Постанова

від 15.09.2021 по справі 605/642/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 605/642/20Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/817/821/21 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участі секретаря - Стецюк М.А.

та сторін - представника заявника адвоката Розанової О.З.; представника ОСОБА_1 адвоката Рибачок А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 605/642/20 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Карпати" на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року, ухваленого суддею Горуц Р.О., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Карпати" до приватного підприємства "Качан-07", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, шляхом визнання укладеною додаткової угоди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2020 року ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" звернулося в суд із позовом до ПП "Качан-07", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 09 грудня 2019 року, укладеного між відповідачами, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 50586223 від 09 січня 2020 року та визнати поновленим договір оренди землі, шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки між ними та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вони направляли ОСОБА_1 листи-повідомлення із відповідними проектами додаткової угоди, з пропозицією продовжити дію договору оренди, але орендодавець повідомила про своє бажання припинити дію договору та уклала договір оренди землі з відповідачем ПП "Качан-07". Вважають порушеним їх переважне право на укладення договору оренди землі, оскільки ними було повністю дотримано вимоги, зазначені у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року у задоволенні позову ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" до ПП "Качан-07", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, шляхом визнання укладеною додаткової угоди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" просить скасувати рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року та винести нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" зазначило, що протягом часу дії договору, ТзОВ "Багаті Чорноземи", правонаступником якого є ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору 22.12.2018 року направило орендодавцю лист-повідомлення від 01.07.2018 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк терміном на 7 років із зазначенням розміру орендної плати 8% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, долучивши до такого листа відповідний проект додаткової угоди.

Орендодавець 18.01.2020 року направив лист-повідомлення від 03.01.2019 року про заперечення у поновленні договору оренди землі, мотивуючи свою відмову тим, що бажає обробляти земельну ділянку самостійно.

05.02.2019 року ТзОВ "Багаті Чорноземи" направило повторно орендодавцю лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі при цьому запропонувавши збільшення розміру орендної плати до 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік. У відповідь на даний лист-повідомлення орендодавець направив лист-повідомлення від 20.02.2019 року про заперечення в поновленні договору оренди землі, згідно якого повідомила, що поновлювати договір оренди землі не буде, не зазначивши причин відмови і з якими запропонованими умовами договору не погоджується, не запропоновано нею і інших прийнятних для орендодавця умов договору орендарю та не повідомлено про намір укласти договір оренди з іншим орендарем і запропонованих ним умов.

На підставі наведених обставин та змісту листа-повідомлення від 20.02.2019 року, виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України "Про оренду землі" відповідно до договору, орендар вважаючи, що це повідомлення не створює будь-яких прав та обов`язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зважаючи на той факт, що орендодавець не приступив до самостійного використання земельної ділянки, після закінчення строку дії договору, а товариство продовжило використовувати земельну ділянку у своїй господарській діяльності та, використовуючи протягом 2019 року земельну ділянку, нараховано та виплачено орендодавцю орендну плату за 2019 рік, вважають, що мають переважне право на користування спірною земельною ділянкою.

09.12.2019 року ОСОБА_1 уклала з ПП "Качан - 07" договір оренди спірної земельної ділянки, який 09.01.2020 року був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується даними відповідної інформаційної довідки, отриманої через офіційний сайт Міністерства юстиції України.

Таким чином, діями відповідачів у вигляді укладення між ними оспорюваного договору оренди землі було порушено переважне право ТзОВ "Багаті Чорноземи" правонаступником якого є ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" на поновлення договору та яке, в силу приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, підлягає захисту.

Також судом першої інстанції не враховано викладених обставин щодо дотримання позивачем процедури передбаченої ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також не враховано позиції викладених у постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17 та Верховного Суду України в постановах по справах № 911/1707/15 (3-312гс16) від 25 травня 2016 року № 6-219цс14 від 25 лютого 2215 року.

Окрім того висновки суду першої інстанції щодо використання спірної земельної ділянки в 2020 року і по даний час ПП "Качан-07" не відповідає фактичним обставинам та не підтверджено належними і допустимими доказами, оскільки факт обробітку повинен бути підтверджений документально, в той час, як в матеріалах справи таких доказів немає.

Приватне підприємство "Качан-07" та представник ОСОБА_1 адвокат Рибачок А.М. подали відзив на апеляційну скаргу ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" у якому зазначили, що апелянт неправомірно посилається на те, що відповідачами порушено його переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки ними дотримано умови та процедуру, визначені законом, що не відповідає обставинам справи.

ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, для припинення договірних відносин своєчасно та в повній мірі виконала свої обов`язки, передбачені статтею 33 Закону України Про оренду землі , у встановлені законом строки повідомила TзOB Багаті чорноземи про свої наміри не продовжувати з ними орендні відносини на новий строк і тому вони не могли розраховувати на можливість такого поновлення в силу закону. Три листи-повідомлення ОСОБА_1 , направлені орендарю у письмовій формі, які ним отримано, підтверджують її волевиявлення не продовжувати з позивачем строк договору оренди.

Посилання ТзОВ "Мрія Фармін Карпати" в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не повідомила їх про укладення договору оренди землі з ПП Качан-07 є безпідставними і вони не ґрунтується на вимогах закону, оскільки вказаний договір було укладено 09 грудня 2019 р., тобто через дев`ять місяців після закінчення дії попереднього договору, і законом таке повідомлення не передбачено.

Не відповідає дійсності і не ґрунтується на вимогах закону стверджування в апеляційній скарзі про упередженість суду та порушення судом принципу рівності сторін та принципу диспозитивності, оскільки факт обробітку земельної ділянки ПП Качан-07 не підтверджений належними і допустимими доказами.

У судовому засіданні представник ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" адвокат Розанова О.З. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

Представник ОСОБА_1 адвокат Рибачок А.М. апеляційну скаргу ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник ПП "Качан-07" в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи на електронну пошту, зазначену в матеріалах справи ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке отримав 01.09.2021 року о 14:01:25. Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не поступило.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника ПП "Качан-07".

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що орендодавець ОСОБА_1 письмово повідомила орендаря про своє небажання продовжувати договір оренди та його розірвання із залишенням за собою права самостійно розпоряджатись земельною ділянкою, а тому визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Качан-07" не відновить порушені права ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати", оскільки задоволення вказаної вимоги не надаватиме орендарю переважного права на поновлення договору оренди від 04 грудня 2012 року.

З таким висновком суду погоджується колегія.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 000802, виданого 16 березня 2006 року Підгаєцькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, є власником земельної ділянки площею 2,11 га, кадастровий номер 6124884000:01:001:0250, розташованої на території Мирненської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області (т. 1 а.с. 11).

04 грудня 2012 року між ТзОВ "Багаті Чорноземи" та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 2,11 га строком на 5 років з моменту його державної реєстрації (прикінцеві положення), але в будь-якому разі строк цього договору закінчується після завершення збирання врожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні (висаджені) під час дії цього договору (з урахуванням ротації сільськогосподарських культур, п 8). Державну реєстрацію зазначеного договору здійснено 07 березня 2014 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 березня 2014 року, наданим реєстраційною службою Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області (т. 1 а.с. 13-16).

Відповідно до п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється упродовж 5 (п`яти) днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Однак всупереч вказаним вимогам договору, земельна ділянка площею 2,11 га, кадастровий номер 6124884000:01:001:0250, була передана орендарю та прийнята останнім у момент підписання договору, тобто більше аніж за 1 рік та 3 місяці до настання обставин визначених п. 20 договору.

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Поновлення договору оренди відбувається згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Листом-повідомленням від 01 липня 2018 року ТзОВ "Багаті Чорноземи" повідомило орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі. Такий лист було направлено 22 грудня 2018 року та отримано орендодавцем 28 грудня 2018 року. До листа-повідомлення було додано проект Додаткової угоди до договору оренди землі від 04 грудня 2012 року, в якому запропоновано продовжити дію договору оренди землі на 7 років, із викладенням п. 9 договору 1 в новій редакції, а саме: Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік в грошовій формі, або в натуральній формі -1800 кг зерна та 50 кг цукру щорічно. Усі інші положення договору 1, залишено без змін. (т. 1 а.с. 18-21)

Листом-повідомленням від 03 січня 2019 року, який надіслано 16 січня 2019 року та отримано ТзОВ "Багаті Чорноземи" 19 січня 2019 року, ОСОБА_1 повідомила про своє бажання припинити дію договору оренди після закінчення строку, на який його було укладено.

До вказаного листа-повідомлення ОСОБА_1 було додано підписані нею два акти прийому - передачі земельної ділянки, один з яких відповідач просила, після їх підписання ТзОВ "Багаті Чорноземи", повернути їй (т. 1 а.с. 22-23). Однак ця вимога ОСОБА_1 залишилась без задоволення.

05 лютого 2019 року ТзОВ "Багаті Чорноземи" повторно було надіслано лист-повідомлення ОСОБА_1 від 28 січня 2019 року про намір скористатись своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі, із доданим до нього проектом Додаткової угоди до договору оренди землі від 04 грудня 2012 року, в якому запропоновано продовжити дію договору оренди землі на 7 років, із викладенням п. 9 договору 1 в новій редакції, а саме: Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік в грошовій формі, або в натуральній формі -1800 кг зерна та 50 кг цукру щорічно. Усі інші положення договору 1, залишено без змін. Дані документи ОСОБА_1 отримала 11 лютого 2019 року. (т. 1 а.с. 24-26)

20 лютого 2019 року ОСОБА_1 направила ТзОВ "Багаті чорноземи" лист повідомлення у якому зазначила, що поновлювати договір оренди землі укладений між нею та ТзОВ "Багаті Чорноземи" 04 грудня 2012 року вона не буде, а тому просила без її відома не проводити будь-яких польових робіт після збору урожаю, тобто утримуватись від вчинення дій, які б перешкоджали використання належну їй, як власнику, земельну ділянку. Також нагадала про повернення їй підписаного акту прийому-передачі земельної ділянки, який вона надсилала листом-повідомленням від 02 січня 2019 року, однак це залишилось поза увагою, як ТзОВ "Багаті Чорноземи", так і його правонаступником ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" (т.1 а.с. 28-26).

Згідно п. 37 договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, матеріалами справи доведено, що 07 березня 2019 року закінчився п`ятирічний строк дії договору між ОСОБА_1 та ТзОВ "Багаті Чорноземи" та припинились між ними правовідносини (07 березня 2014 року державна реєстрація договору), що не заперечувалось представником заявника в апеляційній інстанції.

12 березня 2019 року ОСОБА_1 втретє (після закінчення строку договору) на адресу ТзОВ "Багаті Чорноземи" надіслала лист-повідомлення від 07 березня 2019 року, в якому повідомила, що не бажає поновлювати строк договору оренди землі, який було укладено між нею та ТзОВ "Багаті Чорноземи" 04 грудня 2012 року (т.1, а.с.172).

24 квітня 2019 року рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" затверджено статут ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" (протокол №24-04-2019) є правонаступником приєднаного ТзОВ "Багаті Чорноземи" в обсязі усіх його активів, капіталу та зобов`язань, переданих згідно передавального акту від 18 вересня 2018 року (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство набуває статусу юридичної особи з усіма без виключення правами й обов`язками згідно українського законодавства з дня його державної реєстрації (пункти 1.5, 3.1 статуту товариства. (т. 1 а.с. 31-33)

09 грудня 2019 року, який зареєстрований в установленому законом порядку 23.12.2019 року, між ОСОБА_1 та ПП "Качан-07" укладений договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передає, а ПП "Качан-07" приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,1087 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6124884000:01:001:0250, яка розташована на території Мирненської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, строком на 10 десять років, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6246,91 грн, 11 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або натуральною продукцією, яка вирощується орендарем у розмірі, що відповідає грошовому еквіваленту орендної плати (т.1, а.с.143-145).

У відповідності із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 16 ЦК України - кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбаченого статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується Конституцією України.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України)

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (надалі Закону).

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 цього Закону, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі є можливою лише за умови дотримання встановленою цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як встановлені у справі обставини свідчать про відсутність такого волевиявлення орендодавця, право власності якого на розпорядження належною їй земельної ділянки шляхом укладення нового договору оренди землі на інших умовах є визначальним у порівнянні з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди землі.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Матеріалами справи доведено, що ТзОВ "Багаті Чорноземи" та ОСОБА_1 не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, оскільки власник земельної ділянки - орендодавець у своїх листах - повідомленнях неодноразово: 02.01., 05.02. та 07.03.2019 року, вказувала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, обумовленого її бажанням самостійно розпоряджатись земельною ділянкою. Реалізація переваженого права на поновлення договору оренди землі можлива лише за наявності волевиявлення сторін. Матеріалами справи доведено про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди від 04 грудня 2012 року на умовах запропонованих ТзОВ "Багаті Чорноземи".

В зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Посилання представника заявника на те, що ОСОБА_1 не повідомила їх про намір укласти договір з іншим орендарем та не повідомила про запропоновані нею умови, які за обставин такого повідомлення могли бути прийнятними для них, як на підставу порушення переважного права ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" на поновлення договору оренди землі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки договір між ОСОБА_1 та ПП "Качан - 07" було укладено лише 09 грудня 2019 року, тобто, більше як через пів року після припинення договору оренди із ТзОВ "Багаті Чорноземи". Крім того, за такий тривалий період часу думка змінилась ОСОБА_1 з приводу самостійного використання земельної ділянки чи передачі її в оренду іншому орендарю на більш вигідних умовах, при цьому остання згідно вимог чинного законодавства не зобов`язана кожного разу повідомляти попереднього орендаря, а тим більше того з яким вже строк договору оренди закінчився, про свій намір, як вона буде використовувати земельну ділянку, яка перебуває у її приватній власності.

Також потрібно зазначити, що усі повідомлення щодо переукладення договорів та щодо відмови продовжувати строк оренди землі, були здійснені між ОСОБА_1 та ТзОВ "Багаті Чорноземи", а ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" стало правонаступником ТзОВ "Багаті Чорноземи" лише після затвердження Статуту товариства 24 квітня 2019 року. Дія ж договору оренди землі від 04 грудня 2012 року, укладеного між ТзОВ "Багаті Чорноземи" та ОСОБА_1 , закінчився 05.03.2019 року, тобто припинились між ними правовідносини.

Будь-яких дій з боку ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" по відношенню до ОСОБА_1 не вчиняло, що визнається їх представником в суді.

Посилання заявника на те, що суд першої інстанції при вирішені спору, не врахував їх переважне право на поновлення договору оренди, не ґрунтується на встановлених судом обставин справи та вимогам закону.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що переважне право позивача на поновлення договору оренди на спірну земельну ділянку не порушено й не підлягає відновленню в обраний ним спосіб.

Посилання представника заявника на те, що після закінчення договору оренди землі у 2019 році продовжували користуватись спірною земельною ділянкою про що свідчить договір про надання сільськогосподарських послуг № СГ-62/МФ(к) від 01 лютого 2016 року, додаткова угода № 8 від 01 лютого 2019 року, акти виконаних робіт (надання послуг), додатків до акту здачі-прийняття послуг, актів розподілу ділянок по посівним площам/полю до додатку до акту здачі-прийняття послуг, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" самовільно розпоряджались (без будь-яких угод і домовленостей із ОСОБА_1 провели посівні роботи навесні 2019 року) цією земельною ділянкою.

ОСОБА_1 ще у лютому 2019 році просила ТзОВ "Багаті чорноземи" передати їй земельну ділянку після закінчення договору оренди землі, що останніми виконано не було.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Із матеріалів справи вбачається, що 04 вересня 2021 року ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу адвокатом Рибачок А.М. за написання відзиву на апеляційну скаргу та представництво її інтересів ним в суді апеляційної інстанції, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 04.09.2021 року на суму 4000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами; особливості предмету спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Беручи до уваги характер виконаної адвокатом роботи (складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво у суді), принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи, критерій реальності адвокатських витрат, участь у судових засіданнях апеляційного суду, заявлених клопотаннях, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення частково клопотання ОСОБА_1 про стягнення 4000 грн за надання правничої допомоги адвоката Рибачок А.М. та стягнути з ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати" на користь ОСОБА_1 2000 грн. на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційній інстанції покласти на заявника в межах ними понесеними у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Карпати" залишити без задоволення.

Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року - без зміни.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на заявника в межах ними понесеними.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Карпати" (вул. С. Височана, буд 11 місто Городенка, Городенківський район, Івано-Франківської області, ідент. код 40093263) в користь ОСОБА_1 (с. Мирне, Підгаєцького району Тернопільської області, ідент. код. НОМЕР_1 ) 2000 грн за надання правничої допомоги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: С.І. Дикун

Н.М. Храпак