Постанова

від 13.09.2021 по справі 440/4216/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 р. Справа № 440/4216/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Приватного підприємства "Будівничі технології" в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 440/4216/20

за позовом Приватного підприємства "Будівничі технології"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будівничі технології" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669713/43524922; визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2020 №32458/43524922/2; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 25.05.2020, яка містить наступні реквізити: постачальник (продавець) - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМТВА "БУДІВНИЧІ ТЕХНОЛОГІЇ", індивідуальний податковий номер: 435249216015, отримувач (покупець) - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОГОСС", індивідуальний податковий номер: 413378216014, з моменту коли вона була надіслана до Державної податкової служби України, а саме: 25.05.2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позовні вимоги Приватного підприємства "Будівничі технології" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669713/43524922. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану на реєстрацію Приватним підприємством "Будівничі технології" податкову накладну від 25.05.2020 №2 датою її подання. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Будівничі технології" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) грн. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 440/4216/20 залишено без змін.

Приватним підприємством "Будівничі технології" до суду подано заяву про стягнення витрат на правничу професійну допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступних підстав.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З аналізу статті 134 КАС України, впливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так ,між ПП "Будівничі технології" та адвокатським обєднанням Агрос укладено договір про надання правничої допомоги від 27.07.2020 №260 (а.с. 51-53).

Згідно п. 4.2 , п.4.3 ,п.4.5 , п. 4.6 розділ 4 договору орієнтовну вартість правничої допомоги визначено в Додатку 1 до даного Договору. Вартість правничої допомоги переглядається Виконавцем не частіше як 2 рази на рік. При збільшенні вартості правничої допомоги, на вимогу Клієнта, може укладатися Додаток до Договору в іншому випадку - такий Додаток не укладається. Порядок обрахунку вартості гонорару визначається відповідно до орієнтовної вартості правничої допомоги визначеної в Додатку 1. Виконавець має право вимагати від Клієнта попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов`язаних з виконанням доручення. Виконавець має право, окрім гонорару, стягувати з Клієнта кошти, необхідні для покриття витрат, пов`язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються Виконавцем, транспортні витрати, витрати на відрядження, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, поштові витрати тощо).

Відповідно до пп.2 п.2 додатку № 1 до договору вартість представництва в суді апеляційної інстанції складає 3000,0 грн.

П.п. 2.4 п.2 додатку № 1 до договору вартість разової участі у судовому засіданні по Україні складає 2400,0грн. , включає одноразове відвідування адвокатом судового засідання загальною тривалістю не більше трьох годин , якщо судове засідання триває більше 3 год.за кожну 1 год. сплачується додатково 300,0грн.

В підтвердження виконання договору до суду надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги , платіжні доручення , акт прийому-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги , ордер №1017067 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1396 від 21.03.2014 .

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених витрат вартість участі у судовому засіданні Другого апеляційного адміністративного суду 26.05.2021р. складає 2800,0 грн.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 26.05.2021 р представник позивача приймав участь у судовому засіданні , яке продовжувалось 53 хвилини.

Тобто , враховуючи п.п. 2.4 п.2 додатку № 1 до договору та тривалість судового засідання , вартість участі у судовому засіданні Другого апеляційного адміністративного суду 26.05.2021р. повинна складати 2400,0 грн, представник позивача не обґрунтовує необхідність додаткової сплати за участь представника у судовому засіданні 26.05.2021 у розмірі 400,0 грн.

Відшкодування добових на відрядження до м. Харків для участі у судовому засідання та транспортних витрат (витрати на бензин) для участі у судовому засіданні (Полтава - Харків, Харків -Полтава) 287,0 км. 6,5/100, 29,84 грн./І л. (WOG) прямо передбачена в договорі про надання правничої допомоги від 27.07.2020 №260 , такі витрати підтверджені наказом № 20/2021 від 24.05.2021 , платіжним дорученням та чеком (а.с.258-260) .

Колегія суддів зазначає , що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В цьому випадку принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі № 400/478/19, від 22.04.2020 у справі № 440/1757/19, від 05.11.2020 у справі № 1.380.2019.002578.

Колегія суддів зазначає , що відповідач не скористався можливістю згідно ст. 134 КАС України довести неспівмірність заявлених вимог та не подав до суду апеляційної інстанції жодних заяв та доказів на спростування заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка була направлена позивачем на адресу податкового органу (а.с. 239а-239, 261).

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі справа №826/841/17.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."

За положеннями ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень).

При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Таким чином, враховуючи обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6556,67 грн., яка підтверджується належними доказами , а тому такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності ухвалення додаткової постанови про стягнення на користь Приватного підприємства "Будівничі технології" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області суму понесених судових витрат на професійну правову допомогу та пов`язаних з прибуттям до суду в розмірі 6556,67 грн .

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти додаткову постанову, якою заяву задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Будівничі технології" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області суму понесених судових витрат на професійну правову допомогу та пов`язаних з прибуттям до суду в розмірі 6556,67 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Григоров А.М. Бартош Н.С.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 20.09.2021.