Ухвала

від 14.09.2021 по справі 522/2152/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2152/21

Провадження по справі № 1-кс/522/9003/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, не одруженого, маючого вищу освіту, перебуваючого на посаді начальника Південного Управління капітального будівництва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021161010000008 від 15.01.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 212 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021161010000008 від 15.01.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в ході нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження №42020161010000034 від 21.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, виявлено факт вчинення головою ліквідаційної комісії державного підприємства Міністерства оборони України Одеській завод будівельних матеріалів» - далі ДП МОУ «ОЗБМ» (ЄДРПОУ 08336521) ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 12 КК України, який потребує реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Так. під час досудового слідства на адресу ГУ ДПС в Одеській області направлено звернення про проведення аналітичного дослідження підприємств ТОВ БК «Інтехбуд», ТОВ «Вінтер Ленд» та ТОВ «Рену Трейд», з якими ДП МОУ «ОЗБМ» у листопаді 2019 року укладено ряд договорів, з метою встановлення можливих фактів ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, та інших кримінальних правопорушень.

З отриманого від ГУ ДПС в Одеській області Висновку аналітичного дослідження «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ДП МОУ «ОЗБМ» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, за період з 01.01.2019 по 17.11.2020», вбачається що головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» ОСОБА_4 22.10.2019 укладено договір поставки №22/10-01 з ТОВ БК «Інтехбуд» (ЄДРПОУ 40103868), предметом якого була поставка з боку ДП МОУ «ОЗБМ» залізобетонних виробів на користь ТОВ БК «Інтехбуд». На виконання вказаного договору у період з 13.11.2019 по 15.11.2019 ТОВ БК «Інтехбуд» на банківський рахунок ДП МОУ «ОЗБМ» перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000 000 грн., які в свою чергу не знайшли відображення в податковій звітності державного підприємства, що призвело до несплати державним підприємством ПДВ в розмірі 3 333 333, 33 грн. за листопад 2019 року.

Встановлено, що ДП МОУ «ОЗБМ» знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (південне управління у м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція); основним видом діяльності підприємства є виготовлення виробiв iз бетону для будiвництва; засновником є Міністерство оборони України (код за ЄДРПОУ 00034022); юридичною адресою ДП МОУ «ОЗБМ» є наступна адреса: місто Одеса, провулок 4-й Басейний, будинок 7; з 19.08.2019 підприємство знаходиться в стані припинення за рiшенням засновникiв; на протязі періоду часу з 19.08.2019 по 10.02.2020 посаду голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» займав ОСОБА_4 на підставі наказу Міністра оборони України №432 від 12.08.2019, у відповідності до якого голова ліквідаційної комісії під час здійснення процедури припинення діяльності ДП МОУ «ОЗБМ» забезпечує дотримання вимог Цивільного та Господарського кодексів України, законодавства України про працю, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

У відповідності до вимог Господарського кодексу України, на керівника підприємства покладено обов`язок вести облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати податковим органам декларацію про доходи та інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами.

У відповідності до положень ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок, визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, на голову ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» ОСОБА_4 , на протязі періоду часу з 19.08.2019 по 10.02.2020, було покладено всі права та обов`язки керівника підприємства.

Пунктом 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну але не менше трьох років, несе посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п. 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Податок на додану вартість встановлений Податковим кодексом України, є введеним у встановленому законом порядку та входить в систему оподаткування.

Згідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування по податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Положенням підпункту «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Також, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, «датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до ч. 6 гл. 3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У відповідності до положень п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, займаючи посаду голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (обов`язків), ОСОБА_4 , як службова особа вказаного підприємства, відповідав за правильність нарахування і своєчасну сплату податків, зборів та обов`язкових платежів, так як це передбачено законодавством України.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про вказані вимоги законодавства, діючи умисно та в їх порушення, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати податків, перебуваючи на посаді голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ», в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, перебуваючи в офісному приміщенні вказаного підприємства, розташованому за адресою: місто Одеса, провулок 4-й Басейний, будинок 7, з метою ухилення від сплати податків, у бухгалтерському обліку зазначеного підприємства не відобразив за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а саме до 20 листопада 2019 року та в подальшому фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ БК «Інтехбуд» (ЄДРПОУ 4010386822) на підставі договору поставки від 22.10.2019 №22/10-01, предметом якого була поставка з боку ДП МОУ «ОЗБМ» залізобетонних виробів на користь ТОВ БК «Інтехбуд».

На виконання вказаного договору, у період з 13.11.2019 по 15.11.2019, ТОВ БК «Інтехбуд» на банківський рахунок ДП МОУ «ОЗБМ» перераховано грошові кошти на загальну суму 20 000 000 грн., які в свою чергу не знайшли відображення в податковій звітності державного підприємства за базовий звітний (податковий) період за зазначеною господарською операцією. Так, у податкових деклараціях з податку на додану вартість ДП МОУ «ОЗБМ» за звітні податкові періоди починаючи з листопада 2019 року не знайшли свого відображення зазначені фінансово-господарські операції, при цьому, податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2019, січень лютий 2020 підприємством не подано.

Внаслідок проведення вищезазначених незаконних дій, голови ліквідаційної комісії ДП МОУ «ОЗБМ» ОСОБА_4 , до бюджету держави за звітний податковий період листопад 2019 року, не надійшло податку на додану вартість у загальній сумі 3 332 966 грн., що є коштами у значних розмірах, так як у більш ніж три тисячі разів перевищують встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.

31.08.2021року ОСОБА_4 було повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.212КК України,за кваліфікуючимиознаками: умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Пред`явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчого доказами (перелік відповідно до тексту клопотання слідчого).

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, у зв`язку з чим, у разі визнання судом його винним, йому загрожує покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Внаслідок дій, у яких підозрюється ОСОБА_4 , державному бюджету завдано збитки у розмірі 3 332 966 грн.

Крім того, існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може спілкуватись з свідками та експертами у кримінальному провадженню з метою формування стратегії захисту шляхом надання узгоджених неправдивих показань по суті правопорушення, або відмови у їх наданні

Все вищезазначене свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати слідству іншим чином та продовжити здійснювати злочинну діяльність, чим може зашкодити виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків. Окрім цього, прокурором в судовому засіданні надано витяг з ЄРДР, згідно якого ОСОБА_4 вже притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки підозрюваний раніше несудимий,має постійнемісце проживанняв Україні,має постійнемісце роботи, неповнолітніх дітей на утриманні, що у сукупності свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків. Окрім цього, адвокат ОСОБА_6 повідомив, що підозра ОСОБА_4 не була вручена у передбачений законом спосіб, а саме, що письмове повідомлення про підозру було слідчим покладено у поштову скриньку, тому підстав для застосування запобіжного заходу немає.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти твердження адвоката щодо вручення підозри у незаконний спосіб, оскільки під час відвідування місця проживання ОСОБА_4 , останній повідомив що боїться отримувати будь-які документи, а тому закрив двері перед представниками правоохоронних органів та слідчим було прийняте рішення покласти повідомлення про підозру у поштову скриньку будинку ОСОБА_4 та вказаний факт був зафіксований на фото та відео.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

31 серпня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, тобто у умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення слідчим надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме:

- протокол огляду інформації щодо руху коштів по банківським рахункам ДП МОУ «ОЗБМ» від 20.04.2021;

- протокол огляду податкової звітності, поданої ДП МОУ «ОЗБМ» до контролюючих органів від 20.04.2021;

- висновок експерта №17/08/1-21 від 27.08.2021 за результатами проведення судової економічної експертизи в рамках кримінального провадження;

- протокол допиту ОСОБА_4 від 22.03.2021 року.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Слідчим суддею встановлено, що згідно вимог ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України встановлюється порядок здійснення виклику слідчим, прокурором, здійснення судового виклику і приводу.

Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, належним підтвердженням вручення повідомлення про підозру або ознайомлення особи з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повідомлення про підозру, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення повідомлення про підозру, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повідомлення про підозру або ознайомлення з її змістом та вручення підозри під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем роботи.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що приїхавши до дому його зустріли представники правоохоронних органів та повідомили про намір вручення йому підозри, однак він злякався, у зв`язку зі сумнівом щодо належності присутніх осіб до правоохоронних органів та зачинів двері, що в сукупності наведених обставини, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання процедури вручення підозри.

Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, який йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Виходячи з досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, та вказане може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК України. Чим меншою є вагомість зібраних у доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо зазначеного слідчим ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, з наданих прокурором в судовому засіданні документів вбачається, що ОСОБА_4 станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, у випадку визнання його винним судом, йому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Тому, слідчий суддя погоджується зі слідчим, прокурором, що зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що існує висока ймовірність того, що ОСОБА_4 , не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини у вчиненні підозрюваним злочинів (які вже допитані у кримінальному провадженні та які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування), буде здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника Південного Управління капітального будівництва, використовуючи своє службове становище, може впливати на підлеглих йому осіб, з метою зміни чи надавання недостовірних показів під час досудового розслідування.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає що вказана обставина є сумнівними, жодна сторона, доказів на обґрунтування своєї позиці не надала.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя також вважає, що слідчий в клопотання та прокурор у судовому засіданні не довели, не конкретизували, яким саме чином може підозрюваний зашкодити ходу проведення досудового розслідування.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука (ч. 1 ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

З досліджених матеріалів клопотання слідчого встановлено, що згідно висновку експерта № 17/08/1-21 від 27.08.2021 року, сума несплачених до бюджету податків складає 3 332 966 гривень.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні ОСОБА_4 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

Окрім цього, з досліджених матеріалів клопотання слідчого, вбачається неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки, осікльки до органу досудового розслідування не було жодних звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні слідчий просить визначити заставу у розмірі 3 332 966 гривень.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Обґрунтовуючи суму визначеного слідчим розміру застави, до матеріалів справи надано копію висновку експерта № 17/08/1-21 від 27.08.2021 року, згідно якого сума несплачених до бюджету податків складає 3 332 966 гривень.

ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що його матеріальне становище не дозволяє сплатити таку суму застави, яку зазначено у клопотанні слідчого.

Захисник у судовому засіданні наполягав на тому, що визначений у клопотанні розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, характеристики підозрюваного, його ролі у інкримінованому правопорушенні, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданих збитків, нанесених державі, які інкримінуються підозрюваному, приходить до висновку, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, а тому слід вийти за межі зазначеного розміру застави в рамках інкримінованої підозри.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 1468 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.

При встановленні суми застави слідчий суддя виходить із розміру збитків, завданих злочином, який інкримінується ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до суду, слідчих слідчої групи по кримінальному провадженню №42021161010000008 від 15.01.2021 року, прокурорів, якими здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню, за їх викликами; не відлучатись за межі території Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 1468 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 3 332 360 (три мільйони триста тридцять дві тисячі триста шістдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного обов`язки на строк досудового розслідування, , передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до суду, слідчих слідчої групи по кримінальному провадженню №42021161010000008 від 15.01.2021, прокурорів, якими здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню, за їх викликами;

- не відлучатись за межі території Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АРК, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний вести кошти на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , провадження по справі № 1-кс/522/9003/21, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Повідомити підозрюваному письмово під розпис про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1