Рішення

від 16.09.2021 по справі 751/4927/21

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року місто Чернігів

Справа №751/4927/21

Номер провадження2-а/751/92/21

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Шишова А.Я.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, інспектор роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Семеняка Олександр Вікторович, Департамент патрульної поліції

представник відповідачів - Савонік Дмитро Вікторович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Семеняка Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Семеняка Олександра Вікторовича про скасування постанови серії ЕАН №4411554 від 28.06.2021 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн, а також стягнення судових витрат (а.с.1-2).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.06.2021 року лейтенантом поліції Семеняка О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. Зазначає, що при винесенні постанови поліцейський неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню. Справа була розглянута без його участі, про час і місце розгляду справи не повідомлявся, постанову отримав поштою 06.07.2021. Повідомив, що у 2006 році отримав водійське посвідчення категорії С . Відповідно до п. 27 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 року №586-VI може бути обміняне на нове. При цьому в новому посвідченні водія категорії С1, С відповідають категорії С. Дане положення не носить імперативного характеру в частині обміну водійського посвідчення і не зобов`язує провести обов`язкову заміну. Крім того, працівником поліції в порушення ст. 265-1 КУпАП безпідставно вилучено його водійське посвідчення. Окрім оскаржуваної постанови, вчинення адміністративного правопорушення жодними доказами не підтверджується. Вважає, що адміністративна відповідальність застосована до нього без урахування дійсних обставин ситуації, що склалася, а також всупереч принципу діяльності органів державної влади та їх посадових осіб лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 12.07.2021 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 29 липня 2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку з тим, що відведений строк для подачі відзиву не закінчився, а також залучено до участі у справі як другого відповідача Департамент патрульної поліції.

Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31-40), відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вважає твердження позивача хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що позивач 28.06.2021 року о 06 год 51 хв за адресою: Київська область, Баришівський район, дорога Київ-Харків 76 км, керуючи транспортним засобом L 2000 8.145 д.н.з. НОМЕР_1 , не користувався паском безпеки та не мав права керувати таким транспортним засобом, так як не мав відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, та скоїв адміністративне правопорушення, за яке ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. В ході перевірки документів на право володіння та керування транспортним засобом було встановлено, що транспортний засіб MAN модель L 2000 8.145 д.н.з. НОМЕР_1 відноситься до категорії С1 , повна маса становить 7500 кг. У посвідченні водія відкрито три категорії В , С , С1 , однак перевіривши дане посвідчення по всім наявним базам було виявлено, що в позивача по факту відкрито лише дві категорії В та С . Повідомив, що порядок розгляду оскаржуваної постанови зафіксовано на відео з нагрудної камери поліцейського. Інспектор ознайомив позивача з правами, скористатися будь-якими з них він відмовився. Також на місці відмовився від отримання копії винесеної постанови. Розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Крім цього, є необґрунтованою та не доведеною вимога про стягнення судових витрат.

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Інспектором поліції роти №4 БУПП у м. Бориспіль УПП в Київській області Семенякою Олександром Вікторовичем 28 червня 2021 року складено постанову серії ЕАН №4411554 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 3 400 грн (а.с.4).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 28.06.2021 року о 06 год 51 хв за адресою: Київська обл., Баришівський район, дорога Київ-Харків 76 км, керуючи транспортним засобом L 2000 8.145 д.н.з. НОМЕР_1 , не користувався паском безпеки та не мав права керувати таким транспортним засобом, так як не мав відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ (а.с.4).

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль MAN модель L 2000 8.145 д.н.з. НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним фургоном, повною масою 7 500, та відноситься до категорії С1 (а.с.5зв).

Згідно посвідчення водія ОСОБА_1 , яке видано 24.10.2006 року, в нього відкрито три категорії - В , С , С1 (а.с.42).

Разом з тим, за відомостями з баз даних поліції, у ОСОБА_1 24.10.2006 відкрито дві категорії - В , С (а.с.43).

З оглянутого в судовому засідання відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з правами, а також повідомлено, що відносно нього складений протокол (а.с.46).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 16 Закону України Про дорожній рух визначено, що водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух , учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.1 а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України Про дорожній рух право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами від 08 травня 1993 року №340, у чинній редакції, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує її особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (у редакції чинній станом на час отримання позивачем посвідчення водія, 24.10.2006 року) транспортні засоби, керування якими здійснюється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення, поділяються на категорії: А - мотоцикли, моторолери, мотонарти й інші мототранспортні засоби; В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кг (7 700 фунтів) і кількість сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми; С - автомобілі, які призначені для перевезення вантажів і дозволена максимальна маса яких перевищує 3 500кг (7 700 фунтів); D - автомобілі, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія; Е - состави транспортних засобів з тягачем, що відносяться до категорії В, С або D, яким водій має право керувати, але які самі не входять в одну із цих категорій або в ці категорії; трамваї, тролейбуси, мотоколяски.

ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого 24 жовтня 2006 року МРЕВ - Чернігів, та інформації з бази даних поліції має право керування транспортними засобами категорій: В - автомобілі, дозволена максимальна вага яких не перевищує 3 500 кг (7 700 фунтів) з кількістю сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми, С - автомобілі, які призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна вага яких перевищує 3 500 кг (7 700 фунтів).

20 травня 2009 року постановою Кабінету Міністрів України №511 внесено зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, якими серед іншого внесено зміни щодо категорій транспортних засобів. Так, відповідно до цих змін транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема: С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3 500 до 7 500 кілограмів (від 7 700 до 16 500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7 500 кілограмів (16 500 фунтів);

Згідно з п. 27 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України № 586-VI від 24 вересня 2008 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії, зокрема С, С1 відповідає категорії С.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав право керування вказаним транспортним засобом марки MAN модель L 2000 8.145 д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки як вбачається з наведеного вище, останній у 2006 році отримав посвідчення водія з правом керування, у тому числі транспортними засобами категорії С, яка на момент видачі вказаного посвідчення надавала право керувати автомобілями, що призначені для перевезення вантажів, та маса яких перевищує 3 500 кг, а з постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами вбачається, що посвідчення водія, видані до набрання чинності Законом України № 586-VI від 24 вересня 2008 року з категоріями С відповідають категоріям С, С1 та можуть підлягати обміну.

Разом з тим, імперативного обов`язку здійснити обмін посвідчення водія вказаним положенням не встановлено.

Таким чином, аналіз доказів у справі в сукупності з відповідним законодавством дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

Правовими положеннями адміністративного судочинства встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України).

Ураховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Семеняка Олександра Вікторовича та зважаючи на те, що відповідачами не доведено порушення позивачем вимог п. 2.1 а Правил дорожнього руху, які йому інкриміновано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 454 грн 00 коп (а.с.11), судове рішення ухвалено на користь позивача, а тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Стосовно заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат визначено, що 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно частини п`ятої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано договір №Б/Н від 08.06.2021 року, за умовами якого адвокат Черненок Г.І. бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ОСОБА_1 у адміністративній справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с.7зв), акту про приймання-передачу наданої правової допомоги відповідно до договору (а.с.8) та квитанцію №000 3783 на сумі 1 500 грн від 08 липня 2021 року (а.с.9).

Надані докази, на думку суду, відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та в повній мірі підтверджують отримання позивачем та оплату ним юридичних послуг адвоката вартістю 1 500,00 грн.

За вказаних обставин, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, при цьому, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134. 139, 246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Семеняка Олександра Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4411554 від 28.06.2021 року, винесену інспектором поліції роти №4 БУПП у м. Бориспіль УПП в Київській області Семенякою Олександром Вікторовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп судового збору та 1 500 (одну тисячу п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16 вересня 2021 року.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Кошового, буд. 4, м. Бориспіль, Київська область, 08301)

Відповідач - інспектор роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Семеняка Олександр Вікторович (місцезнаходження: вул. Кошового, буд. 4, м. Бориспіль, Київська область, 08301)

Відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646)

Суддя Н. В. Маслюк