Ухвала

від 13.09.2021 по справі 289/1361/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1361/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

представників власника

майна: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна директора ТОВ «Астрея» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021065450000071,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021065450000071, а саме на автомобіль марки «ГАЗ-САЗ 3507» д.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які належать ТОВ «Астрея».

Як зазначено в ухвалі слідчий суддя встановив, що вилучене майно є речовим доказом і лише арешт вищезазначеного майна зможе забезпечити його збереження та зможе запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, передачі.

В апеляційній скарзі представник власника майна - директор ТОВ «Астрея» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у даному провадженні.

Вказує, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно не містить доказів щодо необхідності накладення арешту на майно, а також підстав визначених ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя в ухвалі не зазначив підстав та розумних підозр, які дають вважати, що арештований транспортний засіб є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову.

На його переконання, накладення арешту на майно є необґрунтованим, порушує законні права ТОВ «Астрея та перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності даного товариства, оскільки жодній особі не було повідомлено про підозру, жодну особу не визнано потерпілим, не визначено розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків та цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Заслухавши доповідача, пояснення представників власника майна - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому вказаною нормою закону арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та клопотання прокурора, 26.07.2021 біля 12:30 год. на стаціонарному посту патрульної поліції в с. Кочерів, Житомирського району, Житомирської області на а/д «Київ-Чоп» було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_9 , на платформі якого знаходився вантажний автомобіль марки «ГАЗ-САЗ 3507», д.н. НОМЕР_1 , в ході проведення перевірки було встановлено, що у вказаному транспортному засобі відсутня табличка з номером кузову.

Під час проведення огляду, вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію на т/з серії НОМЕР_2 були вилучені, оскільки являються речовими доказами та зберігаються за правилами зберігання речових доказів, згідно ст. 100 КПК України.

27.07.2021 року по даному факту розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021065450000071 за ст. 290 КК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником автомобіля «ГАЗ-САЗ 3507», д.н. НОМЕР_1 , є СТОВ «АСТРЕЯ».

Постановою слідчого від 27.07.2021 року вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки це майно потребує оцінки та являється джерелом доказів у даному кримінальному провадженні.

Вилучене майно, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та вказаний транспортний засіб є речовими доказами у даному кримінальному провадженню, що на переконання колегії суддів свідчить про існування ризику можливості знищення, пошкодження, псування, перетворення, відчуження майна, а тому на даному етапі слідства є підстави для арешту майна, що полягає в забороні його відчуження та розпоряджання.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 5 п.6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником цього майна є СТОВ «АСТРЕЯ», на кузові транспортного засобу виявлено відсутність таблички з номером кузову, яка могла бути втрачена, з огляду на пояснення власників, через дії інших осіб, неналежне зберігання майна, а тому колегія суддів зважаючи на інтереси власників майна, розумність та співрозмірність обмеження права та наслідки вважає за можливе не застосовувати заборону користування цим майном.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне зазначену ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Колегія суддів вважає, що заборона власнику та володільцю відчужувати та розпоряджатися транспортним засобом та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, з врахуванням зазначених обставин провадження на даному етапі розслідування є достатнім та необхідним способом арешту майна, яке в повній мірі забезпечить його збереження.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна директора ТОВ «Астрея» ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021065450000071 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково, накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12021065450000071, а саме на автомобіль марки «ГАЗ-САЗ 3507» д.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які належать ТОВ «Астрея», заборонивши відчудження та розпорядження цим майном.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: