Постанова

від 15.09.2021 по справі 918/1193/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Справа № 918/1193/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. у справі №918/1193/20 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела"

про стягнення коштів

за участі представників:

стягувача - Усачук А.В., ордер №ВК1025974 від 09.08.2021р.;

боржника - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" 2330000,00 грн основного боргу, 349500,00 грн штрафу у розмірі 15%, 829500,00 грн штрафу у розмірі 30%, 103000,00 грн понесених витрат згідно п.12.2. Договору №1/2019 від 26.04.2019р. та 54180,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" про відстрочення виконання судового рішення - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20 до 31.12.2021р.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№3445/21 від 12.08.2021р.).

В скарзі апелянт зазначає, що в матеріалах справи на момент постановлення ухвали містилося дві різні заяви про відстрочення виконання судового рішення, однак нормами Господарського процесуального кодексу України, не передбачено такого процесуального кроку, як подання заяви про уточнення заяви про відстрочення виконання рішення. Оскільки ГПК України, надає лише одну з двох можливих варіацій таких звернень - або відстрочення, або розстрочення.

Апелянт вважає, вказана заява від 27.07.2021р. - є необґрунтованою, гіперболізованою та такою, що не підтверджується жодними належними і допустимим доказами, оскільки її зміст базується на позиції можливості виконання судового рішення, якщо відбудеться можливий перебіг подій (приріст риби).

Також зазначає, що протягом всього судового процесу ТОВ СФГ Джерела вказує завжди різні відомості щоб висвітили ситуацію на свою користь, а наявна поточна заборгованість та ухвалені судові рішення підтверджують те, що дана ситуації виникла внаслідок дій боржника та порушень договірних зобов`язань зі сторони останнього.

Звертає увагу, що на підтвердження своєї позиції ТОВ СФГ Джерела надають довідки про поточний стан конкретних рахунків в АТ КБ ПриватБанк та АТ Державний ощадний банк України , а не по всіх можливих рахунках підприємства в даних банках; боржником надаються відомості на точну дату запитуваної інформації, а не за певний період часу; ТОВ СФГ Джерела не повідомляє суд про те, чи є наявними в юридичної особи ще відкриті рахунки в інших банківських установах; не надаються бухгалтерські відомості обороту коштів юридичної особи за період 2019-2021 рік; боржник стверджує, що на рахунку в АТ Державний Ощадний банк України наявний залишок коштів у розмірі 574,46 грн (потім 355,19 грн), а за період з 29.06.2021р. по 26.07.2021р. перерахував на рахунок стягувала 50000,00 грн з рахунку 11А463333680000026003301459627, хоча відповідач не надає відомостей про те, що в нього на рахунках проходив оборот коштів в розмірі 50000,00 грн.

Щодо посилань відповідача на карантинні обмеження, як на підставу неможливості виконання рішення суду, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які рішення Торгово-промислової палати України про те, що ТОВ СФГ Джерела зверталося до відповідного органу щодо впливу на діяльність юридичної особи наслідків локдауну . Відтак, вказана позиція не могла братися судом першої інстанції до уваги, чого зроблено зі сторони суду не було.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції було лише враховано позицію боржника, дії якого і призвели до даної ситуації, що вказує на неповне та поверхневе дослідження обставин справи.

На підставі викладеного апелянт просить суду апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. у справі №918/1193/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ Селянсько-фермерське господарство Джерела у задоволенні заяви (з урахуванням заяви від 27.07.2021р.) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2021р. (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П.) поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. у справі №918/1193/20, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги призначити на 15.09.2021р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.09.2021р., з огляду на перебування у відпустці судді-члена колегії по справі - Дужича С.П. у період з 13.09.2021р. по 01.10.2021р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №918/1193/20.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.09.2021р. визначено колегію суддів для розгляду справи №918/1193/20 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021р. прийнято справу №918/1193/20 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М.

Боржник не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Боржник не забезпечив явку свого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції 15.09.2021р., хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку (т.2, арк.справи 140).

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а наявні в матеріалах справи докази достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

До судового засідання від представника стягувача надійшла заява в якій останній просить суд продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна строк для подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат по справі №918/1193/20 на 5 календарних днів з моменту ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду..

Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на те, що зазначена заява подана до закінчення судових дебатів у справі, колегія суддів вважає її належною та долучає зазначену заяву до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник стягувача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. у справі №918/1193/20.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько - фермерське господарство "Джерела" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" 2330000,00 грн основного боргу, 349500,00 грн штрафу у розмірі 15%, 829500,00 грн штрафу у розмірі 30%, 103000,00 грн понесених витрат згідно п.12.2. Договору №1/2019 від 26.04.2019р. та 54 180,00 грн витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду від 07.04.2021р. Господарським судом Рівненської області видано наказ №918/1193/20 від 29.04.2021р.

08.06.2021р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20 до 31.12.2021р.

27.07.2021р. до суду від заявника (відповідача у справі) надійшла заява про уточнення вимог за заявою про відстрочення виконання рішення, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20 до 01.04.2022р.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не заборонено звертатися з заявою про уточнення вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення. А тому, оскільки заява про уточнення вимог подана до початку розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції взявши її до уваги та розглянувши заяву з її врахуванням, жодним чином не порушив норм процесуального права.

Отже, в обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" посилався на те, що товариство здійснює господарську діяльність щодо розведення риби. В заяві заявник зазначав, що заборгованість виникла у зв`язку з карантинними обмеженнями впровадженими згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобіганню поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до ст.29 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб", який неодноразово продовжувався. Причиною виникнення такої заборгованості є занадто малий ріст риби в масі, що не дало змогу реалізувати вирощену продукцію в 2020р. Разом з тим, станом на 07.06.2021р. на рахунках товариства 767,23 грн, що є значно меншим за наявну кредиторську заборгованість в сумі 2330000,00 грн. Заявник стверджує, що підприємство забезпечене кормами для розведення риби та планує за фактом вилову риби в зимовий період 2021 року отримати дохід в сумі 3138000 грн та виконає рішення суду добровільно. Крім того, за твердженням заявника, негайне виконання рішення суду у цій справі призведе до повної зупинки діяльності підприємства.

На підтвердження викладених пояснень заявником 27.07.2021р. було подано довідки з банківських установ про залишок коштів на рахунках відповідача на загальну суму 355,73 грн, оборотно-сальдову відомість по рахунку за 01.06.2021р. - 22.07.2021р.

В заяві про зміну вимог за заявою про відстрочення виконання рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела" просило відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20 до 01.04.2022р., зазначаючи про те, що обставина яка спричинила зміну терміну відстрочення виконання рішення суду пов`язана з можливим приростом ваги риби за час зимування в період 2021-2022 року, що дасть можливість отримати більший прибуток за рахунок реалізації риби, та як наслідок в повній мірі здійснити розрахунок з кредитором згідно рішення від 07.04.2021 року у справі 918/1193/20.

При цьому, як вірно відмічено судом першої інстанції, жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували обставини викладені в заяві від 07.06.2021р. про відстрочення виконання судового рішення до 31.12.2021р. з наведених в ній мотивів, не подано.

Згідно ч.ч.1-3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.331 ГПК України).

Як встановлено ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року в справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року).

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Виходячи з загальних принципів гарантованих Конституцією України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи національним законодавством компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що після прийняття судом рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення грошове зобов`язання боржника не припиняється, тому передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 24.07.2019р. у справі №905/2964/17).

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши та оцінивши в апеляційному провадженні подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, колегія суддів, враховуючи принципи належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, дійшла висновку про правомірність часткового задоволення заяви та відстрочення рішення суду до 31.12.2021р.

Враховуючи особливості та вид підприємницької діяльності відповідача, приймаючи до уваги, що за затримку виконання грошового зобов`язання присудженого до стягнення судом, національним законодавством передбачена відповідна компенсація у вигляді сплати процентів та інфляційних втрат, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відстрочення рішення суду до 31.12.2021р не буде надмірно тривалим для стягувача та сприятиме забезпеченню справедливого балансу інтересів сторін у спорі.

А тому, Господарським судом Рівненської області правомірно відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 07.04.2021р. у справі №918/1193/20 до 31.12.2021р.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації ) одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії ).

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. у справі №918/1193/20 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021р. у справі №918/1193/20 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 20.09.2021р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.