Рішення

від 10.09.2021 по справі 902/366/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2021 р. Cправа № 902/366/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (пр-т Перемоги, 52/2, м. Київ, 03057)

до: Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (вул. Визволення, 2, м. Вінниця, 21050)

до: Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" (вул. Коцюбинського, 19, м. Бар, Барський район, Вінницька область, 23000)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - державний реєстратор Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Рудяк Олена Петрівна (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

про визнання недійсним рішення загальних зборів трудового колективу, оформленого протоколом від 10.04.2018; визнання недійсним рішення Ради Правління від 12.04.2018; визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей,

В С Т А Н О В И В :

Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" подано позов до Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" про визнання недійним рішення загальних зборів трудового колективу, оформленого протоколом від 10.04.2018; визнання недійсним рішення Ради Правління від 12.04.2018; визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей в ЄДРЮОФОПГФ про відповідача 2.

Ухвалою суду від 19.04.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/366/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.05.2021.

В межах підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 27.05.2021 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду, вчинено ряд процесуальних дій, зокрема:

- за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвідповідачів в порядку ст. 48 ГПК України, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі від 27.05.2021;

- відповідачами 1 та 2 подано відзиви на позовну заяву (а.с. 59-100, а.с. 101-111, том 1); при цьому суд не бере до уваги відповідь на відзив позивача, що надійшов на адресу електронної пошти суду 27.05.2021, позаяк таке відправлення не скріплено ЕЦП, що суперечить приписам ч. 8 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України;

- ухвалою від 14.05.2021 витребувано матеріали реєстраційної справи Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" (а.с. 152-250, том 1; а.с. 1-29, том 2).

Виконавши завдання підготовчого провадження судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 12.08.2021.

За результатами проведеного судового засідання 12.08.2021, внаслідок задоволення відповідного клопотання представника позивача, суд у протокольній формі ухвалив поновити строк розгляду справи по суті з огляду на приписи п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, при цьому залучено до участі у справі державного реєстратора Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Рудяк Олену Петрівну в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, та розгляд справи відкладено до 10.09.2021.

09.09.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, відповідно до якого позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

10.09.2021 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, зокрема, у зв`язку з перебуванням заявника на лікарняному.

У судове засідання 10.09.2021 учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою суду від 12.08.2021, яку направлено рекомендованою поштовою кореспонденцією та на відповідні адреси електронної пошти.

Дослідивши клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про його відхилення, позаяк має місце повторна неявка вказаного учасника справи у судове засідання, що за приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України є підставою для розгляду справи за його відсутності. При цьому заявник жодним чином не пов`язує відкладення розгляду справи із необхідністю вчинення процесуальних дій, що потребують особистої явки та явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що Навчальний заклад об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" (відповідач 2), єдиним засновником якого згідно Закону могла бути та була Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України (відповідач 1), що є відокремленим підрозділом Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (позивач), шляхом внесення змін до статуту, в порушення вимог закону та статутів позивача і відповідача 1, без дотримання встановленої законом процедури реорганізації за рішенням органу, що не мав належного обсягу цивільної правосуб`єктності було перетворено у корпоративне підприємство та безпідставно визнано співвласниками такого корпоративного підприємства та всього його майна фізичних осіб - членів ГО "ТСО України".

За наведених обставин, позивач вважає, що відповідні рішення підлягають визнанню недійсними та, як наслідок, підлягає визнанню протиправною та скасуванню державна реєстрація змін до відомостей в ЄДРЮОФОПГФ про відповідача 2.

Суть заперечень відповідача 1 (Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України) , викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до такого.

Барський РСТК (Заклад, відповідач 2) був створений у 1968 році.

Засновником у відповідності до положень Статуту Заклад у редакції 2010 року була Вінницька обласна організація ТСОУ, тобто відповідач 1.

Відповідно до внесених змін, які оскаржуються, Заклад як був, так і залишився після змін професійно-технічним навчальним закладом першого атестаційного рівня, організаційно-правова форма Закладу - Організація (установа, заклад) об`єднання громадян. При цьому на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 № 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу України на міжнародну систему статистики і обліку" в Україні розроблено Державний класифікатор "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (КОПФГ) .

Об`єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці-фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікатор призначено для використання органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й обробляння статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації, аналізування та узагальнювання результатів економічної діяльності суб`єктів господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ведення державних реєстрів: Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Реєстру корпоративних прав держави та інших.

Класифікатором, крім іншого, визначено такі види організаційно - правових форм господарювання як:

- (код 180) підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) - унітарне підприємство, засноване на власності об`єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

- (код 3.4.7) ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН (РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПРОФСПІЛКИ, СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ ТОЩО) утворюється на власності об`єднання громадян, релігійної організації, профспілки, товариств, їх спілок чи об`єднань для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань у разі, якщо їх статутом передбачено право заснування організацій .

З огляду на вказані вище норми Закону, положення Статуту Відповідача 2 (в редакції до змін) та докази, відповідач 1 акцентує увагу, що Заклад не належить до підприємства об`єднання громадян, а є організацією об`єднання громадян (навчальним закладом), що зазначено у Державному реєстрі (ЄДРПОУ) та його діяльність не регулюється нормами ст. 63, ст. 112 Господарського кодексу України.

Відповідно до Статуту Закладу в старій редакції, тобто до оскаржуваних змін, Заклад є навчальним закладом об`єднання громадян, входить до структури Вінницької ОО ТСОУ, яка є його засновником.

Згідно з Розділом 1 Статуту 2006 року, саме Засновнику надано право затверджувати Статут Клубу, приймати рішення про реорганізацію Закладу.

Обставини внесення змін до Статуту Закладу та заволодіння майном були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002690, яке проводилось Слідчим управлінням ГУ Національної поліції України у Вінницькій області.

З аналізу фабули, що описана в витязі ЄРДР та клопотань слідчих і рішень судів по даному кримінальному провадженню, вбачається, що досудове розслідування ведеться за фактом зловживання службовими особами Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, шляхом вчинення дій спрямованих на заволодіння майном підприємства, яке передане ГО "Товариство сприяння обороні України" в оперативне управління за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

Станом на дату подання даного відзиву достеменно відомо, що вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

З метою отримання доказів на підтвердження факту закриття кримінального правопорушення було подано відповідний запит до СУ ГУ Національної поліції України у Вінницькій області.

Крім того, за змістом нового Статуту, майно залишено за позивачем, засновники Закладу не здобули права розпоряджатися майном ГО ТСОУ.

Як підсумок, Вінницькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України зазначено:

- визнання недійсним рішення Загальних зборів трудового колективу не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до Статуту 2010 рішення загальних зборів колективу навчального закладу носить дорадчий характер, а загальні збори є колегіальним органом громадського самоврядування. Так як зазначене рішення носить рекомендаційний характер та не породжує жодних правових наслідків, то вказане рішення не є тим рішенням суб`єкта господарювання та його органів, яке в розумінні пункту 10 частини першої статті 20 ГПК України може бути оскаржене до суду в порядку господарського судочинства;

- визнання недійсним рішення Ради Правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 12.04.2018 про затвердження розміру статутного капіталу, прийняття засновників, розподілу між засновниками статутного капіталу, затвердження статуту Закладу в новій редакції не підлягає до задоволення, оскільки рішення Ради Правління було прийняте відповідно до її компетенції, а саме п.п. Е, п. 3.10.5, яким уповноважено Раду Правління Вінницької ОО ТСОУ затверджувати Статути та зміни до них створених Вінницькою ОО ТСОУ юридичних осіб, було прийнято Постанову Ради Правління, якою затверджено зміни до статуту Закладу.

- визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про відповідача 2 реєстраційну дію - (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не підлягає до задоволення, оскільки є похідною від вимог про визнання недійсним рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Відповідач 2 (Навчальний заклад об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України") у відзиві на позовну заяву заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі, зокрема:

- заперечує твердження позивача, що Навчальний заклад об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" на момент виникнення спірних правовідносин був підприємством об`єднання громадян, позаяк відповідно до статуту Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" (в редакції 2010 року), Заклад - є професійно-технічним навчальним закладом першого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. При цьому відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності відповідача 2 є професійно-технічна освіта (85.32) - основний вид діяльності, діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів (85.53), організаційно-правова форма - організація (установа, заклад) об`єднання громадян;

- вказує, що оскаржуваним рішенням Ради Правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 12.04.2021 не приймалось рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію юридичної особи, а було прийнято рішення тільки про внесення змін до Статуту відповідача 2, то в такому випадку відповідно до зазначених положень Статутів прийняття такого рішення не потребує погодження Ради Правління ГО "Товариство сприяння обороні України" і відповідач 1 не порушував норми власного Статуту та Статуту позивача;

- зазначає, що рішення Загальних зборів трудового колективу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" від 10.04.2018, оформлене протоколом №4 Загальних зборів трудового колективу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" від 10.04.2018, відповідно до п. 5.6 Статуту Закладу (в редакції 2010 року) носить дорадчий (рекомендаційний) характер та не породжує жодних правових наслідків, тому вказане рішення не є тим рішенням суб`єкта господарювання та його органів, яке в розумінні пункту 10 частини першої статті 20 ГПК України може бути оскаржене до суду в порядку господарського судочинства;

- акцентує увагу, що твердження позивача щодо перетворення відповідача 2 в корпоративне підприємство в результаті прийняття оскаржуваних рішень та порушення майнових прав позивача не відповідає дійсності, оскільки після внесення змін до Статуту Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" організаційно-правова форма Закладу не змінилася, не змінився статус майна юридичної особи та не зазнав змін порядок розподілу прибутку відповідача 2.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство сприяння обороні України (ТСО України) (Товариство) є неприбутковим громадським об`єднанням, яке утворене на установчих зборах засновників і діє у організаційно-правовій формі як громадська організація, що створена на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети і завдань, передбачених цим Статутом. Товариство є самоврядною всеукраїнською громадською організацією, яка у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України і цим Статутом (п.п. 1.1., 1.2. Статуту ТСО України в редакції затвердженій 07.12.2016, діючій на момент виникнення спірних правовідносин - а.с. 89-107, том 2 (далі Статут ТСО України).

Згідно з підп. 1.6.1. п. 1.6. Статуту ТСО України повне найменування Товариства - Громадська Організація "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)".

Товариство будується за територіальним принципом. Члени Товариства не мають права на частку майна Товариства та не відповідають за його зобов`язаннями (п. п. 4.1, 1.10. Статуту ТСО України).

Відповідно до п. 5.4.1. Статуту ТСО України для вирішення питань статутної діяльності, керівництва структурними підрозділами, контролю і перевірки виконання прийнятих рішень Правління обирає Раду Правління Товариства.

До компетенції Ради Правління Товариства, зокрема, належить:

- приймати рішення про створення (ліквідацію, реорганізацію) вищих і професійно-технічних навчальних закладів, закладів з підготовки водіїв транспортних засобів, науково- і навчально-методичних центрів (кабінетів), спортивних, спортивно-технічних, авіаційних, промислових, комерційних та інших установ і організацій, а також спільних підприємств, акціонерних товариств, в тому числі з іноземними фірмами, на основі чинного законодавства за рахунок Товариства, затверджувати документи, що регламентують їх діяльність (Статути, положення тощо) та зміни до них (підп. Ґ п. 5.4.5. Статуту ТСО України);

- відміняти рішення керівних органів Відокремлених підрозділів, якщо вони суперечать Статуту або рішенням виборних керівних органів Товариства (підп. Ж Статуту ТСО України).

Пунктом 8.28. Статуту ТСО України визначено, що діяльність Відокремлених підрозділів регулюється цим Статутом та Положенням (Статутом) про Відокремлений підрозділ, яке приймається у порядку, передбаченому цим Статутом. Рішення Відокремлених підрозділів не можуть суперечити Статуту та рішенням керівних органів Товариства.

Як підтверджується Статутом громадської організації Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України в редакції, затвердженій станом на 2017 рік (чинній на момент виникнення спірних правовідносин - а.с. 70-81, том 1) (далі Статут обласної організації) остання є Відокремленим підрозділом громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)", що є неприбутковим громадським об`єднанням, основною метою якої не є одержання прибутку.

Згідно з п.п. 1.4., 1.5. Статуту обласної організації Вінницька обласна організація ТСО України відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання" та рішення ХІІІ з`їзду Товариства від 16.04.2016 є юридичною особою та має: самостійний баланс, рахунки в установах банків, власні печатки, штампи, бланки. Остання здійснює свою діяльність на території Вінницької області, діє відповідно до Конституції України, чинного законодавства України, Статуту Товариства, цього Статуту, рішень керівних органів Товариства.

Члени Вінницької ОО ТСО України не мають права на частку майна ТСО України та не відповідають за його зобов`язаннями (п. 1.11. Статуту обласної організації).

Відповідно до підп. г, д, е п. 4.10.5. Статуту обласної організації до компетенції Ради Правління Вінницької ОО ТСО України належить:

- приймати рішення про створення, ліквідацію та реорганізацію навчальних закладів, спортивно-технічних клубів, підприємств, комерційних та інших установ та організацій, а також інших юридичних осіб в межах Вінницької області, з обов`язковим попереднім погодженням з радою Правління Товариства;

- відміняти рішення керівних органів підпорядкованих підрозділів Товариства районного рівня, якщо вони суперечать Статуту або рішенням керівних виборних органів Товариства і Вінницької ОО ТСО України;

- затверджувати Статути та зміни до них підпорядкованих підрозділів Товариства районного рівня та створених Вінницькою ОО ТСО України юридичних осіб.

Як визначено Статутом Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" в чинній редакції 2010 року на момент виникнення спірних правовідносин (а.с. 166-180, том 1) (далі - Статут спортивно-технічного клубу) Навчальний заклад об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" - є професійно-технічним навчальним закладом першого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Спортивно-технічний клуб є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку зі своїм найменуванням (п. 1.6. Статуту спортивно-технічного клубу).

Згідно з п. 1.8. Статуту спортивно-технічного клубу рішення про реорганізацію або припинення юридичної особи спортивно-технічного клубу приймається його засновником, в порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.4. Статуту спортивно-технічного клубу вищим колегіальним органом громадського самоврядування навчального закладу є загальні збори трудового колективу спортивно-технічного клубу, які правомочні приймати рішення у межах своїх повноважень за участю не менш як двох третин від кількості працівників. Загальні збори трудового колективу спортивно-технічного клубу скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів трудового колективу спортивно-технічного клубу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на них. Рішення загальних зборів трудового колективу автомобільної школи носить дорадчий характер (п. 5.6. Статуту спортивно-технічного клубу).

Згідно з п. 6.1. Статуту спортивно-технічного клубу майно спортивно-технічного клубу є власністю ТСО України, вартість якого відображається в балансі спортивно-технічного клубу. Навчальний заклад володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником - Товариством сприяння обороні України на праві господарського відання згідно з Положенням про порядок володіння, використання та розпорядження майном, що є у власності ТСО України, іншими рішеннями керівних органів ТСО України, статутом ТСО України, власним Статутом навчального закладу, чинним законодавством України.

Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України здійснює контроль за дотриманням вимог Статуту та приймає відповідні рішення в разі їх порушень (абз. 4 п. 1.3. Статуту спортивно-технічного клубу).

15.03.2018 голова Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України звернувся до позивача із клопотанням щодо погодження рішення про внесення змін до статутів підпорядкованих організацій, в частині "Засновники", де прописати, що засновником є Вінницька ОО ТСОУ з часткою 24,5%, а решта 75,5% - підпорядкованій організації (а.с. 33, том 1).

Разом з тим, рішення про погодження Радою Правління позивача не приймалося, про що свідчить зміст листа позивача від 22.03.2018 №94/06-03/25, адресованого Вінницькій обласній організації Товариства сприяння обороні України (а.с. 34, том 1).

Рішенням Загальних зборів трудового колективу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України", оформленим протоколом №4 від 10.04.2018 (а.с. 247-249, том, 1), було запропоновано Раді правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України внести зміни до статуту Відповідача 2, передбачивши створення статутного фонду в розмірі 1000 грн, включення до складу засновників двох фізичних осіб та наступний розподіл статутного фонду:

Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України, у статутному капіталі складає 24,5% (245 грн).

ОСОБА_1 - 378 грн, що становить 37,75% статутного капіталу;

ОСОБА_2 - 377 грн, що становить 37,75% статутного капіталу.

Радою Правління відповідача 1 було погоджено створення статутного капіталу відповідача 2 у розмірі 1000 грн та його розподіл на частки: Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України (24,5% статутного капіталу), та решта частки у статутному капіталі (75,5%) належить фізичним особам: ОСОБА_1 - 378 грн, що становить 37,75% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 377 грн, що становить 37,75% статутного капіталу, що підтверджується витягом з Протоколу №02 Ради Правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 12.04.2018 (а.с. 1, том 2).

Зазначені зміни відображені в Статуті відповідача 2 в новій редакції 2018 року (а.с. 4-19, том 2) та внесені державним реєстратором Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Рудяк Оленою Петрівною до ЄДРЮОФОГФ (реєстраційний запис 11741050018000415 від 22.05.2018 - а.с. 49, том 1).

Таким чином, позивач стверджує, що Навчальний заклад об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України", єдиним засновником, згідно Закону, якого могла бути та була Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України, що є відокремленим підрозділом позивача, шляхом внесення змін до статуту в порушення вимог закону та статутів позивача і відповідача 1, без дотримання процедури реорганізації, встановленої законом, за рішенням органу, що не мав належного обсягу цивільної правосуб`єктності, було перетворено у корпоративне підприємство та безпідставно визнано співвласниками такого корпоративного підприємства та всього його майна фізичних осіб - членів ГО "ТСО України".

Наведене слугувало підставою для звернення Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" із даним позовом до суду про визнання недійсними відповідних рішень та визнання протиправною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - відповідача 2.

З огляду на встановлені обставин справи, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання" громадські об`єднання утворюються і діють на принципах відсутності майнового інтересу їх членів (учасників).

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (ч. 6 ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання").

Як підтверджується матеріалами справи Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України була єдиним засновником Закладу "Вінницька автомобільна школа Товариства сприяння обороні України", відтак була володільцем майнових прав такої юридичної особи.

Права засновників (учасників) юридичної особи є майновими правами та відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України є майном.

За приписами ч. 4 ст. 63 ГК України унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 112 ГК України підприємством об`єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об`єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об`єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами.

Підприємство об`єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог цього Кодексу.

Так, пунктом 6.1. Статуту спортивно-технічного клубу визначено, що майно спортивно-технічного клубу є власністю ТСО України, вартість якого відображається в балансі спортивно-технічного клубу. Навчальний заклад володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником - Товариством сприяння обороні України на праві господарського відання згідно з Положенням про порядок володіння, використання та розпорядження майном, що є у власності ТСО України, іншими рішеннями керівних органів ТСО України, статутом ТСО України, власним Статутом навчального закладу, чинним законодавством України.

Враховуючи вказані приписи законодавства та Статуту спортивно-технічного клубу відповідач 2 до прийняття оскаржуваних рішень здійснював діяльність як унітарне підприємство, засноване на власності об`єднання громадян.

Наслідком прийняття оскаржуваних рішень став розподіл майна громадської організації (майнових прав засновника в юридичній особі) серед членів громадської організації, зокрема членів керівних органів, у вигляді часток у статутному капіталі.

Частиною першою ст. 104 ЦК України передбачено припинення юридичної особи результаті реорганізації, зокрема, шляхом перетворення.

За приписами ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Так, на підставі оскаржуваних рішень та внесених змін до ЄДРЮОФОП затверджено Статут Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" в новій редакції 2018 року, при цьому внаслідок змін у статутному капіталі відповідача 2 останнє набуло ознак корпоративного підприємства.

Згідно із ч. 5 ст. 63 ГК України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Твердження відповідачів, що організаційно-правова форма відповідача 2 не змінилася внаслідок змін у статутному капіталі ґрунтується на формальному підході щодо незмінності найменування Закладу. При цьому внаслідок розподілу часток статутного капіталу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" відбулося фактичне перетворення такого закладу у господарське товариство, при цьому зміна організаційно-правової форми відбулася у нетиповий спосіб.

Разом з тим у відповідності до пп. "г" п. 4.10.5 Статуту відповідача 1 до компетенції Ради правління Вінницької ОО ТСО України належить приймати рішення про створення, ліквідацію та реорганізацію навчальних закладів, спортивно - технічних клубів, підприємств, комерційних та інших установ та організацій та інших юридичних осіб в межах Вінницької області з обов`язковим попереднім погодженням з Радою Правління Товариства .

Зазначений пункт Статуту обласної організації кореспондується з підп. Ґ п. 5.4.5. Статуту ТСО України, відповідно до якого до компетенції Ради Правління Товариства, зокрема, належить приймати рішення про створення (ліквідацію, реорганізацію) вищих і професійно-технічних навчальних закладів, закладів з підготовки водіїв транспортних засобів, науково- і навчально-методичних центрів (кабінетів), спортивних, спортивно-технічних, авіаційних, промислових, комерційних та інших установ і організацій, а також спільних підприємств, акціонерних товариств, в тому числі з іноземними фірмами, на основі чинного законодавства за рахунок Товариства, затверджувати документи, що регламентують їх діяльність (Статути, положення тощо) та зміни до них.

Тобто, проведена реорганізація відповідача 2 шляхом перетворення потребувала обов`язкового погодження Ради Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)".

Як підтверджується матеріалами справ такого погодження з боку Ради Правління позивача не було, що свідчить про неправомірність прийнятого рішення Радою правління Вінницької ОО ТСО України, оформленого протоколом №02 від 12.04.2018, про затвердження розміру статутного капіталу відповідача 2 в сумі 1000 грн та його розподіл на частки: Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України (24,5% статутного капіталу), та решта частки у статутному капіталі (75,5%) належить фізичним особам: ОСОБА_1 - 378 грн, що становить 37,75% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 377 грн, що становить 37,75% статутного капіталу.

Що стосується оскаржуваного рішення Загальних зборів трудового колективу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України", оформленого протоколом №04 від 10.04.2018, то таке рішення хоча і має дорадчий характер в силу пункту 5.6. Статуту автомобільної школи, однак слугувало підставою в межах поданого пакету документів для проведення оскаржуваної реєстраційної дії: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України".

Суд дослідивши матеріали реєстраційної справи відповідача 2 встановив, що оскаржуваний запис внесено на підставі обох оскаржуваних рішень.

Таким чином, прийняття такого рішення потягнуло за собою настання певних правових наслідків у вигляді зміни відомостей про юридичну особу відповідача 2.

Тобто, прийняття зазначеного рішення також порушує права позивача, який є власником усього майна Вінницької обласної організації, в тому числі і корпоративних прав у інших юридичних особах.

Відтак, розподіл часток у статному капіталі юридичної особи, яка хоча і не створена ТСО України, однак заснована на його майні, єдиними учасником якої є залежна юридична особа, повинно здійснюватися зі згоди та відома ТСО України.

Зазначені оскаржувані рішення, в результаті прийняття яких члени Товариства сприяння обороні України стали власниками Відповідача 2, суперечать ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання", позаяк члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання, що є окремою достатньою підставою для визнання їх протиправними. При цьому статутними документами організацій ТСО України не передбачено створення статутного фонду, визначення його розміру, розподілу на частки.

Окрім того, у відповідності до п. 5.4.5. (підп. ж) Статуту позивача до його компетенції відноситься відміняти рішення керівних органів у разі, якщо вони суперечать Статуту або рішенням виборних керівних органів Товариства. Аналогічне право наявне і у Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.

Так, 13.03.2019 рішенням Ради Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" відмінено рішення Ради Правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 12.04.2018, при цьому 14.02.2019 рішенням Ради Правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України було скасовано власне оскаржуване рішення від 12.04.2018.

Однак, відповідно до підп. ґ пункту 4.9.7. Статуту обласної організації "Вінницька обласна організація ТСО України" відміна рішень Ради Правління належить до компетенції Правління . Тому скасування власного рішення Радою Правління не створює правових наслідків, позаяк прийнято неуповноваженим органом. При цьому відміна відповідачем 1 власного рішення, яке оспорюється, додатково свідчить про усвідомлення останнім протиправності його прийняття поза межами компетенції.

Разом з тим відміна відповідного рішення вищестоячим органом не позбавляє права особи звернутися із позовною вимогою про визнання такого рішення недійсним у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Приписами наведених положень Закону зазначені саме ті способи захисту порушених прав, за допомогою яких ці права учасники можуть захистити та відновити у спірних корпоративних відносинах.

Окремо слід відмітити, що серед наведеного переліку способів захисту, які визначає ст. 25 Закону, не передбачено підстав вчинення реєстратором реєстраційних дій з метою захисту прав позивача унаслідок скасування самою юридичною особою своїх рішень.

Натомість правовою підставою таких змін у ЄДРПОУ є виключно судове рішення.

Крім того, внаслідок прийняття описаних рішень як позивачем, так і відповідачем 1 не внесено зміни до ЄДРПОУ, що свідчить про відсутність доказів відновлення порушених прав ТСО України.

Вимога позивача про визнання недійсними оскаржуваних рішень має відмінну правову природу від вчинення дій, направлених на припинення дії цих рішень шляхом їх скасування.

Оскільки, встановлюючи недійсність рішення, суд перевірятиме їх правомірність на момент прийняття.

Саме тому дана обставина не позбавляє позивача можливості вимагати саме судового захисту своїх прав.

Таким чином, відновлення порушених прав позивача, на переконання суду, можливе саме шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів трудового колективу відповідача 2, оформленого протоколом від 10.04.2018 та визнання недійсним рішення Ради Правління відповідача 1 від 12.04.2018, а також шляхом скасування внесених змін на підставі оскаржуваних рішень, визнаних судом недійсними.

Матеріалами справи підтверджується, що реорганізація відповідача 2 шляхом перетворення відбулася за відсутності обов`язкового погодження Ради Правління позивача, що суперечить статутним документам організацій ТСО України.

Більше того, статутними документами організацій ТСО України взагалі не передбачено створення статутного фонду, визначення його розміру, розподілу на частки.

Оскаржувані рішення щодо визначення розміру статутного фонду Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України", складу учасників та розподілу між учасниками часток статутного фонду грубо суперечать нормам чинного на час його прийняття законодавства України, а також статутним положенням ТСО України та підпорядкованих йому організацій щодо організаційно-правової форми створення та функціонування вказаних громадських формувань, оскільки за організаційно-правовими засадами їх формування такі мають статус громадських організацій, правове регулювання діяльності яких визначено нормами Закону України "Про громадські об`єднання".

Так, ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання" серед основоположних принципів утворення та діяльності громадських формувань закріплено принцип відсутності майнового інтересу їх членів (учасників), який передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Як зазначено вище, статутними документами організацій ТСО України не передбачено створення статутного фонду, визначення його розміру, розподілу на частки, оскільки це суперечить загальним організаційно-правовим засадам створення об`єднання громадян, оскільки створення юридичної особи із формуванням статутного капіталу, поділеного на частки між учасниками, не відповідає організаційно-правовій формі юридичної особи та суперечить положенням Закону України "Про громадські об`єднання".

Таким чином, позивачем доведено, що оспорювані рішення прийнято відповідачем 2 з порушенням норми чинного законодавства в сфері регулювання створення та діяльності громадських організацій, статутних положень ТСОУ та підпорядкованих організацій, а як наслідок, - здійснено протиправне втручання у право власності на майно ТСО України, чим порушено його права та законні інтереси.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання відповідних рішень недійсними.

У свою чергу, запис у ЄДРПОУ підлягає скасуванню, у випадку коли його вчинення ґрунтується на незаконних рішення чи приватного суб`єкта (неналежній правовій підставі), на основі яких вчинено запис, що дійсно мало місце за матеріалами даної справи.

Таким чином, у даному випадку вимоги щодо внесення змін до державного реєстру шляхом скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - відповідача 2 (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) в ЄДРПОУ є похідними, випливають із задоволення основної вимоги про визнання недійсними обох відповідачів.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

При постановленні даного рішення, суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). При цьому суд зазначає, що інші доводи відповідачів жодним чином не спростовують вищенаведених судом підстав для задоволення позову.

З приводу заявлених у відзивах орієнтовних судових витрат, суд не вбачає необхідності призначати окреме судове засідання для їх розподілу відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, на яку міститься посилання у поданих відзивах, оскільки в силу вимог ч.1 ст. 221 ГПК України відповідачами не наведено поважності причин неможливості подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Що стосується розподілу понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору, то, на думку суду, відповідно до вимог ч. 9 ст.129 ГПК України їх слід віднести порівну на відповідачів 1 та 2, оскільки судовим розглядом підтверджено протиправність прийнятих ними рішень, які були предметом оскарження, а тому фактично спір виник унаслідок неправильних дій саме вказаних учасників справи.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними рішення Загальних зборів трудового колективу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України", що оформлені протоколом №4 Загальних зборів трудового колективу Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" від 10.04.2018.

3. Визнати недійсним рішення Ради правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, що оформлене протоколом №02 від 12.04.2018, про затвердження розміру статутного капіталу, прийняття засновників, розподілу між засновниками статутного капіталу, затвердження статуту Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" в новій редакції.

4. Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Навчальний заклад об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" (код ЄДРПОУ 02719304) - реєстраційну дію 11741050018000415 від 22.05.2018 (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

5. Стягнути з Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (вул. Визволення, 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02725256) на користь Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (пр-т Перемоги, 52/2, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 00014611) 3405 грн - витрат на сплату судового збору.

6. Стягнути з Навчального закладу об`єднання громадян "Барський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння України" (вул. Коцюбинського, 19, м. Бар, Барський район, Вінницька область, 23000; код ЄДРПОУ 02719304) на користь Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (пр-т Перемоги, 52/2, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 00014611) 3405 грн - витрат на сплату судового збору.

7. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відповідні адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2

Повне рішення складено 20 вересня 2021 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу - пр-т Перемоги, 52/2, м. Київ, 03057; karmannikov.ua@ukr.net;

4,5,6 - відповідачу 1 - вул. Визволення, 2, м. Вінниця, 21050; oblasttsou@ukr.net; 3027414226@mail.gov.ua;

7,8 - відповідачу 2 - вул. Коцюбинського, 19, м. Бар, Барський район, Вінницька область, 23000; yulya.fed98@gmail.com;

9 - відповідачу 3 (ОСОБА_1.) - АДРЕСА_1 ;

10 - відповідачу 4 ( ОСОБА_2 ) - АДРЕСА_2 ;

11,12 - третій особі - вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100; mvk@zhmr.gov.ua.