Рішення

від 16.09.2021 по справі 403/102/21

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/102/21 провадження № 2/403/97/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у виді земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка відкрилась внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його діда ОСОБА_2 .. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважної причини, оскільки його батько ОСОБА_3 та дядько ОСОБА_4 , як діти померлого ОСОБА_2 та спадкоємці першої черги за законом, вирішили не приймати спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті їх батька, у зв ?язку з чим не подали до нотаріуса відповідних заяв, про що позивачу стало відомо лише 08.03.2021 року після відвідування батька та розмови з ним. За вказаних обставин, враховуючи, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово і кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, позивач, як спадкоємець п?ятої черги за законом, звернувся до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті свого діда ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 16.03.2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв?язку з ненаданням доказів прийняття її у строк, визначений ст.1270 ЦК України. Вважаючи, що неможливість його своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини була обумовлена існуванням незалежної від нього причини, яка є поважною, позивач прохає суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 тривалістю в три місяці.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті позивач підтримав позов та прохав суд його задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. У вступному слові пояснив, що після смерті діда ОСОБА_2 він на протязі шестимісячного строку не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що право на спадкування мають в першу чергу діти спадкодавця - його батько ОСОБА_3 та дядько ОСОБА_4 .. Разом з тим, про відсутність поданих ними заяв до нотаріуса про прийняття спадщини, він дізнався лише 08.03.2021 року, тобто після спливу шести місяців з дня її відкриття, а тому, з урахуванням незначного періоду часу, який минув після цього до дати подання ним нотаріусу відповідної заяви, прохає суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті діда ОСОБА_2 ..

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.91, 94). Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути справу без його участі та прийняти рішення згідно чинного законодавства (а.с.95).

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області, як учасника справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без його участі.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.20-21).

Ухвалою суду від 11.05.2021 року витребувано від приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Трутня О.Я. копію спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .. Одночасно судом оголошено перерву в підготовчому засіданні у зв`язку з витребуванням письмового доказу (а.с.39).

Ухвалою суду від 23.06.2021 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без виходу суду до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про ухвалення рішення про заміну неналежного відповідача відповідною особою (а.с.65-66, 69-70).

Ухвалою суду від 01.07.2021 року згідно положень ч.ч.2, 3 ст.91, ст.92 ЦПК України задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про виклик свідків, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті (а.с.73, 77-78).

Заслухавши пояснення позивача, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі та показання свідків, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Устинівка Устинівського району Кіровоградської області у віці 82 років помер ОСОБА_2 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером: 3525884900:02:000:5101, розташовану на території Інгульської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка на праві приватної власності належала спадкодавцю за життя на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_1 ), виданого реєстраційною службою Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області 30.09.2013 року (а.с.13).

30.09.2013 року відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису: 2701528 (а.с.14).

Згідно довідки №214, виданої 26.03.2021 року виконавчим комітетом Устинівської селищної ради Кіровоградської області, гр-н ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав по АДРЕСА_1 та був зареєстрований у вказаному будинку один. Заповіт від його імені не посвідчувався (а.с.17).

Як вбачається із свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , батьком останнього є гр-н ОСОБА_3 (а.с.12).

Гр-н ОСОБА_3 є сином спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження (а.с.11).

Таким чином, позивач по справі ОСОБА_1 є внуком померлого ОСОБА_2 ..

16.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Трутня О.Я. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що залишилась після смерті його діда ОСОБА_2 (а.с.46).

Постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Трутня О.Я. від 16.03.2021 року за вих.№53-02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, кадастровий номер: 3525884900:02:000:5101 у зв?язку з ненаданням позивачем доказів прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 ЦК України, з одночасним роз?ясненням права звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини (а.с.15).

Зі змісту витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі судом встановлено, що спадкова справа після смерті гр -на ОСОБА_2 , як спадкодавця, була заведена 16.03.2021 року приватним нотаріусом Трутнем О.Я., номер у Спадковому реєстрі: 67351040, номер у нотаріуса: 30-2021, що відповідає даті звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.53).

Інформація про заповіти, спадкові договори та видані свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.52 зворот, 54).

Відомостей про звернення інших спадкоємців померлого ОСОБА_2 протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку із заявами про прийняття спадщини після його смерті та (або) відмову від її прийняття матеріали спадкової справи не містять (а.с.45-55).

Під час безпосереднього дослідження доказів у справі судом, в порядку ст.ст.91, 229, 230 ЦПК України, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які дали суду показання про відомі їм обставини справи.

Так, свідок ОСОБА_4 дав суду показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , якому за життя належала земельна ділянка площею 2,00 га. Оскільки їх сім`я завжди жила дружно, то питання про те, кому саме приймати спадщину після смерті батька, вони з братом ОСОБА_3 не вирішували. Спільно з братом обговорювали лише питання продажу будинку, в якому проживав батько. Особисто він не повідомляв свого племінника - позивача по справі ОСОБА_1 про те, що не має наміру приймати спадщину після смерті свого батька, а його діда. Із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 він до нотаріуса також не звертався і подавати таку заяву в подальшому не бажає (а.с.102).

Свідок ОСОБА_3 дав суду показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , в якого була земельна ділянка площею 2,00 га. Після цього, будучи заклопотаним повсякденним проблемами, він не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька і зі своїм братом ОСОБА_4 це питання також не обговорював. Фактично, він не надав значення обставині необхідності оформляти спадщину, оскільки земельною ділянкою користувався його син - позивач по справі ОСОБА_1 .. Підтвердив, що позивач ОСОБА_1 дізнався про те, що вони з братом не подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 лише 08.03.2021 року, коли приїхав додому привітати матір з 8 Березня, та під час розмови з яким на його запитання чи оформили дідову землю, він особисто повідомив йому, що ні. Подавати заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 в подальшому він наміру не має (а.с.102-103).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним позивачем , як учасником справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про захист свого права на спадкування шляхом визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно положень ч.2 ст.1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Аналогічні за змістом норми щодо строків прийняття спадщини містяться також і в п.п.3.13, 3.20 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України).

За змістом ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу. Відповідно до роз`яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , будучи внуком покійного ОСОБА_2 , є спадкоємцем за законом п`ятої черги, а тому виникнення у нього права на спадкування після смерті діда, як спадкодавця, безпосередньо залежало від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за законом першої черги, якими є рідні сини ОСОБА_2 , а саме: батько та дядько позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно.

Враховуючи, що зазначені спадкоємці першої черги за законом, згідно положень ч.1 ст.1272 ЦК України, могли вважатися такими, що не прийняли спадщину, виключно після закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини за умови неподання ними протягом цього строку заяви про її прийняття, позивач ОСОБА_1 , набувши права на спадкування за законом після 16.02.2021 року, з об`єктивної причини був позбавлений можливості вчинити дії, пов`язані із поданням до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини відповідної заяви про її прийняття до закінчення визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України строку.

Судом також встановлено, що із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса 16.03.2021 року, тобто через один місяць з дня закінчення шестимісячного строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України.

З огляду на викладене, при вирішенні питання поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, судом враховується принцип пропорційності, який тісно пов?язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід?ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв?язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (правова позиція, висловлена Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц).

Отже, враховуючи принцип пропорційності між застосованим державою заходом у виді відмови позивачу, як спадкоємцю за законом, у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з пропуском ним строку для подання заяви про її прийняття, який є незначним, та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк, достатній для прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи почерговість виникнення у спадкоємців за законом права на спадкування та відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк; відсутність (з огляду на неподання відзиву) заперечень проти позову відповідача та необхідність дотримання принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також той факт, що позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини із досить незначним за тривалістю пропуском строку, який не перевищує одного місяця після спливу визначеного законом шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини, приходить до висновку, що позивач пропустив строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, яка об?єктивно перешкоджала реалізації ним права на прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , а тому позов в частині визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини підлягає до задоволення.

Разом з тим, основним критерієм при визначенні судом тривалості додаткового строку для прийняття спадщини, виходячи зі змісту ч.3 ст.1272 ЦК України, є достатність такого строку для реалізації спадкоємцем свого обов`язку звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність належного обгрунтування позивачем у поданій до суду позовній заяві та під час судового розгляду справи наявності обставин, які зумовлюють визначення ним додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю саме в три місяці та не надання жодних доказів на підтвердження їх існування, суд приходить до висновку про визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю два місяці, що, на думку суду буде достатнім для реалізації позивачем, як спадкоємцем за законом, права на спадкування після смерті діда ОСОБА_2 ..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У поданій до суду заяві від 11.05.2021 року позивачем ОСОБА_1 зазначено про відсутність у нього наміру стягувати з відповідача Устинівської селищної ради Кіровоградської області судові витрати у виді сплаченого ним судового збору (а.с.34).

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, що становить 908 грн. 00 коп..

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Устинівка Устинівського району Кіровоградської області, в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити. Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого ним судового збору в сумі 908 грн. 00 коп., відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 (до адміністративно-територіальної реформи - Устинівського) району Кіровоградської області, поштовий індекс 28624, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Устинівська селищна рада Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 смт.Устинівка Кіровоградська область, поштовий індекс 28600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04364549.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2021 року.

Суддя С.Ю.Атаманова