Постанова

від 25.09.2007 по справі 11/219/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/219/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р. Справа № 11/219/07

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                              Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

при секретарях судового засідання Бухтіяровій О.Г., Юзьковій І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузнєцова І.Є., довіреність №3457 від 14.02.2006р. /в судовому засіданні від 25.09.2007р./,

від відповідача: Пономаренка Ю.П., довіреність № б/н, від 27.07.2007р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря”, с. Секретарка Кривоозерського району Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007р.

по справі № 11/219/07

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея”,                        м. Первомайськ Миколаївської області

до скаржника

про стягнення 1 611 385,13 грн.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2007 р. акціонерне товариство відкритого типу /далі –АТЗТ/ „Гілея”  звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю /далі –ТОВ/ „Зоря” про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 18 116,23 грн., а також 1 461,35 грн. пені за несвоєчасну оплату товарного кредиту. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги /а.с. 41/ та просив суд стягнути з відповідача:

- 18 116,23 грн. боргу за отримані, але неоплачені товарно-матеріальні цінності /далі –ТМЦ/;

- 1 495 грн. процентів за користування товарним кредитом;

- 2 517,88 грн. пені та процентів за прострочення оплати ТМЦ;

- 1 589 256,02 грн. пені за недопоставку цукрових буряків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором від 01.04.2006р. №210/св, відтак на підставі вимог ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України та приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України позивач просив задовольнити збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 року (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача 18 116,23 грн. боргу за поставлені ТМЦ, 1 495 грн. процентів за користування товарним кредитом, 2 517,88 грн. пені за прострочення оплати ТМЦ, 700 000 грн. пені за недопоставку цукрових буряків, а також 195,78 грн. держмита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу.

Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором від 01.04.2006р. №210/св, чим порушив його умови та вимоги ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, однак на підставі п.3 ст. 83 ГПК України зменшив пеню за недопоставку цукрових буряків, врахувавши при цьому економічні інтереси відповідача, як переробника сільськогосподарської продукції.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ „Зоря” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та додатковими поясненнями до неї , в яких просить означене вище рішення господарського суду Миколаївської області скасувати, а у позові АТЗТ „Гілея” до відповідача відмовити.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський суд не дослідив того факту, що до ухвалення оскаржуваного рішення та у відповідності до умов п. 3 ст. 203 ГК України позивач 05.02.07р. провів часткову оплату на суму 13 497,22 грн., відтак як вказує апелянт, відповідно до законодавства спір з приводу виконання умов договору можливий виходячи із боргу у розмірі 4 619,01 грн., який ТОВ „Зоря” визнає та готове сплатити. Відтак необґрунтованими є розрахунки штрафних санкцій.

Крім того, ТОВ „Зоря” просить суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ч.2 ст. 99 ГПК України скористатись правами суду першої інстанції та на підставі п.1 ст. 83 ГПК України визнати недійсним п. 4.3 договору від 01.04.2006р. №210/св з підстав невідповідності його вимогам цивільного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу АТЗТ „Гілея” частково погодилось з доводами апеляційної скарги, надавши новий обґрунтований розрахунок штрафних санкцій, виходячи з 4 619,03 грн. основного боргу, при цьому просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Зоря” –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2006р. АТЗТ „Гілея” /Завод/ та ТОВ „Зоря” /Виробник/ уклали договір по вирощуванню та постачанню цукрових буряків №210/св, відповідно до умов якого, з метою забезпечення стабільного високопродуктивного виробництва цукрових буряків та досягнення максимально можливих прибутків /п. 1.2/, Виробник зобов'язався передати у власність Заводу, а Завод прийняти та оплатити на умовах даного договору коренеплоди цукрових буряків /п.1.3/.

Згідно п. 6.5 означеного договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до умов п. 2.4 цього договору, Виробник зобов'язаний в строк до 01 листопада 2006р. передати у власність Заводу коренеплоди цукрових буряків у кількості 1275 тон в заліковій вазі при базисному рівні цукристості 16%.

Пунктом 3.1 сторони узгодили, що ціна товару по даному договору при базисній цукристості 16% становить 195 грн. в т.ч. ПДВ за одну тону в заліковій вазі.

Згідно з умовами п. 4.3, 4.5 договору, в разі порушення п. 2.4 даного договору, Виробник, незалежно від наявності вини (умислу або необережності) сплачує Заводу пеню у розмірі п'яти відсотків від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки за весь її період.

Відповідно до умов п. 2.11 цього договору для досягнення мети, зазначеної в ст. 1 цього договору, Завод вправі здійснити поставку товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) необхідних Виробнику для вирощування цукрових буряків (насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, мінеральні добрива та ін.), а також надавати послуги по проведенню сільськогосподарських робіт. Найменування, кількість, ціна зазначених в цьому пункті ТМЦ визначається сторонами додатково та вказується в накладній на їх відпуск. Поставка ТМЦ Виробнику здійснюється на умовах товарного кредиту.

За користування товарним кредитом Виробник сплачує Заводу 24 % річних від вартості отриманих, але неоплачених ТМЦ. Проценти нараховуються з наступного дня після фактичної передачі ТМЦ Виробнику і до повної їх оплати або проведення зарахування однорідних вимог за заявою однієї із сторін /п. 2.12 договору/.

Пунктом 3.4 договору, сторони узгодили, що Виробник зобов'язаний оплатити ТМЦ та /або послуги, отримані у відповідності з п. 2.11 цього договору/, а також суму нарахованих процентів за користування товарним кредитом не пізніше 20 листопада 2006р. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Заводу, або шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за заявою однією із сторін.

Відповідно до положень п. 4.4, 4.5 договору, в разі порушення умов, передбачених п. 3.4 даного договору, Виробник незалежно від наявності вини (умислу або необережності) сплачує Заводу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки за весь її період.

АТЗТ „Гілея” за накладною №62 від 01.04.2006р. поставило відповідачу 10,035 тон дизпалива на суму 34620,74 грн., за накладною №86 від 04.04.2006р. –насіння цукрового буряку на суму 22 500 грн., за накладною №85 від 14.04.2006р. –добрива на суму 17 294,40 грн. та за накладною № 411 від 15.06.06р. насіння кукурудзи на суму 6000 грн.. Загальна вартість поставлених Заводу ТМЦ складає 80 415,14 грн.

В свою чергу ТОВ „Зоря”, як вбачається з накладної №177 від 14.11.2006р., поставило АТЗТ „Гілея” 374,444 тони цукрових буряків в заліковій вазі на загальну суму 71 797,70 грн.. У відповідності до п. 2.9 договору, згідно якого Завод зобов'язується компенсувати Виробнику вартість доставки товару, ТОВ „Зоря” здійснило перевезення цукрового буряку власними транспортними засобами, що підлягає компенсуванню відповідачу у сумі 1 445,44 грн. Разом це склало  73 243,14грн..

01.02.2007р. АТЗТ „Гілея” заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України ( 80 415,14- 73243,14 грн. = 7172грн.). при цьому позивач визначив заборгованість відповідача на дату заліку у розмірі 18 116,23 грн., з яких 7172 грн. - основний борг за ТМЦ та 10 944,23 грн. відсотки за користування товарним кредитом, нараховані позивачем на цю дату.

05.02.2007р. платіжним дорученням №71 Виробник на виконання своїх зобов'язань за договором сплатив Заводу 13497,22 грн.  

Таким чином, Виробник не виконав свої зобов'язання  щодо оплати боргу за ТМЦ в сумі 4619,01грн. та недопоставив позивачу згідно з умовами п. 2.4 договору 900,556 тон вартістю 175 608,42грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже колегія зазначає, що внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог обґрунтованим є борг відповідача перед АТЗТ „Гілея” у розмірі 4 619,01грн., з чим погодився і позивач у відзиві на апеляційну скаргу та здійснивши перерахування передбачених договором штрафних санкцій, виходячи з означеної суми боргу.

З огляду на означене, обґрунтованими виходячи з 4 619, 01 грн. основного боргу є розмір нарахованих відповідачу: 478,70 грн. відсотків за користування товарним кредитом за період з 25.01.2007р. по 30.05.2007р., пені в сумі 1799,97 грн., з яких 1461,35грн. за період з 21.11.2006р. по 25.01.2007р. та 338,62 грн. за період з 26.01.2007р. по 21.05.2007р., загалом на суму 2278,67 грн.. Отже, виходячи з наданого позивачем до суду апеляційної інстанції розрахунку, підставним буде стягнення на загальну суму 6 897,68 грн.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, позивач заявив також вимогу про стягнення з відповідача 1 589 256, 02 грн. пені за пунктом 4.3 договором за період з 01.11.2006р. по 01.05.2007р., яка судом першої інстанції частково була задоволена.

Пунктом 1 статті 83 ГПК України. встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно вимог стаття 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що пункт 4.3 вказаного договору передбачає нарахування пені не на грошове зобов'язання і це суперечить ст. 549 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 1 ч.1 ст. 83 ГПК України, ст.ст.203, 215 ЦК України визнати цей пункт договору недійсним.

Відтак, не можуть бути задоволені позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за недопоставлений товару в розмірі 1 589 256, 02 грн..

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  при розгляді спору не врахував фактичних взаємин сторін та не проаналізував зміст спірного договору, який в частині п. 4.3 суперечить цивільному законодавству, відтак апеляційна скарга ТОВ „Зоря” на підставі ст.104 ГПК України підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 р. –частковому скасуванню із частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись п.1 ст.83, ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 р. по справі № 11/219/07 скасувати частково та викласти в наступній редакції:

„Позов Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря” (55142, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Секретарка, р/р 26002054200591 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 32093782) на користь Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” (55204, Миколаївська область, м. Первомайськ, п/р 26001010300233 в ТОВ „Укрпромбанк” м. Київ, МФО 321228, код ЄДРПОУ 00372173) 4 619, 01 грн. основного боргу, 478,70 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1799,97 грн. пені.

Визнати недійсним п. 4.3 договору по вирощуванню та постачанню цукрових буряків №210/св від 01.04.2006р.

В задоволенні решти позову відмовити.”

2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу „Гілея” (55204, Миколаївська область, м. Первомайськ, п/р 26001010300233 в ТОВ „Укрпромбанк” м. Київ, МФО 321228, код ЄДРПОУ 00372173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Зоря” (55142, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Секретарка, р/р 26002054200591 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 32093782) 97,47 грн. держмита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Миколаївської області видачу наказів за постановою та в порядку ст. 122 ГПК України.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

       Суддя                                                                                   М.С. Петров