Постанова

від 14.09.2021 по справі 300/1117/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1117/21 пров. № А/857/13796/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сеника Р.П., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання Кахнич Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Дермитслужби на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, ухвалене суддею Панікар І.В. у м. Івано-Франківську в порядку письмового провадження у справі № 300/1117/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 до Галицької митниці Дермитслужби про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості

В С Т А Н О В И В:

03.06.2021 року позивач подав клопотання про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення витрат на правничу професійну допомогу і проведення експертизи.

10 червня 2021 року суд першої інстанції прийняв додаткове рішення, яким клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення витрат на правничу професійну допомогу задовольнив частково. Ухвалив додаткове рішення та стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3500 грн. витрат на правничу професійну допомогу. У задоволенні інших вимог заяви відмовив.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі не відповідає складності справи та часу затраченого на надання відповідних послуг.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не звернув належної уваги на те, що позивач не надав розрахунок часу витраченого на надання правничих послуг, внаслідок чого неможливо встановити відповідність вартості наданих послуг часу затраченого на їх виконання (надання). Також відповідач зазначає, що вартість правничих послуг не відповідач складності справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, для того, щоб визначити розмір витрат, потрібно, в першу чергу, встановити, чи особа понесла ці витрати.

Апеляційний суд встановив те, що позивач сплатив адвокату узгоджену між ними суму 7000 грн, а, отже, це дає підстави стверджувати, що позивач поніс судові витрати у зв`язку із наданням адвокатом правничої допомоги у цій справі.

Водночас, згідно з актом прийому-передачі виконаної роботи до договору про надання правової допомоги від 31.05.2021 року, адвокат надав позивачу наступні правові послуги: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовка адміністративного позову та додатків до нього; вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача по справі; підготовка відповіді на відзив та додатків до неї.

З цього акта видно, що адвокат окремо виділив послуги, які охоплюються іншими, не здійснив деталізацію наданих послуг, виходячи із часу витраченого на їх надання, та вартості години роботи. Тому, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції стосовно того, що розмір винагороди адвоката у розмірі 7000 грн. не є належним чином обґрунтованим у контексті обсягу фактично наданих адвокатом послуг з урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що на користь позивача необхідно стягнути 3500 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, заявник просив стягнути витрати на підготовку висновку експерта ДП Держзовнішнінформ від 30.12.2020 року № 111/237 у сумі 6480 грн.

З цього приводу, апеляційний суд зазначає, що цей висновок зроблений експертною установою під час митного оформлення товару, тому ці витрати не відносяться до судових витрат, а, отже, відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Дермитслужби залишити без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року в справі № 300/1117/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник С. М. Шевчук Повний текст постанови складений 20.09.2021 року