Рішення

від 28.07.2021 по справі 474/4/21

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/4/21

Провадження № 2/474/103/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.21року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області

у складі головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі судового засідання - Багрін Н.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника співвідповідача - Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області Бурлака Л. В., ОСОБА_3 ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ,

без участі:

представника відповідача - Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 305-р від 17.09.2011 року ,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій після зміни предмету позову, просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі по тектсу Врадіївська РДА ) від 17.08.2011 року №305-р Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника . Свої вимоги обґрунтувала тим, що у 2007 році вона була призначена опікуном над неповнолітнім братом ОСОБА_5 . У 2011 році звернулася до Врадіївської РДА з проханням домогогти влаштувати брата до спеціалізованого інтернату в м. Первомайськ, оскільки через свої особливі вади брат не міг ні читати ні писати, а тому хотіла щоб в інтернаті допомогли йому освоїти хоч б для себе основи читання та письма. У грудні 2019 року при намаганні оформити опіку над своєю новонародженою племінницею, з усного повідомлення представника РДА дізналася про неможливість такого через те, що по відношенню до неї вирішувалося питання про позбавлення обов`язків піклувальники. З цих підстав її представник звернувся з адвокатським запитом до Врадіївської РДА, на що отримали копію оскаржуваного розпорядження, та дізналися про причини такого. У листі на запит повідомлялося, що вся інформація з приводу розпоряджень голови Врадіївської РДА про призначення та звільнення її відносно виконання обов`язків піклувальника містяться в особовій справі №0088012 на ім`я ОСОБА_5 . У березні 2020р., після звернення її до Врадіївської РДА про надання можливості ознайомитися з цією особовою справою, в наданні такої можливості їй було відмовлено, з посиланням на витік строків її зберігання. Рішення про звільнення від обов`язків піклувальника приймалося у її відсутність, без повідомлення її як піклувальника про його розгляд. Прийняттю вказаного рішення не передували будь - які зауваження зі сторони органу опіки щодо не належного виконання нею обов`язків піклувальника, і піклування над братом вона вважала припиненим у 2013 році по досягнення ним повноліття. Вона ж вважає прийняте розпорядження незаконним, з огляду на положення ст. 56, 75 ЦК України відповідно до яких звільнення особи від повноважень піклувальника з підстав невиконання нею своїх обов`язків, віднесено до компетенції суду у разі подання органом опіки та піклування відповідної заяви, однак судом таке рішення не приймалося, зі сторони органу опіки та піклування таке звернення до суду також не мало місця. Посилалася що вказне розпорядження станом на день звернення до суду з позовом порушує її особисті немайнові права, оскільки через вказане розпорядження їй у 2019 році відмовлено в опіці над неповнолітньою племінницею, тобто негативні наслідки від нього передбачені ч.3 ст. 244 СК України продовжують тривати, вона не вичерпало свою дію. З огляду на ці обставини та ст. 268 ЦК України, вважала що строк позовної давності нею не пропущено.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.

Представник відповідача - Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (заміненого на належного ухвалою суду в зв`язку з припиненням Врадіївської РДА в результаті її реорганізації) будучи належним чином повідомлений рпо час та місце розгляд у справи, - 21.05.2021р. (рекомендований лист 5630100403074), 08.07.2021р. (судова повістка направлена на офіційну електронну адресу відповідача), 28.07.2021р. (рекомендований лист №5630100424942 та судова повістка направлена додатково на офіційну електронну адресу відповідача) в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. з клопотаннями на адресу суду не звертався.

Представники співвідповідача - Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (залученого до участі у справі ухвалою суду з огляду на припинення служби у справах дітей при Врадіївській РДА внаслідок реорганізації та утворення такої, як нової структури, при Врадіївській селищній раді) ОСОБА_6 , ОСОБА_3 позов не визнали, пославшись на те, що оскаржуване розпорядження є законним, прийнятим в межах повноважень органу опіки та піклування, та винесене з - підстав невиконання позивачем обо`язків піклувальника по відношенню до свого неповнолітнього брата. Вказували на ту, обставину, що після прийняття оскаржуваного розпорядження неповнолітній ОСОБА_5 був поміщений до інтернатного закладу в якому утримувався до 2013 року за рахунок держави, а тому вважають недоцільним скасування розпорядження 2011року. Ними ж було подано заяву (вх.№2750 від 06.07.2021р.), в якій вони просили застосувати строки позовної давності.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою (вх.№3009 від 28.07.2021р.) про розгляд справи у його відсутність, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить суд задовольнити позов.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

20.02.2007 року ОСОБА_1 , 1984 р.н., в зв`язку з і смертю обох батьків, призначено опікуном над малолітніми братами та сестрою, - ОСОБА_7 , 1993 р.н.. ОСОБА_5 , 1995 р.н.. ОСОБА_8 , 1991 р.н. (розпорядження Врадіївської РДА №82-р від 20.02.2007 року);

17.08.2011 р. ОСОБА_1 , 1984 р.н. звільнено від обов`язків піклувальника, як таку, що не виконує своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини - сироти ОСОБА_5 , 1995 р.н. (розпорядження Врадіївської РДА № 305-р від 17.08.2011р.);

26.02.2013р. рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області у справі №474/266/13-ц за заявою ОСОБА_1 в інетерсах ОСОБА_9 про визнання недієздатною та призначення опікуна, вирішено ОСОБА_1 призначити опікуном на недієздатною ОСОБА_9 . При цьому як зазначено в описовій частині рішення суду представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Врадіївської РДА не заперечив проти призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_9 (рішення суду від 26.02.2013р. у справі №474/266/13-ц);

23.12.2019р. на адвокатський запит представника позивача йому надано копію розпорядженя Врадіївської РДА про призначення у 2007 році ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_5 та про звільнення її від обов`язків піклувальника по відношенню до нього у 2011 році (відповідь №т-41-01-а3 від 23.12.2019р.);

06.02.2020 р. ОСОБА_1 звернулася з заявою до Врадіївської РДА з проханням скасувати оскаржуване розпорядження, що їй потрібно для оформлення опіки над малолітньою племінницею (лист №16-с-03 від 06.02.2020р.);

18.02.2020 р. ОСОБА_1 відмовлено у скасуванні оскаржуваного розпорядження з посиланням на можливість такого оскарження в судовому порядку (відповідь Врадіївської РДА № 1-16-03 від 18.02.2020р.);

03.04.2020р. ОСОБА_1 звернулася на адресу Врадіївської РДА з заявою про надання їй можливості ознайомитися з особою справою на брата ОСОБА_5 , та надання їй копії оскаржуваного розпорядження, з метою з`ясування причин звільнення від обов`язків піклувальника (заява № с-03-03 від 03.04.2020р.);

17.04.2020р. Врадіївською РДА ОСОБА_1 повідомлено про неможливість ознайомлення з особовою справою №0088012 на ОСОБА_5 в зв`язку з закінченням її терміну зберігання, та щодо надання відомостей про звільнення від обов`язків піклувальника - адміністрація послалася на акт обстеження умов проживання від 15.08.2011р., та усне прохання підопічного про направлення його до школи-інтернату, та його ж небажання проживати з сестрою ОСОБА_1 через її пияцтво. Також послалася що через ці обставини служба звернулася з відповідним клопотанням до голови Врадіївської РДА на підставі постанови №866 від 24.09.2008р.. з огляду на що і було прийняте спірне розпорядження. У цьому ж листі Врадіївська РДА послалася на те, що ОСОБА_1 неодноразово надавалися копію відповідного розпорядження (лист №С-35-03 від 17.04.2020р.);

Позивач ОСОБА_1 за обліками ГУнП в Миколаївській області до адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря- нарколога не перебуває ( довідка №01-Аз/62-2020 від 29.04.2020р.. довідка №264 від 07.05.2020р.);

18.11.2020р. Миколаївським окружним адміністративним судом провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Врадіївської РДА про визнання протиправним та скасування розпорядження №305-р від 17.08.2011р. закрито з - підстав того що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (ухвала №400/2209/20 від 18.11.2020р.);

На ухвалу суду про надання даних щодо наявності, зберігання/ знищення , передання до архіву, тощо особової справи №0088012 на ім`я ОСОБА_5 та матеріалів які стали підставою для винесення розпорядження №305-р від 17.08.2011р. Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника - Врадіївською селищною радою повідомлено, що всі документи які містять запитувану інформацію передані на зберігання до архівного відділу Первомайської районної державної адміністрації (відповідь №178-12-01 від 16.07.2021р.);

На ухвалу суду про надання даних щодо наявності, зберігання/ знищення, передання до архіву, тощо особової справи №0088012 на ім`я ОСОБА_5 та матеріалів які стали підставою для винесення розпорядження №305-р від 17.08.2011р. Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника - Первомайською районною державною адміністрацією повідомлено, що особова справа №0088012 на державне зберігання до архівного відділу не надходила ( (відповідь №1404-01.02-07 від 23.07.2021 р., відповідь архівного вдділу №01-15/74 від 20.07.2021р.);

Суд вважає що між сторонами склалися правовідносини з приводу визнання незаконним та скасування розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області.

При прийнятті рішення суд керується:

Відповідно до ст. 55 ЦК України , опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 56 ЦК України ).

Стаття 23 ч. 1 п. 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" , яка визначає повноваження в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення, встановлює, що місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та/або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом.

Згідно з ст. 251 Сімейного кодексу України , особа може бути звільнена від обов`язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України , а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

В свою чергу, ст. 75 ЦК України встановлює підстави для звільнення опікуна та піклувальника.

Відповідно до ст. 79 ч. 2 ЦК України , рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

З наведених приписів слідує, що інститут опіки та піклування, є складовою частиною сімейного та цивільного законодавства, а правовідносини, які виникають під час встановлення чи припинення опіки або піклування, за своєю суттю є цивільними. Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, які спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, то визнання протиправним такого рішення, є способом захисту цивільних прав , а тому не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, в такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що в ньому бере участь суб`єкт публічного права.

Як передбачено ст. 19 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України , суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка в даній справі діє на захист свого цивільного права, а тому спір є цивільним і повинен розглядатись місцевим судом .

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Статтями 77 , 78 , 79 , 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Так, згідно з ст. 251 СК України , особа може бути звільнена від обов`язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України , а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися такі стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

За змістом частин 1-2 статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ЦК України , за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

Отже, за змістом наведених норм права орган опіки та піклування може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника лише за заявою цієї особи або за заявою особи, над якою встановлено піклування .

У разі невиконання піклувальником своїх обов`язків лише суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника за заявою органу опіки та піклування.

Пунктом 49 Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини дійсно передбачено, що районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади або суд може звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, поміщення дитини до медичного, навчального, виховного закладу, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у разі, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України .

Проте ця норма в частині права органу опіки та піклування звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, піклувальника у вказаних випадках прямо суперечить нормі ч. 3 ст. 75 ЦК України , яка підлягає застосуванню як норма закону, що має вищу юридичну силу порівняно з нормою підзаконного нормативного акта .

Отже, приймаючи розпорядження 305-р від від 17.08.2011 року про звільнення ОСОБА_1 від здійснення повноважень піклувальника як таку що не виконує своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини-сироти ОСОБА_5 , 1995 р.н., Врадіївська РДА як орган опіки та піклування діяла поза межами своєї компетенції .

Водночас щодо наявності фактичних підстав для прийняття такого розпорядження, то суд вважає доцільним зазначити, що стороною відповідача не було доведено під час судового розгляду належними та допустими доказами обставини на які вони посилалися як на підставу своїх заперечень, - небажання підопічного проживати з піклувальником, її пияцтво, тощо, які стали підставами для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника у 2011 році..

Не було ними надано суду і акт обстеження умов проживання від серпня 2011р. який, за їх же посиланням, в т.ч. і у відповіді наданій у квітні 2020 року позивачу, став підставою для прийняття оспорюваного розпорядження, та інші докази на підтвердження обставин для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника.

До того ж у разі подання підопічним обґрунтованої заяви до уповноваженого органу, про звільнення піклувальника від його повноважень, заява розглядається у сукупності з усіма обставинами, що свідчать про характер відносин між піклувальником та підопічним. Однак витребовувана судом особова справа на ім`я підопічного ОСОБА_5 стороною відповідача надана не була, з посиланням на закічення строків зберігання. Ухвали суду про витребування такої від правонаступників Врадіївської РДА також залишилися не виконаними.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд вважає доцільним зазначити наступне:

Відповідно достатті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зістаттею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України ).

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тлумачення цієї статті дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.

При цьому за приписами ст. 268 цього кодексу - позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

На ухвалу суду не надано особової справи на ім`я підопічного ОСОБА_5 , що унеможливлює підтвердження (спростування) обставин, на які посилалася сторона відповідача, - направлення ОСОБА_1 оспорюваного розпорядження, обізнаності останньої з його змістом в інший спосіб.

Не надано стороною відповідача інших належних доказів на підтвердження (спростування) цих же обставин.

Натомість позивачем та її представником надано відповіді Врадіївської РДА на їх запити (заяви), в яких останнім повідомлено про обставини звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна та надано копію оскаржуваного розпорядження.

Інші докази які б спростовували обставини того, що ОСОБА_1 дізналася про наявність спірного розпорядження раніше ніж у грудні 2019 році матеріали справи не містять, та сторонами не надані.

За такого, суд вважає, що позивачем доведено обставини того, що вона дізналася про наявність спірного розпорядження, у грудні 2019 році, а тому вважає що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволеню не підлягає.

Всі викладені вище факти, обставини, з урахуванням вимог законодавства дають підстави суду для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 69, 75, 79 ЦК України, ст.ст. 249, 251 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-80, 81,258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 305-р від 17.09.2011 року - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області від 17.08.2011 року № 305-р про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від обов`язків піклувальника, як таку, що не виконує своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини - сироти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено не пізніше десяти днів.

Суддя В.В. Фасій