами у таких розмірах: усна консультація з вивченням документів - 1 000,00 грн; складання позовної заяви - 8 000,00 грн; участь в судових засіданням в суді першої інстанції - 1 000,00 грн за кожне судове засідання; складання запитів, заяв, клопотань (в тому числі про забезпечення/витребування доказів, призначення експертизи тощо) - 2 000,00 грн за кожне клопотання; складання відповіді на відзив/заперечення - 3 000,00.
Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що у випадку ухвалення судом першої інстанції судового рішення за наслідками надання правової (професійної) допомоги згідно з пунктом 1 цієї додаткової угоди на користь клієнта, останній додатково сплачує адвокату гонорар за прийняте рішення на користь клієнта в розмірі 10 000,00 грн.
18 січня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Волченком Г.В. підписано акт наданих послуг № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 28 жовтня 2019 року та додаткової угоди № 1 від 20 листопада 2019 року.
Згідно з вказаним актом розмір витрат на правничу допомогу становить 30 000,00 грн, з них: усна первинна консультація - 500,00 грн; написання заяви-вимоги від 28 жовтня 2019 року - 500,00 грн; розмір винагороди за складання позовної заяви - 8 000,00 грн; участь в судових засіданнях 10 червня 2020 року, 18 червня 2020 року, 01 липня 2020 року, 02 грудня 2020 року та 15 січня 2021 року - по 2 000,00 грн за кожне судове засідання; клопотання про проведення експертизи - 500,00 грн; складання заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення - 500,00 грн; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта, відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 від 20 листопада 2019 року - 10 000,00 грн.
З наданих суду позивачем копій квитанцій до прибуткових касових ордерів № 3 від 18 січня 2021 року та № 25 від 20 січня 2021 року вбачається, що клієнт ОСОБА_1 сплатив адвокату Волченку Г.В. гонорар в розмірі 30 000,00 грн (а. с. 156 - 162).
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції враховував складність справи, обсяг наданих адвокатом правових послуг, критерій розумності їхнього розміру та зменшив грошову суму з розміру 30 000,00 грн, про стягнення якої просив позивач, до 15 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи у взаємозв`язку з вищевикладеними нормами права, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ТОВ Схід Агро 2019 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, оскільки обсяг наданих адвокатом послуг є реальним та підтверджуюється наданими ОСОБА_1 доказами, а їх вартість оплачена ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних доказів оплати послуг адвоката, судова колегія зазначає таке.
Закон № 5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а оскільки адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, до них не можуть бути застосовані положення Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Положення Про форму та зміст розрахункових документів , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, оскільки останні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Враховуючи наведене, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Отже, квитанція до прибуткового касового ордеру, надана на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання професійної правничої допомоги є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Агро 2019 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 01 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2021 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді І.В. Бурлака
О.М. Хорошевський
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2021 |
Оприлюднено | 20.09.2021 |
Номер документу | 99692929 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Котелевець А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні