Ухвала

від 21.09.2021 по справі 140/7552/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

21 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7552/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом за ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Берестечківської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення від 05.02.2021 № 5-21/2021 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Мерва (Берестечківської міської ради)» та рішення від 17.03.2021 року №7-21/2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні)» .

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.08.2021 до суду надійшла заява відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відповідач посилається на існуючу чинну практику Верховного та Конституційного судів України про неможливість розгляду аналогічних справ у позовах, в яких позивач просить про скасування рішення органу місцевого самоврядування аналогічного змісту, як і у даній справі. Відповідач вказує на фактичні обставини, які належить встановити в судовому засіданні. Крім того, відповідач зазначає, що оскаржувані у справі рішення є нормативно-правовими актами, а відтак справа підлягає розгляду виключно в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами пункту 18 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено визначення терміну «нормативно-правовий акт» , відповідно до якого, це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом регулювання оскаржуваних рішень відповідача є:

- рішення від 05.02.2021 № 5-21/2021 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності згідно додатку №1 (у вказаному додатку зазначено 6 земельних ділянок з кадастровими номерами) в одну земельну ділянку площею 11,5319 га;

- рішення від 17.03.2021 року №7-21/2021 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 11,5319 га, що пропонується для продажу права оренди на земельних торгах, яка розташована за межами населеного пункту с. Мерва, кадастровий номер 0720883800:00:001:1160 та включення в перелік ділянок, які виставляються на торги.

Зважаючи на вказане, слід дійти висновку, що оскаржувані рішення є правовими актами органу місцевого самоврядування, якими встановлюються (змінюються) характеристики конкретних земельних ділянок, при цьому не змінюючи змісту правового регулювання спірних правовідносин, тобто дія вказаних рішень поширюється на індивідуально визначені об`єкти цивільного обороту (земельні ділянки), а не на заздалегідь невизначену кількість тотожних за своїми ознаками випадків.

Таким чином, оскаржувані рішення не встановлюють (змінюють, припиняють) загальні правила регулювання однотипних відносин, не розраховані на неодноразове застосування, а відтак не є нормативно-правовими актами.

Перелік справ, які розглядаються виключно в порядку загального позовного провадження є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підпадає під наведені ознаки, а тому не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частинами третьої та п`ятої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підлягає під дію частини четвертої цієї статті.

Відповідач звертає увагу суду, що у даній справі необхідно встановити певні фактичні обставини, на що суд зауважує таке.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження не передбачає спрощеного дослідження наявних у справі доказів.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на існуючу практику Верховного та Конституційного судів України про неможливість розгляду аналогічних справ в порядку спрощеного провадження, оскільки відповідачем не наведено жодних відомостей про таку практику.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованою, а відтак не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Берестечківської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О. О. Андрусенко