Постанова

від 14.09.2021 по справі 610/1316/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Харків

справа № 610/1316/20

провадження №22-ц/818/4318/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне перприємство Міловське , Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Міловське , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 21 квітня 2021 року

у складі судді Храмцова В.Б. , -

в с т а н о в и в :

09 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника - ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Міловське , Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області в якому просила суд: достроково розірвати договір оренди на земельну ділянку серія та номер: б/н, зареєстрованого 06.05.2008, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що розташована на території Міловської сільської ради, кадастровий номер 6320284000:03:000:0008, строком на 10 років та додаткову угоду від 30.08.2016 між ПП Міловське та ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.05.2008р., площею 4,1194га, що розташована на території Міловської сільської ради, кадастровий номер 6320284000:03:000:0008 та скасувати державну реєстрацію від 15.12.2016 номер запису 18121711 права користування земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер 20/08, виданий 25.02.2008 видавник ПП Міловське, та додаткової угоди, серія та номер б/н, виданого 30.08.2016, індексний номер 33008479 від 19.12.2016.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 21 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість та незаконність судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність систематичного невиконання відповідачем ПП Міловське умов щодо сплати орендної плати, переклавши обов`язок виконання зобов`язання в цій частині на позивача.

Вказує, що відповідачем ПП Міловське не надано доказів щодо виплати позивачу орендної плати за 2018-2019 роки, надіслання листів запрошення щодо отримання орендної плати не може бути доказом підтвердження обставин сплати орендної плати.

Вважає, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо сплати орендної плати, що підтверджує умисний характер невиконання договору в частині несплати орендної плати позивачу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту систематичної, невиплати орендної плати відповідачем, інших підстав для розірвання договору оренди землі та додаткової угоди позивачем також не надано, а тому правові підстави для розірвання договору оренди та додаткової угоди відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13 , 15 , 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

25 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ПП Міловське був укладений договір щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 4,1194 га, що належить ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10-13).

25 лютого 2008 року були визначені межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 та актом прийому - передачі земельна ділянка площею 4,1194 га передана ПП Міловське (а.с. 14).

Договір оренди земельної ділянки від 25 лютого 2008 року зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК 06 травня 2008 року за № 040868300120. Строк дії договору 10 років.

За умовами договору від 25.02.2008 року орендна плата за користування земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 повинна вноситись орендарем у грошовій формі та розмірі 1,5 % від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 716,15 грн. на рік. Орендар сплачує орендну плату щороку - після збирання врожаю.

В тимчасове платне користування передана земельна ділянка, що перебуває у власності ОСОБА_1 , згідно з державним актом на право власності на землю серії Р2 за № 754075, виданого 27.12.2002 р. Земельна ділянка загальною площею 4,1194 га, в т.ч. рілля 4,1194 га, розташована на території Міловської сільської ради. Станом на час укладення договору оренди норматична грошова оцінка сільськогосподарських угідь складає 182012,71 грн ( а.с. 15-17).

30 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ПП Міловське укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.02.2008 року (а.с. 19-20).

Відповідно до додаткової угоди:

До абзацу 4-го частини договору Об`єкт оренди внесено зміни, викладено його в новій редакції: Грошова нормативна оцінки земельної ділянки станом на 2016 рік становить 153303,30 грн.

Орендодавець і орендар дійшли згоди щодо подовження терміну дії договору оренди від 06.05.2008 р. Додатково на 25 років, а саме від 30 серпня 2016 року по 30 серпня 2041 року.

Внесено зміни до абзацу 1-го частини договору орендна плата , вказану частину викладено в наступній редакції: орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 4,0 % від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 6133,00 гривень на рік .

Внесено зміни до частини Зміна умов договору і його припинення договору абзацом такого змісту: Перехід права власності не є підставою для зміни умов договору та його припинення .

Внесено зміни до 6-го абзацу частини Зміна умов договору і його припинення виклавши його у такій редакції: Перехід права користування на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору

Додаткова угода зареєстрована Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.12.2016 року номер запису 18121711 права користування земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер 20/08, виданий 25.02.2008р. видавник ПП Міловське, та додаткової угоди, серія та номер б/н, виданого 30.08.2016 року, індексний номер 33008479 від 19.12.2016 року (а.с. 38-39).

Орендна плата за 2016 рік в розмірі 7100,00 грн. за паї та орендна плата за 2017 рік в розмір 10000,00 грн. виплачена позивачу через касу Орендаря ПП Міловське (а.с. 57,58).

Для отримання орендної плати за 2018 рік, 2019 рік позивач запрошувалась директором ПП Міловське шляхом направлення рекомендованих листів з описом вкладення за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 59-65).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги тим, що за умовами договору від 25.02.2008 року орендна плата за користування земельною ділянкою повинна вноситись орендарем у грошовій формі та розмірі 1,5 від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 716,15 грн. на рік. Орендар сплачує орендну плату щороку - після збирання врожаю. 30 серпня 2016 року між сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.02.2008 року. Пунктом 3 даного договору внесені зміни до абзацу 1- го частини договору орендна плата і встановлено орендну плату 6 133,00 грн. на рік. Зміни щодо строку виплати не вносились. Строк дії основного договору був продовжений на 25 років з 30 серпня 2016 року по 30 серпня 20 41 року. Відповідачем ПП Міловське умови щодо сплати орендної плати не виконуються з моменту укладання відповідного додаткового договору. Зазначала, що орендну плату позивач не отримує з 2016 року по 2019 рік включно. Тобто невиконання умов договору з боку відповідача ПП Міловське носить систематичний характер.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до звернення позивача до суду з даним позовом відповідач не виплачував їй орендну плату за 2018 рік, 2019 рік, що не оспорюється відповідачем та підтверджується листами директором ПП Міловське , якими позивач запрошувалась для отримання орендної плати за 2018 рік, 2019 роки.

Колегія суддів зазначає, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримала того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів систематичної невиплати орендної плати відповідачем, а тому відсутність правових підстав для розірвання договору оренди землі та додаткової угоди.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позивач запрошувалась для отримання орендної плати за 2018 та 2019 роки, але не з`явилась для її отримання, оскільки указане не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 537 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Відповідно до статті 85 Закону України Про нотаріат , нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери. Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов`язання.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним факт, що відповідач систематично не виконував зобов`язання щодо сплати орендної плати, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , пункту) частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору.

Висновки колегії суддів узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України: від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, від 28 вересня 2016 року №6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17, від 14 листопада 2018 року № 484/301/18 і підстав для відступлення від цієї позиції немає.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Даних про те, що відповідачем було виконано свій обов`язок по сплаті орендної плати шляхом внесення належних з нього на користь позивача сум на депозит нотаріуса, матеріали справи не містять.

Надсилання на адресу кредитора листа з пропозицією отримати орендну плату не може вважатися виконанням умов договору по сплаті орендної плати.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог до ПП Міловське .

Вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки є доведеними.

Рішення про дострокове розірвання договору оренди є підставою для скасування державної реєстрації права оренди і окремого зазначення не потребує.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Однак, звертаючись з позовом ОСОБА_1 , окрім відповідача ПП Міловське також визначила відповідачем і Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області,про що суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Частиною першою статті 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 зроблено висновок, що […] позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року в справі № 753/905/18 (провадження № 61-12528св19).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Отже, з огляду на викладене Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області,який позивачем визначено у якості співвідповідача, не є належним відповідачем у справі і в позові до нього необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про Дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320284000:03:000:0008, укладений між ОСОБА_1 та ПП Міловське , зареєстрованого 06.05.2008 року, з урахуванням додаткової угоди від 30.08.2016 року. В іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції відмовляє з вищевикладених підстав.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141, п. п. б , в ч. 1 ст. 382 ЦПК України судовий збір стягується з ПП Міловське на користь ОСОБА_1 у розмірі 840,80 грн - за розгляд справи у суді першої інстанції та 1362 грн. - за перегляд справі у суді апеляційної інстанції, а всього : 2 202 грн 80 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.2,3,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 21 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Достроково розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320284000:03:000:0008, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Міловське , зареєстрованого 06.05.2008 року, з урахуванням додаткової угоди від 30.08.2016 року.

В іншій частині в задоволені позову - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Міловське (Код ЄДРПОУ 32803274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2 202 (дві тисячі двісті дві) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.