Рішення

від 20.09.2021 по справі 189/946/21

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/946/21

2/189/473/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Єдаменко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Котляревської А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до суду із цивільним позовом (уточненим) до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, а саме, просила: розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,9862 га, розташованої на території Великомихайлівської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224283400:01:101:0107, укладений 19.05.2015 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження , що зареєстрований в державному реєстрі прав від 03.12.2015 року, а також просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на свою користь заборгованість у розмірі 3501 грн. 43 коп., що складається з заборгованості за договором оренди земельної ділянки загальною площею 9,9862 га, розташованої на території на території Великомихайлівської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224283400:01:101:0107, укладений 19.05.2015 року, що зареєстрований в державному реєстрі прав від 03.12.2015 року в розмірі 499 грн. 38 коп., пені у розмірі 660 грн. 58 коп., інфляційних втрат у розмірі 1938 грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 403 грн. 22 коп.

Позов мотивований тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія І-ДП №116002, що виданий 12.12.2002 року головою Покровської райдержадміністрації Ради народних депутатів у Покровському районі власником земельної ділянки, кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107, площею 9,9862 га є ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 264197862 від 02.07.2021 року.

Надалі, 19.05.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження укладений договір оренди земельної ділянки площею 9,9862 га, кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107, який зареєстрований в державному реєстрі прав Васильківським районним управлінням юстиції від 03.12.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 26715771.

19.05.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107.

Так, згідно пункту 1.1 договору оренди земельної ділянки від 19.05.2015 року, ОСОБА_1 надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великомихайлівської ради Покровського району Дніпропетровської області. Відповідно до пункту 1.3 Договору від 19.05.2015 року в оренду передається земельна ділянка площею 9,9862 га, в тому числі: ріллі 9,9862 га, кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107.

Відповідно до пункту 4.1 Договору від 19.05.2015 року за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі не менше 7,15 від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 22000 гривень. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин (посухи, морозів, тощо), строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 березня наступного року, але не звільняє Орендаря від обов`язку оплати орендної плати за даний період.

Позивач стверджує, що відповідачем неодноразово порушувались вимоги договору оренди земельної ділянки від 19.05.2015 року.

Так, орендна плата за перший рік використання земельної ділянки була сплачена з запізненням.

У подальшому орендна плата, яка повинна бути сплачена до 30 листопада 2019 року в розмірі 33 291 грн. 93 коп., була нарахована на користь позивача у 4 кварталі 2019 року та сплачена із запізненням - у 1 кварталі 2020 року.

Орендна плата, яка повинна бути сплачена до 30 листопада 2020 року у розмірі 33 291 грн. 93 коп., яка була нарахована на користь позивача у 4 кварталі 2020 року

Таким чином, відповідач систематично порушував умови договору оренди від 19.05.2015 року щодо своєчасності виплати орендної плати. Жодних доказів поважності затримання виплати орендної плати, наявності форс- мажорних обставин, зазначених у договорі, відповідач не надав.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свою позицію мотивував тим, що дійсно 10.05.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224283400:01:101:0107 загальною площею 9,9862 га., терміном на 7 календарних років. Протягом дії договору оренди у 2015-2018 роках оренда плата виплачувалась вчасно та в повному обсязі. За користування землею у 2019 році орендна плата була виплачена 22.02.2020 року в розмірі, що становить 26800,00 грн. За користування землею у 2020 році орендна плата була виплачена 16.03.2021 року в розмірі, що становить 26800,00 грн. Окрім цього, в позовній заяві позивач посилається на відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків: у 4 кварталі 2020 року позивачу за надання земельної ділянки в оренду нараховано 33291,93 грн. сума зазначена з урахуванням ГІДФО-18% та ВЗ-1,5%. Розмір орендної плати, яка виплачується позивачці на руки складає 26800,00 грн. (33291,93 - 5992,55(ПДФО 18%) - 499,38(ВЗ 1,5%).

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Циб С.В. надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що додані представником відповідача до відзиву копії відомостей є неналежними та недостовірними доказами, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства. Окрім того, адвокат Циб С.В. зазначає, що відповідачем підтверджено факт несвоєчасної виплати орендної плати за 2019 рік, а саме, 22.02.2020 року та за 2020 рік, що не оспорюється сторонами.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Циб С.В. надав суду письмове клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача Халинбаджах А.В. про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія І-ДП №116002, що виданий 12.12.2002 року головою Покровської райдержадміністрації Ради народних депутатів у Покровському районі власником земельної ділянки, кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107, площею 9,9862 га є ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 264197862 від 02.07.2021 року (а. с 15).

19.05.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження укладений договір оренди земельної ділянки площею 9,9862 га, кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107, який зареєстрований в державному реєстрі прав Васильківським районним управлінням юстиції від 03.12.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 26715771.

19.05.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107 (а. с. 17-18).

19.05.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження був складений акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107 (а. с. 19).

Згідно пункту 1.1 договору оренди земельної ділянки від 19.05.2015 року, ОСОБА_1 надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великомихайлівської ради Покровського району Дніпропетровської області. Відповідно до пункту 1.3 договору в оренду передається земельна ділянка площею 9,9862 га, в тому числі: ріллі 9,9862 га, кадастровий номер - 1224283400:01:101:0107.

Як зазначено в пункті 3.1 договору договір укладено на термін 7 (сім) років. З урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, договір оренди є чинним до 31 грудня останнього року оренди.

Відповідно до пункту 4.1 договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі не менше 7, 15 від нормативно- грошової оцінки земельної ділянки, що становить 22 000 ( двадцять дві тисячі) гривень. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин (посухи, морозів, тощо), строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 березня наступного року, але не звільняє орендаря від обов`язку оплати орендної плати за даний період.

Згідно до пункту 4.3 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно до пункту 4.4 договору окремо орендарем сплачується земельний податок за орендовану земельну ділянку у терміни, встановлені діючим законодавством України.

В пунктах 4.7, 4.8 договору зазначено, що розмір орендної платі щорічно переглядається у разі: зміни умов господарювання; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором; в інших випадках, передбачених діючим законодавством України. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статей 525, 625 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 р. №161-Х1У є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до пункту 4.1 договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі не менше 7, 15 від нормативно- грошової оцінки земельної ділянки, що становить 22000 (двадцять дві тисячі) гривень. Згідно до пункту 4.3 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Сторони не заперечили те, що договір оренди укладений і діє на зазначених умовах.

У своєму позові та заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що орендна плата за користування земельною ділянкою за 2019-2020 роки їй виплачена з затримкою.

Ознайомившись з договором оренди, суд дійшов висновку, що орендна плата орендодавцю згідно умов договору повинна бути виплачена: за 2019 рік - до 30 листопада 2019 року, за 2020 рік - до 30 листопада 2020 року включно.

Судом встановлено, що позивачу орендна плата за 2019-2020 роки на момент розгляду справи позивачу була виплачена, але із затримкою. З даним фактом також у своєму відзиві погоджується і відповідач.

Орендна плата за 2019 рік позивачці була виплачена у 1 кварталі 2020 року (22.02.2020 року), а орендна плата за 2020 рік позивачці була виплачена лише 16.07.2021 року.

Таким чином, несвоєчасна виплата відповідачем орендної плати позивачці, у визначені договором строки, два роки поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди зобов`язань щодо виплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Щодо вимог про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до пункту 4.1 договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі не менше 7,15 від нормативно- грошової оцінки земельної ділянки, що становить 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень. Згідно до пункту 4.3 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Згідно до пункту 4.4 договору окремо орендарем сплачується земельний податок за орендовану земельну ділянку у терміни, встановлені діючим законодавством України.

Відповідно до положень п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. п. 170.1.1, п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.3.-168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у будь-якому випадку відповідач, зобов`язаний з дотриманням норм Податкового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати.

Крім того, п.п. 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків випливає, що нарахований доход у розмірі 33291,93 грн. сума утриманого податку (ПДФО) складає 5992,55 грн., сума військового збору складає 499,38 грн., отже сума орендної плати у 2020 році за договорами оренди, яка виплачується на руки, складає 26800,00 грн. (33291,93 - 5992,55(ПДФО 18%) - 499,38(ВЗ 1,5%)).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем ТОВ Відродження в повному обсязі виплачена позивачці ОСОБА_1 орендна плата за 2020 рік, а тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 19.05.2015 року у розмірі 499,38 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

В пункті 4.8 договору зазначено, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем за 2019-2020 роки, а отже і є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується з розрахунками штрафних санкцій викладеними у позові, оскільки встановлено, що розмір заборгованості за 2020 рік становив 26800,00 грн., замість 27299,38 грн., який використовував позивач при проведенні своїх розрахунків.

У зв`язку з наведеним, виходячи з фактичних обставин справи, суд розрахував реальну суму штрафних санкцій, яка становить 3101,72 грн. та складається з наступного.

Розмір пені складає 611,04 грн. Пеня розраховується наступним чином: 26800,00 [сума боргу] x 0.01 [розмір пені за кожен день прострочення] x 228 [кількість днів прострочення з 01.12.2020 року по 16.07.2021 року] / 100 = 611,04 грн.

Сума 3% річних складає 502,22 грн. та розраховується наступним чином: 26800,00 [сума боргу] x 3 х 228 [кількість днів прострочення з 01.12.2020 року по 16.07.2021 року] / 365 / 100 = 502,22 грн.

Розмір інфляційного збільшення складає 1988,46 грн. та розраховується наступним чином: 26800,00 [сума боргу] x 1.07419630 [сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості] - 26 800,00 = 1988,46 грн.

Загальний розмір штрафних санкцій заявлених позивачем, складає 3002,05 грн.

При проведенні розрахунку розміру штрафних санкцій суд враховує вимоги ст. 12 та ст. 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позивачем позовних вимог, та не може виходити за межі цих вимог збільшуючи тим самим їх розмір.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню штрафні санкції у загальному розмірі 3002,05 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.05.1997 року, має право на пільги, встановлені законом України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 9).

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.

Відповідно до п. 13) ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка, звернулася до суду з двома вимогами: однією майновою вимогою, за яку сплачується судовий збір у розмірі 908,00 грн. та однією немайновою вимогою, за яку сплачується судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Сума заявлених вимог майнового характеру дорівнює 3501,43 грн., а розмір задоволених вимог складає 3002,05 грн. Виходячи із принципу пропорційності, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі:

Судовий збір, що стягується з відповідача за одну вимогу майнового характеру: 3002,05 (стягнуті кошти) / 3501,43 (заявлені вимоги) * 908,00 (судовий збір за одну вимогу майнового характеру) = 778,49 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачка під час звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 908,00 (судовий збір за одну вимогу немайнового характеру) + 778,49 (судовий збір, що стягується з відповідача за одну вимогу майнового характеру) = 1686,49 грн.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги №01/06-11 від 11.06.2021 року, додаткової угоди №1 до договору від 11.06.2021 року №01/06-11, додаткової угоди №2 до договору від 11.06.2021 року №01/06-11 та додаткової угоди №3 до договору від 11.06.2021 року №01/06-11 у сумі 6500,00 грн.

Представником позивача з метою підтвердження витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката до матеріалів справи додано договір про надання правничої (правової) допомоги №01/06-11 від 11.06.2021 року, додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої вартість адвокатського гонорару за складання позовної заяви становить 3000 грн., додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої вартість адвокатського гонорару за складання заяви про зменшення позовних вимог становить 1500 грн., додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої вартість адвокатського гонорару за складання відповіді на відзив становить 2000 грн. Окрім цього, представником позивачки надані суду наступні документи: акт виконаних робіт до додаткової угоди №1, акт виконаних робіт до додаткової угоди №2, акт виконаних робіт до додаткової угоди №3 та квитанції про перерахування позивачкою ОСОБА_1 на рахунок адвоката Циб С.В. грошових коштів у розмірі 3000 грн., 1500 грн., 2000 грн. Загальна сума витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката склала за заявою представника позивача - 6500,00 грн.

Разом із тим, відповідач не скористався правом, наданим ч. 6 ст. 137 ЦПК України на доведення співмірності витрат та відповідно зменшення витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Відтак, з урахуванням пасивної позиції відповідача, суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката у заявлені сумі 6500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України Про оренди землі , ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,9862 га, розташованої на території Великомихайлівської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224283400:01:101:0107, укладений 19.05.2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження , що зареєстрований в державному реєстрі прав від 03.12.2015 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь ОСОБА_1 штрафні санкції за договором оренди земельної ділянки від 19.05.2015 року, у загальному розмірі 3002,05 грн. (три тисячі дві гривні 05 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь держави витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1686,49 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят шість гривень 49 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження , код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: вул. Центральна, 17-А, смт. Покровське Покровський район Дніпропетровська область.

Суддя І.В. Єдаменко

20.09.2021