Рішення

від 09.09.2021 по справі 541/689/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/689/21

Провадження №2/541/516/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 вересня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Євдокимової Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду м. Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування, третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Надія Павлівна

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом на житловий будинок після смерті батьків.

Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .

Батько ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з матір`ю ОСОБА_4 .

Під час спільного перебування в зареєстрованому шлюбі та спільного проживання, ними був збудований житловий будинок АДРЕСА_1 . В будинку проживали лише батько і мати.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_2 , після смерті якого він прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , після смерті якої на підставі заповіту спадщину прийняв позивач.

Лише після смерті батьків, він з`ясував, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи відсутні.

Згідно довідки ДКП Миргородтехінвентаризація від 29.01.2021, станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

У період з 01.01.2013 року і по даний час право власності на зазначений будинок також не реєструвалося.

Відповідно до рішення №4 виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 29.05.1998 року (протокол № 4) Про оформлення прав власності на будинки, що розташовані в селі Остапівка , надано право оформити право приватної власності на будинок по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 -1/2 частина, ОСОБА_2 -1/2 частина.

За даними погосподарського обліку по Остапівській сільській раді зазначене домоволодіння було віднесене до суспільної групи колгоспний двір .

В період 1991-1995, 2011-2015 роки в домогосподарстві проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 - дружина, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 - чоловік.

Згідно довідки ДКП Миргородтехінвентаризація була проведена інвентаризація будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та виготовлений технічний паспорт. Всі будівлі збудовані у період з 1970 року по 1991 рік, тобто дійсно є спільною власністю членів колгоспного двору.

З викладеного вище слідує, що майно колгоспного двору на праві власності, належало ОСОБА_3 -1/2 частина, ОСОБА_2 -1/2 частина.

Після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить в тому числі 1/2 частина житлового будинку, яка належала померлому. Після смерті ОСОБА_2 позивач подав заяву про прийняття спадщини та успадкував частину майна спадкодавця, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить в тому числі 1/2 частина житлового будинку, яка належала померлій. Після смерті ОСОБА_3 позивач подав заяву про прийняття спадщини по заповіту та успадкував частину майна спадкодавця, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Отже, згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняв син, позивач ОСОБА_1 .

17.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Наконечної Н.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, але отримав відмову. У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії підставою для відмови зазначена відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суд з даним позовом.

Відповідно до ухвали судді від 01 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання .

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача Комишнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив проводити розгляд справи без участі представника (а.с. 63).

Третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Надія Павлівна в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило (а.с57).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Батьками позивача ОСОБА_1 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 січня 1966 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 8).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 28.05.2012 року Остапівською сільською радою (а.с.7).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 21.12.2012 року виданого Остапівською сільською радою (а.с. 6).

Згідно довідки ДКП Миргородтехінвентаризація була проведена інвентаризація будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та виготовлений технічний паспорт. Всі будівлі збудовані у період з 1970 року по 1991 рік, тобто дійсно є спільною власністю членів колгоспного двору (а.с.9).

Відповідно до рішення №4 виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 29.05.1998 року (протокол № 4) Про оформлення прав власності на будинки, що розташовані в селі Остапівка , надано право оформити право приватної власності на будинок по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 -1/2 частина, ОСОБА_2 -1/2 частина (а.с.19).

За даними погосподарського обліку по Остапівській сільській раді зазначене домоволодіння було віднесене до суспільної групи колгоспний двір .

В період 1991-1995, 2011-2015 роки в домогосподарстві проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 -дружина, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 - чоловік (а.с.17,18).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловий будинок та господарські споруди збудовані до 1992 року (а.с. 11-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після , припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору ( в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

З викладеного вище слідує, що майно колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, частки якого є рівними, належало ОСОБА_3 -1/2 частина, ОСОБА_2 -1/2 частин.

31.07.2012 позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 та отримав 18.04.2013 року Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна спадкодавця, земельну ділянку з кадастровим номером 5323284600:00:006:0012(а.с.43.47).

31.07.2012 ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 44 зворот).

За життя 13.05.2012 року ОСОБА_3 все належне їй майно, та все те що їй належатиме на день смерті і все те на що вона за законом матиме право заповіла позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 50, зворот).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 11.09.2013 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.49).

01.11.2013 позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 та отримав 01.11.2013 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину майна спадкодавця, земельну ділянку з кадастровим номером 5323284600:00:006:0011(а.с.43,47).

17.03.2021 року постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Наконечною Н. П. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями (а.с.21).

17.03.2021 року постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Наконечною Н. П. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями (а.с.20).

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в рівних долях належав ОСОБА_3 -1/2 частина, ОСОБА_2 -1/2 частина.

Вказаний факт підтверджується доказами, дослідженими судом, зокрема: рішенням №4 виконавчого комітету Остапівської сільської ради від 29.05.1998 року (протокол № 4) Про оформлення прав власності на будинки, що розташовані в селі Остапівка , надано право оформити право приватної власності на будинок по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 -1/2 частина, ОСОБА_2 -1/2 частина. Даними погосподарського обліку по Остапівській сільській раді, відповідно до яких зазначене домоволодіння було віднесене до суспільної групи колгоспний двір . В період 1991-1995 роки та 2011-2015 роки в домогосподарстві проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно, зокрема, за законом, і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок від 04.10.1991 № 7, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Оскільки відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 житловий будинок та господарські споруди збудовані до 1992 року, тому вони не є самочинним будівництвом.

Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності по 1/2 частині житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами підтверджений, а тому зазначений будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами входить до складу спадщини після їх смерті.

Позивач є спадкоємцем по закону майна, яке належало померлому батьку ОСОБА_2 та є спадкоємцем по заповіту майна, яке належало померлій ОСОБА_3 , вчинив дії по прийняттю спадщини, інший спадкоємців немає, тому ОСОБА_1 набув право на це майно в порядку спадкування. Це право відповідачем не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.

Оскільки право позивача на оформлення його спадкових прав на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, тому позов підлягає до задоволення.

В зв`язку із задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції , де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1217, 1268,1261 ЦК України, ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 (одну другу) частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 (одну другу) частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець села Остапівка, Миргородського району, Полтавської області, проживає АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Комишнянська селищна рада Миргородського району Полтавської області, місцезнаходження: вулиця Миру,84, смт. Комишня Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 26163478.

Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Надія Павлівна, місцезнаходження: вулиця Незалежності,16, м. Миргород Полтавської області.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2021 року.

Суддя: В. М. Куцин