Постанова

від 14.09.2021 по справі 953/24920/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 вересня 2021 року

м. Харків

справа № 953/24920/19

провадження № 22-ц/818/2849/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Гришиної А.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року в складі судді Губської Я.В.,

у с т а н о в и в:

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325185000:03:021:0169, цільове призначення - для колективного гаражного кооперативу, на якій розташоване нежитлове приміщення - гараж № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Позов мотивовано тим, що в лютому 2017 року вона придбала на електронних торгах, які проводило Державне підприємство Система електронних торгів арештованого майна (далі - ДП СЕТАМ ), нежитлове приміщення - гараж № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6325185000:03:021:0169 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

На теперішній час с. Циркуни включені до меж міста Харкова, тому земельній ділянці та нежитловому приміщенню присвоєна адреса: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка, на якій розташований гараж № НОМЕР_3 , оформлена як об`єкт цивільного права та має кадастровий номер 6325185000:03:021:0169, який був присвоєний у лютому 2008 року під час оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 059717 на громадянку ОСОБА_4 .

05 червня 2012 року відповідач ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 вказану земельну ділянку, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу.

Зазначає, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Таким чином, вона, як новий власник, отримала права і на земельну ділянку, на якій розташований належний їй на праві власності гараж.

В лютому 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відзив мотивовано тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6325185000:03:021:0169 на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, автогаражний кооператив Атлант - 1 , № 158, 159 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаражу, придбана у 2012 року в ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 05 червня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим М.М. за реєстровим № 886.

На електронних торгах ДП СЕТАМ позивач придбала нежитлове приміщення - гараж № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що розташований на вказаній земельній ділянці.

Таким чином, об`єктом реалізації на електронних торгах, в порядку проведення виконавчого провадження, боржником в якому є ОСОБА_2 , було саме приміщення гаражу, а земельна ділянка, на якій знаходиться зазначене приміщення, виконавчою службою не оцінювалась та на торги не виставлялась, відповідно не реалізовувалась і ніким не придбавалась.

Отже, оскільки право приватної власності є непорушних і ніхто не може бути протиправно позбавлений такого права, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дотримуючись принципу спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, суд вважає неприпустимим порушення конституційного права відповідача щодо непорушності його права власності. Станом на момент проведення торгів в 2016 році, на момент реєстрації права власності за позивачем на нежитлові приміщення в 2017 році і на теперішній час відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6325185000:03:021:0169, на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2012 року і його право власності є непорушним. Оскільки земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав, які відповідно статті 182 ЦК України підлягає державній реєстрації, а право власності на земельну ділянку не було предметом реалізації, земельна ділянка не зазначена в лоті і її вартість не включена до вартості лоту, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку.

В лютому 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно витлумачено норми матеріального права, а саме - статтю 120 ЗК України та статтю 37 ЦК України. Земельна ділянка, на якій розташований гараж № НОМЕР_3 , оформлена як об`єкт цивільного права та має кадастровий номер 6325185000:03:021:0169, а тому, в даному випадку діє принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, коли власником нежитлової будівлі та земельної ділянки, на якій знаходиться споруда, повинно належати одній фізичній особі.

Зазначає, що саме така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 689/26/17, яка в порушення частини четвертої статті 263 ЦПК України, була залишена поза увагою суду першої інстанції.

В квітні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального права, доводи, які викладені позивачем в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Матеріали справи свідчать, що громадянка ОСОБА_4 в 2007 році отримала державний акт серії ЯД № 059717 на право власності на земельну ділянку, розташовану в Циркунівській сільській раді, автогаражному кооперативі Атлант - 7 , № 158, 159, з цільовим призначенням - для будівництва індивідуального гаражу, зареєстрований 29 лютого 2008 року у відділі земельних ресурсів у Харківській області. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325185000:03:021:0169 (а. с. 13).

05 червня 2012 року між ОСОБА_4 , від імені якої діяв представник ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0048 га з кадастровим номером 6325185000:03:021:0169, розташованої на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, автогаражному кооперативі Атлант - 7 , № 158, 159, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим М.М. за реєстровим № 886 (а. с. 14 - 15).

В державному акті серії ЯД № 059717 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Клопотовим М.М. здійснено посвідчувальний напис про те, що на підставі договору купівлі - продажу від 05 червня 2012 року право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2

11 січня 2017 року державним виконавцем складено акт про проведення ДП СЕТАМ в порядку виконання судового рішення електронних торгів, об`єктом яких було нежитлове приміщення гаражу № НОМЕР_1 , 159 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, автогаражний кооператив "Атлант-7", № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , адреса ГК: відділення Кутузівка 12.

Вказані нежитлові приміщення (гараж) було реалізовано 22 грудня 2016 року ДП СЕТАМ", відповідно до протоколу № 222420 (лот № 186421) проведення електронних торгів ДП "СЕТАМ", придбано - ОСОБА_1 , кошти за придбану нерухомість сплачені в повному обсязі та перераховані за призначенням на рахунок Київського ВДВС Харківського МУЮ.

Відповідно до свідоцтва, виданого 09 лютого 2017 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим № 209, ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з нежитлового приміщення гаражу № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , загальною площею 46,80 кв. м, що розташований на приватизованій земельній ділянці з кадастровим номером 6325185000:03:021:0169 за адресою: АДРЕСА_3 ), що належало на праві приватної власності ОСОБА_2 (а. с.8 - 10).

На теперішній час с. Циркуни включені до меж міста Харкова, тому вказаній земельній ділянці та нежитловому приміщенню присвоєна адреса: АДРЕСА_2 .

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Частиною першою статті 120 ЗК України в чинній редакції та редакції, яка була чинною і під час виникнення спірних правовідносин передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

В статтях 56, 61 Закону України Про виконавче провадження визначено порядок арешту і вилучення майна (коштів) боржника та реалізації майна, на яке звернуто стягнення.

Також, порядок реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через веб-сайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України).

Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі. Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав, не оцінювалась державним виконавцем в порядку її реалізації на торгах, вона не була предметом торгів та її вартість не включалась до вартості лоту.

Таким чином, в оскаржуваному рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що станом на момент проведення торгів в 2016 році, і на момент реєстрації право власності за позивачем на нежитлові приміщення в 2017 році, і станом на час розгляду справи відповідач ОСОБА_6 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6325185000:03:021:0169 на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2012 року і його право власності є непорушним.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судового збору, понесеного у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судового збору, понесеного у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, ст. ст. 382 - 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2021 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді І.В. Бурлака

О.М. Хорошевський