Ухвала

від 16.09.2021 по справі 760/10576/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-о/760/502/21

Справа № 760/24251/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення експертизи

та зупинення провадження у справі

16 вересня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

представника позивача - Бокач І.П. (довіреність від 01.06.2020),

представника відповідача - ОСОБА_6 (ордер від 26.01.2021),

відповідача - ОСОБА_1 (особисто, паспорт),

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса листування: АДРЕСА_1 ) , треті особи: Дев`ята Київська Державна нотаріальна контора /далі - Нотаріальна контора/ (код ЄДРПОУ: 02883156; адреса: 03087, м. Київ, вул. Волинська, 6) , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виноградова Анна Ігорівна /далі - приватний нотаріус Виноградова А.І./ (адреса: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 52, оф. 52), про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

07.05.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / (1937 р.н.), яка склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Винаградовою А.І. від 20.01.2016 (з урахуванням заяви від 17.05.2021 про уточнення), зареєстрований в реєстрі за № 81.

Позивач вважає, що оскаржуваний заповіт, був складений під впливом обману з боку Відповідача по справі, крім того за станом здоров`я заповідач ОСОБА_4 як фізично так і психічно була не здорова, отже не могла усвідомлювати правильність і наслідки своїх дій.

На підтвердження факту психічного та фізичного стану заповідача ОСОБА_3 позивачем до позовної заяви долучено копії наявних в позивача медичних документів, зокрема:

-копію протоколу ЛКК із зазначенням діагнозу ОСОБА_3 від 09.08.2018;

-консультативний висновок Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5, в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку психіатра з приводу хронічного психічного захворювання від 13 липня 2018 року;

Також позивачем звернуто увагу на те, що у заповідача ОСОБА_3 були проблеми з очима, діагноз Глаукома ще з 2015 року, що відображено в журналі викликів додому (ф. 0З1/о) запис від 08.10.2015.

Враховуючи наведене позивач вважає, що спадкодавець, що склала оскаржений заповіт була фізично не здоровою особою у зв`язку із чим була не в змозі здійснити відвідування будь-якого нотаріуса та самостійно не могла вчиняти будь-які нотаріальні дії.

09.07.2021 на виконання вимог ухвали суду надійшла амбулаторна картка хворої № 11755 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання про призначення судової експертизи та заперечення на нього

26.01.2021 до суду надійшло клопотання представник позивача, в якому ставиться питання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої позивач просить експертизи доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України , на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи страждала за життя померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка склала заповіт на тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння або психічне захворювання?

- Чи усвідомлювала померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка склала заповіт значення своїх дій та чи могла керувати ними під час укладення заповіту 20 січня 2016 року на ім`я ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу А.І. Виноградовою. Нотаріус посвідчив Заповіт, від 20 січня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 81.

17.05.2021 до суду надійшли письмові тези заперечень на клопотання позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, в яких, зокрема, звернуто увагу на наступне:

По-перше: як вже зазначалося у відзиві на позовну заяву, Відповідач вважає, що у даному судовому спорі відсутнє будь яке порушене право Позивача по справі. На момент складання наразі спірного Заповіту, Позивач не була знайома взагалі із Заповідачем. Були би хоч якимось чином порушені інтереси держави, було би кримінальне провадження, цивільний позов з боку прокуратури тощо але все це відсутнє. Тому що саме даний Заповіт однієї із сестер відповідав справжньому волевиявленню.

По-друге: як у матеріалах даної цивільної справи, медичних закладах міста Києва, сторін по справі, апріорі відсутні відомості та документальне підтвердження та відповідно оригінали медичних документів, які б підтверджували факт хвороби померлої спадкодавці, саме на психічну хворобу.

Згідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

При вирішенні питання про призначення експертизи, суд повинен керуватись положеннями ЦПК України , Закону України Про судову експертизу з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних прав. Судова експертиза повинна призначатись лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Згідно положень частини 1 статі 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 293 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені ( ст. 225 ЦК України ).

Згідно роз`яснень, які містяться у п.п. 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року за №7заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Заповіт, складений особою до визнання її недієздатною, не може бути змінено чи скасовано її опікуном.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент-складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово- психіатричну експертизу.

Системний аналіз норм ЦК України свідчить, що відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК виключно підстави недійсності правочину, визначені у ст.225, ст.231 ЦК, зумовлюють те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підстави припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (ст. 145 ЦПК). Суд не має права давати оцінку медичним документам, які потребують спеціальних знань.

Для визнання недійсним заповіту з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК, суди повинні враховувати, що для визнання такого правочину недійсним предметом доказування є та обставина, що особа-заповідач у момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними . Висновок судово-психіатричної експертизи у такій категорії справ є лише одним із доказів, якому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

На сьогоднішній день та на даний час розгляду даної справи судом не було витребувано медичні документи, відносно померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з жодного медичного закладу, оскільки таке клопотання ні з боку особисто Позивача ні її представника адвоката Бокач І.П., заявлене не було.

По логікі речей зрозуміло, що матеріалів цивільної справи та копій медичних документів від 2018 року фізично не достатньо буде судовим експертам аби надати відповідь на запитання за період січня 2016 року.

Померла на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні не перебувала до липня 2018 року, відповідно документів не існує, що самостійно і підтверджено з боку Позивача як у позовній заяві так і у клопотанні про призначення експертизи та про що стороні Позивача достеменно відомо.

Також не малозначним фактом є те, що під наглядом лікаря психіатра померла - не перебувала. Про що суд може самостійно переконатися, зробивши відповідний запит до закладів МОЗ.

Не малозначним також є те, що у померлої не було жодних психічних розладів - та відповідно обгрунтування їх синдромів, оскільки таких не було як таких у момент написания заповіту.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю медичних документів, які б підтверджували доводи позивача про наявність психічних захворювань у померлої, сторона Відповідача наполягає на відмові у задоволенні клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

По-третє: сторонами не досягнуто згоди щодо експерта чи експертної установи, де має бути проведена експертиза, сторона Відповідача, проти закладу який обирає сторона Позивача, з огляду на наступне.

Позивач є медичним працівником, а тому ми не можемо відкидати факт поза процесуального спілкування з експертами або працівниками обраної установи. Або взагалі наявність родичів серед експертів чи керівників.

Разом з цим, згідно із ч. З ст. 7 Закону України Про судову експертизу виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України Про судову експертизу до державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Перелік установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 29.06.2017 року № 722 Про організацію служби судово-психіатричної експертизи .

А тому, у разі все ж таки задоволення клопотання сторони Позивача по справі з метою уникнення сумнівів у об`єктивності експертного дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України доручити проведення експертизи у цій справі іншим експертам, які згідно закону мають право на проведення таких експертиз та надати стороні відповідача розумний проміжок часу задля доповнення переліку питань для експертизи .

Пояснення, надані учасниками справи у судовому засіданні 16.09.2021

В судовому засіданні 16.09.2021 представник позивача подану заяву про призначення експертизи підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що витрати по проведення такої експертизи позивач готовий взяти на себе.

Представники відповідача проти поданого клопотання заперечував посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність та вважаючи його таким, що направлене на затягування розгляду справи. Звертав увагу на те, що амбулаторна карта заведене після дати складення заповіту. Пропозицій щодо переліку питань для експертизи, а також експертної установи, якій слід доручити проведення відповідної експертизи не вніс.

Представник позивача, заперечуючи щодо доводів відповідача вказував, що сам по собі факт звернення до медичного закладу не свідчить про відсутність захворювань до дати такого звернення.

Мотиви, з яких виходив суд при розгляді клопотання про призначення судової експертизи, та застосовані ним норми права

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог чинного законодавства, розгляд справи має бути справедливим, неупередженим та своєчасним, а метою вирішення цивільних справ є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов`язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27.10.1993, заява № 14448/88).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи ; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України Про судову експертизу , судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Враховуючи, що підставою для визнання заповіту недійсним позивач посилається на те, що ОСОБА_3 за станом свого здоров`я зв`язок не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керуватися, враховуючи рекомендації постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , суд заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та допитавши свідка, приходить до висновку про задоволення клопотання та призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи, оскільки для вирішення даного питання необхідні спеціальні знання.

Враховуючи наведене, а також те, що вирішення питання про встановлення психічного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , потребує спеціальних знань в галузі психіатрії, суд вважає необхідним призначити по справі судово-психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану станом на день складання заповіту, що забезпечить повне, всебічне та об`єктивне з`ясування судом обставин справи, задля ухвалення законного рішення у ній.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання , з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом .

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно ст. 7 Закону України Про судову експертизу , виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням судово-психіатричних експертиз. Тому проведення відповідної судово-психіатричної експертизи може бути доручено експертам судово-психіатричної експертизи Київському міському центру судово-психіатричних експертиз (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про психіатричну допомогу судово-психіатрична експертиза в цивільних справах призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, має бути визначено судом у судовому засіданні, як це передбачено ч.ч. 1-4 ст. 103 ЦПК України.

Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд вважає за необхідне поставити на вирішення судових експертів питання, в редакції зазначених в резолютивній частині ухвали та враховуючи територіальну підвідомчість доручити проведення даної експертизи атестованим судовим експертам у сфері судово-психіатричних експертиз Київського міського центру судово-психіатричних експертиз.

У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Разом з тим, оскільки для проведення експертизи потрібний певний проміжок часу, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, вважає за необхідне на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити .

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

У пункті 12 частини першої статті 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 103-105, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу , проведення якої доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричних експертиз (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А).

На вирішення експертів поставити наступні питання :

1. Чи хворіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на психічні захворювання, станом на дату укладання заповіту, тобто 20.01.2016?

2. Чи могла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на дату укладання заповіту, тобто 20.01.2016 усвідомлювати значення своїх дій та керуватися ними?

Попередити експерта , що безпосередньо буде проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 760/10576/20 (провадження № 2/760/1096/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дев`ята Київська Державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виноградова Анна Ігорівна , про визнання заповіту недійсним, та оригінал медичної картки амбулаторного хворого № 11755.

Строк виконання даної ухвали суду не повинен перевищувати 2-х місячного строку з моменту отримання ухвали суду та матеріалів цивільної справи.

Витрати , пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача .

Провадження у справі № 2/760/1096/21 (провадження №760/10576/20) зупинити до отримання висновку експертизи.

Ухвалу суду може бути оскаржено в частині зупинення провадження у справі, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України) .

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України) .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України) .

Суддя Л. Л. Зуєвич